
Справа № 930/548/20
Провадження № 1-кп/930/361/20
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2020 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., секретаря судового засідання Андрущак Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020000000451 від 31.10.2019 року відносно:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, працюючого директором фермерського господарства «ДАВАТАЛ», депутата Ковалівської сільської ради Немирівського району, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України ,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Немирівської місцевої прокуратури Долецького О.Ф.
обвинуваченого – ОСОБА_1
захисника – Кіцули В.І.
потерпілого – ОСОБА_2
захисника потерпілого – Головенко Є.В.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 відповідно до рішення 1-го скликання Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 28 грудня 2016 року являється депутатом Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (посвідчення депутата Ковалівської сільської ради № 18 від 28.12.2016).
31 жовтня 2019 року приблизно о 9 годин 50 хвилин ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем «OPEL VIVARO», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка» біля с. Медвежа Немирівського району Вінницької області, у порушення вимог п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі –ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» та п. 2.3 (д) ПДР України, відповідно до якого «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно, не реагував на її зміну, унаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху у порушення вимог п. 12.3 ПДР України, згідно з яким « у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», виявивши перешкоду у вигляді причепа «SOMMER», державний номерний знак НОМЕР_2 , автопоїзда у складі автомобіля «DAF XF380», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який здійснив аварійну зупинку та стояв частково на проїзній частині дороги із ввімкненою аварійною світловою сигналізацією, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення керованого транспортного засобу із задньою частиною причепа «SOMMER», державний номерний знак НОМЕР_2 , автопоїзда у складі автомобіля «DAF XF380», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .
В результаті зіткнення пасажир автомобіля «OPEL VIVARO», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 від отриманих травм загинула на місці пригоди.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 116 від 02.12.2019 року пасажир ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми: відкритого багато уламкового перелому кісток склепіння та основи черепа на всьому протязі, обширного крововиливу на під м`яку мозкову оболонку, забою головного мозку, відкритого перелому кісток лицьового черепа, закритої травми грудної клітки з закритим переломом грудини, множинні, переломи ребер справа та зліва, забою обох легень, розривом нижнього купола діафрагми, розривом серцевої сумки, розривом аорти біля основи, забою серця, крововиливами в плевральні порожнини, закритої травми живота з розривом правої долі печінки, розривом селезінки, крововиливом в черевну порожнину, забійних ран правого стегна з розривом вени та артерії, відкритого поперечного перелому правої стегнової кістки, гострої крововтрати, які стоять в причинному зв`язку зі смертю.
Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 689 від 20.11.2019 на момент експертного огляду у деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування автомобіля «OPEL VIVARO», державний номерний знак НОМЕР_1 , експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.
Згідно із висновком авто-технічної експертизи № 823 від 16.12.2019 у дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля «OPEL VIVARO», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , мав технічну можливість попередити зіткнення з причепом автопоїзду шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до місця знаходження причепу автопоїзда, тобто шляхом виконання п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 (б), 2.3 (д) та 12.3 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_4 .
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у обвинувальному акті обставинам, а саме, що він їхав до брата в лікарню, включив поворот, щоб обігнати фуру. Ззаду автомобіль догнав його, почав світити фарами та сигналити. Він його засліпив і він в`їхав в фуру. Щиро розкаюється у скоєному, просить суворо не карати та не позбавляти його права керування автомобілем.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, так як шкода йому повністю відшкодована. Просив підсудного суворо не карати і не позбавляти його прав керування транспортними засобами.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправдання засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналізуючи в сукупності зібрані вищезазначені обставини, характер скоєного злочину, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у скоєному розкаявся, сприяв розкриттю злочину, працює директором фермерського господарства «ДАВАТАЛ» позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне місце проживання, відшкодував матеріальні та моральні збитки, на обліку у психіатра та нарколога не значиться.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі та застосувати до основного покарання положення ст. 75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки на думку суду, призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає недоцільним його застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 з наступних підстав.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України не вимагає обов`язкового позбавлення права керування транспортними засобами. Обвинувачений ОСОБА_1 , в добровільному порядку відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, щиро розкаявся в скоєному, потерпілий в судовому засіданні просив не позбавляти його права керування транспортними засобами. Крім того, працюючи на посаді директора фермерського господарства, підсудний постійно потребує користування автомобілем для здійснення господарської діяльності, а тому суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засоби.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених с. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 по справі не заявлено.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: скасувати арешт на автомобіль «OPEL VIVAPO», державний номерний знак НОМЕР_1 та повернути за належністю власнику ОСОБА_5 , та причіп «SOMMER», державний номерний знак НОМЕР_2 та повернути власнику ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 3297,21 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири ) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ч.1ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язок, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 12019020000000451, не обирався.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року на автомобіль марки «OPEL VIVAPO», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року на причіп «SOMMER», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Речовий доказ - автомобіль марки «OPEL VIVAPO», державний номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на зберігання на територію майданчику тимчасового затриманих транспортних засобів Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_5 .
Речовий доказ – причіп «SOMMER», державний номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на зберігання на територію майданчику тимчасового затриманих транспортних засобів Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 3297,21 грн., на користь держави: отримувач коштів: УК у Нем.р-н/Немирівський р-н/24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37336738, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA908999980313010115000002380, код класифікації доходів бюджету: 24060300.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Немирівського
районного суду: С.М.Науменко
Судове рішення № 93897067, Немирівський районний суд Вінницької області було прийнято 23.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 930/548/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: