Рішення № 93907519, 15.12.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/387/17 2/441/21/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 р. Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Перетятько О.В.

за участі секретаря Сорока М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Бобикайло Н.І.

представників відповідачів адвокатів Манукян М.А., Каралюс В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконними та скасування рішень Братковицької сільської ради та державного акту на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який уточнив, покликаючись на те, що він, у відповідності до затвердженого плану садиби, зробленого відділом будівництва Городоцького районного виконавчого комітету має у користуванні присадибну земельну ділянку площею 7,56 соток (42 метри довжина і 18 метрів ширина), що у с. Братковичі Городоцького району Львівсьої області.

Вказує, що житловий будинок та прибудинкова земельна ділянка належала його діду ОСОБА_3 , який все своє життя обробляв дану присадибну ділянку, вів підсобне господарство, мав город та сплачував податок за нього. Згідно даного плану та маючи намір приватизувати свою земельну ділянку дід позивача звернувся у Братковицьку сільську раду Городоцького району Львівської області із заявою про встановлення своєї межі, на даний час земельної присадибної ділянки, якою користується позивач і межі присадибної ділянки його сусіда ОСОБА_4 . На підставі цього звернення відповідач Братковицька сільська рада в особі голови сільської ради та землевпорядник вийшли на місце та заміряли лише земельну ділянку сусіда ОСОБА_5 , а земельну ділянку позивача заміряти відмовились, покликаючись на те, що згідно земельно - облікової документації площа його земельної ділянки становить лише 0,05 га, а тому переміряти її не має підстав. Братковицька сільська рада відмовилася встановлювати і чіткі межі його земельної ділянки. Як йому стало відомо з відповіді на адвокатський запит №с 379 від 11.11.2016р., на підставі рішення Братковицької сільської ради № 91 від 06.03.2007 року VII сесії V скликання гр. ОСОБА_5 безоплатно передано у власність земельну ділянку загальною площею 0.11 га для обслуговування житлового будинку, та 08 липня 2007 року Братковецька сільська рада своїм рішення № 116 VIII сесії V скликання, у зв`язку з уточненням розмірів і площі земельної ділянки ОСОБА_5 , які визначились при проведені підготовчих робіт по оформленні державного акту на право власності на земельну ділянку, затвердила ОСОБА_5 уточнену площу земельної ділянки 0.1274 га.

Зазначає, що на підставі вище зазначених рішень ОСОБА_5 був виданий державний акт на земельну ділянку. Вважає, що за рахунок приватизації ОСОБА_5 земельної ділянки у розмірі 0.1274 га зменшилась в розмірі його земельна ділянки з 7,56 соток до 0,05 га. Під час виготовлення та погодження технічної документації межі земельної ділянки не були погоджені суміжними користувачами, в тому числі і ним.

У суді позивач ОСОБА_1 та його адвокат Бобикайло Н.І. з покликанням на вищенаведене просять суд визнати незаконними та скасувати: рішення Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області № 91 від 06.03.2007 року VII сесії V скликання про безоплатну передачу у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 0.11 га для обслуговування житлового будинку; рішення Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області № 116 від 08 липня 2007 року VIII сесії V скликання, про затвердження уточненої площі 0.1274 га і розміри земельної ділянки; рішення Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області № 27 від 07.07.2006 року про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки та надання додатково 0.0012 га до присадибної ділянки та передачу йому безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0.11 га для обслуговування житлового будинку та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 431698 від 02.11.2007 р. по АДРЕСА_1 .

Представники відповідача ОСОБА_2 – адвокати Мартин В.І. та Манукян М.А. у суді позов заперечили, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки для його обслуговування, площею 0.1274 га., які набув у законний спосіб, на підставі Договору дарування від 06.12.2012 р. за реєстраційним номером № 2480, під час приватизації земельної ділянки та виготовленні технічної документації відповідальними особами було проведено точні обміри за допомогою сучасної обмірювальної техніки, тому, жодних зауважень щодо неправомірності виділення земельної ділянки попередньому власнику ОСОБА_5 у власність не було, оскільки ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та користувачем земельної ділянки за цією адресою, його права відповідачем ОСОБА_2 не порушені, просять у позові відмовити.

Представники Братковицької сільської ради – Маліновська М.А., а згодом і адвокат Каралюс В.М., як представник Городоцької міської ради Львівської області (правонаступник) у суді, проти задоволення позову заперечили, вважають позовні вимоги необгрунтованими і надуманими, вказали, що рішення сільської ради прийнято у відповідності до чинного законодавства, просять застосувати позовну давність, оскільки позивачу ОСОБА_1 було відомо про спірні рішення та Державний акт станом на 02.11.2009 року, та у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи – ОСОБА_6 в судовому засіданні 04.02.2019 р. та у письмових поясненнях на позовну заяву від 05.03.2019 року позов заперечив, вказав, що вимоги є необгрунтованими та безпідставними, просить застосувати позовну давність, та у задоволенні позову відмовити, в судове засідання 15.12.2020 р. не з`явився (т. 2 а.с. 174, 180-184).

Заслухавши учасників судового розгляду, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до вимог до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтоватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були досліджені в суді.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 14, 41 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При цьому використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За положенням ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить в т.ч. розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних громад.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ст. 25, п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад, крім іншого, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Системний аналіз положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні свідчить про те, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Рішенням Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області VІІ сесії V скликання № 91 від 06.03.2007 р. ОСОБА_5 передано безоплатно у власність земельну ділянку, загальною площею 0.11 га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , рекомендовано звернутися у ліцензовану землевпорядну організацію для виготовлення Державного акту на право власності на землю, зазначено, що конкретні межі та розміри земельної ділянки будуть уточнені при видачі Державного акту на право власності на землю (т. 1 а.с. 11).

Із наданої на вимогу суду копії Технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , виготовленої та затвердженої ПП «Інформаційний кадастровий центр», зокрема, з копій Акту, затвердженого комісією Братковицької сільської ради від 06.09.2006 р., рішення Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області № 44 від 22.10.2006 р., при проведенні обмірів земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , вбачається, що самовільного захвату земельної ділянки ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_5 не виявлено, крім того, при перевірці правильності виконання робіт по встановленню зовнішніх меж землекористування технічним керівником відділу містобудування, архітектури житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Городоцької РДА 31.05.2007 року встановлено, що проектно-пошукові роботи та роботи із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_5 відповідають нормативно-технічним документам та оцінюються позитивно

(т. 1 а.с. 51, 52, 58- 72, 74, 75).

Рішенням Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області № 27 від 07.07.2006 року ОСОБА_5 до його земельної ділянки долучено 0.0012 га, що стверджується також копією Протоколу другої сесії Братковицької сільської ради від 07.07.2006 р. (т. 1 а.с. 128, т. 2 а.с. 59-65).

Судом встановлено, що під час проведення підготовчих робіт з виготовлення технічної документації по приватизації земельної ділянки та оформленні Державного акту на право власності на землю, визначились розміри земельної ділянки 0.1274 га, з огляду на що Братковицька сільська рада Городоцького району Львівської області рішенням VІІІ сесії V скликання № 116 від 08.07.2007 р. затвердила уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку у розмірі 0.1274 га (т. 1 а.с. 12, 76).

Вищевказані рішення сільської ради є послідовними і взаємопов`язаними між собою, спрямовані на реалізацію набуття права власності на присадибну земельну ділянку гр. ОСОБА_5 .

Із довідки № 185 від 21.09.2007 року, виданої начальником Управління земельних ресурсів у Городоцькому районі Львівської області вбачається, що земельній ділянці, яка передавалась у власність ОСОБА_5 , присвоєно кадастровий номер 4620981000:14:004:0007 (т. 1 а.с. 73).

На підставі вказаних рішень, ОСОБА_5 02.11.2007 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 431698, площею 0.1274 га. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку (т. 1 а.с. 204).

Відповідно до п. 8 постанови Пленому Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ». вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України. Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140,141 ЗК України перелік підстав для цього є вичерпним.

В свою чергу, відповідно до ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова від права на земельну ділянку, смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчудження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчудження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчудження земельної ділянки іноземним особам та особам без громадянства у встановлений строку випадках, визначених цим кодексом.

Згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 203).

За життя, 18.10.2012 р. ОСОБА_5 подарував будинок та спірну земельну ділянку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, на підставі договору дарування будинку та земельної ділянки від 06.12.2012 року, відчужила сину – відповідачу по справі – ОСОБА_2 житловий будинок разом з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 та земельну ділянку для його обслуговування, кадастровий номер 4620981000:14:004:0007, площею 0.1274 га, про що у Державному Акті є відповідна відмітка нотаріуса Марців І.В. за реєстраційним номером № 2132 від 18.10.2012 р. та № 2480 від 06.12.2012 р. (т. 1 а.с. 205-208, 209-210).

Земельно-кадастровою книгою Братковицької сільської ради стверджується, що для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_2 , йому на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0.1274 га, за житловим будинком ОСОБА_1 , що по АДРЕСА_3 , земельна ділянка не зазначена (т. 2 а.с. 108-109, 110).

З копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23878317 від 17.09.2009 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину (т. 3 а.с. 106).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину від 08.09.2009 року спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 є його внук – ОСОБА_1 – позивач по справі, спадкове майно, на яке видано Свідоцтво складається із житлового будинку, що по АДРЕСА_3 з господарською та надвірною спорудою (т. 3 а.с. 107).

Судом встановлено та позивачем не заперечується той факт, що земельна ділянка для обслуговування його житлового будинку, не перебувала та не перебуває у його власності або у власності будь-кого з членів його сім`ї, у позовній заяві зазначено, що позивач відповідно до затвердженого плану садиби, зробленого відділом будівництва Городоцького районного виконавчого комітету має її у користуванні, площа земельної ділянки – 7,56 соток (42 метри довжина і 18 метрів ширина).

Однак, долучена копія плану садиби не підтверджує факту належності такої саме дідові позивача ОСОБА_3 , інших відомостей на підтвердження цього позивач не надав, відповідачі, у тому числі, представник Братковицької сільської ради та Городоцької міської ради такий заперечили з покликанням на те, що даний документ належить іншій особі – однофамільцю ОСОБА_8 та містить виправлення, а тому суд такий до уваги не бере (т. 1 а.с. 225).

Разом з тим, суд бере до уваги довідку Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області № 348 від 05.10.2020 р., згідно якої вказаний позивачем «План садиби», належав його однофамільцю – ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 3 а.с. 43).

Так, з Витягів з погосподарських книг № 4 за 2001-2006 рр., за 2006-2010 рр., № 5 за 2011-2015 рр., за 2016-2020 рр., наданих Братковицькою сільською радою Городоцького району Львівської області (т. 1 а.с. 37-40) вбачається, що за домогосподарством АДРЕСА_3 , належному ОСОБА_1 , рахується земельна ділянка для будівництва та обслуговування зазначеного будинку в розмірі 0,0490 га.

З Витягів з погосподарських книг № 4 за 2001-2005 рр., за 2006-2010 рр., № 5 за 2011-2015 рр., 2016-2020 рр., (т. 1 а.с. 41-45) убачається, що за домогосподарством АДРЕСА_2 , належному ОСОБА_2 , рахується земельна ділянка для будівництва та обслуговування зазначеного будинку в розмірі 0,1274 га.

Земельні ділянки відмежовані металевою сіткою більше 30 років (т. 1 а.с. 229).

Житловий будинок АДРЕСА_2 згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.06.2000 року належав ОСОБА_5 , земельна ділянка сервітутами не обтяжена, у Городоцькому районному відділі земельних ресурсів Львівського обласного Головного управління земельних ресурсів права інших осіб та обмеження на користування земельною ділянкою, площею 0, 1274 га, що по АДРЕСА_2 , не зареєстровано, така підлягає безкоштовній передачі у приватну власність ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою про обмеження та сервітути на земельну ділянку гр. ОСОБА_5 № 186 від 21.09.2007 р., Висновком відділу містобудування, архітектури житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Городоцької РДА № 754 від 12.10.2007 року (т. 1 а.с. 64, 70, 71).

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Частиною третьою статті 158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За змістом статті 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

У відповідності до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Позивач покликається на те, що ні він, ні його спадкодавець при розробленні технічної документації не погоджували меж земельної ділянки та не підписували Акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування земельної ділянки на території Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області (т.1 а.с. 65 зворот).

Однак, суд вважає за необхідне зауважити, що непогодження позивачем меж земельної ділянки є формою реалізації прав останнього, а сама по собі процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

У той же час непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Визнавши за гр. ОСОБА_5 право на приватизацію земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача, орган місцевого самоврядування діяв у межах свої повноважень, враховуючи той факт, що чинне земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок.

Таким чином відсутність підпису позивача в акті погодження меж земельних ділянок не порушує прав ОСОБА_5 на отримання земельної ділянки у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію ним земельної ділянки, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування.

До аналогічного висновку прийшов також Верховний Суд у Постанові від 18.04.2018 року в цивільній справі № 346/440/15-ц.

На підставі заяви позивача – ОСОБА_1 . Рішенням ХХІХ сесії VII-го скликання Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області № 856 від 07.07.2020 р. затверджено детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0.0470 га на АДРЕСА_3 (т. 3 а.с. 99).

Цим рішенням позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення для передачі у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0470 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_3 .

Як встановлено у суді, з даним рішенням про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0470 га, позивач погодився.

Отже, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування, оскільки такі винесені у відповідності до вимог земельного та цивільного законодавства.

Зважаючи на відсутність підстав щодо визнання незаконними рішень щодо передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок та уточнення розмірів такої, суд також приходить до переконання про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 431698, площею 0.1274 га. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, а отже, про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд не бере до уваги покликання позивача про незаконність Державного акту серії ЯД № 431698 гр. ОСОБА_5 через те, що у ньому вказано № рішення - 118 від 08.07.2007 р., оскільки як встановлено у суді, з пояснень представника відповідача – адвоката Каралюс В.М., таке зазначено помилково через неналежне виготовлення його копій, в матеріалах справи є рішення № 116 аналогічне, завірене сільським головою ОСОБА_10 та скріплене гербовою печаткою із відміткою «згідно з оригіналом» (т. 1 а.с. 127).

Покликання позивача та його представника ОСОБА_11 про те, що позивачу мало б належати 0,08 га земельної ділянки, з огляду на наявність затвердженого плану садиби, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Так, у суді свідок ОСОБА_12 , зокрема, вказав, що станом на 2017 рік працював архітектором, на вимогу ОСОБА_1 ним було затверджено план садиби у відповідності до викопіювання з Генерального плану села на 1971 рік. Вказав, що затверджений ним план не має жодного правового підгрунтя, що стосується розмірів земельної ділянки, служить лише доказом місцезнаходження земельної ділянки, а також того, що на ній наявний житловий будинок, зазначив, що місцезнаходження земельної ділянки вказано без визначення точних та конкретних меж такої, жодних доказів на підтвердження розмірів та інших параметрів земельної ділянки йому ОСОБА_1 надано не було, тому її площу – 0,08 га зазначив зі слів ОСОБА_1 .

Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю, то підстав для застосування строків позовної давності, як про це просять представники відповідачів у своїй письмовій заяві, суд не вбачає.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та ухвалює обгрунтоване рішення на підставі повно і всебічно з`ясовних обставин. За наведеного, виступ у судовому засіданні 18.11.2020 р. адвоката Манукян М.А. та її заяви, не спрямовані на розгляд справи по суті, долучені до матеріалів справи, не мають для суду жодного переконливого значення та на висновки суду не впливають.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 90, 141, 211, 258-259, 265, 354, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішень Братковицької сільської ради Городоцького району Львівської області, зокрема, № 91 від 06.03.2007 року про безоплатну передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, загальною площею 0.11 га для обслуговування житлового будинку, № 116 від 08.07.2007 року про затвердження уточненої площі 0.1274 га і розміру земельної ділянки, № 27 від 07.07.2006 року про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки та надання додатково 0.0012 га до присадибної ділянки та передачу йому безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0.11 га для обслуговування житлового будинку та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 431698 від 02.11.2007 р. про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0.1274 га по АДРЕСА_2 , – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.12.2020 р.

Головуючий суддя Перетятько О.В.