Постанова № 93900935, 24.12.2020, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3508/20

3/132/1910/20

ПОСТАНОВА

іменем України

24.12.2020р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 – 11.10.2020р. о 01год.55хв. рухаючись по вулиці Миру в селі Гущинці Калинівського району Вінницької області, керував автомобілем марки «ЗАЗ-110247», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку за допомогою приладу алкотестр «Драгер», а також в медичному закладі, відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, із заявою чи клопотанням про відкладення розгляду справи, а також письмовими запереченнями з приводу суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення не звертався.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За наявності передбачених законом підстав, а також з огляду на дотримання судом вимог ст.38, 277 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ст.130 КУпАП, відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №161427 від 11.10.2020р. вбачається, що ОСОБА_2 – 11.10.2020р. о 01год.55хв. рухаючись по вулиці Миру в селі Гущинці Калинівського району Вінницької області, керував автомобілем марки «ЗАЗ-110247», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку за допомогою приладу алкотестр «Драгер», а також в медичному закладі, відмовився в присутності свідків.

ОСОБА_2 в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» Протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161427 від 11.10.2020р., власноручно зазначає, що з протоколом повністю згоден, свою вину визнає, такого більше не повториться.

У своїх письмових поясненнях, викладених в окремому процесуальному документі, ОСОБА_2 зазначає, що 11.10.2020р. під час керування автомобілем марки «ЗАЗ-110247», номерний знак « НОМЕР_1 », був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти освідування, на що він відмовився.

Згідно пояснення свідка ОСОБА_3 , останній 11.10.2020р. був свідком того, що водій ОСОБА_4 в його присутності відмовився від проходження медичного огляду на факт вживання алкогольних напоїв в медичній установі, а також за допомогою приладу алкотестр «Драгер».

Аналогічні пояснення дає свідок ОСОБА_5 , який підтверджує, що водій ОСОБА_4 в його присутності відмовився від проходження медичного огляду на факт вживання алкогольних напоїв в медичній установі, а також за допомогою приладу алкотестр «Драгер».

Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу до КП «Калинівська ЦРЛ» КРР з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складеного поліцейським СРПП № 1 Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Білоус О.О., медичний огляд ОСОБА_2 за наявності ознак алкогольного сп`яніння не проводився, у зв`язку з відмовою останнього від його проходження.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не вбачається.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає адміністративній відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

У відповідності до п. 28 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судоми України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 листопада 2005 року зі змінами, суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа не отримувала такого права.

Адміністративний матеріал не містить відомостей щодо отримання правопорушником ОСОБА_2 посвідчення водія, а протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації про його вилучення чи видачі тимчасових документів, що унеможливлює накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Крім цього, у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016 року) та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 копійок в дохід держави на рахунок (IBAN) UA838999980313080106000002222, отримувач: УК у Калинів.р-ні/Калинів.р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37503268, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя