Ухвала суду № 93904556, 28.12.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1828/20

Номер провадження № 1-кс/315/454/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 рокум. Гуляйполе

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О.

за участі секретаря: Браціло І.В.,

прокурора: Іванченка І.О.,

слідчого: Тернового О.О.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області винесене у кримінальному провадженні №12020080220000327 від 16.12.2020 року клопотання старшого слідчого СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Тернового О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Верхня Терса, Гуляйпільського району, Запорізької області, українцю, громадянину України, не одруженому, освіта середня, не депутату, не працюючому, не військовозобов`язаному, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не маючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому: 08.12.2016 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.ч. 2,3 ст.185, ч.2 ст.289, ч. 1 ст.70, ст.71 КК України, до 5 років З місяців позбавлення волі, 11.12.2020 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 13 днів,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 року до суду звернувся старший слідчий СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Терновий О.О. з клопотанням, погодженим з прокурором Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Іванченком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020080220000327 від 16.12.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України.

В клопотанні посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову, повторно скоїв корисливі злочини проти власності при наступних обставинах: 15.12.2020 року, близько 22.30 години, в с. Верхня Терса, Гуляйпільського району. Запорізької області, ОСОБА_1 , діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою особистого збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з будівлі бару «Наталі», який розташований по вул. Центральній, 67, таємно викрав садово-паркові світильники «Lemanso PL5101 60W, античне золото», в кількості 2 шт., які належать ОСОБА_2 , вартість одного згідно висновку експерта № 1748-20 від 18.12.2020, складає 238,72 грн., чим спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 477,54 грн. ОСОБА_1 викраденими майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 22.12.2020 року, близько 01.00 години, в с. Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області, ОСОБА_1 , діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою особистого збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через ворота, шляхом їх вільного відкривання, зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , після чого, із застосуванням фізичної сили зламав вхідні двері та проник до вказаного будинку, де з кухонної кімнати, шляхом вільного доступу, таємно викрав електричну плиту «Еlnа 200Н», яка належить ОСОБА_3 , вартість якої згідно висновку експерта від 22.12.2020 року, складає 429,00 грн., чим спричинив останній матеріальної шкоди на вищевказану суму. Після чого, ОСОБА_1 з викраденими майном залишив територію домоволодіння та розпорядився ним на власний розсуд.

23.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, що кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, та за ч. 3 ст. 185 КК України, що кваліфікуються як таємне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з приникненням у житло, вчинена повторно.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 скоїв злочини, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду – останній офіційно не одружений, має слабкі соціальні зв`язки, проживає у іншому районі Запорізької області, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків - з метою створення сприятливих для себе умов може впливати на них, здійснюючи психологічний або фізичний тиск, так як йому відомо, де мешкають потерпілі та свідки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення – підозрюваний, будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у скоєнні корисливого злочину.

А тому, сторона обвинувачення приходить до висновків, що ризики, передбачені ст.177 КПК, є реальними та триваючими, вони виключають можливість обрання міри запобіжного заходу щодо підозрюваного, яка буде більш м`якою, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись вимогами ст.184 КПК України, а також приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також враховуючи наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, прохає обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11».

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України проводилось обов`язкове фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити, суду пояснивши, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 суду пояснив, що у нього немає жодних засобів для існування, він не працює, його рідні, зокрема мати та брат теж не працюються, ведуть антисоціальний спосіб життя, вчиняють постійні сварки між собою. Вважав клопотання таким, яке підлягає задоволенню.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши документи, додані до клопотання, доходить до такого висновку.

16.12.2020 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12020080220000327 за ознаками злочинів, передбачених ч.2, ч. 3 ст.185 КК України, за заявою ОСОБА_4 за фабулою: в період часу з 15.12.2020 року по 16.12.2020 року в АДРЕСА_1 , невстановлена особа шляхом вільного доступу, з будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » скоїла крадіжку садово-паркових світильників, які належать ОСОБА_2 , чим спричинила останній матеріальної шкоди, та за заявою ОСОБА_3 від 22.12.2020 року за фабулою: в період часу з 14:00 16.12.2020 року по 09:00 22.12.2020 року, в АДРЕСА_2 , невстановлена особа, шляхом зриву скоби навісного замка проникла до будинку, звідки скоїла крадіжку електричної плитки яка належить ОСОБА_3 , чим спричинила останній матеріальну шкоду.

23.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, що кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч. 3 ст. 185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам , зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, 3) незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Положеннями ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

В КПК України відсутнє нормативне визначення змісту стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» оцінюється ЄСПЛ при встановленні порушення п. «с» §1 ст.5 та §3 ст.5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність при затриманні особи та обранні стосовно неї запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням свободи. Уперше Суд дав визначення цьому стандарту в 1990 р. у рішенні у справі «Fox, Campbell and Hartley vs. The United Kingdom». Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слід звернути увагу, «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wlochv vs. Poland», п.109).

У практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley vs. the United Kingdom» п.32; «Merabishvili vs. Georgia» п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов`язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази неможливо було здобути або, беручи до уваги характер кримінальних правопорушень, в яких підозрюється особа, ці докази неможливо надати суду, щоб не поставити під загрозу життя інших осіб.

Якби відповідні докази, що підтверджують підозру, можна було зібрати відразу, то органи слідства, імовірно, відразу ж пред`явили б обвинувачення й передали особу до компетентного органу (рішення у справі «Brogan and others vs. United Kingdom» п.53). Тут вираз «компетентний орган» має те саме значення, що й «суддя чи інша особа, уповноважена законом виконувати судові функції» (рішення у справі «Schiesser vs. Switzerland» п.29).

Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

Доведення наявності ризиків є обов`язковою передумовою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що модифікує стандарт доказування «обґрунтована підозра» в більш суворий. Це зумовлено тим, що більше втручання в права особи вимагає переконаності з вищим ступенем імовірності у вчиненні нею кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК України до ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 17.12.2020 року; протоколом огляду місця події від 16.12.2020 року; протоколом огляду предмету від 17.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 17.12.2020 року; висновком експерта № 1748-20 від 18.12.2020 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 22.12.2020 року; протоколом огляду місця події від 22.12.2020 року; протоколом огляду предмета від 22.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 22.12.2020 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 23.12.2020 року; протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_1 від 23.12.2020 року;

Слідчим та прокурором у клопотанні зазначалося про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу обов`язково повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п.4 ст.5 Конвенції.

З матеріалів провадження та пояснень наданих сторонами у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за цією ж адресою. При цьому, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його поведінку, відсутність на час розгляду клопотання постійного місця роботи чи постійного зайняття, отже немає постійного джерела доходу, не одружений. Таким чином, суд вважає, що підозрюваний має слабкі соціальні зв`язки, негативно характеризується за місцем проживання, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що останній може легко залишити своє місце проживання та переховуватися від слідства чи суду. Тому, слідчий суддя вважає наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, слідчий суддя доходить висновку, що присутні ризики можливих спроб ОСОБА_1 незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з огляду на те, що підозрюваний з метою створення сприятливих для себе умов може впливати на них, здійснюючи психологічний або фізичний тиск, так як йому відомо, де мешкають потерпілі та свідки, деякі з яких є його близькими родичами.

На ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення можуть свідчити наступні обставини: ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у скоєнні корисливих злочинів, для вчинення яких мав чіткі та сплановані наміри.

Слідчий суддя доходить висновку, що такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, передбачені ч.1 ст.176 КПК України ОСОБА_1 неможливо застосувати з урахуванням обставин, передбачених ч.1 ст.178 КПК України: вагомістю доказів, здобутих на час розгляду клопотання, про вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 2 та ч.3 ст.185 КК України, у разі визнання його винним у скоєнні злочинів йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, останньому 24 роки, та за своїм станом здоров`я він може утримуватися в місцях позбавлення волі, так як іншого не доведено, останній ніде офіційно не працює, не має постійного заняття, отже не має постійного джерела доходу, не одружений, негативно характеризується за місцем проживання, будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у скоєнні корисливих злочинів.

А тому клопотання підлягає задоволенню, як таке, що ґрунтується на законі, підтверджене встановленими обставинами та наданими слідчому судді доказами.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 184, 194, 197, 202, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Тернового О.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020080220000327 від 16.12.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів з 16 години 30 хвилин 28 грудня 2020 року до 16 години 30 хвилин 25 лютого 2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 87560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: отримувач - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, р/р UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати на виклики слідчого/суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого чи суду; повідомляти прокурора, слідчого або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

Копію ухвали надати підозрюваному після її проголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О. О. Романько