Вирок № 93907773, 28.12.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7803/15-к

Провадження № 1-кп/442/183/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі :

головуючої - судді - Курус Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22015140000000160 від 25.09.2015 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 (зареєстрованого на АДРЕСА_2 , з середньою освітою, розлученого, не працюючого, має на утриманні сина-інваліда з дитинства ІІ групи, згідно вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

- у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,-

з участю секретаря судового засідання – Тацишин Г.Б.,

прокурора - Федишина В.Б.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Крамара Ю.М.,

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , у невстановлений день серпня 2015 року та невстановленої особи придбав, переніс по місцю свого тимчасового проживання та зберігав, а саме - у будинку АДРЕСА_3 , з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби у великих розмірах, а саме: суху подрібнену рослинну речовину сіро-зеленого (світло сірого) кольору загальною масою приблизно 1500 грам, яку були вилучені 18.08.2015 разом із ємкостями із прозорою рідиною з різким запахом, емальований посуд, шприци, голки до шприців, механічну м`ясорубку, інші предмети із залишками таких речовин та грошові кошти в сумі: 157200 гривень, 1215 доларів США та 350 євро, в ході проведення 18.08.2015 обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2015.

Крім того, ОСОБА_1 , по місцю свого тимчасового проживання, а саме - у будинку АДРЕСА_3 зберігав самозарядний пістолет «PHP MV-17», калібру 9x19мм Люгер, № НОМЕР_1 (рамка, кожух затвор), НОМЕР_2 (свол), хорватського виробництва, який являється вогнепальною нарізною зброєю, придатний до стрільби; пістолет «Браунінг мод. 1906» (кишенькова модель), калібру 6,35мм Вг, № НОМЕР_3 (рамка, кожух затвор), № НОМЕР_4 (ствол), бельгійського виробництва, який являється вогнепальною нарізною зброєю придатною до стрільби; дев`ять пістолетних патронів калібру 9x19мм Люгер, п`ятнадцять патронів калібру 9мм до пістолетів ПМ, чотири патрони калібру 7,65 мм Вг до іноземних пістолетів, сто дев`ятнадцять патронів калібру 5,45x39мм до автоматів системи Калашникова, п`ятдесят два спортивно-мисливських патрони кільцевого запалювання калібру 5,6 мм, які являються боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї, придатні до стрільби.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні незаконного придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України визнав та пояснив суду, що дійсно в один із днів серпня 2015 року на базарі у невідомої йому особи, перед святом ОСОБА_2 , придбав макову солому, як для власного вживання, так і з метою пригощати своїх друзів. Оскільки раніше вживав наркотичні засоби, то знав як приготувати з такого маку наркотичну речовину. Вказану макову солому переніс по місцю проживання своєї матері, на АДРЕСА_3 , де зберігав. До нього приходили його друзі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких він, на їхнє ж прохання, пригощав виготовленою власноручно наркотичною речовиною.

Також визнав свою вину в незаконному зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, пояснивши, що такі знайшов на вулиці 8-го Березня, біля потічка, які переніс в будинок матері на АДРЕСА_3 , де зберігав, маючи намір здати їх на металобрухт.

У вчиненому щиросердечно розкаюється. Обіцяє більше кримінальних правопорушень не вчиняти, просить суворо не карати. Вказав, що на даний час він страждає хронічними серцево-судинними захворюваннями, не вживає наркотичних засобів та проходить реабілітацію для наркотично залежних осіб. Крім цього, просить врахувати, що у нього на утриманні перебуває його син – ОСОБА_6 , 1985 р.н., який є інвалідом з дитинства ІІ групи, потребує стороннього догляду і він є його єдиним годувальником.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме:

-даними протоколу обшуку від 18.08.2015, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді від 14.08.2015, згідно якого у будинку АДРЕСА_3 , де фактично проживає ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено суху подрібнену рослинну речовину сіро-зеленого (світло сірого) кольору загальною масою приблизно 1500 грам, ємкості із прозорою рідиною з різким запахом, емальований посуд, шприці, голки до шприців, механічну м`ясорубку, інші предмети із залишками таких речовин, грошові кошти в сумі: 157200 гривень, 1215 доларів США та 350 євро та самозарядний пістолет «РНР МV-17», калібру 9х19мм Люгер, № НОМЕР_1 (рамка, кожух затвор), НОМЕР_2 (свол), хорватського виробництва, пістолет «Браунінг мод. 1906» (кишенькова модель), калібру 6,35мм Br, № НОМЕР_3 (рамка, кожух затвор) та дев`ять пістолетних патронів калібру 9х19мм Люгер, 15 патронів калібру 9мм до пістолетів ПМ, чотири патрони калібру 7,65 мм Br до іноземних пістолетів, 119 патронів калібру 5,45х39мм до автоматів системи Калашникова, 52 спортивно-мисливських патрони кільцевого запалювання калібру 5,6 мм (Т. 1 а.с. 172-186);

-даними висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України у Львівській області №3/1139 від 22.09.2015, згідно якого вилучена у помешканні ОСОБА_1 речовина є маковою соломою, яка відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено. Загальна маса макової соломи, в перерахунку на висушену речовину, становить 1242,35 грам (Т.1 а.с. 247-252);

-даними висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України у Львівській області №3/1138 від 17.09.2015, згідно якого на посуді, медичних шприцах, голках та інших предметах, вилучених у помешканні ОСОБА_1 , міститься: опій ацетильований, який відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, загальною масою, в перерахунку на суху речовину 0,4564 грама; макова солома, яка відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на висушену речовину 26,93 грам; ангідрид оцтової кислоти, який відноситься до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю, загальною масою 5,78 грам; толуол, який віднесений до прекурсорів, стосовно якого встановлюються заходи контролю об`ємом 0,18 літра (Т.1 а.с. 241-246);

-даними Списку № 1 таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, згідно якого макова солома масою 1242,35 грам становить великий розмір;

-даними протоколу огляду предметів та документів від 19.08.2015, згідно якого було оглянуто та зважено речовину рослинного походження, яка була виявлена і вилучена під час проведення обшуку 18.08.2015 у будинку АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 212-220);

-даними висновку експерта №2/96Е від 10.09.2015, згідно якого виявлений під час обшуку корпус гранати РГД-5 не є вибуховим пристроєм (Т.1 а.с. 227-230);

-даними висновку експерта №5/1324 від 29.09.2015, згідно якого встановлено, що самозарядний пістолет «РНР МV-17», калібру 9х19мм Люгер, № НОМЕР_1 (рамка, кожух затвор), НОМЕР_2 (свол), хорватського виробництва, являється вогнепальною нарізною зброєю, придатний до стрільби; пістолет «Браунінг мод. 1906» (кишенькова модель), калібру 6,35мм Br, № НОМЕР_3 (рамка, кожух затвор), № НОМЕР_4 (ствол), бельгійського виробництва, являється вогнепальною нарізною зброєю придатною до стрільби; дев`ять пістолетних патронів калібру 9х19мм Люгер, п`ятнадцять патронів калібру 9мм до пістолетів ПМ, чотири патрони калібру 7,65 мм Br до іноземних пістолетів, сто дев`ятнадцять патронів калібру 5,45х39мм до автоматів системи Калашникова, п`ятдесят два спортивно-мисливських патрони кільцевого запалювання калібру 5,6 мм, являються боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї, придатні до стрільби (Т.1 а.с. 231-239);

-постановою слідчого від 08.10.2015 про визнання та передачу речових доказів на відповідальне зберігання із відповідними квитанціями про їх передачу (Т. 2 а.с. 1-5);

-даними протоколу огляду від 28.08.2015 вилучених грошових коштів у ОСОБА_1 під час проведення обшуку 18.08.2015 (Т.2 а.с. 6-9);

-постановою слідчого про передачу на зберігання грошових цінностей від 11.09.2015 із відповідним актом прийому-передачі таких від 15.09.2015 (Т.2 а.с. 10).

При таких обставинах суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України оскільки він:

-за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконно придбав, виготовив та зберігав з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби у великих розмірах;

-за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконно зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості призначити інше, більш м`яке покарання, ніж передбачено законом на підставі ст.. 69 КК України, виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статей 69 чи 75 КК, за змістом яких суд може призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, а рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Так, вимогами статті 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, зокрема, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за №7 (із змінами), вбачається, зокрема, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, при відсутності інших об`єктивних та суб`єктивних обставин, які в сукупності не створюють обґрунтованої впевненості суду, зокрема, в необхідності обрання обвинуваченому більш тяжкого виду покарання, не може свідчити за його беззастережним обранням, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Ті обставини, яких є більше ніж дві, а саме: особа та передпенсійний вік обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, визнав свою винуватість, щиросердечно розкаюється у вчиненому, обставини (на час вчинення інкримінованих йому дій вживав наркотичні засоби) та характер вчинюваних ним злочинних дій, які не є корупційними, те, що ОСОБА_1 проходить реабілітацію для наркотично залежних осіб, хворіє на хронічні серцево-судинні захворювання, - суд вважає за такі, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу винного ОСОБА_1 .

При таких обставинах суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 основне покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи вищенаведене, особу ОСОБА_1 , який розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується, час, що пройшов з моменту вчинення злочину, протягом якого ОСОБА_1 кримінальних правопорушень не вчиняв, стан його здоров`я, те, що ОСОБА_1 сам утримує сина-інваліда ІІ групи з дитинства (том 2 а.с. 16-18), суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування основного покарання з випробовуванням на підставі ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, у зв`язку із прийняттям судом рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 12.06.2009.

З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до ст. 100 КПК України, стягнути з обвинуваченого понесені судові витрати та скасувати арешт накладений Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2015.

Запобіжний захід обвинуваченому – заставу – залишити до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого заставодавцем ОСОБА_7 судом не встановлено, цивільного позову у даному кримінальному провадженні не заявлено, суд вважає за необхідне після набрання вироком суду законної сили повернути суму застави в розмірі 48720,00 грн., внесеної ОСОБА_7 за ОСОБА_1 та яку зараховано на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області № 37313005000789, - ОСОБА_7 , за її згодою.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України та обрати йому покарання:

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – п`ять років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України – три роки позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75, ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки – не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу – залишити попередній – заставу.

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_7 внесену за ОСОБА_1 заставу в розмірі 48720,00 грн., яку зараховано на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області № 37313005000789, за її згодою.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави вартість проведених експертиз в розмірі 3714,64 гривень.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, а саме ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2015 про накладення арешту на майно.

Речові докази, які зберігаються і які передані в камеру зберігання речових доказів СВ УСБУ у Львівській області та поміщено в:

-Пакет №1: поліетиленовий пакет з виданою ОСОБА_1 маковою соломою масою брутто 1035 гр.; поліетиленовий пакет жовтого кольору із речовиною рослинного кольору, виявлений у спальні ОСОБА_1 масою брутто 90 гр.; поліетиленовий пакет фіолетового кольору із речовиною рослинного кольору масою брутто 355 гр., виявленою у металевому бідоні у підвалі будинку, Пакет № 2: поліетиленовий пакет білого кольору із речовиною рослинного кольору масою 315 гр., виявлений у приміщенні гаражу; поліетиленовий пакет зеленого кольору із речовиною рослинного кольору масою 240 гр., виявлений у приміщенні гаражу, Пакет № 5: поліетиленовий пакет жовтого кольору зі стеблами рослин, виявлений у кухні будинку; дві поліетиленові пляшки об`ємом 0,8 л. з написом «647»; емальована металева миска із залишками речовини темного кольору, лійка білого кольору із залишками речовини темного кольору та ложка із залишками речовини темного кольору, котрі виявлені у кухні будинку; два металеві емальовані горнятка із залишками речовини темного кольору, картонна коробка із 12 інсуліновими шприцами в упаковці (не використані), 21 шприц об`ємом 20 куб. см. із лосками (використані), металева банка із голками до шприців у кількості 23 шт., 6 книжок про наркотичну залежність та наркотичні засоби, картонна коробка із написом «Хлібний дар», в якій було 70 голок до шприців (були у використані), 8 шприців (2 шт. - по 20 куб. см., 2 - по 10 куб. см., 4-5 куб. см.), полімерна ємкість прозорого кольору із залишками речовини прозорого кольору та голкою до шприца, 3 інсулінові шприци з голками (використані), 1 шприц об`ємом 5 куб. см., 1 шприц - по 2 куб. см. (використані), 4 голки до шприців (не використані), картонна коробка з під чаю торгової марки «Бесіда» із 127 шт. голками до шприців (використанії, металева ручна м`ясорубка із залишками речовини рослинного походження, Пакет № 6: лоток із полімерного матеріалу прозорого кольору із 5 шприцами по 20 куб. см. (використані) та 10 голок до шприців (використані), поліетиленовий пакет жовтого кольору із 13 шприцами по 5 куб. см. (використані), поліетиленовий пакет із 47 шприцами, поліетиленовий пакет з голками до шприців у кількості 90 шт., Пакет № 7: пістолет металевий № НОМЕР_1 , виробництва Хорватії із спорядженим магазином 9 набоями калібру 9 мм. типу «Люгер», замотаний у фрагмент тканини білого кольору та поліетиленовий пакет чорного кольору; пістолет «Браунінг» із магазином № НОМЕР_3 . замотаний у поліетиленовий пакет та панчоху синього кольору; прозора ємність із полімерного матеріалу із 4 патронами калібру 7,65 мм.; картонна коробка із 52 патронами калібру 5.6 мм.; картонна коробка із 15 патронами калібру 9 мм. ПМ; 119 патронів калібру 5,45 мм. замотані в сумку із тканини чорного кольору, Пакет № 8: корпус гранати РГД-5 без підривника, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів СВ УСБУ у Львівській області - знищити.

-грошові кошти в сумі 8200 грн., 20 доларів США, 1195 доларів США, 350 Євро та 149000 грн. та речі, поміщені в Пакет № 4, а саме - мобільні телефони, виявлені у спальні ОСОБА_1 : марки «Nokia 5130С2», марки «Motorolla», марки «Nokia 5530», марки «Nokia Е 61і-1», марки «Fly DS110», марки «Nokia 1800», марки «Nokia 6500», марки «Samsung GT-S-5620»; мобільні телефони вилучені у першій кімнаті будинку, справа від входу марки «LG», марки «Sоnу Ericson С902»; фотоапарат «Fugifilm» АХ2504, які належать обвинуваченому ОСОБА_1 та зберігаються в камеру зберігання речових доказів та фінансову частину СВ УСБУ у Львівській області – конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Курус Р.І.