Вирок № 93903980, 29.12.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3966/17

1-кп/310/24/20

ВИРОК

Іменем України

29 грудня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Богомолової Л.В.

при секретарях Герета І.М., Рибалка Н.М.

за участю прокурорів Ніколенко О.О., Евсюкова Ф.Б., Сушко В.М.

за участю захисників Боганової О.І., Ніконової Н.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бердянська Запорізької області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, неповнолітніх дітей не має, працює сторожем СПК «Агрофірма Колос», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263, ч.3 ст.368 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу начальника ГУНП в Запорізькій області №413о/с від 09.12.2016 року ОСОБА_1 призначений молодшим інспектором-кінологом Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі за текстом - Закон) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону завданням поліції є надання поліцейським послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначено, що органи Національної поліції є правоохоронним органом.

Відповідно до примітки 1 до ст.364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою правоохоронного органу.

Згідно статті 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» - поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Приблизно о 20 годині 30 хвилин 03.02.2017 року начальник військового наряду в/ч 3033 третього патрульного батальйону ОСОБА_2 , поблизу с. Дмитрівка Бердянського району Запорізької області зупинив автомобіль ВАЗ 2103 р/н НОМЕР_1 , на якому пересувався ОСОБА_3 та під час огляду в салоні автомобіля виявив мисливську рушницю. Після цього, ОСОБА_2 зателефонував молодшому інспектору-кінологу Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 та повідомив, що виявив у ОСОБА_3 незареєстровану мисливською рушницю.

Близько 23 години 03.02.2017 року молодший інспектор- кінолог Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 разом з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 приїхав до них на автодорогу Одеса-Новоазовськ, в районі виїзду з поля, на якому ОСОБА_2 затримав ОСОБА_3 поблизу с. Дмитрівка Бердянського району Запорізької області. Розуміючи, що ОСОБА_3 можливо вчиняє незаконне полювання та зберігає без відповідних дозвільних документів мисливську зброю, за що передбачена встановлена законом адміністративна та кримінальна відповідальність, у зв`язку з чим працівники поліції уповноважені на його затримання та доставлення до відділу поліції та вилучення мисливської зброї, затримання та організацію доставлення його автомобілю для тимчасового зберігання на спеціальний майданчик, у ОСОБА_1 виник умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 з використанням свого службового становища, та наданої йому влади працівника правоохоронного органу.

З цією метою, молодший інспектор - кінолог Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, 03.02.2017 року приблизно у період часу з 23 години до 23 години 30 хвилин, перебуваючи на блок-посту на автодорозі Одеса-Новоазовськ біля с. Азовське (с.Луначарське) Бердянського району Запорізької області після того, як виявив, що ОСОБА_3 незаконно зберігає мисливську рушницю, діючи умисно, із корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та надану владу працівника правоохоронного органу, з метою одержання неправомірної вигоди повідомив ОСОБА_3 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у розмірі 12000 гривень за невжиття заходів, до затримання та доставляння до підрозділів Національної поліції України ОСОБА_3 .

При цьому ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище і надану владу працівника правоохоронного органу, будучи наділеним правом на затримання осіб та доставляння до підрозділів Національної поліції України, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї, затримання та організацію доставлення транспортних засобів для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках і стоянках, вимагання від особи залишення визначеного місця на певний строк та тимчасового обмеження або заборони доступу особам до визначеної території, попередив ОСОБА_3 , що у разі відмови надавати вказану неправомірну вигоду, ним буде вжито всіх можливих заходів, направлених на притягнення ОСОБА_3 до кримінальної або адміністративної відповідальності за незаконне полювання та незаконне зберігання мисливської зброї. У зв`язку з викладеним ОСОБА_3 , сприймаючи погрози та вимоги ОСОБА_1 як реальні, змушений був погодитися на висунуті протиправні вимоги правоохоронця, щодо надання йому неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 досягли згоди про конкретний час, місце та суму передачі грошових коштів вони домовляться додатково.

18.02.2017 року приблизно о 17 годині ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище і надану владу працівника правоохоронного органу, перебуваючи в автомобілі «TOYOTA LAND CRUISER» р/н НОМЕР_2 , одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 7000 гривень за невжиття заходів, до затримання та доставлення до підрозділів Національної поліції України ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 , одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду на загальну суму 7000 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений слідством спосіб, час та обставинах, діючи умисно, в порушення вимог постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, придбав патрони у кількості 8 штук, калібру 9 мм, які відповідно до висновку експерта №2-109 від 02.03.2017 року є боєприпасами, а саме: пістолетними патронами калібру 9х18 мм., придатні до стрільби, використовуються для стрільби зі значної кількості нарізної вогнепальної стрілецької зброї, пістолетів конструкції «Макарова» (ПМ), пістолет «Форт 12», автоматичний пістолет конструкції Стечкіна (АПС) та інших пістолетів та пістолетів-кулеметів аналогічного калібру, та які незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав їх при собі до 18.02.2017 року, які в цей же день у кількості 8 штук були виявлені та вилучені у ході особистого обшуку ОСОБА_1 під час його затримання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.3 ст. 368, ч.1 ст.263 КК України не визнав повністю. Від дачі пояснень відмовився. Вважає себе невинуватим та просить суд його виправдати.

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що 03 лютого 2017 року приблизно о 20-30 годині він зі своїми повнолітніми дітьми поїхав в село, розташоване осторонь моря, до знайомого дідуся. Машина була заправлена ??і по дорозі він зрозумів, що бензину не вистачить, тому розвернувся і поїхав через поле безпосередньо. Син сидів на передньому сидінні і виставив у вікно автомобіля рушницю, оскільки по полях бігають вовки. Коли їхали до посадки, діти сказали, що в їхній бік рухається автомобіль, на даху якого світиться синій маячок, потім пролунали два постріли. Він зупинив свій автомобіль, до них під`їхала машина, з якої вийшов чоловік у камуфляжній формі, уклав їх обличчям вниз на сніг, сказав, що його звуть ОСОБА_5 і щоб він віддав йому рушницю, оскільки бачив, як з вікна машини стирчала рушниця. Він віддав йому рушницю, в якому був один патрон. Ця людина зробила фото машини і їх фото на свій телефон пояснив, що у нього незареєстрована рушниця і він незаконно полює на зайця. Потім він посадив його в свій автомобіль на переднє пасажирське сидіння і сказав, щоб він на відеореєстратор сказав, що полював на зайця пояснивши, що йому загрожує кримінальна відповідальність. Потім вони поїхали до траси, де приблизно через 40 хвилин під`їхав автомобіль, з якого вийшли 2 співробітника поліції, яким цей чоловік віддав рушницю і сказав, що вони полювали на зайця. Обвинувачений був водієм цього автомобіля, який запропонував сісти на заднє сидіння автомобіля й сказав, що за те, що рушниця не зареєстрована, вони незаконно їздили по полю, незаконно полювали на зайця, йому з дітьми загрожує кримінальна відповідальність, великий штраф і якщо вони викличуть людей з лісового господарства, то йому обійдеться штраф в 50 тисяч. Він пропонував вирішити проблему самим, але йому відповіли, що поїдуть до міськвідділу і щоб він їхав за ними. Коли доїхали до поста ДАІ, обвинувачений йому сказав готувати 12 тисяч, на що він відповів, що йому потрібно кілька днів, щоб зібрати гроші. На наступний день він почав шукати гроші, звернувся до фермера ОСОБА_6 , розповів йому про те, що сталося, на що ОСОБА_6 сказав, що з нього вимагають хабар. Під час розмови йому подзвонив чоловічий голос на телефон, сказав, що їде за передачею грошей і фермер дав йому 2000 грн. До його дому під`їхав автомобіль сріблястого кольору, в якому сидів водій і на задньому сидінні жінка, яким він пояснив, що всю суму не зібрав, поклав, як йому сказали, на переднє сидіння гроші в сумі 2000 грн. і вони поїхали. Водія він не знає, це був не обвинувачений, а інша людина. Потім від фермера приїхали люди, яким він розповів ситуацію і написав заяву. Через деякий час він віз свого сина до тітки в місто, де на посту ДАІ його зупинили, оглянули автомобіль, обвинувачений викликав його в кабінет, сказав що потрібно довести справу до кінця і віддати йому всю суму, на що він відповів, що йому потрібно 2 -3 дні. Коли у нього була вся сума він подзвонив обвинуваченому, який призначив йому місце зустрічі на горі біля спорткомплексу, потім передзвонив і сказав їхати до магазину «Київ», де він підійшов до автомобіля, сказав, що сума не вся і просив повернути рушницю, на що йому відповіли, що рушницю він викинув, а гроші сказав покласти в кишеню двері, після чого уїхав.

Рушницю йому подарував знайомий, який вже помер. Документів на рушницю у нього не було і він його ніде не реєстрував.

Коли до нього приїжджав посередник за грошима, цей момент він не фіксував, марку машини і номера не фіксував, в ході слідства він нікого не впізнавав, хто ця особа, якій він передавав гроші, йому невідомо.

Коли він передавав гроші обвинуваченому, вже знав, що він працює в поліції.

Гроші передавав за те, щоб проти нього і його дітей не відкрили кримінальну справу.

Свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що він служить за контрактом у Національній гвардії, знає ОСОБА_1 , як працівника поліції, з яким неодноразово стояв на блокпостах. У лютому 2017 року, точну дату не пам`ятає, він їхав в Ботиєво, щоб в неділю піти на полювання з другом ОСОБА_7 . Виїхав з Бердянська в сторону Приморська, через деякий час у нього «закипіла» машина, він зупинився, відкрив капот, коли хвилин через 15 побачив, як з правого боку поля почав по полю їздити зигзагами автомобіль, який то включав фари, то вимикав їх. Наверх свого автомобіля він поставив «шашку» як у таксі, щоб зупинити автомобіль, після чого став їхати напереріз автомобілю по полю, якого зупинив ближче до посадки. Він дістав свою рушницю, зробив 2 постріли в повітря, щоб всі вийшли з автомобіля, з якого вийшли два молодих хлопця і, як згодом дізнався, вийшов ОСОБА_3 . Він був одягнений в камуфляжну форму, представився їм, назвав своє ім`я ОСОБА_5 . Він оглянув машину, під заднім сидінням виявив рушницю, з якого вийняв 2 патрона. Документів на рушницю не було. ОСОБА_3 пояснив, що їздить зайця стріляє. Він посадив ОСОБА_3 до себе в автомобіль, додзвонитися в поліцію не зміг, тоді подзвонив ОСОБА_1 , якого знає і з яким раніше стояли разом на блокпостах, щоб він склав на порушника протокол. Разом з автомобілем ОСОБА_3 вони під`їхали до траси, куди приїхав ОСОБА_1 , вийшов з автомобіля, яким він пояснив ситуацію, передав рушницю і поїхав додому.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що в лютому 2017 року він був запрошений в якості понятого працівником СБУ. В його присутності та присутності ще одного понятого і ОСОБА_3 , прізвище якого він дізнався пізніше, робили ксерокопії купюр по 100 грн. і по 200 грн., потім обробили купюри яким - то складом з балончика, після чого під лампою вони почали світитися. Всі купюри переписали в їх присутності, склали протокол, який він підписав. Співробітники СБУ пояснили, що це буде хабар і гроші передали ОСОБА_3 . Вони сіли в автомобіль, поїхали в район друкарні, потім по Мелітопольському шосе в бік виїзду з міста, потім до дамби на 3 пляжі, де вже перебували обвинувачений, співробітники поліції і СБУ. В його присутності слідчий зачитав права ОСОБА_1 , оглянули кишені його джинсових штанів, де знайшли патрони, зробили зрізи з кишень, один з яких світився зеленим світлом. Вилучені набої склали в пакет, але не опечатували. Вилучені у ОСОБА_1 речі вони не оглядали. Про захисника слідчий запитав у ОСОБА_1 у самому кінці. Під час затримання вівся відеозапис і все відбувалося, як на відеозаписі.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що в лютому 2017 року він був понятим за пропозицією працівника СБУ. В його присутності ксерокопіювали гроші в сумі 7000 грн., Переписали номери всіх купюр, обробили спецзасобом, після чого склали протокол, в якому він розписався. Гроші передали заявнику, якого він більше не бачив. За яких обставин передавалися гроші обвинуваченому йому невідомо. Потім сіли в автомобіль, поїхали на гору, потім спустилися в район третього пляжу до готелю «Максим», де стояв автомобіль джип, поруч поліцейські машини, біля яких знаходився ОСОБА_1 в наручниках і співробітники поліції. Слідчий пояснив причину затримання ОСОБА_1 , зачитав йому права, після чого провели огляд затриманого, зробили зрізи з кишень, змиви з рук і кишень, в одному з яких знайшли патрони. При затриманому грошей не було. Як затримували ОСОБА_1 він не знає. Біля автомобіля він перебував у якості понятого, щоб стежити за всіма діями. При цьому постійно вівся відеозапис. Все упаковувалося на місці, протокол затримання і конверти він і другий понятий підписували.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що в лютому 2017 року на прохання ОСОБА_1 , з яким у нього хороші відносини, дав йому свою машину джип покористуватися. Для чого потрібна машина, ОСОБА_1 йому не пояснював. Приблизно через 1,5-2 години йому зателефонував незнайомий чоловік, представився співробітником поліції, попросив під`їхати до готелю «Максим» з другим ключем від автомобіля, на що він відмовився, вважаючи цей дзвінок жартом. Приблизно через 40 хвилин до нього додому прийшли співробітники СБУ, попросили проїхати з ними до третього пляжу з другим ключем від автомобіля. Приїхавши до вказаного місця він побачив свій автомобіль, біля якого стояли люди. До нього підійшов чоловік, який повідомив, що ОСОБА_1 заарештували, ключі викинуті в море. З нього взяли розписку, що він не заперечує проти огляду автомобіля. До автомобіля підійшли слідчий, поняті, він відкрив автомобіль, де звідки-то з боку дверей водія дістали гроші, які йому не належать, показали понятим, запросили експерта, потім зняли обмотку з керма. Гроші оглядали в готелі «Максим». Під час відкриття та огляду автомобіля проводили відеозйомку. У протоколі огляду автомобіля він розписався на наступний день при дачі пояснень у прокуратурі.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що ОСОБА_1 знає, відносини службові. Взимку, в пізній час, дату і місяць він не пам`ятає, йому подзвонив ОСОБА_1 і попросив з`їздити в район. Вони поїхали в сторону Приморська, за селом Луначарське зупинилися, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і з кимось розмовляв. Він бачив кілька людей, один з яких був у камуфляжній формі. Потім вони поїхали в бік блокпоста, де зупинилися, зайшли в приміщення, випили кави, а коли він вийшов з приміщення, побачив два автомобілі марки ВАЗ, які він бачив, коли вони зупинилися перший раз. Конфліктної ситуації не було, при розмовах він не був присутній, їздив з ОСОБА_1 в якості товариша.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що ОСОБА_1 він не знає. Він знаходився біля готелю «Максим», дату не пам`ятає, бачив чорний автомобіль джип, бачив як на людину одягали наручники і чув, як шукали ключі від автомобіля. Слідчий запросив його бути понятим. Біля автомобіля було багато людей, які не давали доступ до автомобіля. Викликали господаря автомобіля, який своїми ключами відкрив автомобіль, показав документи на автомобіль і дав згоду на огляд автомобіля. У передній лівій двері знайшли гроші, суму він не знає. Людина, яка вилучала гроші, була в рукавичках. Гроші перераховували в холі готелю «Максим». Гроші вилучили, принесли в готель в руках, розклали на письмовому столі в холі готелю, де перерахували, склали опис купюр, називали номер і серію, склали протокол, де він розписався. Все, що відбувалося, знімалося на відеокамеру.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він обіймає посаду єгеря Бердянського району, ОСОБА_1 знає, відносини службові. У лютому 2017 роки йому подзвонив ОСОБА_6 , дату він не пам`ятає, який попросив його приїхати. Він приїхав, побачив свого односельця ОСОБА_3 і ОСОБА_6 пояснив йому, що ОСОБА_3 спіймали вночі в полі, поклали на землю, обшукали машину, знайшли рушницю. ОСОБА_3 пояснив, що рушницю купив у сусіда ОСОБА_13 , що він разом з синами їхали уздовж посадки, коли виїхала машина з мигалками, зупинила їх автомобіль, незнайома людина обшукала машину, знайшла рушницю, стріляв вгору. Він нічого не зрозумів, тому разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_3 поїхали на місце, де знайшли сліди ОСОБА_3 по діагоналі поля, хоча дорога вздовж посадки була хороша, накатана. Вважає, що ОСОБА_3 шукав дичину по світлу фар, тому що по сліду знайшов стріляну гільзу 16 калібру з його рушниці. ОСОБА_3 йому пояснював, що дістав рушницю, так як боявся вовків, але він зрозумів, що ОСОБА_3 бреше і що він стріляв дичину в світлі фар. Вони знайшли місце на розі посадки, де сидів чоловік, який зупинив ОСОБА_3 , який їхав по полю, виляв вправо, вліво, а та людина поїхала йому напереріз. Вони знайшли місце, де ОСОБА_3 зупинили, знайшли там патрон 16 калібру, стріляну гільзу 12 калібру. На його питання ОСОБА_3 , чому той їхав посередині поля, останній пояснив, що закінчувався бензин і він хотів швидше доїхати. Людина, яка його зупинила проводила до траси, до міліцейського поста, де з мікроавтобуса вийшли люди і стали його розпитувати і вимагати гроші. Після він зустрічався з ОСОБА_3 , який сказав, що свою проблему він вирішив. Про все дізнався, коли ОСОБА_1 заарештували. Дії ОСОБА_3 були незаконні, він не мав права полювати в той період часу. Якби він затримав ОСОБА_3 , то склав би протокол за незаконне носіння зброї, який передав би до відповідних органів. Він мав би вилучити рушницю, скласти опис і передати в дозвільну систему поліції. Поле, по якому їздив ОСОБА_3 , було засіяно озимими, а це каране діяння. Пояснення ОСОБА_3 не відповідали дійсності, оскільки сліди на полі, знайдені гільзи, свідчили про те, що ОСОБА_3 їздив по полю і шукав зайця, тобто займався нічним браконьєрством, що заборонено законом. Він вважає, що ОСОБА_3 тому і поїхав на блокпост, тому що розумів що займався браконьєрством. Це його угіддя і йому повинні були повідомити про незаконне полювання, але ніхто не повідомив.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він працівник поліції, в лютому, дату не пам`ятає 2017 року перебував на робочому місці на блокпосту села Луначарське, коли вечірньої пори приїхав ОСОБА_1 на УАЗику ще з одним співробітником на ім`я ОСОБА_15 . Вони постояли на ганку 4-5 хвилин, випили кави, покурили і вони поїхали. Більше ніхто не приїжджав і інших автомобілів він не бачив.

Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що ОСОБА_1 він знає, відносини службові. Він перебував у відрядженні в місті Бердянську по роботі, працював у взводі супроводу державтоінспекції, зупинився ночувати в готелі, дату точну не пам`ятає, передбачає, що початок весни, коли близько 19 години зателефонував ОСОБА_1 і попросив вийти. Коли він вийшов, буквально відразу з`явилися співробітники СБУ, заламали їм руки, кричали «де ключі, де гроші?», На що він відповів, що нічого не знає, а працівники СБУ сказали, що ОСОБА_1 взяв якісь гроші. Потім їх розвели в різні боки і його відпустили. Що було далі він не знає.

Свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що ОСОБА_1 її племінник. 18.02.2017 року їй зателефонувала сестра, мама ОСОБА_1 , яка повідомила, що її сина затримали, вона близько 21-ї години приїхала до готелю «Максим», недалеко від якого стояв великий чорний автомобіль джип, трохи далі перебували інші автомобілі і було багато людей. Викликали наряд поліції, щоб присутні не порушували порядок. Адвоката не було, хоча вимагали присутність адвоката. До місця знаходження автомобіля приїжджав його власник. Вона бачила, що були поняті і що людина, який оглядав автомобіль був в рукавичках. Прізвище « ОСОБА_18 » вона не чула. Вона бачила, що все, що відбувається знімали на відеокамеру.

Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що приблизно в 19-20 годин їй подзвонив співробітник поліції і сказав, що у її сина проблеми, що його затримали в районі третього пляжу співробітники СБУ. Коли вона приїхала до місця затримання сина, їй відповіли, що її син затриманий за хабар. Автомобіль не був огороджений і опечатаний, адвоката не було і вона не давала робити обшук машини без адвоката, тому слідчий викликав наряд поліції. Вона чула, що коли з лівого боку оглядали машину, туди покликали понятих. Вона бачила, що біля автомобіля стояв співробітник в рукавичках, слідчий, людина з відеокамерою, поняті стояли за слідчим. Їй відомо, що автомобіль належить ОСОБА_20 , коли він приїхав вона не бачила, але чула, як його просили відкрити автомобіль. Вона бачила, що відеозйомку вели з самого початку, як вона приїхала. У неї вдома проводили обшук, але нічого не знайшли.

Свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що вона знає ОСОБА_1 , відносини між ними дружні. 18.02.2017 року вона разом з матір`ю ОСОБА_1 приїхала до готелю «Максим», де побачила велику кількість машин, серед яких був автомобіль чорного кольору джип, який охороняли. Людини на прізвище « ОСОБА_18 » не було. Вона частково бачила огляд автомобіля, оскільки стояла збоку, біля парапету, з боку моря. У салоні автомобіля знайшли гроші, які біля автомобіля не перераховували і номінал купюр не називали.

Свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що він живе по сусідству з ОСОБА_1 і в лютому 2017 року, точну дату і час не пам`ятає, ввечері разом з ОСОБА_23 приїхали до готелю «Максим», привезли ключі від автомобіля ОСОБА_23 . За словами він зрозумів, що ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_23 автомобіль. Він стояв нагорі парапету, приблизно в 5-6 метрах від автомобіля, з боку водія, і бачив як вилучили обмотку з керма, яку ОСОБА_23 не повернули. Чув, як говорили, що з автомобіля вилучили гроші, але що це за гроші, йому невідомо.

Експерт ОСОБА_24 пояснив суду, що 18.02.2017 року він був на чергуванні в складі оперативно-слідчої групи, був у форменому одязі і був притягнутий прокуратурою в якості фахівця експерта при огляді автомобіля біля готелю «Максим». На місці огляду автомобіля він зробив змиви з дверей, була вилучена обплетення з керма, яку упакували в сейфпакет, який він передав слідчому. З якого місця були вилучені гроші він не бачив. Всі його дії фіксувалися на відео камеру.

Свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що він працював в охороні у ОСОБА_26 , знаходився на першому поверсі будинку. Готель «Максим» знаходиться через дорогу. Його запросили бути понятим при огляді автомобіля джип чорного кольору, який був закритий. Він знаходився біля автомобіля з боку водія. В його присутності перевіряли бардачок, кишеню двері. Все, що вилучали з автомобіля, упаковували. Пам`ятає, що вилучили оплетку з керма автомобіля і упакували в пакет. Особи, які вилучали, були в рукавичках. Гроші з машини поклали в пакет відразу, як виявили, принесли в готель «Максим», де перерахували, склали протокол, в якому він розписався.

Допитаний судом експерт ОСОБА_27 пояснив суду, що він працює головним експертом відділу зброї Запорізького НІЕКЦ. Експертизу патронів проводив на підставі постанови прокурора. Речові докази надійшли разом з постановою. Відстріл патронів проводив з пістолету Макарова. Для експертизи використовував демонтовані та недемонтовані патрони. Відстріляв частину патронів, необхідну для проведення експертизи.

Допитаний судом експерт ОСОБА_28 пояснив суду, що він працює головним експертом відділу спеціальних досліджень Запорізького НІЕКЦ та досліджував спеціальні хімічні речовини. Люмінофор це клас хімічних сполук, частина хімічних речовин, які мають свічення. Люмінафори мають здатність передаватися при контакті на інші предмети. Обплетення з керма на дослідження не передавали, протоколи слідчих дій не надавалися. Він досліджував всі купюри взагалі, оскільки вони знаходилися в одному пакуванні, перебували в контакті між собою. Потожирові сліди не впливають на висновки експертизи. В експертизі потрібно читати, що тільки на підкладочній стороні правій кишені маються люмінесцентні нашарування. В висновку пункт 3 вказаний помилково.

Судом, відповідно до ст.23 КПК України, досліджені письмові докази, надані прокурором:

-протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 18.02.2017 року з фототаблицею оглянутих грошових купюр, яким у присутності двох понятих були оглянуті грошові кошти в сумі 7000 грн., з яких 30 купюр номіналом по 200 грн., 10 купюр номіналом по 100 грн., які оброблені препаратом «Проминь -1» та видані ОСОБА_3 о 15-45 год. (а.п.135-148 т.1),

-протоколом огляду від 18.02.2017 року, яким оглянута відеозапис огляду автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER» ержномер НОМЕР_2 , проведеного 18.02.2017 року, відповідно до якої 18.02.2017 року у кишені лівої передньої водійської двері виявлено та вилучено грошові кошти загальною кількістю 7000 грн., які оглянуті на місці учасниками слідчої дії та серед яких є 10 купюр номіналом по 100 грн. та 30 купюр номіналом по 200 грн. (а.п.149 т.1),

-витягом з ЄРДР №42017080000000058, відповідно до якого злочин за ч.3 ст.368 КК України внесений до ЄРДР 06.02.2017 року (а.п.1, 3-4 т.2),

-витягом з ЄРДР №42017080000000206, відповідно до якого злочин за ч.1 ст.263 КК України внесений до ЄРДР 14.04.2017 року (а.п.2-3 т.2),

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.02.2017 року, час складання 16 год.00 хв., прийнятого від ОСОБА_3 , що 03.02.2017 року близько 21 години 30 хвилин співробітник Бердянського відділу поліції в районі Луначарського (Азовського) посту на трасі Одеса-Новоазовськ, вимагав з нього неправомірну вигоду в розмірі 12 тис. грн.. або 500 доларів США за не притягнення до адміністративної відповідальності за незареєстровану мисливську рушницю. Наступного дня він передав грошові кошти в розмірі 2000 грн. молодому чоловіку, який діяв від імені працівника поліції (а.п.31-32 т.2),

-висновком судово-балістичної експертизи №2-109 від 02.03.2017 року, згідно висновків якої надані на дослідження вісім патронів, які були вилучені 18.02.2017 року під час затримання та обшуку ОСОБА_1 є боєприпасами, а саме: пістолетними патронами калібру 9х18 мм. Надані на дослідження вісім патронів придатні до стрільби. Пістолетні патрони калібру 9х18 мм використовуються для стрільби з значної кількості нарізної вогнепальної стрілецької зброї, наприклад пістолет Макарова (ПМ), пістолет «Форт 12», автоматичний пістолет конструкції Стечкіна (АПС) та інших пістолетів та пістолетів -кулеметів аналогічного калібру (а.п.43-45 т.2),

-постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження, як речових доказів від 12.04.2017 року, якою 4 патрона, вилучені 18.02.2017 року під час затримання та обшуку ОСОБА_1 визнані речовими доказами ( а.п.46 т.2),

-висновком судово-хімічної експертизи № 6-83 від 21.03.2017 року з фототаблицею, згідно висновків якої на трьох контрольних марлевих тампонах білого кольору спеціальних хімічних речовин - люмінофорів не виявлено.

На наданих грошових коштах в сумі 7000 грн. НБУ встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесціює жовто-зеленим кольором. На фрагменті підкладочної частини правої кишені штанів ОСОБА_1 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесціює жовто-зеленим кольором.

На фрагменті підкладочної частини правої кишені штанів ОСОБА_1 спеціальних хімічних речовин- люмінофорів не виявлено.

На змиві з кишені дверей автомобілю «TOYOTA LAND CRUIZER» р\н НОМЕР_2 та на полімерній кришці аерозольного балону з маркуванням «New Plak» встановлено присутність спеціальної хімічної речовини люмінофору, що люмінесцює жовто-зеленим кольором.

На змивах з обох рук ОСОБА_1 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесціює жовто-зеленим кольором.

Перелічені вище виявлені спеціальні хімічні речовини -люмінофори, виявлені на грошових коштах, на змивах з обох рук ОСОБА_1 , на підкладочній частині правої кішені штанів, на змиві з кишені дверей автомобілю «TOYOTA LAND CRUIZER» р\н НОМЕР_2 та на полімерній кришці аерозольного балону з маркуванням ««New Plak», мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу та могли складати раніше єдину масу (а.п.53-61 т.2),

-постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження, як речових доказів від 05.04.2017 року, якою марлеві тампони зі змивами з обох рук ОСОБА_1 , фрагмент підкладочної частини правої кишені штанів ОСОБА_1 , марлевий тампон зі змивом з кишені дверей автомобілю «TOYOTA LAND CRUIZER» р\н НОМЕР_2 , аерозольний балон з маркуванням ««New Plak»- визнані речовими доказами (а.п.62-63 т.2),

-постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження, як речових доказів від 05.04.2017 року, якою 30 купюр номіналом по 200 гривень, 10 купюр номіналом по 100 гривень - визнані речовими доказами (а.п.65-66 т.2),

-постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за

вчиненням злочину від 07.02.2017 року, якою постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням спеціальних імітаційних або заздалегідь ідентифікованих засобів, починаючи з 07.02.2017 року строком до 60 днів. До проведення контролю за вчиненням злочину залучити ОСОБА_3 (а.п.76-77 т.2),

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 05.04.2017 року, згідно якого 05.04.2017 року відбулась телефонна розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які домовилися зустрітись в районі автовокзалу м. Бердянська, після цього ОСОБА_1 призначив зустріч в районі «Спорткомплексу» по вул. Мелітопольське шосе в м.Бердянську, а після цього запропонував поїхати в район гастронома «Київ» по вул.Мелітопольське шосе в м.Бердянську, де ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 , попросив перейти проїжджу частину та підійти до позашляховика чорного кольору з водійської сторони, в ході якої ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти в сумі 7000 грн. Вказані кошти ОСОБА_1 поклав у карман водійських дверей та поїхав у бік міста Бердянська в район готелю «Максим» по вул.Наберіжній в м.Бердянську (а.п.78-81 т.2),

-ухвалою слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 17.02.2017 року, якою наданий дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування: аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_1 ; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - з номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; встановлення місця знаходження радіоелектронного засобу мобільного телефону з номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 , строком на 55 днів (а.п.91-92 т.2),

-ухвалою слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 07.02.2017 року, якою наданий дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування: аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_3 ; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - з номеру мобільного телефону НОМЕР_5 ; встановлення місця знаходження радіоелектронного засобу мобільного телефону з номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_6 , які належить ОСОБА_3 , строком на 55 днів (а.п.96-97 т.2)

-протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи від 29.03.2017 року з ДВД-диском зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які відбулися 16.02.2017 року близько 18-22 годині та 20-45 годині (а.п.146-152 т.2),

-протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи від 28.03.2017 року з ДВД-диском зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка відбулася 18.02.2017 року близько 18-15 годині (а.п.153-156 т.2),

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування від 29.03.2017 року за ОСОБА_1 , відповідно до якого о 17-45 годині із двору буд. АДРЕСА_2 , місця проживання ОСОБА_1 виїхала автомашина «TOYOTA LAND CRUIZER» чорного кольору д/з НОМЕР_7 , за кермом якої знаходився ОСОБА_1 , проїхав на вул. Мелітопольське шосе, де припаркував автомашину на узбіччі, неподалеку від автомашини ОСОБА_3 . О 18.04 год. ОСОБА_3 прийняв вхідний дзвінок, сів за кермо, попрямував в напрямку виїзду з міста, де о 18.12 год. зупинився на узбіччі дороги навпроти буд.23 по вул. Таганрогська. ОСОБА_1 проїхав на вул. Херсонська, де далі через приватний сектор знову виїхав на вул. Мелітопольське шосе зі сторони в`їзду до міста та припаркувався напроти автомашини ОСОБА_3 з протилежної сторони проїзної частини вулиці. ОСОБА_3 вийшов із свої машини, перейшов через проїжджу частину, підійшов до автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER», де ОСОБА_1 відкрив водійські двері та, не виходячи з автівки, протягом 4 хвилин спілкувався з ОСОБА_3 , який під час розмови щось поклав в нішу до водійських дверей. О 18-19 год. вони розпрощалися, після чого ОСОБА_1 продовжив рух по вул.Мелітопольське шосе та припаркував автомобіль біля готелю « Максим» по вул.Набережна,3 ( а.п.157-158 т.2),

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування від 29.03.2017 року за ОСОБА_3 ( а.п.159-160 т.2),

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.03.2017 року з ДВД-диском, відповідно до якого знята інформація з мобільного телефону НОМЕР_6 , яким користувався ОСОБА_3 (а.п.161-165 т.2).

Обвинувачений ОСОБА_1 упродовж здійснення судового провадження заперечував свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч.1 ст.263, ч.3 ст.368 КК України та відмовляючись від дачі пояснень суду по суті пред`явленого обвинувачення, просить його виправдати.

Захисник, підтримуючи обрану обвинуваченим позицію, навела доводи, які на її думку, виправдовують обвинуваченого, вказуючи на наступне.

Так, сторона захисту стверджує, що у обвинуваченого ОСОБА_1 відсутній статус службової особи правоохоронного органу та владних повноважень, оскільки він був молодшим інспектором-кінологом Бердянського ВП ГУНП і не був наділений владою, не використовував організаційно-розпорядчі або адміністративно - господарські обов`язки, тому не є суб`єктом злочину ст.368 КК України.

Доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні виходячи з наступного.

Відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області Пазинич І.І. по особовому складу №413 о/с від 09.12.2016 року та згідно з наказом Національної поліції України від 30.11.2016 року № 1247 дек та наказу ГУНП від 01.12.2016 року №3257 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено молодшим інспектором -кінологом Бердянського відділу поліції (а.п.175 т.2).

Таким чином ОСОБА_1 є поліцейським, старшим сержантом поліції, та на нього розповсюджується дія Закону України «Про національну поліцію» від 02 листопада 2015 року № 580- VIII.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_1 , займаючи посаду молодшого інспектора-кінолога Бердянського відділу поліції, є працівником правоохоронного органу, тобто відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

Відповідно до ч.1 ст.61 Закону України «Про національну поліцію» від 02 листопада 2015 року № 580- VIII, на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Згідно п.п.»з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є поліцейські.

Тобто, ОСОБА_1 є суб`єктом злочину, передбаченого ст.368 КК України.

Твердження захисника, що грошові кошти в розмірі 7000 грн., не можуть бути використані як докази у зв`язку з їх неналежністю та недопустимістю, оскільки на грошових коштах в сумі 7000 грн., вилучених 18.02.2017 року з автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER», відсутні сліди папілярних узорів рук,що підтверджується висновком експерта №1-458 від 27.09.2019 року, суд не бере до уваги, оскільки отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7000 грн. 18.02.2017 року від ОСОБА_3 доведено іншими доказами, отриманими в ході досудового розслідування та дослідженими при судовому розгляді кримінального провадження, зокрема показаннями ОСОБА_3 про передачу 18.02.2017 року приблизно о 17 годині обвинуваченому ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 7000 грн., протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи від 28.03.2017 року з ДВД-диском зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка відбулася 18.02.2017 року (а.п.153-156 т.2), протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування від 29.03.2017 року за ОСОБА_1 ( а.п.157-158 т.2), протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування від 29.03.2017 року за ОСОБА_3 ( а.п.159-160 т.2).

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту, що підставою недопустимості доказу- грошових коштів в сумі 7000 грн. є порушення процедури огляду автомобілю та оформлення протоколу його огляду у відсутність обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника та без ухвали слідчого судді та крім того є і порушенням права на захист, оскільки захисник при проведенні даної слідчої дії не був присутнім, виходячи з наступного.

Законодавцем, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме: можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

Згідно ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

При цьому надання власником добровільної згоди на проникнення до його житла чи іншого володіння є гарантією захисту прав особи від зловживань слідчого, прокурора, рівноцінною гарантії у вигляді отримання на це судового рішення, а тому не потребує після здійснення таких дій (постфактум) звернення з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Письмовими доказами, наданими прокурором та дослідженими судом встановлено, що 18.02.2017 року ОСОБА_1 користувався автомобілем «TOYOTA LAND CRUIZER» державний номерний знак НОМЕР_2 , який йому дав у тимчасове користування на короткий термін 18.02.2017 року власник цього автомобілю ОСОБА_29 та що саме в цьому автомобілі обвинувачений отримав неправомірну вигоду.

Встановлено, що під час затримання ОСОБА_1 , останній викинув ключі від автомобілю в море, біля затриманого автомобілю зібралось багато різних осіб, в тому числі були присутні особи для підтримки обвинуваченого. Приїхавши на місце затримання автомобілю, власник автомобіля ОСОБА_10 надав письмову згоду на проведення огляду, належного йому на праві власності автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER» державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.179-180 т.1). При цьому суд приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_10 допитаний в якості свідка по питанню надання автомобілю ОСОБА_1 18.02.2017 року.

ОСОБА_10 , з часу написання дозволу на проведення огляду та до часу закінчення розгляду справи, з заявами або скаргами на дії працівників поліції або працівників СБУ про примус щодо написання такого дозволу не звертався. Жодних даних суду про те, що у ОСОБА_10 були якийсь сумніви щодо надання такого дозволу, тиск на нього з боку працівників поліції або працівників СБУ, суду не надано.

Таким чином, проникнення до автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER» д/н НОМЕР_2 було законним, оскільки на таке проникнення була надана письмова згода власника цього автомобіля ОСОБА_10 .

Твердження захисника про недопустимість протоколу обшуку автомобіля від 18.02.2017 року з огляду на добровільну письмову згоду власника автомобілю ОСОБА_10 є необґрунтованим, оскільки дії органу досудового розслідування є законними та проведені у суворій відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства.

Посилання сторони захисту на той факт, що з моменту затримання ОСОБА_1 до початку проведення огляду, автомобіль не опечатувався та не охоронявся, що не виключає можливості доступу до автомобілю сторонніх осіб та найвірогідніше пояснює походження в автомобілі грошових коштів без слідів рук ОСОБА_1 , є фактичним припущенням з боку сторони захисту, оскільки на місці затримання автомобілю знаходилось багато осіб, в тому числі осіб з боку підтримки обвинуваченого, а також слідчий, поняті, всі дії фіксувалися на відеокамеру. Крім того, автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUIZER» має специфічні властивості, тобто такий автомобіль можливо відкрити тільки конкретним ключем від цього автомобілю, тоді як обвинувачений ключі викинув і у жодної особи, крім власника автомобіля ОСОБА_10 , ключів не було.

При цьому, як встановлено із відтвореного в порядку ч.1 ст.359 КПК України відеозапису проведення огляду автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER» д/н НОМЕР_2 , огляд проводився слідчим в ОВС СВ прокуратури Запорізької області Железняк М.О., за участю власника автомобіля ОСОБА_10 , двох понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ст.інспектора-криміналіста СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_24 , а співпрацівники УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 забезпечували оперативне супроводження даної слідчої дії під керівництвом слідчого. Слідча дія фіксувалась відеокамерою «SONI Handycam» 60 mini DV-8. Обшук відбувався таким чином, що усі присутні під час обшуку особи завжди перебували поруч із слідчим, а тому поза увагою власника автомобілю, понятих та інших осіб не могли залишитися жодні дії працівників поліції, де в подальшому було виявлено та вилучено, зокрема, грошові купюри на загальну суму 7000 гривень.

За наведених обставин, суд не убачає істотних процесуальних порушень при проведенні даної слідчої дії та для визнання протоколу огляду автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER» д/н НОМЕР_2 недопустимим доказом, адже дотримані всі істотні умови при його проведенні.

Суд вважає помилковими твердження сторони захисту, що грошові кошти, як предмет неправомірної вигоди до часу судового розгляду справи не набули статусу речового доказу, оскільки постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень про визнання та приєднання до кримінального провадження, як речових доказів від 05.04.2017 року, 30 купюр номіналом по 200 гривень, 10 купюр номіналом по 100 гривень - визнані речовими доказами (а.п.65-66 т.2), тобто грошові кошти в розмірі 7000 грн., які вилучені 18.02.2017 року з автомобіля «TOYOTA LAND CRUIZER» д/н НОМЕР_2 є речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Відсутність ухвали слідчого судді про накладання арешту на грошові кошти в сумі 7000 грн. не позбавляє вилучені грошові кошти в розмірі 7000 грн. статусу речових доказів по кримінальному провадженню.

Посилання сторони захисту на відсутність основного доказу рушниці, про вилучення якої стверджує ОСОБА_3 , а тому неможливість встановлення, до якого типу вона відноситься і який вид відповідальності загрожує особі, яка її зберігає без дозвільних документів суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України є неправомірна вигода, тому відсутність чи наявність рушниці, встановлення її типу та виду відповідальності ОСОБА_3 не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 .

Посилання сторони захисту щодо неможливості використання аудіо записів телефонних розмов в якості доказів, а саме:

протокол від 23.03.2017 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т.2, а.п. 102 - 128); протокол від 22.03.2017 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т.2, а.п. 130-144), оскільки - не вказано тип, марку пристрою, за допомогою кого зафіксовані вказані записи; до справи не долучений оригінальний носій інформації, зафіксованої в протоколах; не вказано, хто створив копії аудіо записів на дисках; не призначалася та не проводилася фоноскопічна експертиза аудіозаписів, що зафіксовані на дублюючих носіях - дисках, що є додатками до вказаних протоколів, де вказується ніби - то про належність голосів ОСОБА_1 та ОСОБА_33 ; в матеріалах справи відсутні докази, які вказують на належність мобільних телефонних номерів НОМЕР_3 ОСОБА_1 , та номеру НОМЕР_8 ОСОБА_33 ; при складанні протоколів, допущена надмірна натуралізація обставин особистого життя вказаних громадян, не пов`язаних з подією інкримінованого правопорушення;

протокол від 29.03.2018 року за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю особи - ОСОБА_18 та ОСОБА_34 (т. 2 а.п. 146 - 151); протокол від 28.03.2018 року за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю особи - ОСОБА_18 та ОСОБА_34 (т. 2 а.п. 153 - 155): оскільки - не вказано тип, марку пристрою, за допомогою якого зафіксовані вказані записи; до справи не долучений оригінальний носій інформації, зафіксованої в протоколі; » не вказано, хто створив копії відео записів на дисках; не призначалася та не проводилася фоноскопічна експертиза записів, що зафіксовані на дублюючих носіях - дисках, що є додатками до вказаного протоколу, де вказується нібито про належність голосів ОСОБА_1 та ОСОБА_35 ;

протокол від 29.03.2017 року за результатами проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування (т.2 а.п. 157 - 158); протокол від 29.03.2017 року за результатами проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування (т.2 а.п. 159 - 160), оскільки - відсутні носії відеозаписів та фотографічних знімків, на яких би були зафіксовані обставини, викладені в протоколах;

протокол від 27.03.2017 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т.2, а.п. 161-164), оскільки не вказано тип, марку пристрою, за допомогою кого зафіксовані вказані записи; до справи не долучений оригінальний носій інформації, зафіксованої в протоколі; не вказано, хто створив копії аудіо запису на диску; не призначалася та не проводилася фоноскопічна експертиза аудіозаписів, що зафіксовані на дублюючих носіях - дисках, що є додатками до вказаних протоколів, де вказується ніби-то про належність голосів ОСОБА_1 та ОСОБА_35 ; в матеріалах справи відсутні докази, які вказують на належність мобільних телефонних номерів НОМЕР_9 ОСОБА_1 , та номеру НОМЕР_6 ОСОБА_35 .

Доводи сторони захисту про недопустимість доказів, зібраних таким чином стороною обвинувачення, не ґрунтується на чинному законодавстві.

Згідно з матеріалами кримінального провадження протоколи про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій були складені уповноваженими на це особами, у протоколах зафіксовано такий хід проведення цих дій, який було здійснено насправді, статті 104,252 КПК України не містять вимог зазначати у протоколах технічні характеристики обладнання і те, хто з працівників оперативного підрозділу встановлював особу обвинуваченогоо та знімав спеціальне аудіо-, відеоспостереження обладнанням і яким маршрутом ця особа рухалась, тому посилання на ці обставини як на підставу для визнання всіх наявних у справі доказів недопустимими розцінене, як довільне тлумачення вказаних статей КПК, які таких вимог до проведення негласних слідчих (розшукових) дій не містять.

Досліджені у судовому засіданні ДВД-диски, а саме: на яких міститься інформація, яка знята з транспортних телекомунікаційних мереж (т.2, а.п. 102 - 128, 130-144), - аудіо, відео контроль осіб: ОСОБА_18 та ОСОБА_34 (т. 2 а.п. 146 - 151, 153 - 155), відеозапис візуального спостереження (т.2 а.п. 157 - 160) є не оригіналом, а копіями , а тому, на думку сторони захисту, є неналежними і недопустимими доказами суд не приймає до уваги, оскільки суд в порядку ст.99 КПК України дослідив вказані ДВД-диски як оригінал, тому що досліджені ДВД-диски оформлені відповідно до вимог ст.105 КПК України та містять зафіксовані відомості, що мають доказове значення і повністю відповідають іншим доказам у кримінальному провадженні. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що під час дослідження вказаних протоколів НСРД та оптичних дисків з їх відеозаписом сторона захисту не надала суду жодних доказів того, що зафіксована в них інформація не відповідала дійсності, а сам факт дослідження в судовому засіданні копії відеозапису, зробленого на оптичний диск, не тягне за собою визнання такого доказу недопустимим.

Що стосується доводів сторони захисту про порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки під час огляду автомобіля та затримання останнього не було залучено захисника, то вони не ґрунтуються на вимогах закону, зважаючи на таке.

Отже, після затримання особи, яка підозрюється в отриманні неправомірної вигоди проводяться невідкладні (термінові) слідчі дії, будь-яке зволікання у проведенні яких ставить під сумнів їх результати, такі як затримання особи, її особистий обшук, проведення освідування та обшук з метою виявлення предмету неправомірної вигоди.

Проведення затримання ОСОБА_1 , його особистий обшук були невідкладними слідчими діями спрямованими на фіксацію відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Захисник прибув після завершення слідчих дій, зволікання у проведення якої, ставило би під сумнів її результати.

Стаття 42 КПК передбачає право підозрюваного на першу вимогу мати захисника та побачення з ним до першого допиту, що і було забезпечено слідчим.

Європейський суд з прав людини зазначив, що як правило, доступ захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права.

Обов`язкова участь захисника передбачена ст.52 КК України. Відповідно до змісту цієї статті участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Злочин, за яким ОСОБА_1 підозрювався на час затримання, передбачений ч. 3 ст.368 КК України і згідно зі ст.12 цього Кодексу належить до тяжких злочинів. Участь захисника у кримінальних провадженнях щодо тяжких злочинів є необов`язковою.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час обшуку ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також право на захист - мати захисника в будь-який момент слідчої дії.

З огляду на викладене вважати проведення обшуку та затримання ОСОБА_1 без участі захисника порушенням його права на захист підстав немає.

На думку суду, в даному випадку слідчий не обмежив права підозрюваного на захист, а будь-яке зволікання у проведенні невідкладних слідчих дій, безперечно вплинуло би на їх результати.

Як убачається з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, викладеними в обвинувальному акті, ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин за ч.3 ст.368 КК України 18.02.2017 року приблизно о 17 годині. Під час судового розгляду встановлено більш точний час вчинення злочину, інкримінованого обвинуваченому 18.02.2017 року приблизно після 17 годині.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено час 18.02.2017 року приблизно після 17 годині, враховуючи вимоги ст. 337 КПК України про здійснення судового розгляду лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, з огляду на те, що суд вважає це опискою та судом встановлення більш точного часу вчинення злочину не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого, суд вважає за можливе погодитися із часом вчинення злочину, зазначеним у обвинувальному акті.

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Надані прокурором докази, досліджені в порядку ст.23 КПК України, перевірені судом з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та відповідно до ст.94 КПК України, оцінено кожен доказ з точки зору належності, достовірності, та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Досліджені судом докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі, як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Безпосередньо досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними та допустимими, підстав визнавати їх недопустимими при розгляді справи судом не встановлено, за формою та змістом зазначені письмові докази відповідають вимогам процесуального закону.

Як встановлено принципом законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений у ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Суд не приймає до уваги не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні злочину та вважає обрану обвинуваченим позицію, як намагання уникнути від кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення.

Так, за нормативними приписами заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у статті 368 КК, працівник правоохоронного органу, одним із яких є поліцейський, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Указане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка дає неправомірну вигоду службовій особі, зокрема поліцейському, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв`язку з можливостями її повноважень, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість її повноважень поліцейського, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність у тому, що цієї мети буде досягнуто завдяки можливостям статусу обвинуваченого.

Наявність такої можливості, вочевидь, обумовлюється тим, що будучі поліцейським ОСОБА_1 розумів, що не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень та попереджався про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання та протидії корупції» 01.04.2010 року ( а.п.178 т.2), був ознайомлений з пам`яткою-застереженням працівника органів внутрішніх справ України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством від 22.06.2012 року ( а.п.179 т.2) .

Тобто на момент вчинення діяння, яке інкримінується, ОСОБА_1 відповідно до статті 368 КК був службовою особою, а отже є суб`єктом злочину, передбаченого статтею 368 КК.

Як вбачається з протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованого засобу - грошових коштів від 18 лютого 2017 рокув період часу з 15-00 години до 15-35 годині у присутності двох понятих були оглянуті грошові кошти в сумі 7000 грн., з яких 30 купюр номіналом по 200 грн., 10 купюр номіналом по 100 грн., які оброблені препаратом «Проминь -1» та видані ОСОБА_3 о 15-45 год. (а.п.135-148 т.1).

Згідно зі ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Крім того, судом було безпосередньо досліджено матеріали НСРД. Зокрема, як вбачається з вказаних матеріалів, між обвинуваченими та ОСОБА_3 відбувалися наступні розмови: 16.02.2017 року о 18:22:00, 16.02.2017 року о 20-45 год., з яких встановлено, що розмови відбувалися саме з приводу вилученої у ОСОБА_3 зброї і грошових коштів за не оформлення кримінальної справи та взагалі не притягнення до будь-якої відповідальності, оскільки це узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_3 та іншими доказами, і розмови хронологічно узгоджуються з діями, як обвинуваченого ОСОБА_1 , так і свідка ОСОБА_3 ..

Відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування від 29.03.2017 року, 18.02.2017 року о 17.51 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в автомобілі «TOYOTA LAND CRUIZER» чорного кольору д/з НОМЕР_7 на узбіччі дороги навпроти буд.23 по вул. Таганрогська та напроти автомашини ОСОБА_3 з протилежної сторони проїзної частини вулиці, відкрив водійські двері та, не виходячи з автівки, протягом 4 хвилин спілкувався з ОСОБА_3 , який під час розмови щось поклав в нішу до водійських дверей, після чого о 18-19 год. вони розпрощалися, та ОСОБА_1 , ніде не зупиняючись, продовжив рух по вул.Мелітопольське шосе та припаркував автомобіль біля готелю « Максим» по вул.Набережна,3, де був затриманий ( а.п.157-158 т.2).

Допущені органом досудового розслідування недоліки при проведенні слідчих дій та складанні протоколів слідчих дій не спростовують факт отримання безпосередньо ОСОБА_1 неправомірної вигоди від ОСОБА_3 в сумі 7000 грн.

Крім того органом досудового розслідування, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що удругій половині дня, конкретний час слідством не встановлено, 04.02.2017 року ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, використовуючи своє службове становище та надану владу працівника поліції, з метою незаконного збагачення та одержання неправомірної вигоди повідомив по телефону ОСОБА_3 що він має передати раніше обумовлену суму неправомірної вигоди іншій особі. Виконуючи вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 передав вказаній особі частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 2000 грн., розмір якої узгодив з ОСОБА_1 у телефонному режимі.

Таким чином, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 2000 гривень.

Суд вважає, що ознака ч.3 ст.368 КК України, пред`явлена в обвинувачення ОСОБА_1 «за попередньою змовою групою осіб» не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Злочин за ст.368 КК України за ознакою за попередньою змовою групою осіб вважається вчиненим, якщо в його вчиненні як співвиконавці брали участь дві і більше службові особи, які заздалегідь, тобто до його початку, домовились про це. Співвиконавцями прийняття пропозиції, обіцянки неправомірної вигоди, одержання неправомірної вигоди або прохання її надати можуть бути лише спеціальні суб`єкти відповідних злочинів. Якщо службова особа одержала неправомірну вигоду без попередньої змови з іншої службовою особою, а згодом передала останній цю неправомірну вигоду або її частину, то інкримінування такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою, виключається.

Органом досудового слідства дата передання грошових купюр вказана зі слів свідка ОСОБА_3 . Жодного письмового доказу стороною обвинувачення, що дійсно ОСОБА_1 повідомив по телефону ОСОБА_3 про передачу йому 2000 грн. саме 04.02.2018 року, не надано, особа, якій передана вказана сума не встановлена, не встановлено, чи є особа, якої ОСОБА_3 передав вказану суму службовою особою відповідно до примітки 1 ст.364 КК України, за яких обставинах та коли ОСОБА_1 вступив з вказаною особою у попередню змову, при яких обставинах ОСОБА_3 передав іншій особі 2000 грн., за яких обставинах та коли ОСОБА_1 отримав вказані 2000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 в частині отримання 2000 грн. за попередньою змовою групою осіб ґрунтуються на припущеннях, є неналежними, зібрані без урахування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право особи на справедливий суд, що передбачає обов`язок правоохоронних органів діяти з додержанням прав і основоположних свобод людини, не зважаючи на важливість мети, яка при цьому переслідується.

Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні прокурором стосовно епізоду від 04 лютого 2017 року отримання ОСОБА_1 2000 грн. не здійснено.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки « за попередньою змовою групою осіб», а тому вказаний епізод від 04.02.2017 року та кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України - « за попередньою змовою групою осіб» підлягають виключенню з пред`явленого обвинувачення.

Таким чином. зіставляючи покази допитаних судом всіх свідків, хронологічность розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом з їх послідуючими діями, суд приходить к висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в отриманні неправомірної вигоди доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, оскільки ознака ч.3 ст.368 КК України «за попередньою змовою групою осіб» не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Доводи сторони захисту про те, що під час затримання ОСОБА_1 заявив, що патрони йому були підкинути, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2020 року (а.п.154-159 т.2), ОСОБА_1 був затриманий 18.02.2017 року о 19 годині 05 хвилин на вул.Набережна, 3 в місті Бердянську. Після затримання ОСОБА_1 у присутності двох понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_36 був здійснений обшук особи ОСОБА_1 , під час якого в лівій передній кишені брюк виявлені набої калібру 9 мм в кількості 8 штук, які упаковані в поліетиленовий пакет чорного кольору з пояснювальними написами та написами понятих.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків поняті ОСОБА_8 та ОСОБА_36 покази ОСОБА_1 , надані останнім при затриманні та особистому обшуку, не підтвердили.

Крім того, суд звертає увагу, що патрони знайшли у ОСОБА_1 в лівій передній кишені брюк, поблизу була присутня велика кількість різних осіб та у ОСОБА_1 була можливість звернути увагу присутність на факт підкидання йому бойових патронів у ліву передню кишеню брюк.

Суд бере до уваги, що жоден з допитаних судом свідків таких свідчень не надав.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не скоював злочин за ч.1 ст.263 КК України, оскільки наказом №98 від 06.11.2015 року за ОСОБА_1 була закріплена табельна вогнепальна зброя -9 мм пістолет «Макарова», суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 глави ІІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженого наказом МВС України №70 від 01.02.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 року за № 250/28380 ( що діяла на час скоєння злочину) - п ро необхідність отримання поліцейськими зброї та боєприпасів керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції повідомляє оперативного чергового про необхідність їх видачі.

Доказів того, що була необхідність отримання обвинуваченим бойових патронів 18.02.2017 року або напередодні, суду не надана.

Згідно ч.2 глави ІІІ Інструкції - вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов`язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (закладу, установи) поліції.

Рішення про надання поліцейському ОСОБА_1 дозволу на постійне зберігання, носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів у відповідності до глави VI Інструкції не приймалося.

Стороною захисту не доведено, що ОСОБА_1 отримав вказані бойові патрони під час виконання службових обов`язків і що таке отримання було необхідним, суду не надано.

Суд вважає необхідним із пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України виключити ознаку «зберігання», оскільки незаконне зберігання бойових припасів це умисні дії, що полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу чи з простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що перебуває не при собі, а в обраному нею місці.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як носіння та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, оскільки ознака ч.1 ст.263 КК України «зберігання» не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Приймаючи таке рішення, суд дотримується критеріїв доведеності винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року. Так, у рішеннях у зазначених справах зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд приймає до уваги, що обвинувачений позитивно характеризується за час служби в органах внутрішніх справ та за час праці в «Агрофірма Колос», займається суспільно-корисною працею, має місце реєстрації та постійне місце мешкання, раніше не судимий, має батків, які є пенсіонерами, як пом`якшувальні вину обставини у відповідності до ст.66 КК України.

Обтяжуючих вину обставин у відповідності до ст.67 КК України, не має.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Відповідно до примітки до ст.45 КК України, злочин за ст.368 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень.

Застосування ст.ст.69, 75 КК України за корупційне кримінальне правопорушення не передбачено законодавством.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є корупційним і віднесений до категорії тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, індивідуальний ступінь кримінального правопорушення, спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працює, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується та вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо тільки з ізоляцією від суспільства, призначивши мінімальне покарання в межах санкції ч.3 ст.368 КК України із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.

За таких обставин суд вважає, що призначене судом покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження ним нових злочинів.

Суд вважає необхідним застосувати ст.54 КК України та позбавити ОСОБА_1 спеціального звання.

ОСОБА_1 був затриманий 18.02.2017 року відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2017 року ( а.п. 154-158 т.1).

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21.02.2017 року ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ( а.п.211-214 т.2).

Цивільний позов по справі не заявлений.

Згідно ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Під час досудового розслідування була проведена:

-судова- балістична експертиза №2-109 від 02.03.2017 року, витрати пов`язані з проведенням експертизи становлять 351,84 грн. (а.п.42 т.2),

-судова-хімична експертиза №6-83 від 21.03.2017 року, витрати пов`язані з проведенням експертизи становлять 660,30 грн. (а.п.52 т.2),

-судова -трасологічна експертиза №1-458 від 27.09.2019 року, витрати пов`язані з проведенням експертизи становлять 2041,13 грн. (а.п.222 т.3),

-судова -трасологічна експертиза №1-293 від 25.07.2019 року, витрати пов`язані з проведенням експертизи становлять 785,05 грн. (а.п.233 т.3),

а всього на загальну суму 3838,32 грн.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263, ч.3 ст.368 КК України і призначити йому покарання за ч.1 ст.263 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі, за ч. 3 ст.368 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 роки з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити 5 ( п`ять) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 роки з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавити спеціального звання «старший сержант Бердянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області».

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обраний до набрання вироком законної сили.

Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання відповідно до протоколу про затримання.

ОСОБА_1 зарахувати в строк відбування покарання тримання під вартою з 18 лютого 2017 року по 21.02.2017 року включно відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на користь держави на залучення експерта в сумі 3838 ( три тисячі вісімсот тридцять вісім ) гривень 32 копійки.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бердянської місцевої прокуратури, номер книги обліку речових доказів порядковий номер №18 від 05.04.2017 року: марлеві тампони зі змивами з обох рук ОСОБА_1 , фрагмент підкладочної частини правої кишені штанів ОСОБА_1 , марлевий тампон зі змивом з кишені дверей автомобілю Тойта Ленд Круізер р\н НОМЕР_2 , аерозольний балон з маркуванням ««New Plak»- знищити.

Речові докази: цінний пакет з вилученою готівкою 7000,00 гривень - конфіскувати в дохід держави

Речові докази: 4 патрона, вилучені 18.02.2017 року під час затримання та обшуку ОСОБА_1 - передати до Запорізького науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України для вміщення до інформаційно - довідкової колекції зброї та боєприпасів

Вирок може бути оскаржений в Запорізький апеляційний суд через Бердянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається ОСОБА_1 і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Л.В. Богомолова