Рішення № 93907509, 14.12.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/826/20 2/441/507/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2020 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Малахової-Онуфер А.М.,

з участю секретаря судових засідань Чорного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Банк в особі представника Гребенюка О.С., 19.05.2020 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 25 172 грн. 97 коп. боргу за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 04.06.2018. Позов обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 04.06.2018 укладено договір про надання банківських послуг № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, через що у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 15.04.2020 склала 25 172 грн. 97 коп. з яких: 14 788 грн. 19 коп. - заборгованість за тілом кредита, 14 788 грн. 19 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредита, 6 673 грн. 48 коп. – заборгованість за простроченими відсотками, 2 036 грн. 40 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, з яких 500 грн. – фіксована частина та 1 174 грн. 90 коп. процентна складова. Просив стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 16.06.2020 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк О.С. у клопотанні від 21.04.2020 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності (а.с. 72).

Відповідач у відзиві від 04.09.2020 позов заперечив, пояснив, що 04.06.2018 дійсно підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, однак така жодним чином не свідчить про виникнення між ним та Банком договірних зобов`язань, оскільки не містить істотних умов кредитного договору, визначених ст.ст. 1054-1056-1 ЦК України і зокрема: розміру кредитного ліміту, який він бажав отримати, розміру та порядку нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, що Умов та Правил надання банківських послуг і витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» того дня не підписував, з їх змістом не ознайомлювався, заяви про відкриття карткового рахунку та отримання кредитного ліміту Банку не подав, просив відмовити у позові за недоведеністю позовних вимог. У судове засідання 14.12.2020 не з`явився, у заяві від 12.11.2020 просив про розгляд справи за його відсутності (а.с. 146-148, 170).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, 04.06.2018 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, укладено договір про надання банківських послуг №б/н, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 14).

Своїм підписом у анкеті-заяві від 04.06.2018 відповідач підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, пам`яткою клієнта і Тарифами, які розміщено на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. (а. с. 14).

До кредитного договору Банком долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 87-133).

Позивач свої зобов`язання за вищеозначеним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

З матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості від 15.04.2020 вбачається, що ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання за кредитним договором про надання банківських послуг від 04.06.2018 належним чином не виконував, через що у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 15.04.2020 склала 25 172 грн. 97 коп. з яких: 14 788 грн. 19 коп. - заборгованість за тілом кредита, 14 788 грн. 19 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредита, 6 673 грн. 48 коп. – заборгованість за простроченими відсотками, 2 036 грн. 40 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, з яких 500 грн. – фіксована частина та 1 174 грн. 90 коп. процентна складова (а.с. 8-9).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Із змісту анкети-заяви, підписаної 04.06.2018 сторонами убачається, що у такій процентна ставка, не визначена, умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, відсутні (а.с. 14).

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 04.06.2018, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за простроченими відсотками, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, а також штрафи (фіксовану частину та процентну складову). Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості, Банк покликався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід`ємні частини договору.

Так, із витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», із витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, на які покликається позивач убачається про пільговий період користування коштами, процентну ставку, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, їх розміри і порядок нарахування, інше (а.с. 87-133).

Між тим, означені Витяги Банку не місять підпису ОСОБА_1 , а отже, позивачем не доведено, що саме ці умови розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними підписуючи анкету-заяву від 04.06.2018, а також, що означені документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щодо сплати штрафів.

Крім того, не може вважатись належним доказом і роздруківка із сайту, оскільки такий доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка вправі вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Також, до означених правовідносин неможливо застосувати і правила частини першої статті 634 ЦК України у зв`язку з тим, що Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», а відтак останній вправі долучити до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.

Без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві від 04.06.2018 домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

У даному випадку, договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Ураховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та їх погодження зі споживачем.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у якій зазначено, що відповідно до принципу справедливості, добросовісності та розумності неможливе покладення на слабшу сторону договору - споживача невиправданого тягаря з`ясування змісту кредитного договору.

З огляду на вищенаведене, не підписаний відповідачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, відтак підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків, в т.ч. нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України за процентною ставкою 84 %, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, інше - відсутні.

Таким чином, з огляду на те, що у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 04.06.2018 відсутній передбачений обов`язок відповідача по сплаті заборгованості за простроченим тілом кредиту, заборгованості за простроченими відсотками, заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, а також штрафів (фіксовану частину та процентну складову), а Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не є складовою частиною кредитного договору від 04.06.2018, підстав для задоволення вимог в цій частині, суд не убачає.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, тому вимога Банку в частині стягнення в примусовому порядку з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 14 788 грн. 19 коп., є підставною та підлягає до задоволення.

Долучений до матеріалів позову Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 , якимвизначено процентну ставку 43,2% для картки «Універсальна» або 42% для картки «Універсальна голд», розмір щомісячних платежів (5%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа поточного місяця, штраф за прострочення більше ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою - 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісії, не може слугувати підставою для повного задоволення позову, оскільки термін «Паспорт споживчого кредиту» випливає зі змісту Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які відповідачем не підписані та відповідно не є складовою частиною кредитного договору від 04.06.2018 (а.с. 15-16).

Покликання відповідача у відзиві про те, що кредитного договору не укладав, заяви про отримання кредитного ліміту, не підписував, кредитних коштів - не отримував, інше, необгрунтовані, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, після підписання 04.06.2018 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював погашення заборгованості за договором, чим підтверджував та розумів свої зобов`язання перед Банком (а.с. 10-12).

З огляду на вимоги ст. ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 1 177 грн. 12 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 526, 549, 610, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д в м. Київ, ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 04.06.2018 в сумі 14 788 грн. 19 коп. (тіло кредита), а також 1 177 грн. 12 коп. судового збору, а всього 15 965 грн. 31 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.М. Малахова-Онуфер