Вирок № 93913494, 29.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/30466/20

Провадження № 1-кп/947/1302/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді Борщова І.О., який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання Рибачук О.І.,

розглянувши в приміщені суду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12020165480000196 від 04.08.2020, за обвинуваченням неповнолітнього

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштований, з базовою середньою освітою, не одружений, раніше судимий 29.10.2020 Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 40 годин, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 Павлова В.В.,

представника потерпілої сторони ДП «ЛПП Україна» - Ковальчук А.В.,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 , його законного представника – ОСОБА_2 та захисника – адвоката Сокол Т.В.,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні представник потерпілої сторони ДП «ЛПП Україна» - Ковальчук А.В. та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 звернулися до суду із клопотаннями про затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим від 23.09.2020.

Згідно обвинувального акту і наданої угоди про примирення ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, повторно, 04.08.2020 року приблизно о 15:37 годин, ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні магазину «Мега Спорт», розташованому в торговому центрі "Сіті Центр" за адресою: м.Одеса пр-т Небесної Сотні 2А, де у нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна зазначеного магазину та у подальшому, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і він залишаться непоміченим, підійшов до вітрини в торгівельному залі вказаного магазину, звідки таємно викрав чоловічі джинси фірми «House Denim» синього кольору, артикул XL184, вартість 799 гривні 20 копійок, які належить ДП «ЛПП Україна», спричинивши потерпілому матеріальний збиток на вказану суму. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд.

Наведені умисні дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про примирення неповнолітній ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, повністю відшкодував заподіяну потерпілій стороні шкоду, яка, в свою чергу, не має до обвинуваченого жодних претензій.

Представник потерпілої сторони, обвинувачений, його законний представник та захисник, навівши відповідні мотиви на пом`якшення покарання і істотного зниження ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, погодилися між собою на призначення неповнолітньому обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення із застосуванням ст.ст.69, 100, ч.4 ст.70 КК України у вигляді громадський робіт на строк 60 годин.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного, його законного представника та представника потерпілого повне порозуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили обвинуваченого, його законного представника і представника потерпілої сторони погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1 і 3 ст.469 КПК України може бути укладено угоду про примирення між потерпілим і обвинуваченим за їх ініціативою.

Угода за змістом укладена відповідно до ст.471 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно обставин, які пом`якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, міри та виду узгодженого між сторонами покарання, наслідків невиконання угоди тощо.

Суд відповідно до ст.474 КПК України роз`яснив сторонам угоди процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду.

Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань.

Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому визнання ним вини є цілком виправданим.

Суд також вважає, що обставини, що пом`якшують покарання і істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого цілком враховані угодою про примирення і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти затвердження угоди про примирення.

Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення між представником потерпілої сторони ДП «ЛПП Україна» - Ковальчук А.В. та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_1 від 23.09.2020.

Відповідно до затвердженої угоди про примирення визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на підставі якої із застосуванням ст.ст.69, 100 КК України, призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 60 (Шістдесят) годин.

На підставі ч.4 ст.70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м.Одеси від 29.10.2020, більш суворим, призначеним цим вироком, і до відбування 60 (Шістдесят) годин громадських робіт.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, лише у випадках, передбачених ст.394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Борщов І. О.