Ухвала суду № 93898003, 28.12.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/7195/20

Провадження № 1-кп/225/615/2020

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

28 грудня 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Челюбєєва Є.В.,

з участю:

секретаря Бондарчук Т.І.,

прокурора Сбитнєвої Т.М.,,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

провівши в залі Дзержинського міського суду Донецької області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні з обвинувальним актом (ЄРДР № 12020050220001049 від 18.11.2020) за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кірове м.Дзержинська Донецької області, громадянина України, із середньо – спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого. зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року від прокурора Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Сбитнєвої Т.М. до суду надійшов обвинувальний акт від 09.12.2020 і реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.11.2020 за №12020050220001049 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності не має. Просила доручити органу пробації скласти відносно обвинуваченого досудову доповідь. Також заявила суду клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існує ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків та/або вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував, при цьому просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати менш суворий запобіжний захід.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив провести підготовче судове засідання без його участі.

Інших клопотань учасниками підготовчого судового засідання суду не заявлено.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Дзержинському міському суду Донецької області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 04.12.2020, на той час до підозрюваного ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.02.2021.

В рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 зазначено, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, та/або незаконно впливати на потерпілого та свідків, та/або вчинити інше кримінальне правопорушення. Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частина 2 ст.183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

В частині 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність тримання особи під вартою є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину проти власності, за яке передбачене покарання до шести років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий за вчинення, в тому числі корисливих злочинів проти власності, одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, не працював, інших доходів не має, 23.10.2020 був звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також вищезазначені судом обставини, суд приходить до висновку, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду, та/або незаконно впливати на потерпілого та свідків, та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризика переховуватися від суду, та/або незаконно впливати на потерпілого та свідків, та/або вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують застосування до обвинуваченого тримання під вартою з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України терміном на 60 днів.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Таким чином, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість та кількість правопорушень, в яких він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до суду або прокурора за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою, в якому перебуватиме ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

В той же час відповідно до ч.5 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Згідно ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

З метою забезпечення суду повною інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, суд вважає, що необхідно доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого, встановивши відповідний строк складання такої доповіді.

Отже, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання є закінченим, тому є всі підстави для призначення судового розгляду за даним кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд за кримінальним провадженням № 1-кп/225/615/2020 (ЄУН 225/7195/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області на 06 січня 2021 року о 11 год. 30 хв.

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 25 лютого 2021 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. у національній грошовій одиниці України з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом, з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою суду, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, не відлучатися з місця фактичного проживання без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, в разі порушення яких, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладений штраф.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дзержинський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.02.2021 включно.

Доручити Торецькому міському відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Міністерства юстиції України скласти та надати суду до 15 січня 2021 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а на даний час перебуває під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Копію ухвали надіслати Торецькому міському відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Міністерства юстиції України, Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» для виконання.

Для участі у судовому засіданні викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та повідомити про місце, дату та час судового розгляду потерпілого.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Є.В. Челюбєєв