Рішення № 93908352, 22.12.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 464/561/20

Провадження № 2/463/871/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судових засідань - Заставної С.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування в особі Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

позивач звернулася до суду з позовом, яким просила позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивує тим, що відповідач є її батьком, який не приділяє жодної уваги її вихованню та утриманню, не цікавиться її життям, здоров`ям та навчанням, й протягом багатьох років взагалі жодного разу не бачив доньку. На засіданні опікунської ради Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 . Враховуючи наведене, просила позов задовольнити.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала із наведених у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи не прибув із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся за місцем реєстрації проживання, і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи органу опіки і піклування в особі Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради у судове засідання не з`явився із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 265, 281, 282 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Із копії свідоцтва про народження вбачається, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із висновку органу опіки і піклування від 16.09.2019 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 вбачається, що батько не приділяє жодної уваги вихованню та утриманню доньки, не цікавиться її життям, здоров`ям та навчанням, й взагалі тривалий час не бачив доньку. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини зроблено висновок № 3-С-95344-С-34 від 20.08.2019 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

У статті 164 Сімейного кодексу України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У ст. 150 Сімейного Кодексу України закріплені, наступні обов`язки батьків по вихованню дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Факт ухилення батька від виконання батьківських обов`язків підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які підтверджують, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю. За весь час життя доньки батько дитини не виконував своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дочки, у зв`язку з чим у нього наявна значна заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки. Усі обов`язки з виховання й утримання виконувала мати дитини.

Крім того, орган опіки та піклування, розглянувши на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 20.08.2019 заяву ОСОБА_1 зробив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 . При цьому органом опіки і піклування враховано нотаріально завірену заяву-згоду батька на позбавлення його батьківських прав.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що слід позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 .

При цьому стаття 166 Сімейного кодексу України визначає правові наслідки позбавлення батьківських прав, а саме: особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 166 СК України, ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355, п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2020.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н. НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів, пр. Червоної Калини, 66, ЄДРПОУ № 25258931.

Суддя: В.Я. Мармаш