Вирок № 93903445, 28.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11741/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,

з участю прокурора - Трофіменков О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 та його захисника - Гомза В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, угоду про визнання винуватості укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030000810 від 07.03.2020 року між прокурором та обвинуваченим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.361 та ч.1, 2 ст.361-1 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем та мешканцем: АДРЕСА_1 , громадянином України, українцем, з середньою освітою, працюючого оператором колієвимірювального візка, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,-

В С Т А Н О В И В :

29.02.2020 ОСОБА_1 , який має навики у сфері програмування та у сфері роботи з комп`ютерним програмним забезпеченням, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання доходу, знаходячись в себе в дома за адресою АДРЕСА_1 , створив канал в месенджері «Телеграм» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (ІНФОРМАЦІЯ_9), який зареєстрував з акаунта « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який зареєстрований на номер телефону НОМЕР_1 , кількість підписників якого складала 21354 чоловік, на якому ОСОБА_1 спочатку писав статті про різні аспекти інформаційної безпеки, а далі почав представляти послуги «хакера» у вигляді:«ІНФОРМАЦІЯ_10»;

03.03.2020 ОСОБА_1 в месседжері «Телеграм» отримав замовлення від невстановленої досудовим розслідуванням особи, на несанкціоноване втручання в обліковий засіб соціальної мережі «Інстаграм» під ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_14 », який належить гр. ОСОБА_5 , на що ОСОБА_1 погодився та назвав суму 400 гривень та надав банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 відкриту на ім`я ОСОБА_1 для отримання грошових коштів, на яку 03.03.2020 було зараховано 400 гривень. Після цього ОСОБА_1 створив ідентичну за зовнішнім виглядом сторінку для авторизації в соціальній мережі «Інстаграм» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » при переході на яке переводило особу на сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з якої перенаправляло на адресу ОСОБА_1 всі введені на ній авторизаційні дані. 04.03.2020 ОСОБА_1 надав дане посилання вищевказаній особі замовнику, яка в подальшому надіслала дане посилання гр. ОСОБА_5 внаслідок чого, остання вела свої дані для авторизації в соціальній мережі «Інстаграм» і дані відомості були несанкціоновано отримані ОСОБА_1 , який в подальшому передав дані відомості замовнику.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 361 КК України, тобто несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації.

Крім цього, 11.03.2020 ОСОБА_1 знаходячись в себе в дома за адресою АДРЕСА_1 , вступив в листування в меседжері «Телеграм» з гр. ОСОБА_6 , в ході якого було досягнуту домовленість про придбання «вірусу» , який буде приховано від користувача здійснювати запис натиснутих клавіш, після чого формувати звіт та надсилати даний звіт на електрону адресу, яку зазначає ОСОБА_1 при створені файлу, за 600 гривень та оплату на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 відкриту на ім`я ОСОБА_1 12.03.2020 ОСОБА_1 створив файл, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11», який згідно висновку експерта є шкідливим програмним засобом. Після чого ОСОБА_1 о 12:58 год. зі свого облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Телеграм», який зареєстрований на номер телефону НОМЕР_1 збув вищезазначений файл через месенджер «Телеграм» свідку ОСОБА_6 , за що 16.03.2020 о 15:35 год. отримав грошові кошти у сумі 603 гривні на картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 відкриту на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 361-1 КК України, тобто у збуті шкідливого програмного засобу призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів).

Крім цього, 24.05.2020 ОСОБА_1 знаходячись в себе в дома за адресою АДРЕСА_1 , в ході листування в меседжері «Телеграм», з невстановленою слідством особою, з якою підтримував дружні відносини та спілкувались на різні побутові теми, діючи умисно, повторно створив шкідливий програмний засіб для віддаленого керування комп`ютером, і просив вищевказану особу протестувати файл, та о 16:13 год. розповсюдив через месенджер «Телеграм» файл з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який згідно висновку експерта є шкідливим програмним засобом.

Крім цього, 25.05.2020 ОСОБА_1 знаходячись в себе в дома за адресою АДРЕСА_1 , в ході листування в меседжері «Телеграм», з невстановленою слідством особою, з якою підтримував дружні відносини та спілкувались на різні побутові теми, діючи умисно, повторно створив шкідливий програмний засіб для віддаленого керування комп`ютером, і просив вищевказану особу протестувати файл, та о 17:31 год. розповсюдив в месенджері «Телеграм» файл з назвою «лол.exe» який згідно висновку експерта є шкідливим програмним засобом.

Крім цього, 02.06.2020 ОСОБА_1 знаходячись в себе в дома за адресою АДРЕСА_1 , в ході листування в меседжері «Телеграм», з невстановленою слідством особою, з якою підтримував дружні відносини та спілкувались на різні побутові теми, повідомив, що має намір заробляти гроші на прихованому «майнінгу» на інших (чужих) комп`ютерах, шляхом розповсюдження шкідливого програмного засобу «прихований майнер», який буде приховано від користувача навантажувати комп`ютери, на яких даний файл буде запущений. ОСОБА_1 запропонував наступну схему роботи, що ОСОБА_1 створює шкідливий програмний засіб «прихований майнер», а вищевказана особа буде його розповсюджувати і інтернеті, на що всі і погодились.

05.06.2020 ОСОБА_1 повідомив в меседжері «Телеграм» невстановленій досудовим розслідуванням особі, що він створив шкідливий програмний засіб «прихований майнер» та о 12:58 год. надіслав останньому через месенджер «Телеграм» файл з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12», який згідно висновку експерта є шкідливим програмним засобом. Після чого о 14:44 год. ОСОБА_1 через месенджер «Телеграм» діючи умисно, повторно надіслав той же самий файл, але без «криптування» під назвою «joined.exe» який згідно висновку експерта є шкідливим програмним засобом.

Крім цього, 05.06.2020 ОСОБА_1 знаходячись в себе в дома за адресою АДРЕСА_1 , маючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, завантажив раніше створений шкідливий програмний засіб «прихований майнер» на файлообміник «cloud.mail.ru» та отримав посилання на завантаження даного файлу « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Далі ОСОБА_1 , о 18:55 год. створив тему на форумі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в якій під видом іншого програмного забезпечення надав посилання на завантаження файлу « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». При переході по посиланню « ІНФОРМАЦІЯ_6 » завантажується файл «ІНФОРМАЦІЯ_13» вміст якого згідно висновку експерта є шкідливим програмним засобом.

Крім цього, 06.06.2020 ОСОБА_1 знаходячись в себе в дома за адресою АДРЕСА_1 , маючи корисливий мотив, діючи умисно, посторно, завантажив раніше створений шкідливий програмний засіб «прихований майнер» на файлообміник cloud.mail.ru та отримав посилання на завантаження даного файлу « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Далі ОСОБА_1 , о 07:54 створив тему на форумі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в якій під видом іншого програмного забезпечення надав посилання на завантаження файлу « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». При переході по посиланню « ІНФОРМАЦІЯ_6 » завантажується файл «ІНФОРМАЦІЯ_13» вміст якого згідно висновку експерта є шкідливим програмним засобом.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 361-1 КК України, тобто у розповсюдженні шкідливого програмного засобу призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), яке вчинено повторно.

01.12.2020 року між прокурором у кримінальному провадженні №12020070030000810 - прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Трофіменков О.В. за письмовою згодою у відповідності до вимог ч.4 ст.469 КПК України потерпілої ОСОБА_5 , та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 , за участю захисника Гомза В.І., на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361 та ч.1, 2 ст.361-1 КК України визнав повністю, кається у вчиненому.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.361 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, за ч.1 ст.361-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч.2 ст.361-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, звільнивши його від відбуття покарання з випробувальним терміном на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов`язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.361 та ч.1, 2 ст.361-1 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, заявивши при цьому, що наслідки укладення такої він розуміє в цілому та зобов`язується в подальшому не вчиняти нових злочинів.

Захисник Гомза В.І. у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між його підзахисним та прокурором.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України. Просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

Потерпіла - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно і належним чином, однак її не явка, відповідно до вимог ч.2 ст. 474 КПК України, не є перешкодою для розгляду угоди про винуватість.

Згідно наявної в матеріалах кримінального провадження заяви потерпілої ОСОБА_5 , остання відповідно до положень ч.4 ст. 469 КК України, надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, думку прокурора, дослідивши зміст укладеної між прокурором та ОСОБА_1 угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 468 КПК України визначено, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.361 та ч.1, 2 ст.361-1 КК України.

Правопорушення за ч.1 ст.361 та ч.1,2 ст.361-1 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_1 .

Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, зважаючи на те, що укладена між прокурором та ОСОБА_1 угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що така може бути затверджена судом.

Поряд з цим, як слідує з матеріалів справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного від 18.06.2020 року накладено арешт на речові докази по справі а саме на: системний блок персонального комп`ютера в корпусі «Logic Power»; роутер tp-linc; мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім карткою оператора зв`язку Київстар № НОМЕР_4 ; ноутбук марки «Asus» серійний номер J7NOCVOT765F з зарядним пристроєм; ноутбук марки «Samung» серійний номер J9M791ND200008R з зарядним пристроєм; три носії інформації «Maxell», «San Disk», «TAB»; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 , упаковану в паперовий конверт.

Оскільки, на даний час, потреба у накладенні арешту відпала, суд виходячи з вимог ст. 174 КПК України, приходить до висновку, що даний арешт слід скасувати.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні становлять 3217, 47 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує в порядку ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394,395,475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 01.12.2020 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні №12020070030000810 прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Трофіменков О. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361 та ч.1, 2 ст.361-1 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч.1 ст.361 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю,

- за ч.1 ст.361-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік,

- за ч.2 ст.361-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при МВС України в Закарпатській області судові витрати за проведені по справі експертизи в сумі 3217, 47 грн. (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: UA948999980314060544000007002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 899998, призначення: за експертизу).

Арешт накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного від 18.06.2020 року на системний блок персонального комп`ютера в корпусі «Logic Power»; роутер tp-linc; мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім карткою оператора зв`язку Київстар № НОМЕР_4 ; ноутбук марки «Asus» серійний номер J7NOCVOT765F з зарядним пристроєм; ноутбук марки «Samung» серійний номер J9M791ND200008R з зарядним пристроєм; три носії інформації «Maxell», «San Disk», «TAB»; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 , упаковану в паперовий конверт - скасувати.

Речові докази по справі:

- банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_1 ,

- DVD-R диск з файлом «ІНФОРМАЦІЯ_11» - залишити при матеріалах кримінального провадження,

- системний блок персонального комп`ютера в корпусі «Logic Power»; роутер марки tp-linc, мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім карткою оператора зв`язку Київстар № НОМЕР_4 ; ноутбук марки «Asus» серійний номер J7NOCVOT765F з зарядним пристроєм; ноутбук марки «Samung» серійний номер J9M791ND200008R з зарядним пристроєм; три носії інформації «Maxell», «San Disk», «TAB» - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк