Рішення № 93905537, 24.12.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.12.2020

Справа № 937/4174/20

Провадження № 2-а/937/62/20

2020 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Бабков Дмитро Юрійович,

відповідачі – адміністративна комісія виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В позові зазначено, що постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 120 від 02 червня 2020 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок. Однак, позивач вважає, що складена постанова є неправомірною та не відповідає вимогам закону, оскільки жодних порушень Правил благоустрою території м. Мелітополя позивач не допускав, під розгляду справи не було з`ясовано і доведено обставин, які б свідчили про наявність вини позивача в скоєнні правопорушення. Позивач просить суд скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про накладення адміністративного стягнення № 120 від 02 червня 2020 року та закрити провадження по адміністративній справі.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача – адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Також представником відповідача – адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, оскільки відносно позивача уповноваженою на те посадовою особою у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП був складений протокол про адміністративне правопорушення. За наслідками розгляду вказаного протоколу було винесено законну й обґрунтовану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та покладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу. Тому позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.

В судове засідання представник відповідача – виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час і місце цього засідання і його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Також представником відповідача – виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області подано клопотання про виключення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області як неналежного співвідповідача з числа відповідачів (співвідповідачів).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

В судове засідання всі учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених положеннями ст. 205 КАС України, не вбачається, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, тому суд розглядає справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Згідно постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про накладення адміністративного стягнення № 120 від 02 червня 2020 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 21 травня 2020 року, о 11 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , порушив п. 4.1 Переліку порушень Правил благоустрою території м. Мелітополя, затверджених рішенням 36 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VІ скликання від 29 березня 2013 року № 11, за які настає відповідальність згідно з ст. 152 КУпАП, а саме: виявлено самовільне розміщення тимчасових споруд: літнього майданчика (закінчився термін дії паспорта прив`язки) та торгівельного павільйону.

Підставою для винесення зазначеної постанови стало те, що 21 травня 2020 року інспектором відділу з благоустрою та екології виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Аракеляном С.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 128, згідно якому 21 травня 2020 року, о 11 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено самовільне розміщення тимчасових споруд: літнього майданчика (закінчився термін дії паспорта прив`язки) та торгівельного павільйону, чим порушено п. 4.1 Переліку порушень Правил благоустрою території м. Мелітополя, затверджених рішенням 36 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VІ скликання від 29 березня 2013 року № 11. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ст. 152 КУпАП. Зазначений протокол про адміністративне правопорушення був складений відносно позивача.

Згідно заяви директора ТОВ «Мелітопольський торгівельний будинок «РЕФМА» ОСОБА_1 від 28 жовтня 2019 року, останній звернувся до секретаря Мелітопольської міської ради Запорізької області Романова Р. з проханням розглянути можливість продовження дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон з сезонним майданчиком) на три роки за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягів з протоколів № 8 та № 9 засідань комісії з розгляду заяв суб`єктів господарювання на можливість оформлення документів для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 11 листопада 2019 року та 06 грудня 2019 року, за заявою ТОВ «Мелітопольський торгівельний будинок «РЕФМА» вирішено відкласти питання продовження терміну дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди (торгівельний павільйон з сезонним майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1 , до додаткового вивчення.

Згідно повідомлень управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 12 листопада 2019 року, 05 грудня 2019 року, 26 грудня 2019 року та 23 січня 2020 року про продовження терміну паспорту прив`язки, на заяву директора ТОВ «Мелітопольський торгівельний будинок «РЕФМА» Кошеля О. від 28 жовтня 2019 року щодо продовження терміну дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , повідомляється, що це питання 01 листопада 2019 року та 06 грудня 2019 року було розглянуто на засіданні технічної комісії по розміщенню тимчасових споруд, створеної рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12 вересня № 187/3. Згідно з рішенням якої це питання відкладено до додаткового вивчення та буде винесено на засідання цієї комісії.

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання комісії з розгляду заяв суб`єктів господарювання на можливість оформлення документів для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 13 березня 2020 року, вирішено відмовити ТОВ «Мелітопольський торгівельний будинок «РЕФМА» у продовженні терміну дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди (торговельний павільйон з сезонним майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 08 квітня 2020 року про продовження терміну паспорту прив`язки, на заяву директора ТОВ «Мелітопольський торгівельний будинок «РЕФМА» Кошеля О. від 28 жовтня 2019 року щодо продовження терміну дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , повідомляється, що це питання було розглянуто на засіданнях технічної комісії по розміщенню тимчасових споруд від 01 листопада 2019 року, від 06 грудня 2019 року та від 13 березня 2020 року. Згідно з рішенням останньої відмовлено у продовженні терміну дії паспорта прив`язки за цією адресою.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до ч.ч. 1 – 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: принцип мовчазної згоди – принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Як було встановлено судом, в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , порушив п. 4.1 Переліку порушень Правил благоустрою території м. Мелітополя, затверджених рішенням 36 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VІ скликання від 29 березня 2013 року № 11, а саме: виявлено самовільне розміщення тимчасових споруд: літнього майданчика та торгівельного павільйону (закінчився термін дії паспорта прив`язки).

Разом із цим, до адміністративної відповідальності може бути притягнута лише та особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Основними ознаками адміністративного проступку є протиправність і вина. Статтею 152 КУпАП передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Так, зі змісту зазначених положень вбачається, що такі порушення як адміністративний проступок – діяння винне і адміністративній відповідальності підлягає особа за вчинення лише винного діяння. Відсутність вини виключає суб`єктивну сторону і тим самим склад адміністративного правопорушення.

Тобто, адміністративна відповідальність за вказане порушення може мати місце тільки за наявності в діях особи вини, як суб`єктивної сторони правопорушення, яка характеризується направленістю дій на умисне чи з необережності порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Проте, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача, пов`язаної із порушенням норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, відповідачами суду надано не було.

Так, під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, дослідженню та оцінці зі сторони відповідача підлягали усі докази, які могли б свідчити про причетність позивача до вчинення ним адміністративних проступків та наявність вини у його діях. Але суб`єкт владних повноважень зазначені вимоги не врахував, всі обставини справи не з`ясував, винесена ним постанова ґрунтується виключно на даних протоколу про адміністративне правопорушення, в якому в графі пояснення порушника містяться докладні пояснення останнього, та на відомостях, повідомлених членами адміністративної комісії під час розгляду адміністративного матеріалу. Під час винесення постанови позивач був присутній та надавав докладні пояснення, аналогічні тим, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Але відповідачем зазначені обставини до уваги не прийняті, при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок відповідачем не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач згідно вимог чинного законодавства звернувся із заявою про продовження терміну дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди (торговельний павільйон з сезонним майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1 . Він не був присутнім на жодному засіданні комісії з розгляду заяв суб`єктів господарювання на можливість оформлення документів для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, на яких розглядалася подана ним заява. В подальшому позивач не був повідомлений належним чином про прийняте комісією рішення за результатами розгляду його заяви, вказане рішення йому не направлялось. Зазначені обставини підтверджуються встановленими під час судового розгляду доказами, а наданий відповідачем реєстр вихідних документів без відповідних поштових відправлень не може свідчити про направлення прийнятого рішення. До того ж, оскільки у встановлений законом строк позивачу як суб`єкту господарювання не було видано документ дозвільного характеру, так само як і не було прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів із дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру позивач згідно положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» мав право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, для провадження яких був необхідний документ дозвільного характеру. Тому суд приходить до висновку, що у діях позивача відсутня вина, як обов`язкова ознака складу адміністративного проступку, у будь-якій її формі, направлена на порушення норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Разом із цим, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на складення протоколу про адміністративне правопорушення без дотримання вимог КУпАП, оскільки такі посилання позивача є необґрунтованими. Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, останній був складений уповноваженою на те посадовою особою у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Також суд звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є виключно фіксацією адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді уповноваженим органом (посадовою особою) справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Також судом не можуть бути прийняті до уваги й посилання представника відповідача – адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області на правомірність винесеної адміністративною комісією постанови та наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, оскільки позивач як суб`єкт господарювання, за наявності встановлених вище судом обставин, цілком обґрунтовано, на підставі принципу мовчазної згоди, набув право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Що ж стосується заявленого представником відповідача – виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області клопотання про виключення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області як неналежного співвідповідача з числа відповідачів (співвідповідачів), суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області був залучений до участі у справі в якості співвідповідача на підставі відповідної ухвали суду, в якій були викладені мотиви такого залучення. Крім того, адміністративна комісія створюється при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради Запорізької області, тому підстав вважати, що виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області є неналежним співвідповідачем, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного вище, вбачається, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про накладення адміністративного стягнення № 120 від 02 червня 2020 року не можна визнати законною та обґрунтованою і встановлені в судовому засіданні докази у своїй сукупності повністю це підтверджують. Доказів, які спростовують це, відповідачами суду не надано, а повідомлені позивачем обставини не викликають жодного сумніву, тому суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає ефективним і достатнім засобом захисту прав позивача – скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про накладення адміністративного стягнення № 120 від 02 червня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок, з подальшим закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення, в зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про накладення адміністративного стягнення № 120 від 02 червня 2020 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 247, 251, 280, 293 КУпАП, ст.ст. 241 – 246, 268 – 272, 286 КАС України, Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про накладення адміністративного стягнення № 120 від 02 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП – закрити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: адміністративна комісія виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5.

Відповідач: виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, місцезнаходження: м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 02140811.

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2020 року.

Суддя: