Рішення № 93907782, 21.12.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6519/20

Провадження №2/442/1557/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської областів складі:

головуючого – судді Нагірної О.Б.

з участю секретаря судового засідання – Кмітя Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Дрогобичі цивільну справу № 442/6519/20 за позовом Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

встановив:

19.10.2020 року представник позивача - Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього в користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” заборгованість в розмірі 18287,10 грн. за кредитним договором б/н від 24.03.2010 та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.03.2010 року між сторонами укладено кредитний договір б/н, оформлений заявою позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3200 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.

Згідно умов кредитного договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти систематично порушував договірні зобов`язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2020 становить – 18287,10 грн. і яка складається із заборгованості за: заборгованості за тілом кредиту – 15324,62 грн., простроченим тілом кредиту – 15324,62 грн. та нарахованої пені – 2962,48 грн. Заборгованість в добровільному порядку не погашається, що і стало підставою звернення до суду.

19.10.2020 суддею направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який судом отримано 30.10.2020.

Ухвалою від 05.11.2020 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 30.11.2020. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

25.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із доказом направлення такого позивачу.

30.11.2020 розгляд справи відкладено на 21.12.2020 у зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання.

21.12.2020 представником відповідача подано заперечення з доказами направлення такого позивачу, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучив клопотання про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить в позові відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо неналежного виконання умов укладеного кредитного договору.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 24.03.2010 укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого останній отримав кредитку картку, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3200 грн., що підтверджується про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; також надано витяги з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії, кредитний ліміт не містить, тобто, вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача.

У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.

Згідно з розрахунку заборгованості, наданим позивачем, у відповідача станом на 31.08.2020 заборгованість становить – 18287,10 грн. і яка складається із заборгованості за: заборгованості а тілом кредиту – 15324,62 грн., простроченим тілом кредиту – 15324,62 грн. та нарахованої пені – 2962,48 грн.

При цьому, у самій анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг домовленості сторін щодо процентів та штрафних санкцій немає.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті:www://privatbank.ua не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048ЦК України позивач не пред`явив.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ПАТКБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такого ж висновку дійшов Верховний суд у складі Великої палати 03.07.2019 при розгляді справи № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Стаття 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути всю суму кредиту, яку він отримав від кредитора.

Тіло кредиту - це сума позики, яку позичальник отримує в банку. Мова йде не про загальну вартість - тобто про те, скільки заплатить споживач в кінцевому підсумку разом з відсотками, комісіями і штрафами, якщо вони будуть нараховані. Важливо відзначити, що розмір тіла позики є основним чинником, що визначає суму щомісячних платежів, які позичальник повинен буде платити протягом всього періоду погашення.

З наданих суду додатків до позовної заяви, а саме із розрахунків заборгованості за договором №б/н від 24.03.2010 вбачається, що за період з:

- 30.04.2014 по 31.12.2015 заборгованість за кредитом становить – 3194,72 грн., заборгованість за процентами – 130,51 грн., несплачені проценти на поточну заборгованість – 127,27 грн., несплачені проценти на прострочену заборгованість – 3,24 грн, а всього – 3325, 23 грн.;

- 01.01.2016 по 31.03.2020 погашено заборгованості за тілом кредиту – 1008,18 грн., погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту – 10030,55 грн., погашено заборгованість по пені – 3111, 39 грн. Заборгованість за тілом кредиту становить – 15324,62 грн., в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту – 11256, 18 грн., прострочене тіло кредиту – 4068,44 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню за прострочене зобов`язання – 2962,48 грн., а всього загальна сума заборгованості складає - 18287,10 грн.

- 01.04.2020 по 31.08.2020 заборгованість за тілом кредиту становить – 15324,62 грн., в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту – 15324,62 грн. Крім того, заборгованість по пені становить – 2962,48 грн., а всього загальна сума заборгованості складає - 18287,10 грн.

Як встановлено судом, станом на 31.08.3020 року сума позики, отриманих відповідачем ОСОБА_1 становить саме 4068,44грн.

Отже, як вбачається з розрахунків заборгованості, станом на 31.08.2020 позивачем погашалися (списувалися) відсотки за рахунок кредиту і додавалися до тіла кредиту (підтверджується другим розрахунком позивача, а саме: четвертою колонкою розрахунку заборгованості «Відсотки погашені за рахунок кредиту») на загальну суму 20670,42 грн. При цьому відповідачу такого розміру кредитного ліміту позивач взагалі не встановлював (розмір кредитного ліміту 3200 грн.).

Такий порядок погашення заборгованості за відсотками, з якого виходив позивач, за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання відсотків за рахунок кредиту і додавання до тіла кредиту) не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем фактично сплачено банку загальну суму 20670,42 грн., які банком направлено на погашення поточного тіла кредиту, простроченого тіла кредиту та пені, а отже, відповідачем виконано взяті на себе зобов`язання по погашенню тіла кредиту.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі ст. ст. 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

В позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено та підписано 28.12.2020.

Суддя О.Б. Нагірна