Рішення № 93904267, 18.12.2020, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/504/20

Провадження № 2/313/255/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2020 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВCТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, у якому просить виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича за № 11092, виданий 23.10.2019 року, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» код ЄДРПОУ 35017877, заборгованості в розмірі 25 284,59 грн. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено незаконно, у зв`язку із тим, що у нього відсутні будь-які боргові зобов`язання перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», в тому числі такі, які носять безспірний характер.

Ухвалою судді Веселівського районного суду від 24.04.2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Відповідач на позов надав відзив, у якому просив слухати за відсутності представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», у задоволенні позову відмовити, так як не достатньо доказів для розгляду подібних справ, а тому вказану позовну заяву слід вважати такою, яка не доведена. При ухваленні рішення у справі взяти до уваги п. 34 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/3006/17 від 02.07.19 р.

Позивач відповідь на відзив на позов суду не надавав.

Представник позивача звернувся в суд з заявою розглянути справу без участі позивача та його представника на підставі обставин викладених у позовній заяві та наявними в матеріалах цивільної справи письмових доказів. Позов задовольнити. При ухваленні рішення у справі врахувати висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладених у постанові від 12.03.2020 р. У цивільній справі № 757/24703/18-ц та постанові від 15.04.2020 р. У цивільній справі № 158/2157/17.

Третя особа про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.128 ЦПК України, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, що з врахуванням, вимог ст. ст. 2, 223 ЦПК України не перешкоджає проведення судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, підлягають задоволенні з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2020 р. в рамках виконавчого провадження №61759207 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем винесено постанову на підставі Виконавчого напису № 11092, виданого 23.10.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічом Олегом Миколайовичеми про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» заборгованості за кредитним договором № 1209/4148 СLBPS від 05.07.2013 р., укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 в розмірі 25 284,59 грн. (а.с. 9).

Позивачка 29.08.2020 р. уклала шлюб, внаслідок якого прізвище змінено з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме у такому розмірі.

В той же час, 22.02.2017 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в наступній частині: « Пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченим договором» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються : а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості» .

Київський апеляційний адміністративний суд, при розгляді вказаної справи дійшов висновку про необхідність визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 16.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконним та нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, не посвідченому нотаріально.

Постановою Верховного суду від 29.01.2019 № 910/13233/17 р. зазначається, що в зв`язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 26.11.2014 р. до спірних правовідносин підлягав застосуванню постанова Кабінету Міністрів України затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів №1172.

Отже виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

Враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також те, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано нечинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, суд доходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на п.34 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 916/3006/17, так як доказів, а саме: квитанції про сплату позивачем 01.04.2018 р. у добровільному порядку 1 500,00 грн., що свідчить визнання боргу , відповідач суду не надав.

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, а також ст.ст. 1-13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича за № 11092, виданий 23.10.2019 року, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» код ЄДРПОУ 35017877, заборгованості в розмірі 25 284,59 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судовий збору на суму 840,40 грн. та судових витрат зі сплати судового збору на суму 420,40 грн. за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а всього – 1 260, 80 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://court.gov.ua/fair/sud0804.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 24.12.2020 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О.Нагорний 18.12.2020