Рішення № 93902961, 28.12.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5584/20

2/303/1868/20

Номер рядка статистичного звіту –45

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

розглянувши у спрощеному провадженні в м.Мукачево цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Світ м`яса» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом визнання особи таким, що втратив право на користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи таким, що втратив право на користування житлом, а саме домоволодінням АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є власником домоволодінням АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстрований відповідач, який в такому не проживає понад п`ять років. Посилається, що оскільки є власником домоволодіння, а дана особа залишається зареєстрованою в ньому, цим порушуються права на вільне володіння та користування його майном, у зв`язку з чим просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся належними чином, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 07.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н.Й., зареєстрований в реєстрі за № 1475, Фермерське господарство «Світ м`яса» є власником домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.5-9).

Також, згідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н.Й., зареєстрований в реєстрі за № 1476, Фермерське господарство «Світ м`яса» є власником земельної ділянки площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-13).

Це також підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 223348699 від 09.09.2020 року ( а.с. 14)

З акту № 353 від 24.09.2020 року, виданого виконкомом Івановецької сільської ради вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю своєї реєстрації не проживає понад п`ять років ( а.с. 20).

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, Пленум Верховного Суду України у постанові "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 підкреслив, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права особи на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій у здійсненні покладених на них завдань щодо управління житловим фондом, його експлуатації і збереження. Досконалий розгляд житлових спорів є запорукою своєчасного, реального здійснення конституційного права громадян на житло і зміцнення законності у житлових правовідносинах.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475\97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло-житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

За змістом ст. 156 ЖК України право на користування житлом мають члени сім`ї, власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить.

З огляду на вищевказане, позов про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України,ст.ст. 316, 318, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 156 ЖК України, ст.ст. 2, 12, 18, 76-77, 81, 141, 247, 274-279, 263-265, 268, 280-282, 354-355 ЦПК України, -

УХ В А Л И В:

Позов Фермерського господарства «Світ м`яса» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом визнання особи таким, що втратив право на користування жилим приміщенням задоволити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житлом, а саме домоволодінням АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: Фермерське господарство «Світ м`яса», код ЄДРПОУ 36732071, с.Жуково, вул. Миру, буд. 1А, Мукачівського району.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2020 року.

Головуюча О.В.Гутій