Рішення № 93910375, 17.12.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1278/20

Провадження № 2/459/825/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судового засідання Заяць В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

представника третьої особи Микитюка В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - КП «Червонограджитлокомунсервіс», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В :

07.05.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить: стягнути солідарно з відповідачів на його користь відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям (затопленням) квартири у розмірі 30 894 грн., моральну (немайнову) шкоду у розмірі 10 000 грн.;судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_3 та стягнути на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1681, 60 грн, витрати на складання дефектного акту - 337, 44 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.На обґрунтування своїх вимог зазначив, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 того ж будинку, що належить їм на праві спільної часткової власності. 27.12.2019 року квартиру позивача було затоплено. Згідно з актом комісії житлово-експлуатаційного підприємства від 30.12.2019 року причиною затоплення була поломка сантехнічного обладнання в квартирі відповідачів, а саме: розрив крану - американки на нижній щепці батареї в кухні; винуватцем залиття квартир є квартиронаймач ОСОБА_4 . Відповідно до договору оренди квартири від 01.08.2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останньому надано в оренду вказану квартиру. Враховуючи те, що збитки завдані майну позивача спричинені як і власниками квартири (обов`язком яких було контролювати та забезпечувати належний стан квартири та інженерних мереж), так і квартиронаймачем, вважає, що останні повинні нести солідарну відповідальність.Внаслідок затоплення у квартирі було пошкоджено паркет підлоги вітальні,затоплено стелю коридору, кухні, вітальні,намокла кухонна стінка. У зв`язку з чим квартира потребує ремонту, вартість якого за висновком спеціалістів складає 30894 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви дефектним актом від 24.01.2020 року та кошторисом на проведення поточного ремонту квартири за №2-1-1. Крім завданих матеріальних збитків, внаслідок залиття квартири позивач зазнав також моральної (немайнової) шкоди, яка виразилась в суттєвому погіршенні побуту, оскільки вони не могли повноцінно відпочивати та займатися домашніми справами. Для ліквідації наслідків залиття змушений витрачати багато зусиль, тривалий час перебувати в сирому та холодному приміщенні, у зв`язку з чим перебував у депресивному стані, втратив нормальний сон. Затоплення сталося 27.12.2019 року, незадовго до святкування в домашніх умовах, через що було змінено плани. Ще більше моральних страждань позивачу завдає подальша поведінка відповідачів, які замість добровільного вирішення спору та усунення збитків, самоусунулись від відповідальності за затоплення квартири. З урахуванням тяжкості вимушених змін у житті, тривалості і глибини страждань, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, зважаючи на цілковиту незацікавленість відповідачів взяти участь у відшкодуванні завданих збитків, розмір заподіяної йому моральної шкоди оцінює у 10 000 грн.

18.06.2020 року відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 подали відзив, у якому просять у задоволенні позову відмовити. Зазначили, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Згідно договору оренди квартири АДРЕСА_3 від 01.08.2019 року, така перебувала в користуванні ОСОБА_4 . Акт від 30.12.2019 року про залиття квартири не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки у ньому не зазначені інші необхідні для такого документа реквізити, такий складений на четвертий день після затоплення.Крім того, відсутні відомості щодо участі представника організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, відсутні докази того, що КП «ЧЖКС» є організацією, яка здійснює обслуговування системи водопостачання.Крім того, позивачем не подано належних та допустимих доказів проведення ремонтних робіт з метою усунення пошкоджень, заподіяних внаслідок залиття його квартири.

23.06.2020 року позивач подав відповідь на відзив, у якому зазначає, що укладення договору оренди житла не звільняє відповідачів від обов`язків, які покладені на них законом та нормативно-правовими актами.Згідно з вказаним договором оренди сторони обумовили обов`язок орендаря «усувати наслідки аварій, що сталися в квартирі». Однак виклад даного пункту в договорі не свідчить про покладення обов`язку на орендаря відшкодовувати наслідки аварій третім особам, що сталися в процесі проживання орендаря.Крім того, не обумовлено обв`язку орендаря здійснювати нагляд за справністю інженерних мереж, що перебувають у квартирі, оскільки це обов`язок власника квартири.Вважає, що відповідальність за шкоду, завдану майну залиттям квартири, є спільною, оскільки як власники квартири, так і квартиронаймач допустили аварійну ситуацію.Виявивши факт залиття квартири, позивач одразу звернувся в аварійну службу для ліквідації наслідків аварії (затоплення). Аварійна ситуація сталась 27.12.2019 року (п`ятниця), із заявою про складення акту про залиття квартири останній цього ж дня повідомив балансоутримувача - КП «Червонограджитлокомунсервіс». Акт був складений працівниками КП «ЧЖКС» в перший робочий день - 30.12.2019 року. Акт складений провідним інженером КП «ЧЖКС» ОСОБА_7 та майстром технічної дільниці ОСОБА_8 , тобто представниками організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи та є балансоутримувачем будинку, затверджений керівником КП «ЧЖКС», містить відтиск печатки підприємства та підписи відповідальних осіб. В акті також зазначено причини виникнення аварійної ситуації, а саме розрив крану американки на нижній секції батареї в кухні та наслідки, які настали у зв`язку із залиттям квартири.Також зафіксовано особу, яка на той час перебувала в квартирі, - квартиронаймача.Що стосується незазначення вартості робіт, які повинні бути зроблені для усунення насідків арарії, то такі визначаються дефектним актом або кошторисом на будівельні роботи, в якому зазначається обсяг робіт та калькуляція їх вартості, які необхідно зробити для усунення наслідків аварії.

15.07.2020 року відповідач ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відсутні докази про те, що залиття квартири АДРЕСА_4 відбулося з вини квартиронаймача. Акт, складений працівниками КП «ЧЖКС» від 30.12.2019 року, не може бути належним доказом, оскільки його зміст містить протиріччя між Актом, складеним працівниками КП «ЧЖКС», без дати. Акти не містять вимог, визначених Правилами, не зазначено число, місяць, рік; в обох актах не зазначено поверху, на якому відбулось залиття, не зазначено прізвище, ім`я та по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, не зазначено поверху та форми власності квартири, якій завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість). В акті без дати не зазначено чіткої причину залиття, з актом від 30.12.2019 року не ознайомлені мешканці квартири АДРЕСА_2 , не зазначені підписи свідків, які підтверджують факт відмови підписати даний акт. Він не був присутній під час проведення огляду квартири позивача. Зазначені обставини спростовують достовірність складених актів, їх законність та обґрунтованість. Висновок членів комісії, який вказаний в акті про залиття від 30.12.2019 року про те, що залиття квартири АДРЕСА_4 сталося саме через несанкціоноване втручання мешканців кв. АДРЕСА_2 , а винуватцем є квартиронаймач кв. АДРЕСА_2 , ґрунтується лише на візуальному обстеженні членами комісії належної позивачу квартири, без належного встановлення причин залиття та причинно - наслідкового зв`язку дій винної особи та події, шо трапилась.Висновок про те, що аварійна ситуація виникла через несанкціоноване втручання мешканців кв. АДРЕСА_2 , не відповідає дійсності, оскільки не підтвердженими жодним доказами.Відповідальність за утримання житлового приміщення у належному стані несе виключно власник цього приміщення.

16.09.2020 року позивач подав відповідь на відзив, у якому зазначає, що посилання відповідача ОСОБА_4 на наявність іншого акту є безпідставним, оскільки такий не затверджений керівником КП «ЧЖКС» і невідома природа його появи, акти є аналогічні за своїм змістом. Посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що в акті немає його підпису, є безпідставним, оскільки відображено факт відмови останнього від підпису.Про складання акту відповідач був обізнаний, оскільки його було складено після огляду квартири АДРЕСА_2 в його присутності. Після залиття квартири відповідач ОСОБА_4 прийшов до нього з пропозицією допомоги в усуненні наслідків затоплення та обіцяв відшкодувати завдані збитки. Однак в подальшому почав перекладати вину на власників квартири.Наслідки затоплення підтверджуються дефектним актом на ремонт квартири АДРЕСА_3 , який затверджений директором КП «ЧЖКС».Розмір збитків належним чином зафіксований кошторисом на поточний ремонт квартири.

29.09.2020 року відповідач ОСОБА_4 подав заперечення на відповідь на відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в порушення вимог Правил №76 до участі у складенні акту не були залучені: слюсар-сантехнік (слюсар-електрик), представники організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення. В акті від 30.12.2019 року не визначено про обстеження якої саме квартири йде мова, також не зрозуміло, яким чином провідний інженер та майстер технічної дільниці, не будучи відповідними сертифікованими спеціалістами, не маючи спеціальних знань, без обстеження квартири АДРЕСА_4 та без відповідного дослідження (експертизи) встановили, що розрив крану американки стався внаслідок несанкціонованого втручання мешканців квартири АДРЕСА_2 . Позивач не довів, що запрошував його на обстеження квартири АДРЕСА_4 та повідомляв про складання акту 30.12.2019 року. Акт від 30.12.2019 року складений з порушенням вимог Правил № 76 та не містить: даних про власника квартири, що зазнала шкоди, підстав власності такої особи, номера квартири, у якій проводилось обстеження; не містить даних форми власності квартири АДРЕСА_2 ; не містить даних щодо характеру такого залиття та його причини; не містить обсягів необхідного ремонту приміщень квартири, у якій трапилося залиття, не містить орієнтованої вартості шкоди; висновок комісії щодо встановлення вини власника квартири не містить даних про власника заявленої квартири, форми власності та обґрунтування визначення вини не власника, а квартиронаймача квартири АДРЕСА_2 ; відсутні дані, що при складанні акту були присутні власники (або представники власника) квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , що підтверджувало б надання для огляду комісії таких квартир, а у разі відмови власників квартир від надання доступу для їх огляду комісією, відомості щодо такої відмови; відсутні дані, що власники квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 або їх представники обізнані із складеним актом. Зазначив, що не погоджується з сумою нарахованих збитків, що розрахований локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 у сумі 30 894, грн., оскільки такий не містить дати його складання та затвердження, печатки організації, яка його затверджувала, прізвище, ініціали осіб, які його складали, а також не визначено, на підставі якого документу був складений кошторис і чому у ньому здійснювався розрахунок у поточних цінах станом на 19 лютого 2020 року, майже два місяці після затоплення.З наданого локального кошторису не вбачається, що інженер - проектувальник ОСОБА_9 здійснювала обрахунок суми збитків.

Ухвалою від 01.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з повідомленням сторін.

07.10.2020 року підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнали.

Відповідач ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_4 з 2018 року орендував їхню квартиру, яка була відключена від центрального опалення, крани встановлювали працівники ЖЕК. ОСОБА_4 повідомляв, що він послизнувся і вдарив ногою кран. За три дні до події вона була у квартирі і крани були справні. Вважає, що відповідальним за шкоду є ОСОБА_4 . Після затоплення він проживав у квартирі ще 1 місяць. Вона не була присутньою при складанні акта. ОСОБА_4 не повідомив, що тече кран, та не усунув несправності, у зв`язку з чим сталося затоплення.

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що останній фізично не впливав на причину залиття квартири. Причиною є те, що вийшов з ладу кран (американка). Він не був присутній при складанні акта.

Представник третьої особи КП «Червонограджитлокомунсервіс» у судовому засіданні зазначив, що позов підлягає задоволенню. Жодна зі сторін не заперечила факт залиття квартири позивача та те, що таке сталося у зв`язку з пошкодженням крану (американка). Було складено один акт, який відповідає формі та змісту. Працівники ЖЕК не вправі встановлювати крани та не здійснюють заміни радіаторів. Дефектний акт було складено за заявою власника затопленої квартири. На підприємстві немає посади «слюсар електрик», є «слюсар сантехнік», а також немає ремонтної дільниці.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона є працівником КП «ЧЖКС», була присутня під час складання акту про затоплення квартири позивача. Причиною затоплення є самовільне встановлення крана американки. У першому акті було допущено описку, тому складено інший акт. Присутність слюсаря сантехніка не є обов`язковою при складанні акта. Наслідки аварії було ліквідовано наступного дня, ремонтної дільниці на підприємстві немає.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що працює майстром дільниці КП «ЧЖКС». 27.12.2029 року надійшла заява про залиття квартири АДРЕСА_5 . Він прибув на місце, у квартирі АДРЕСА_2 було розірвано кран американку. У квартирі був присутнтій ОСОБА_4 , який пояснив, що він квартиронаймач та повідомив, що самостійно підтягував кран на системі центрального опалення та пошкодив його.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Позивач є власником та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №204426007 від 17.03.2020 року та копією паспорта позивача.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №204418851 від 17.03.2020 р., відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_6 .

Згідно з актом про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання, складеного 30.12.2019 р. комісією у складі провідного інженера виконання послуг ОСОБА_7 та майстра технічної дільниці ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_6 , 27 грудня 2019 року в будинку АДРЕСА_1 трапилось залиття на системі центрального опалення. Видно сліди підтоплення на стелі в коридорі, на стінах в кухні і залі, намокла кухонна стінка, паркетна дошка. Причиною залиття, що трапилось на системі ЦО, є розрив крану-американки на нижній щепці батареї в кухні, а саме: несанкціоноване втручання мешканців кв. АДРЕСА_2 у роботу системи ЦО. Винуватцем є квартиронаймач кв. АДРЕСА_2 , якому замінили кран-американку.

24.01.2020 року затверджено дефектний акт на ремонт квартири АДРЕСА_3 після затоплення, яким визначено обсяги виконаних робіт, що підтверджується копією вказаного акта.

Згідно з локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 на поточний ремонт квартири після затоплення за адресою: квартири АДРЕСА_3 , вартість ремонту становить 30894, 00 грн.

Позивач надіслав відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 претензію від 25.02.2020 року про відшкодування шкоди, що підтверджується її копією.

ОСОБА_3 05.03.2020 року надала письмову відповідь на претензію, у якій зазначила, що вона не є суб`єктом, що завдав шкоду, а тому відмовляє у сплаті коштів. У відповідності до договору оренди, орендар ОСОБА_4 зобов`язується, зокрема, усувати наслідки аварій, що сталися у квартирі.

Згідно з повідомленням КП «ЧЖКС» від 07.10.2020 року №4840/01, будинок АДРЕСА_7 не перебуває на балансі комунального підприємства та знаходиться у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України в абз. 1 п. 2 своєї постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 (ст. 1166 ЦК України 2003 року) і 450 ЦК (ст. 1187 ЦК України 2003 року) (1540-06) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ч.1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

В силу вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі . Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.815 ЦК України наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.

Згідно із ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), складається комісією, до складу якої входять визначені у ньому посадові особи: головний інженер виконавця послуг, - голова комісії, майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік (слюсар-електрик), представник організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представник власника будинку, будинкового комітету та з дотриманням передбачених у ньому реквізитів, зокрема, про причину залиття, виклад висновків і рекомендації комісії, з підписами членів комісії та мешканцями квартир. Акт затверджується начальником ЖЕО з проставленням печатки (додаток 4 до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 (далі - Правил).

Відповідно до п.2.8.4 Правил у період підготовки житлового фонду до роботи в зимових умовах організовується підготовка (відновлення) схем внутрішньобудинкових систем холодного і гарячого водопостачання, каналізації, центрального опалення і вентиляції, газу із зазначенням розміщення запірної арматури і вимикачів (для слюсарів і електриків з ліквідації аварій і несправностей внутрішньобудинкових інженерних систем). За наявності води у підвалах її необхідно відкачати та усунути причину її появи, відключити і розібрати поливальний водопровід, утеплити водомірний вузол; забезпечити безперебійну роботу каналізаційних випусків, оглядових колодязів дворової мережі і загальних випусків будинку (від трубопроводу, прокладеного в підвалі, техпідпіллі).

Поданий позивачем акт від 30.12.2019 року формально не повністю відповідає наведеним вимогам, оскільки такий складено без участі слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), участь якого, згідно з п.2.8.4 вищевказаних Правил,вимагається лише для ліквідації наслідків аварії та несправностей внутрішньобудинкових інженерних систем,й зазначений недолік не спростовує факту залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідача ОСОБА_4 , є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні доводи відповідачів. Як установлено у судовому засіданні, у структурі КП «ЧЖКС» відсутня ремонтна дільниця, що унеможливило підписання акта її майстром.

Під час судового розгляду відповідачі не надали доказів причин затоплення інших, крім зазначених у акті від 30.12.2019 року, як і доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач довів розмір завданої йому матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, протиправність дій відповідача ОСОБА_4 , причинний зв`язок між ними, при цьому відповідачі не заперечили факту залиття квартири позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_4 завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири у розмірі 30894, 00 грн., а отже, про задоволення позову у цій частині. Відповідачами не подано доказів на спростування розміру завданої матеріальної шкоди, а посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що у вказаному кошторисі відсутні дані про те, що інженер проектувальник ОСОБА_10 , копія свідоцтва якого надана позивачем, здійснювала обрахунок суми збитків, не спростовує розмір завданої шкоди.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України установлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тому суд вважає доведеним завдання відповідачем ОСОБА_4 позивачеві моральної шкоди унаслідок залиття квартири, що виразилася в його моральних стражданнях, хвилюваннях, оскільки він змушений докладати додаткових зусиль для відновлення нормальних умов проживання в квартирі.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, ураховуючи вимоги п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з урахуванням характеру та розміру завданої майнової шкоди, суд вважає, що сума компенсації спричиненої позивачеві моральної шкоди становить 5000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення 10000,00 грн., то суд вважає, що така належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди.

Суд вважає недоведеною вину відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як співвласників квартири у завданні шкоди позивачу, оскільки на час затоплення квартири у ній проживав квартиронаймач ОСОБА_4 , який, відповідно до ч.1 ст.815 ЦК України, зобов`язаний забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані та несе відповідальність згідно із законодавством, а тому відповідачі не несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Крім того, не доведено, що спільними діями усіх відповідачів завдано шкоду позивачу.

Суд не бере до уваги надану відповідачем ОСОБА_4 копію акта без зазначення дати, оскільки вказаний акт не відповідає вимогам додатку 4 до п. 2.3.6 Правил.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, позов задовольняється частково у межах, зазначених вище.

Судовий збір, сплачений позивачем, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1464, 28 грн.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 2000, 00 грн. та підтверджені прайс-листом від 14.01.2019 р., договором про надання правової допомоги від 21.12.2019 р., заявкою на надання правових послуг від 04.03.2020 р., платіжним дорученням від 06.03.2020 р. № 651 (а.с. 92-100).

Вказані витрати відповідають вимогам обґрунтованості, пропорційності та співмірності та підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1741, 54 грн.

Витрати на складання дефектного акту у розмірі 337, 44 грн. не є видом судових витрат у розумінні ст. 133 ЦПК України та не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 30894, 00 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1464, 28 грн. судового збору та 1741, 54 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_6 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідачі: ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_4 (отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування)

Третя особа: КП «Червонограджитлокомунсервіс» (вул. Шевська, 1а, м.Червоноград, Львівська обл.)

Повне судове рішення складено 28.12.2020 року.

Суддя: В. В. Грабовський