
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу
29 грудня 2020 року м. Первомайськ
Справа :484/4627/20
Номер провадження : 1-кп/484/578/20
Колегія суддів Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у складі: головуючої судді – Фортуни Т.Ю., суддів – Максютенко О.А., Мельничука О.В., за участю секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Первомайськ клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури Шалабоди Д.О., у кримінальному провадженні, внесеному 02 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150110001319, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липецьке Котовського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п.1 ч.2 ст.115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Шалабоди Д.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника – адвоката Вдовиченка М.Ю.
встановив:
29 грудня 2020 року у підготовчому судовому засіданні прокурор надав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .
Копії клопотання з доданими до нього матеріалами обвинувачений та його захисник отримали у встановлений КПК України строк.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Вдовиченко М.Ю. заперечували проти виду запобіжного засобу, просили про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів, заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання, дійшла до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При цьому, слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання знайшло підтвердження наявність таких ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.
Обставини, що підтверджують наявність вищевказаних ризиків: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, тому з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду; оскільки ОСОБА_1 відома інформація щодо потерпілих та свідків, то є достатні підстави вважати, що з метою подальшого уникнення кримінального покарання він може на них незаконно впливати; погрожував потерпілим вбивством, але довести свій злочинний намір не зміг з причин, які не залежали від його волі.
ОСОБА_1 розуміючи суть висунутого йому обвинувачення заперечує проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить застосування до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Захисник підтримав позицію обвинуваченого, вважає, що домашній арешт є достатнім та адекватним запобіжним заходом з метою дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Ураховуючи наявність ризиків, тяжкість можливого покарання, особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, родини і утриманців, колегія суддів приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризикам, підтвердженим у підготовчому судовому засіданні.
Таким чином, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та достатнім запобіжним заходом для запобігання встановленим ризикам.
Ураховуючи вищевикладене, клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176-177, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд
постановив:
– клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури Шалабоди Д.О., у кримінальному провадженні, внесеному 02 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150110001319, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п.1 ч.2 ст.115 КК України – задовольнити;
– застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липецьке Котовського району Одеської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів – до 26 лютого 2021 року включно;
Ухвала підлягає негайному виконанню Первомайським ВП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Головуюча суддя Т.Ю. Фортуна
Суддя О.А. Максютенко
Суддя О.В. Мельничук
Судове рішення № 93911502, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 29.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 484/4627/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: