Рішення № 93900122, 23.12.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/3100/16-ц

Категорія 59

2/295/598/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивачі звернулися до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого вказали, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на праві власності. Після смерті ОСОБА_5 на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17.10.2013 року в справі № 278/2160/13-ц право власності в порядку спадкування на зазначену квартиру визнано за ОСОБА_3 , яке зареєстроване 13.01.2014 року державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ. ОСОБА_5 проживав у належній йому квартирі разом із своїми батьками ОСОБА_6 та матір`ю ОСОБА_7 , а після їх смерті залишився проживати один. За спільною згодою позивачів з 2007 року вони стали проживати однією сім`єю разом із ОСОБА_5 . Вони спільно з ним утримували квартиру, здійснювали прибирання, проводили оплату комунальних платежів, дбали про здоров`я ОСОБА_5 , возили його на обстеження до лікарів, в Житомирську ЦРЛ, (невролопатолога, терапевта і психіатра), оскільки він був інвалідом дитинства (ДЦП, паралізована права сторона тіла та страждав спадковими психіатричними захворюваннями). Лікували його за власні та належні йому кошти. У зв`язку з тим, що виникла велика заборгованість за комунальні послуги станом на 2007 рік вони за його згодою уклали договори про надання послуг газопостачання, водопостачання, електроенергії, комунальних послуг по даній квартирі, тому що надання послуг було припинено за борги. У 2009 році для покращення житлових умов у даній квартирі за згодою ОСОБА_5 поставили пластикові вікна, двері, уклали договір з приватною фірмою про капітальний ремонт його квартири. У 2010 році приватизували на нього квартиру, після чого він зареєстрував у своєму помешканні позивача ОСОБА_2 , так як до цього часу вони проживали разом, але без реєстрації. Вони мали взаємні права та обов`язки, готували їжу, прибирали помешкання, надавали ОСОБА_5 надавали матеріальне забезпечення та іншу допомогу, яка була пов`язана із його хворобою, оскільки він потребував сторонньої допомоги, опікувалися ним, платили за комунальні послуги, проживаючи однією сім`єю. Також доглядали його до останніх днів його життя та організували поховання. Відповідач є рідним дядьком спадкодавця ОСОБА_5 та відноситься до третьої черги спадкоємців. Проте він не піклувався про свого племінника, хоча йому було відомо, що він є інвалідом дитинства та потребує сторонньої допомоги, жодного разу його не відвідував за місцем проживання, не допомагав йому в побуті та в лікуванні, сплаті боргів за житлово-комунальні послуги та не здійснював його поховання.

Тому в позовних вимогах просять: 1) встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 як спадкоємцями за законом разом із спадкоємцем третьої черги ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ Мощонської Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 9882601 від 13.01.2014 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідач відзиву на позов не надав.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів у судовому засіданні вимоги позову підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, а також пояснили, що позивачі були сусідами ОСОБА_5 , проживаючи з ним в одному будинку, в квартирі № 24 . Із 2005 року вони допомагали йому, оскільки він потребував такої допомоги та здійснювали його догляд, так як він був інвалідом дитинства та жив одиноко після смерті своїх батьків. Він часто бував у них вдома, а позивач ОСОБА_1 щодня приходила до нього в квартиру, готувала та приносила йому їжу, прала одяг, інколи залишався в них ночувати, а після того, як у занедбаній квартирі № 6 ними за власні кошти був зроблений ремонт, з 2010 року по 2012 рік у ній стала проживати позивач ОСОБА_2 . Вони піклувалися про нього та відносилися як до члена своєї сім`ї, ці відносини були як сестри та брата, матері та сина. Після смерті ОСОБА_5 вони продовжували користуватися квартирою до того часу, коли у вересні 2016 року їхні речі були викинуті з квартири після оформлення права власності за відповідачем.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, в судовому засіданні пояснив, що викладені позивачами обставини не відповідають дійсності. ОСОБА_5 був сином його рідного брата та він відвідував його один раз у місяць ще до смерті матері ОСОБА_5 . У 2006 році він сплачував за комунальні послуги, а в 2010 році квартира була занедбана, ремонту зроблено не було, до смерті його племінника були замінені вікна в квартирі, але хто саме їх замінив, йому невідомо та він не бачив у квартирі речей позивачів. Відповідач надав до суду заяву про застовування строку позовної давності до заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що позивачі не проживали однією сім`єю зі спадкодавцем, ОСОБА_2 стала проживати в його квартирі після його смерті, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17.10.2013 року право власності на спірну квартиру визнано за відповідачем, який є кровним родичем померлого.

В останнє судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки до суду не повідомили.

Третя особа ОСОБА_2 як законний представник малолітньої ОСОБА_4 та представник Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності.

Суд, заслухавши позивача та представника позивачів, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17.10.2013 року в цивільній справі № 278/2160/13-ц за заявою прокурора Житомирського району в інтересах ОСОБА_3 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог - приватний нотаріус Демецька С.Л. та ОСОБА_2 , яке набрало законної сили, позов задоволено та визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 як за спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 144, 145).

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 26.12.2017 року скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04.08.2017 року в справі № 278/3495/15-ц за позовом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області до комунального підприємства Житомирської районної ради Житомирської області «АГРОВОДСЕРВІС» та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло, за участі третьої особи - ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , та в задаоленні позову відмовлено (т. 2 а. с. 216-218).

Як зазначено в рішенні суду, матеріали справи свідчать, що за життя ОСОБА_5 мав інвалідність 2 групи з дитинства у зв`язку із ДЦП, страждав на деменцію внаслідок органічного ураження головного мозку (родова травма) з психопатизацією особистості, соціальною дезадаптацією, психічні та поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголем. Протягом періоду з 2008 року по липень 2010 року тричі лікувався у КУ ЖЦРЛ у звязку із соматичною патологією. У 1986, 2002 та 2004 роках перебував на лікуванні у Житомирській ОПЛ № 1 у зв`язку з порушенням поведінки. Останній раз був виписаний із діагнозом: розлад поведінки внаслідок вживання алкоголю, залишкові явища перенесеної пологової ЧМТ зі зниженням інтелекту та психопатизацією особистості. З 2008 року тричі оглядався районним психіатром, під час оглядів лікарем підтверджувався попередній діагноз. ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначена квартира перебувала на обслуговуванні комунального підприємства «Агроводсервіс» Житомирської районної ради. 15.09.2010 року ОСОБА_5 звернувся до керівника органу приватизації із заявою про передачу йому у приватну власність зазначеної квартири. На підставі розпорядження від 21.09.2010 року за № 4798 комунальним підприємством «Агроводсервіс» на ім`я ОСОБА_5 21.09.2010 року видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі з 28.09.2010 року зареєстрована ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Із змісту даного рішення також слідує, у висновку додаткової судово-психіатричної експертизи від 19.05.2017 року експерти зазначили, що, хоча зниження інтелектуально-мнестичної сфери в було виражено помірно, що підтверджується медичною документацією, у той же час у нього відмічалось значно виражене порушення емоційно-вольової сфери та порушення соціальної адаптації. При цьому, експерти взяли до уваги покази свідків, допитаних в судовому засіданні, які підтвердили ту обставину, що протягом останніх років життя зловживав алкогольним напоями, його поведінка була неадекватною, він мав неохайний вигляд, його квартира буда забруднена. Таким чином, в основу даного висновку покладено покази свідків, а відповіді на поставлені перед експертами питання не містять наукового обгрунтування. Окрім того, експерти не зробили висновок про абсолютну неспроможність ОСОБА_5 розуміти значення своїх дій та керувати ними станом на 15.09.2010 року.

Постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26.12.2017 року залишено без змін постановою Верховного Суду від 30.06.2020 року (т. 2 а. с. 203, 204).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 надала показання про те, що вона є сусідкою позивачів, які опікувалися ОСОБА_5 , а він до того, як став проживати разом із ними, був як жебрак, голодний, погано одягнений, умов для проживання в його квартирі не було, вікна були вибиті. Позивач вставила вікна в квартирі та сплатила заборгованість за комунальні послуги. Турбота ОСОБА_1 про нього була материнською, для нього готували їжу, купували йому одяг, ніколи ніякі родичі його не відвідували та не турбувалися про нього, у тому числі відповідач. Відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були як між братом та сестрою. Позивачі та ОСОБА_5 проживали разом однією сім`єю до часу його смерті.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 надала показання про те, що їй відомо про те, що позивач ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 опікувалися ОСОБА_5 , забезпечували його їжею та всім необхідним. У його квартирі не було нормальних умов для проживання до тих пір, поки ОСОБА_1 не зробила в ній ремонт. ОСОБА_5 бувало ночував у квартирі ОСОБА_1 , приходив помитися до неї, оскільки в його квартирі не було умов для цього.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 надала показання про те, що ОСОБА_1 готувала їжу ОСОБА_5 , купувала для нього одяг, забезпечувала його всім необхідним, а він відносився до неї як до матері, до ОСОБА_2 - як до сестри та між ними склалися сімейні відносини. Вони допомогли сплатити йому борги за комунальні послуги, зробили в його квартирі ремонт. Під час ремону близько одного місяця він проживав у квартирі ОСОБА_1 та вона похоронила його за власні кошти. Близько двох-трьох років вона опікувалася ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 надала показання про те, що до того, як позивачі стали опікуватися ОСОБА_5 , він збирав пляшки на вулиці, а його квартира за борги була відключена від комунальних послуг. ОСОБА_1 сплатила його заборгованість за комунальні послуги, допомогла приватизувати йому квартиру. Його рідня (дядько ОСОБА_3 та його дружина) не бажали спілкуватися з ним. ОСОБА_5 довіряв лише ОСОБА_1 , яка турбувалася про нього як про члена своєї сім`ї. Коли в квартирі робили ремонт, він проживав в її квартирі постійно близько двох місяців разом із її двома дітьми. ОСОБА_1 займалася його лікуванням та з того часу, як вона стала піклуватися про нього, він став виглядати охайно. Проживали вони разом в квартирі ОСОБА_1 та квартирі ОСОБА_5 близько десяти років. Також вона самостійно повністю організувала його поховання.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 надала показання про те, що позивачі доглядали за ОСОБА_5 , відремонтували його квартиру та були виплачені повністю його борги за комунальні послуги. Позивачі проживали разом із ним сім років як сім`я, він був для ОСОБА_1 як син, а вона шкодувала його та піклувалася про нього як про рідного, про існування родичів у нього їй ніколи не було відомо.

Суд приймає до уваги показання зазначних свідків, так як їхні показання є узгодженими та не суперечать поясненням сторони позивачів.

Із матеріалів справи встановлено, що за замовленням позивача ОСОБА_1 26.11.2010 року у належній ОСОБА_5 квартирі АДРЕСА_1 було встановлено газовий лічильник (т. 1 а. с. 25, 224), між нею та підрядниками ФОП ОСОБА_16 і ФОП ОСОБА_17 08.04.2011 року та 01.12.2011 року укладені договори підряду вставновлення вікон у зазначеній квартирі та її ремонт (т. 1 а. с. 28-31). Виконная робіт з ремонту квартири підтверджується актом виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року (т. 1 а. с. 207-210). Згідно довідки Зарічанського РЕМ від 07.03.2011 року за адресою місцезнаходження квартири ОСОБА_5 позивачі займалися підключенням електроенергії. Укладенням договору про користування електричною енергією, погашенням заборгованості за фактично використану електренергію по особовому рахунку НОМЕР_1 , оформленому на ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 248).

За замовленням позивача ОСОБА_1 були організовані поховання ОСОБА_5 , що підтверджується копіями договору-замовленням № 1-552 від 15.06.2012 року та свідоцтва про поховання від 15.06.2012 року, а також копіями квитанції про спалту коштів позивачем (т. 1 а. с. 32. 33).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як передбачено ч. 1 ст. 1263 ЦК України, третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1264 ЦК України).

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд. При цьому вказано, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правилами ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Досліджені судом докази дають можливість зробити висновок про те, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав інвалідність 2 групи з дитинства та після смерті своїх батьків проживав одиноко у належній йому квартирі АДРЕСА_1 . Позивачі проживали з ним по сусідству в квартирі АДРЕСА_4 та з 2007 року до дня його смерті їхнє проживання було спільним в обох квартирах. Так як його інвалідність була пов`язана в тому числі з психічними розладами, він потребував піклування, яким забезпечували його позивачі, надаючи необхідний для нормального проживання догляд, покращили його побутові умови в належній йому квартирі, вони мали взаємний побут та взаємні права і обов`язки як членів однієї сім`ї, а отже, між ними склалися сімейні відносини, які не суперечать моральним засадам суспільства. Наведене підтверджується показаннями допитаних судом свідків та вказаними матеріалами справи. Проживання однією сім`єю у період часу з 2007 року до дня смерті ОСОБА_5 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_18 . Водночас на спростування цих обставин стороною відповідача не надано до суду жодних належних та допустимих доказів.

Відповідач є спадкоємцем третьої черги спадкоємців за законом, оскільки є рідним дядьком ОСОБА_5 , та успадкував належну на праві власності його племіннику квартиру АДРЕСА_1 згідно рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17.10.2013 року в справі № 278/2160/13-ц та є власником цього житла.

Поряд із тим, із аналізу встановлених судом обставини та досліджених доказів суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог в частині визнання за позивачами права власності на спадкове нерухоме майно як спадкоємцями за законом разом із відповідачем - спадкоємцем третьої черги на підставі ч. 2 ст. 1259 ЦК України, оскільки жодних доказів того, що спадкодавець ОСОБА_5 у зв`язку з хворобою чи каліцтвом знаходився у безпорадному стані, до суду не надано. Тому ця частина позову, а також інша похідна від неї вимога не грунтуються на положеннях закону і не підлягають задоволенню.

Суд не знаходить підстав для застосування до заявленої у позові вимоги щодо вставновлення факту проживання однією сім`єю строків позовної давності за заявою відповідача з огляду на те, що із наданого стороною позивачів акту державного виконавця від 27.01.2017 року (т. 1 а. с. 225-227) вбачається, що після смерті ОСОБА_5 до січня 2017 року вони користувалися спірним помешканням та в ньому знаходилися їхні речі.

На підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених вимог із відповідача на користь позивача ОСОБА_1 , якою сплачений судовий збір за подання позову, необхідно стягнути судовий збір у сумі 551,20 грн. за одну вимогу немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 1258, 1259, 1263 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).

Третя особа: ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Третя особа: Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області (адреса: Житомирська область, Житомирський район, смт Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 5, код ЄДРПОУ 04348303).

Повне рішення суду складено 29.12.2020 року.

Суддя Л.М. Семенцова