Рішення № 93904129, 12.10.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа 311/2036/20

Провадження 2/311/749/2020

12.10.2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (адреса місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського буд.14 оф.301, код ЄДРПОУ - 42642578), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ вул.Тарасівська буд.18 кв.12) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

22 червня 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 19 травня 2020 року йому стало відомо, що до Приватного підприємства «Агрофірма «ЗЕВС», де він працює як найманий працівник за трудовим договором, надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. у виконавчому провадженні №61827241 щодо примусового виконання виконавчого напису р.№6448, виданого 19.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., якою наказано Приватному підприємству «Агрофірма «ЗЕВС» здійснювати з нього відрахування у розмірі 20% з усіх видів доходів, що належать йому до виплати, на користь ТОВ «ФК Аланд» до сплати загальної суми боргу в розмірі 12779,74 гривень.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, позивач ОСОБА_1 довідався про зміст постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Харою Н.С. та як вбачається зі змісту постанови приватного виконавця Проценка Д.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2020 року, виконавчим написом передбачено: «стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», яка є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суму боргу 12979,75 гривень».

Згідно з текстом спірного виконавчого напису запропоновано «звернути стягнення: з громадянина України, яким є ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м.Запоріжжя, місце роботи: не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є боржником за кредитним договором №006-07577-050213 від 05.02.2013 року, укладеним ним із ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ідентифікаційний код юридичної особи 42642578, місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.14, оф.301, індекс 01033, п/р 27 300528 НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК» м.Київ, МФО 300528. Строк платежу за Кредитним договором № 006-07577-050213 від 05.02.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 14.05.2018 року по 12.11.2019 року. Сума заборгованості складає 12779,75 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту -10826,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 1953,75 гривень; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», в розмірі 200 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» складає 12979,75 гривень».

Позивач ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис щодо нього приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено незаконно, безпідставно і він має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування посилається на те, що нотаріус, приймаючи рішення про вчинення виконавчого напису, повинен переконатися чи надано стягувачем всі потрібні документи, чи дійсно ці документи підтверджують безспірність вимог стягувача і чи не сплив щодо вимог стягувача строк, протягом якого може бути вчинений виконавчий напис. Вважає, що під час вчинення оскаржуваного виконавчого напису зазначені вимоги нотаріусом дотримані не були.

Позивач вказує на те, що дійсно між ним, ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» у лютому 2013 року укладався договір №006-07577-050213 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, текст якого у позивача ОСОБА_1 не зберігся за спливом часу. Зазначеним договором передбачалася можливість надання йому кредиту шляхом відкриття кредитної лінії, причому банк у будь-який час на власний розсуд міг визначати і змінювати як розмір кредитної лінії, так і її ліміт. Однак, по-перше, сума отриманого ОСОБА_1 кредиту за цим договором та сума кредиту, яка залишилася непогашеною, були значно меншими, ніж зазначено у виконавчому написі; по-друге, на момент вчинення виконавчого напису трирічний строк з дня виникнення у ПАТ «Дельта Банк» права вимоги щодо ОСОБА_1 за всіма його зобов`язаннями за вказаним договором давно сплив. З Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» жодних правовідносин позивач ОСОБА_1 не мав. Будь-яких повідомлень про перехід до ТОВ «ФК «АЛАНД» прав вимоги до нього за договором на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки позивач ОСОБА_1 не отримував. Листів або інших повідомлень від ТОВ «ФК «АЛАНД» щодо наявності, підстав та розміру заборгованості на його адресу не надходило. Про вчинення щодо нього виконавчого напису йому також повідомлено не було. У зв`язку з цим, позивач ОСОБА_1 вимоги ТОВ «ФК «АЛАНД» до нього він не визнає у повному обсязі і вважає, що звернення ТОВ «ФК «АЛАНД» до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису з подальшою передачею цього виконавчого напису на виконання приватному виконавцю, є нічим іншим, як черговою «колекторською схемою» стягнення коштів в обхід судової процедури, за відсутності для того належних правових підстав та без повідомлення особи, щодо якої здійснюється стягнення. Таким чином, грошові зобов`язання, щодо яких нотаріусом було вчинено виконавчий напис, не є безспірними і щодо заявлених вимог на момент вчинення виконавчого напису сплив строк позовної давності.

З вищенаведених обставин позивач ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та охороняємих законом інтересів, та в якому просить: 1) визнати виконавчий напис, вчинений 19.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, за реєстровим №6448 про стягнення з нього, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (01033, м.Київ вул.Саксаганського буд.14 оф.301, ідентифікаційний код: 42642578) - 12779,75 гривень таким, що не підлягає виконанню; 2) судові витрати у справі покласти на відповідача.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін та осіб, які беруть участь у справі (а.с.17-18).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2020 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №61827241, що знаходиться в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю., згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2020 року (а.с.19-20).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кукурудз Р.О. не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано заяву представника позивача ОСОБА_3 , в якій викладено клопотання про розгляд справи у його відсутність та без участі його довірителя, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, які викладені у позовній заяві. Проти ухвалення заочного у справі, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують (а.с.67).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки 09.07.2020 року уповноваженою особою ( ОСОБА_4 ) (а.с.25), а також списком №Р-2-31.08.2020/1129 згрупованих рекомендованих відправлень від 31.08.2020 року (а.с.65), проте жодних документів на підтвердження поважності причин неявки до суду представника відповідача на адресу суду не подано, відзив на позов, з викладенням у ньому заперечень проти заявлених позовних вимог, до суду не надійшов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена судом своєчасно та належним чином та у встановленому законом порядку, проте до суду подано заяву про розгляд справи за її відсутністю з урахуванням фактичних відносин та просить постановити рішення згідно чинного законодавства (а.с.56,63).

Відповідно до положень ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи №311/749/20, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні судом встановлено, що 19 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Хара Н.С. вчинено виконавчий напис ,який зареєстрований в реєстрі за №6448, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.12,28).

Як вбачається зі змісту вищевказаного оспорюваного виконавчого напису, копія якого містиься в матеріалах справи (а.с.12,28), приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Хара Наталією Станіславівною, 19 лютого 2020 року за реєстровим №644/8 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано «звернути стягнення: з громадянина України, яким є ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м.Запоріжжя, місце роботи: не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є боржником за кредитним договором №006-07577-050213 від 05.02.2013 року, укладеним ним із ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», на підставі Договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019-ФА, укладеного 02 жовтня 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ідентифікаційний код юридичної особи 42642578, місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.14, оф.301, індекс 01033, п/р 27 300528 НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк» м.Київ, МФО 300528. Строк платежу за Кредитним договором № 006-07577-050213 від 05.02.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 14.05.2018 року по 12.11.2019 року. Сума заборгованості складає 12779,75 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10826,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 1953,75 гривень; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», в розмірі 200 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» складає 12979,75 гривень (а.с.12,28).

На підставі вищевказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю., 14 квітня 2020 року відкрито виконавчого провадження №61827241 (а.с.10) та 26 листопада 2019 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП №61827241) з примусового виконання виконавчого напису №6448, виданого 19.02.2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансока компанія «Аланд» заборгованості в сумі 12979,75 гривень (а.с.11).

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

Крім того, за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України в справі 6-887цс17 від 05 липня 2017 року, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до Письмової вимоги (повідомлення) за вих.№8651 від 12.11.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», 12.11.2019 року направив на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо сплати 12779,75 гривень (а.с.54).

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з письмовою вимогою (повідомленням) про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримував, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості за кредитним договором №006-07577-050213 від 05.02.2013 року та можливості або оспорити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Та приватним нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем ОСОБА_1 , що унеможливило подання ОСОБА_1 нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Крім того, у Письмовій вимозі (повідомлення) про усунення порушень кредитних зобов`язань до ОСОБА_1 , період заборгованості не зазначено, вказана лише сума заборгованості за договором станом на 12.11.2019 року, тоді як у виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості проводиться період з 14.05.2018 року по 12.11.2019 року.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалася належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим не виконала норми ст.88 Закону України «Про нотаріат» та п.284 Інструкції та п.1 Переліку Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також приватний нотаріус не з?ясував, чи не пропущено стягувачем строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від Банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК «Аланд» суми процентів, зазначених у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушила норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є Безспірність наявного боргу перед кредитором та відсутність спору щодо розміру боргового зобов?язання (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року).

Як визначено положеннями ч.1 ст. 626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з тим, відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ТОВ «ФК «Аланд» нотаріусу не було надано документу, що підтверджує отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання, що свідчить про відсутність у нотаріуса на час вчинення виконавчого напису підтвердження безспірності заборгованості. Також, представником відповідача ТОВ «ФК «Аланд» не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, та в судовому засіданні належними та допустимими доказами відповідачем не доведено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подані ТОВ «ФК «Аланд» нотаріусу документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі відсутнє посилання на конкретні документи, надані стягувачем, а саме засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, строків її виникнення, є тільки посилання на загальні норми.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, в яку постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п.2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в цій частині. Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Вказане свідчить про те, що на момент вчинення виконавчого напису пункт 2 Переліку був нечинним, а тому застосуванню приватним нотаріусом не підлягав. Таким чином, кредитний договір №006-07577-050213 від 05.02.2013 року на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за нотаріально непосвідченим кредитним договором.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 19 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Київської області Хара Н.С. та зареєстрованого в реєстрі за №6448 таким, що не підлягає виконанню про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №006-07577-050213 від 05.02.2013 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» - таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог - судовий збір покладається на відповідача. Тому, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» судових витрат суд вважає необхідним задовольнити та стягнути з відповідача понесені позивачем ОСОБА_1 та документально ним підтверджені судові витрати з оплати судового збору за пред`явлення позову в сумі – 840 гривень 80 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420 гривень 40 копійок, а всього підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 1261 гривня 20 копійок, оплата яких підтверджується квитанціями № 30908 від 18.06.2020 року, № 30931 від 18.06.2020 року, оригінали яких містяться в матеріалах справи (а.с.6,9).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст. ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №6448 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за Кредитним договором №006-07577-050213 від 05.02.2013 року в розмірі 12779,75 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського буд.14 оф.301, ЄДРПОУ - 42642578) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір за пред`явлення позову в сумі – 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, а всього стягнути – 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено – 19 жовтня 2020 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО