Ухвала суду № 93900522, 24.12.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1608/20

провадження 2/694/575/20

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"24" грудня 2020 р. м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Хлібороб-Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: директор ТОВ «Хлібороб-Інвест» Луценко Антон Олександрович про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунку при звільненні та компенсації за затримку видачі трудової книжки,-

в с т а н о в и л а:

До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла казана позовна заява.

Разом з тим, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Позивач заявляє чотири позовні вимоги, а саме:

-стягнути з відповідача ТОВ «Хлібороб-Інвест» на його користь заборговану заробітну плату у розмірі 39975,57 грн.;

-стягнути з відповідача ТОВ «Хлібороб-Інвест» на його користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 34207,88грн.;

-стягнути з відповідача ТОВ «Хлібороб-Інвест» на його користь компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 136428,74грн.;

-стягнути з відповідача ТОВ «Хлібороб-Інвест» на його користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 77959,28 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Висновок стосовно застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений у ухваленій постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року (справа № 910/4518/16) зазначено, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.

Тому, позивачі в справах за позовними вимогами, які випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Враховуючи вищенаведене, позивач звільнений від сплати судового збору лише за одну позовну вимогу про стягнення заробітної плати у розмірі 39975,57 грн.

Інші три вимоги майнового характеру, а саме стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 34207,88грн., стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 136428,74грн. та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 77959,28 грн. повинні бути оплачені судовим збором.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Звен.р-н/Звенигород.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37864724, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA218999980313191206000023100, Код класифікації доходів бюджету 22030101,призначення платежу: судовий збір у цивільній справі із зазначенням номера справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК Україниякщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху як неналежно оформлену, а позивач повинен в 10 ти-денний строк з моменту отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.

Керуючись, ст.ст.95,175,177,185,258,260,261 ЦПК України,

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Хлібороб-Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: директор ТОВ «Хлібороб-Інвест» Луценко Антон Олександрович про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунку при звільненні та компенсації за затримку видачі трудової книжки - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.3ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві. Водночас, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакун