Рішення № 93905639, 04.12.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.12.2020

Справа № 320/8424/16-ц

Провадження № 2/937/9/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПУАТ «ФІДОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1535662457601 від 10.08.2015 в розмірі 43983 грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.08.2015 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до правил надання банківських послуг № 153562457601 та прийняття пропозиції ПУАТ «ФІДОБАНК» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування на підставі Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПУАТ «ФІДОБАНК». Ця заява у випадку її підписання є Кредитним договором, з врахуванням Правил та Умов надання споживчих кредитів. Невід`ємними частинами кредитного договору також є Довідка про умови кредитування Банку та сукупна вартість кредиту за Кредитним договором та Графік погашення кредиту. За умовами кредитного договору відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 25000 грн. на строк 24 місяця, по 09.08.2017. Свої зобов`язання за Кредитним договором відповідач не виконує, погашення кредиту, комісії, відповідно до умов укладеного Кредитного договору не здійснює, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором, станом на 11.11.2016 року складає 43 983,9 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 14 588,00 грн.; строкова заборгованість за кредитом - 9 361,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 2 367,91 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 17 500,00 грн.; строкова заборгованість за комісією - 166,68 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача наведену вище заборгованість.

03 червня 2019 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до АТ «КРЕДОБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», в якому просить встановити нікчемність з моменту укладення умов кредитного договору від 10.08.2015 № 153566245760, укладеного між ПУАТ «ФІДОБАНК» та ним щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредиту у розмірі 5% від початкової суми кредиту; судові витрати покласти на відповідача.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа № 320/8424/16-ц за позовом ПУАТ «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою суду від 04.12.2018 залучено до участі у справі №320/8424/16-ц правонаступника позивача ПАТ «КРЕДОБАНК». У постанові апеляційного суду Запорізької області від 26.07.2018 по справі № 320/1680/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк» про захист прав споживачів встановлено: «Востаннє позивач уточнив позовну заяву 24.11.2017, у якій вже просив визнати нікчемним оспорюваний ним договір, в якій також зазначав про несправедливість його умов щодо встановлення щомісячної винагороди банку у вигляді комісії, що є підставою для визнання цих умов нікчемними . Між тим, зі змісту судового рішення не вбачається, що судом прийнято до уваги остання уточнена заява, оскільки суд в описовій та мотивувальній частині рішення не зазнає про такі вимоги позивача, обмежившись доводами первісно поданої заяви. Але будь-якої ухвали щодо уточненої позовної заяви від 24.11.2017 матеріали справи не містять. Отже, доводи апеляційної скарги щодо не розгляду його уточненої позовної заяви судом знайшли своє підтвердження при її перевірці, але колегія позбавлена можливості оцінити відповідність договору в частині його умов щодо встановлення комісії як щомісячної винагороди банку наведеним позивачем вимогам законодавства, оскільки цих вимог фактично не розглянув суд.

Позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом зазначає, що 10.08.2015 ним підписано Анкету-Заяву про приєднання до Правил надання банківських послуг № НОМЕР_1 та прийняття пропозиції ПУАТ «ФІДОБАНК» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (споживчі потреби) на підставі Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПУАТ «ФІДОБАНК», що розміщені на офіційному сайті Банку. В цій заяві зазначено, що у випадку її підписання вона є Кредитним договором, з врахуванням Правил та Умов надання споживчих кредитів. Згідно наданої позивачем довідки про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що є Додатком 1 до вищевказаної Анкети-Заяви, комісія за обслуговування кредиту розраховується щомісячно як відсоток від початкової суми кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці в кожному платіжному періоді. Для розрахунку комісії приймається рік рівний фактичній кількості днів у році та місяць рівний фактичній (календарній) кількості днів у місяці. Додатком 2 до Анкети-Заяви встановлено комісію за обслуговування кредиту у розмірі 5%, що становить 1250,00 грн. на місяць. Частиною 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцеві забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Керуючись вищенаведеним ОСОБА_1 просить встановити нікчемність з моменту укладення умов кредитного договору від 10.08.2015 № 153566245760, укладеного між ПУАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячно комісійну винагороду за обслуговування кредиту у розмірі 5% від початкової суми кредиту.

Представник ПУАТ «ФІДОБАНК» в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи мається заява представника позивача – ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутністю представника позивача, на підставі наявних у справі даних і доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник ПАТ «КРЕДОБАНК» в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позову ПУАТ «ФІДОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК» про стягнення з нього заборгованості просить відмовити, а його зустрічний позов до ПАТ «КРЕДОБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК» про захист прав споживачів – задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що первісний позовом ПУАТ «ФІДОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає часткову задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «КРЕДОБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК» про захист прав споживачів підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 10.08.2015 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Анкету-Заяву про приєднання до Правил надання банківських послуг № НОМЕР_1 та прийняття пропозиції Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування на підставі Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПУАТ «ФІДОБАНК», що розміщені на офіційному сайті Банку. Ця заява у випадку її підписання є Кредитним договором, з урахуванням Правил та Умов надання споживчих кредитів. Невід`ємними частинами кредитного договору також є Довідка про умови кредитування Банку та сукупна вартість кредиту за Кредитним договором та Графік погашення кредиту/а.с.4-7/.

За умовами кредитного договору відповідачу надано споживчий кредит на умовах кредитного продукту «Споживчий кредит ФО «Споживчий кредит ФО «КВІТ». Датою видачі кредиту є дата зарахування грошових коштів на рахунок Клієнта.

Кредит ОСОБА_1 надано у розмірі 25 000 грн. на строк 24 місяця, по 09.08.2017.

Погашення заборгованості здійснюється щомісячно шляхом поповнення Рахунку для погашення, зазначеного в п. 2 Довідки, відповідно до Графіку/а.с.4зворот/.

В обґрунтування позовних вимог позивач ПУАТ «ФІДОБАНК» зазначає, що за користування кредитом на залишок суми основного боргу (строкова заборгованість) за Кредитом нараховується Процентна ставка 1 в розмірі 0,0001°/: За користування кредитом в разі наявності простроченої заборгованості на прострочену заборгованість за основним боргом (без врахування процентів та комісії) нараховується Процентна ставка 2 в розмірі 30,0001%. Комісія за обслуговування кредиту (З%) розраховується щомісячно, як відсоток від початкової суми Кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці в кожному платіжному періоді.

Позивач виконав умови Договору належним чином та надав ОСОБА_1 кредит на загальну суму 25 000,00 гривень, що не заперечується самим відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, кредитні кошти та відсотки за користування кредитом в строк, визначений у договорі в повному обсязі не повернув, чим порушив умови договору.

Так, за розрахунком ПУАТ «ФІДОБАНК» за ОСОБА_1 обліковується заборгованість станом на 11.11.2016 року у розмірі 43 983,9 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 14 588,00 грн.; строкова заборгованість за кредитом - 9 361,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 2 367,91 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 17 500,00 грн.; строкова заборгованість за комісією - 166,68 грн./а.с.6-7/.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Як вбачається з копії повідомлення уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» від 10.08.2018, ПАТ «ФІДОБАНК» 10 серпня 2018 року відступлено (передано у власність) ПАТ «Кредобанк» усі права грошової вимоги ПАТ «Фідобанк» до осіб, які являються позичальниками.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що письмовою вимогою (повідомленням) за вих. 20-34025-6300/18 від 13.08.2018 ПАТ «Фідобанк» повідомлено ОСОБА_1 про заміну кредитора у зобов`язанні кредитному договорі № 1535662457601.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, кредитні кошти та відсотки за користування кредитом в строк, визначений у договорі в повному обсязі не повернув, чим порушила умови договору.

Останнє перерахування коштів відповідачем за первісним позовом, спрямоване на погашення заборгованості, відбулось 10.09.2015 року на суму 1051,00 гривень. Надалі ОСОБА_1 було допущено прострочення по погашенню основної суми кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 23 949,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 2 367,91 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитом за договором №1535662457601 станом на 11.11.2016, за період з 10.08.20165 по 11.11.2016.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не виконував належним чином умови кредитного договору, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 14 588,00 грн. - заборгованості за кредитом; 9 361,00 грн. – строкова заборгованість за кредитом; 2 367,91 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

Щодо вирішення позовних вимог за первісним позовом про стягнення простроченої заборгованості за комісією, та строкової заборгованості за комісією, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

При цьому, умовами кредитного договору, за обслуговування кредиту передбачена щомісячна сплата комісійної винагороди у розмірі 5 % від початкової суми кредиту, відповідно до графіку платежів.

Однак за правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки обслуговування кредиту у зв`язку із його наданням відповідає економічним потребам саме банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року, в Постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року - справа № 666/4957/15-ц, провадження № 61-43940св18 та у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Верховним Судом України 16 листопада 2016 року у висновках за результатами розгляду справи №6-1746цс16.

Відповідно ж до ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із чч. 1, 2, 4 та 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Зазначений висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 та від 12.09.12 у справі № 6-80цс12.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність вимог ПАТ «ФІДОБАНК» щодо стягнення простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 17 500,00 грн., та строкової заборгованості за комісією у розмірі 166,68 грн., і відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення нікчемності з моменту укладення умов кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредиту у розмірі 5% від початкової суми кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги за первісним позивом ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості такими, що підлягають частковому задоволенню, а тому слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 26316 грн. 91 коп., з яких: 14 588,00 грн. - заборгованості за кредитом; 9 361,00 грн. – строкова заборгованість за кредитом; 2 367,91 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача також слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволених вимог, у розмірі 824 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 203, 526, 527, 530, 553, 554, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. 42 Конституції України, чч. 1, 2, 4 та 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», правовою позиція викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року, в Постановою Верховного Суду від 20.02.2019 року № 666/4957/15-ц ц, суд

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № 153562457601 від 10 серпня 2015 року в розмірі 26316 грн. 91 коп., з яких: 14 588,00 грн. - заборгованості за кредитом; 9 361,00 грн. – строкова заборгованість за кредитом; 2 367,91 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

У задоволенні іншої частини вимог Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про захист прав споживача - задовольнити.

Визнати нікчемними з моменту укладення умови кредитного договору від 10.08.2015 №153566245760, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК», ЄДРПОУ 14351016 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , щодо обов`язку позичальника ОСОБА_1 сплачувати щомісячно комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 5% від початкової суми кредиту.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні відомості учасників справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», код ЄДРПОУ 2981008673, 79026, м. Львів, вул.. Сахарова, 78.

Відповідач та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач за зустрічним позовом - Акціонерне товариство Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», (код ЄДРПОУ 14351016, 04070, місце знаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 58);

Повний текст рішення складено 14 грудня 2020 року.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ