Ухвала суду № 93903499, 28.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13963/20

1-кс/308/5408/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., при секретарі Боті О.І., за участі слідчого Шатана Б.М., прокурора Толочка А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Моняка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Шатана Б.М., про застосування щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгорода, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановив:

15.09.2020 до Ужгородського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12020070030001761 від 09.06.2020 за ч. 3 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_1 , який на даний час не розглянуто, однак останній на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів за наступних обставин:

ОСОБА_1 25 грудня 2020 року близько 03 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою м. Ужгород, вул. 8-го Березня 19, діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих спонукань незаконно, всупереч волі власника, за допомогою ключа проник усередину та повторно таємно, заволодів автомобілем марки «SKODA» моделі «FABIA 1.2 12V», номер кузова НОМЕР_1 , 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно з реєстраційного документу належить покійній ОСОБА_2 (матері потерпілого) та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом, на вказаному автомобілі, ОСОБА_1 прибув до гаражного кооперативу «Метеор», що знаходиться в м. Ужгород, по вул. Минайська 14а, де в гаражному приміщенні № НОМЕР_3 залишив вказаний автомобіль.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

ОСОБА_1 25 грудня 2020 року близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи на загальнодоступній прибудинковій території за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької 9, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, за допомогою металевої викрутки розбив переднє праве пасажирське вікно на автомобілі марки «AUDI», моделі «A6» д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого повторно таємно викрав сумку та два мобільні телефони марки «Samsung Galaxy S5»ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ІМЕІ2: НОМЕР_6 та «Samsung Galaxy S6» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 ІМЕІ2: НОМЕР_8 , належні ОСОБА_4 . Однак, під час вчинення ОСОБА_1 злочинних дій його помітили ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які намагалися його зупинити. Проте ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його злочинні дії були помічені, бажаючи досягти свого злочинного наміру, діючи умисно, відкрито, тримаючи при собі сумку та два мобільні телефони марки «Samsung Galaxy S5» та «Samsung Galaxy S6» з метою уникнення відповідальності, покинув місце події.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно.

26.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначених злочинів підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

Щодо ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то слідчим в клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. При цьому аналіз обставин кримінального правопорушення та наявність фактів неодноразового вчинення аналогічних правопорушень раніше свідчить про байдуже ставлення підозрюваного до законних вимог працівників правоохоронних органів. Враховуючи викладене, на думку сторони обвинувачення наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість покарання у випадку засудження за злочин, а також будучи байдужим до законних вимог органів державної влади про вчинення тих чи інших дій (наприклад вимог з`явитися до суду тощо), може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 ніде не працює, сім`ї та утриманців не має, а тому в будь-який момент з легкістю може покинути межі м. Ужгорода, Закарпатської області чи взагалі територію України, оскільки в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, які б його тримали вдома.

В клопотанні зазначено, що в сторони обвинувачення є достатні підстави ініціювання перед слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об`єктивною дійсністю. З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України, тому слідчий, за погодженням з прокурором, в розглядуваному клопотанні просить застосувати запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів .

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, у зв`язку з наявністю ризиків ухилення підозрюваного від слідства та суду, впливу на свідків тощо.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, оскільки наміру ухилятися від суду та слідства, впливати на свідків його підзахисний не має, просив застосувати щодо останнього більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ужгородським відділом поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030002824 від 25 грудня 2020 року.

У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушення, слідчим до клопотання додано ряд доказів: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_4 , протокол огляду місця події від 25.12.2020, протокол огляду місця події від 25.12.2020, протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 25.12.2020, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2020 за участі потерпілого ОСОБА_4 , протокол допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2020 за участі ОСОБА_5 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2020 за участі ОСОБА_6 , протокол пре`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2020, протокол затримання ОСОБА_1 від 25.12.2020, повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 25.12.2020, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 25.12.2020, протокол огляду місця події від 25.12.2020.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаних злочинів. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим на обґрунтування клопотання, зазначені у такому обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України вручено ОСОБА_1 25.12.2020.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється знайшов своє підтвердження. Так, згідно з даних автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» на стадії підготовчого судового провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебувають матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженні, відомості про яке 09.06.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030001761 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Вказаний ризик посилюється й з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, а отже з корисливих мотивів може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, на думку слідчого судді, під час розгляду клопотання знайшов своє підтвердження й ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, задля уникнення відповідальності за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, в якому він обвинувачується та кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України, в яких наразі підозрюється.

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , заявлений прокурором ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, знайшов своє підтвердження. Так, розглядуване кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати незаконний тиск на свідків та потерпілих, схиляти таких до зміни даних слідству показів. Вказане створює загрозу надання ними неправдивих показань, або зміну наданих.

Разом з цим, наявність вказаного ризику породжує ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_1 кримінальному правопорушенню іншим чином, оскільки вплив на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні призведе до неможливості встановлення необхідних обставин інкримінованих підозрюваному злочинів.

Інші ризики, вказані слідчим в клопотанні та заявлені прокурором, не знайшли свого достатнього обґрунтування під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 .

Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією підозрюваного ОСОБА_1 від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.

В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у повторному вчиненні злочину проти власності, а саме у грабежі, а також у незаконному заволодінні автомобілем, будучи при цьому обвинуваченим за ч. 3 ст. 185 КК України. Така систематичність у вчиненні злочинів свідчить про те, що ОСОБА_1 нехтує загальноприйнятими в суспільстві правилами поведінки й не бажає ставати на шлях виправлення.

Разом з цим, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_1 неодружений, дітей чи інших утриманців не має, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного, відсутність офіційного джерела доходу й посилює вищезазначені ризики.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну. Строк вказаних обов`язків, у разі внесення застави, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 визначено до 25.02.2021.

Встановити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вищезазначених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначено до 25.02.2021.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов