Ухвала суду № 93902689, 28.12.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1709/20

У Х В А Л А

28.12.2020 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого - судді Бак М.Д.,

секретар судового засідання Лемак А.М.,

при проведенні відкритого підготовчого судового засідання в залі судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2020 року за № 12020070080000211, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Копаня Виноградівського району Закарпатської області, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю прокурора Романика Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бочкора І.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

в підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, підтримавши подане ним письмове клопотання від 17.08.2020 року.

Клопотання мотивовано тим, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є таким же як і виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, що дає підстави стверджувати, що слідчий і прокурор не виклали або взагалі не встановили всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, чим дезорієнтують сторону захисту щодо розуміння фактичних обставин кримінального правопорушення, суті і обсягу обвинувачення, істотно обмежують процесуальні права учасників судового провадження, унеможливлюють правильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та в решті виконання завдань кримінального судочинства.

Для встановлення події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого, форми вини, мотиву, мети, правової кваліфікації кримінального правопорушення, ступеня його суспільної небезпечності істотне значення мають відомості про особи потерпілого та обвинуваченого, їх взаємовідносини, причину і тривалість проживання потерпілого в будинку обвинуваченого, події, які передували їх конфлікту 19.03.2020 року, привід конфлікту, дії кожного з його учасників на місці події в їх послідовності і взаємозв`язку; момент, місце, мета і причина нанесення удару ножем, взаємне розташування при цьому потерпілого та обвинуваченого, їх антропометричні дані, сліди на одязі обвинуваченого, наявні у нього тілесні ушкодження, а також всі інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження і до встановлення яких зобов`язує слідчого і прокурора припис частини другої статті 91 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

З показань обвинуваченого, висновків експертів, відомостей у протоколах огляду місця події, слідчого експерименту, речових доказів, вбачається, що розслідування обставин, які передували удару ножем, не здійснювалося слідчим і прокурором, тому в обвинувальному акті, всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 291 КПК України, не визначено, які з цих обставин є встановленими, чим обмежено можливість встановити фактичні обставини кримінального правопорушення і суду, який не вправі виходити за межі, вказані у статті 337 КПК України.

Відсутність в обвинувальному акті чіткого, підтвердженого доказами викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, тобто всіх обставин, які мають значення для кримінального провадження, залишає відкритим питання про те, чи досліджені і виключені стороною обвинувачення всі інші можливі версії вчинення кримінального правопорушення, в тому числі версія, висунута обвинуваченим, тобто, чи відповідає зміст і форма кримінального провадження засаді презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Така невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України обмежує право сторони захисту обстоювати свої законні інтереси.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, складено 15.06.2020 року старшим слідчим слідчого відділення Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чонтошем Є.А., затверджено 15.06.2020 року прокурором - першим заступником керівника Берегівської місцевої прокуратури прокуратури Закарпатської області Романиком Р.В.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 19.03.2020 року близько 15 години 00 хвилин, знаходячись в приміщенні вітальної кімнати будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, будучи разом із ОСОБА_3 , в ході виниклої між ними словесної суперечки ОСОБА_3 схопив ОСОБА_1 за верхній одяг та повалив на ліжко, ОСОБА_1 , лежачи на спині, лицем до якого зверху знаходився ОСОБА_3 , лівою рукою схопив зі столу кухонний ніж та, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар кухонним ножем ОСОБА_3 в область поперекової ділянки спини справа, після чого ОСОБА_3 підвівся та, вийшовши з будинку на вулицю, пройшов декілька метрів від дворогосподарства, втративши свідомість, впав на землю, де і помер.

Згідно висновку експерта Виноградівського районного відділення Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи від 21.04.2020 року № 61 в результаті проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 встановлена наявність тілесного ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани на шкірних покривах правої половини спини в області IX міжреберного простору з ушкодженням печінки. Наявна рана на шкірних покривах правої половини спини ОСОБА_3 заподіяна одним ударом (одна рана та один рановий канал) в напрямку ззаду наперед, дещо справа на ліво та дещо знизу вверх гострим колюче-ріжучим плоским предметом, клинок якого мав один гострий різальний край (лезо) і тупу спинку (обушок), можливо ножем, обушок якого був повернутий всередину, а лезо назовні, що підтверджується взаєморозташуванням "М"- подібного і гострого кінців рани. В рані та по ходу ранового каналу виявлені ознаки зажиттєвого походження. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани спини з ушкодженням печінки є небезпечним для життя у момент його спричинення, і за цією ознакою, згідно пункту 2.1.3/к Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" від 17.01.1995 року № 6, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 . В момент отримання вищезгаданого тілесного ушкодження ОСОБА_3 міг знаходитись в будь-якому положенні по відношенню до травмуючої поверхні, за винятком тих положень, при яких область ушкодження була б недоступна для завдання удару. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_3 доступні для спричинення ушкодження як правою, так і лівою рукою сторонньої людини. З моменту отримання ушкодження і до моменту настання смерті ОСОБА_3 пройшов короткий проміжок часу. Смерть ОСОБА_3 наступила в результаті проникаючого колото-різаного поранення правої половини спини з ушкодженням печінки, що ускладнилося подальшим розвитком гострої крововтрати, за що свідчить наявність вказаного поранення, ознаки значної кровотечі (просочення кров`ю одягу), морфологічні ознаки гострої крововтрати та шоку.

За наведених обставин ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

У відповідності до частини четвертої статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

У формулюванні обвинувачення повинно бути викладено дані про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, які відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, зазначається у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою (пункт 2 частини третьої статті 374 КПК України).

Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті містить виклад обставин, з`ясованих в ході досудового розслідування, які є необхідними для встановлення під час судового провадження наявності/відсутності події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, зокрема, зазначено місце, час, спосіб вчинення, наслідок кримінального правопорушення, форму вини, мету кримінального правопорушення.

Із врахуванням наведеного вище незазначення в обвинувальному акті відомостей, вказаних в клопотанні захисника, в тому числі щодо взаємовідносин обвинуваченого та потерпілого, не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимозі, що передбачена у пункті 5 частини другої статті 291 КПК України.

Співпадіння в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та фактичних обставин кримінального правопорушення також не є недоліком обвинувального акта, оскільки в обвинувальному акті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, зміст яких не може не повторюватися.

У зв`язку з відсутністю підстав для повернення обвинувального акта прокурору, клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 291, 314, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання захисника Бочкора І.В. про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, який складено 15.06.2020 року старшим слідчим слідчого відділення Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чонтошем Є.А., затверджено 15.06.2020 року прокурором - першим заступником керівника Берегівської місцевої прокуратури прокуратури Закарпатської області Романиком Р.В., відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.

СуддяМ. Д. Бак