Ухвала суду № 93903005, 28.12.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 4 Справа № 308/6686/20

Провадження №1-кп/303/951/20

Номер рядка статистичного звіту 246

Ухвала

28 грудня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

секретар Білак Е.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Мукачеві кримінальне провадженні стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Еміноню Туреччини, мешканця АДРЕСА_1 (фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ), громадянина Туреччини, раніше не судимого,

- обвинуваченого за частиною 2 статті 15 - частини 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Запольського Д.Є.

захисника Горват І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

перекладача Учар У.О.

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2020 року до суду надійшов обвинувальний акт стосовно Той ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 - частини 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019070000000106 від 29 листопада 2019 року.

Статтею 314 КПК України встановлено порядок дій суду по проведенню підготовчого судового засідання. Так, після отримання обвинувального акту суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України та з урахування ухвали Закарпатського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року підлягає розгляду у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області. На даному етапі суду сторонами не надано угоду про примирення, а підстав для закриття провадження з підстав передбачених пунктами 4-8 частини 1 або частини 2 статті 284 КПК України судом не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили свою думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У ході підготовчого розгляду судом з`ясовано склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Враховуючи думку сторін, суд приходить до висновку про доцільність здійснювати судовий розгляд в складі осіб: прокурора, обвинувачених, потерпілої, захисника.

Обвинувачений та його захисник звернулися з клопотання про призначення колегіального розгляду кримінального провадження, покликаючись на частину 2 статті 31 КПК України.

З врахуванням думки прокурора, суд вважає можливим судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні. Відповідно до частини 2 статті 31 КПК України кримінальне

2 із 4

провадження в суді першої інстанції стосовно Той ОСОБА_3 , здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.

У судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого Той ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання сторони обвинувачення мотивоване тим, що під час досудового розслідування встановлено ряд обставин, які дають підстави вважати що саме Той ОСОБА_4 організував вчинення особливо тяжкого злочину. Зокрема встановлено, що обвинувачений особисто вчиняв дії на всіх етапах підготовки та вчинення кримінального правопорушення. Той ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 15 - частини 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України, санкція яких передбачає позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що відповідно до вимог статті 12 КК України є особливо тяжким злочином. Зазначив, що згідно отриманої в ході досудового розслідування інформації компетентних органів Туреччини, Той ОСОБА_4 перебуває у національному розшуку Туреччини, за вчинення умисного вбивства, що є тяжким злочином. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що перебуваючи на волі обвинувачений вживав заходи, направлені на знищення, приховання або спотворення речей, документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Прокурор, покликається на те, що вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховується від суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним особливо тяжкий злочин, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, прокурор просив задоволити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , громадянина Туреччини.

Обвинувачений та його захисник Горват І.І. заперечили проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з обмеженням волі у виді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання.

Заперечуючи доводам сторони обвинувачення захисник ствердив, що обвинувачений вже майже десять місяців перебуває під вартою, до цього час не розпочато судовий розгляд. Крім того, аргументуючи свої доводи стосовно наявності ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України прокурор вдався до оціночних суджень та припущень при цьому його аргументи не є переконливими та достатніми.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Розгляд клопотання про обрання, зміну, чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, є процесуальною дією, яку суд фактично здійснює до постановлення процесуального рішення за результатами розгляду. Моментом зміни, скасування, припинення запобіжного заходу на даній стадії провадження може вважатись час після винесення відповідного судового рішення у виді ухвали згідно частини 2 статті 369 КПК України.

Згідно з частиною 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Суд заслухавши сторони кримінального провадження, зазначає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ураховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист

3 із 4

прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження

права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 - частини 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України, які відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які визначено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

При застосуванні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив у тому числі наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, на які покликається прокурор в обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу на стадії підготовчого судового засідання, а саме ризиків можливості обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, суд враховує суворість можливого призначеного покарання, тільки при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно. Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може оцінюватися з виключно з точки зору тяжкості злочину. Тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства.

Щодо позиції сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за фактичним місцем проживання

4 із 4

за адресою: АДРЕСА_2 суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки матеріали судового провадження не містять відомостей щодо фактичного місця проживання обвинуваченого.

Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Одночасно суд зазначає, що своїм рішенням Конституційний Суд України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі № 3-208/2018(2402/18) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 2 статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції.

Керуючись вимогами статтями 31,177,314-315,371,372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 - частини 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, за адресою м.Мукачево, вул.Л.Тослтого, 13а, на 10 годину 00 хвилин 06 січня 2021 року.

Клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задоволити.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Еміноню Туреччини, мешканця АДРЕСА_1 , (фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ), громадянина Туреччини, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 24 лютого 2021 року включно, без застосування застави.

Клопотання захисника Горвата Івана Івановича та обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку статті 31 КПК України щодо здійснення судового розгляду колегіально судом – задоволити.

Судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 - частини 3 статті 305, частиною 3 статті 307 КК України здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 передати до канцелярії суду для здійснення розподілу автоматизованою системою документообігу в порядку статті 35 КПК України.

Для судового розгляду даного кримінального провадження викликати прокурора Закарпатської області, обвинуваченого Той ОСОБА_3 , захисника Горват А.А., перекладача Учар У.О.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча О.І. Маргитич