Ухвала суду № 93896854, 29.12.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/40/2020

130/217/18

У Х В А Л А

Іменем України

29.12.2020 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.

із участю: секретаря Яковець К.В.

прокурора Барановського С.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Мартинюка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020130000009 від 03.01.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мор Республіки Угорщина, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з професійно-технічною освітою, працівника ТОВ "НП", розлученого, військовозобов`язаного, раніше судимого вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16.06.2016 року за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн; вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.07.2017 року, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 11.10.2017 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на п`ять років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки,

– у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ :

За зміненим прокурором обвинуваченням в суді ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні кримінального проступка, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за ознаками того, що він близько 09 години 00 хвилин 03.01.2018 року, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 разом із знайомою йому особою, щодо якого питання ро притягнення до кримінальної відовідальності не вирішувалось, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій, вчинив незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, задля чого, використовуючи насіння маку, яке не є забороненим, шляхом виварювання та екстракції виготовив рідину, що в подальшому була набрана до двох медичних шприців та за допомогою яких ОСОБА_1 та вказана знайома йому особа вжили дану рідину, а її рештки ОСОБА_1 набрав у медичний шприц до позначки 5 мл, який залишив на зберігання в килимі, що у згорнутому виді знаходився у кімнаті зазначеного вище домоволодіння, для подальшого особистого використання. Того ж дня, в період часу з 16 години 25 хвилин до 17 години 15 хвилин працівники поліції в ході проведення огляду зазначеної вище квартири, всередині килиму, що знаходився у кімнаті на підлозі та був скручений в рулон, виявили та вилучили медичний шприц ємністю 20 мл, наповнений рідиною коричневого кольору до позначки 5 мл. Відповідно до висновку експерта від 15.01.2018 року, надана на дослідження рідина в одноразовому медичному шприці, об`ємом 5,2 мл, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, – опій ацетильований масою (у перерахунку на суху речовину) 0,364 г.

Вказані дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В судовому засіданні захисник Мартинюк Я.С. заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі положень ч.4 ст.309 КК України у зв`язку з його добровільним зверненням до лікувального закладу та проходженням курсу лікування від наркоманії, з підстав чого також просив закрити кримінальне провадження щодо нього.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив власну згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності за його зверненням до медичної установи та проходження лікування від наркоманії, не потребуючи повної особистої реабілітації за пред`явленим йому наразі обвинуваченням.

Прокурор Барановський С.Ф. не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження з заявлених стороною захисту підстав. Просив суд також скасувати заходи забезпечення кримінального провадження та вирішити питання щодо знищення речових доказів.

Вивчивши матеріали клопотання та судового провадження, з`ясувавши думки сторін, суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до положень ч.1 ст.285 КПК України, ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Згідно вимог ч.4 ст.309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З доданих до клопотання захисника копій довідок КП "Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" від 10.04.2019 року та від 10.04.2019 року №28 (т.2 а.с.99,100) встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 самостійно звернувся на прийом до лікаря-нарколога 13.03.2019 року, за наслідком чого був направлений на стаціонарне лікування, яке добровільно пройшов у вказаному спеціалізованому медичному закладі в період з 19.03.2019 року до 10.04.2019 року за діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів.

Враховуючи сукупність вказаних підстав, які повністю відповідають умовам, передбаченим ч.4 ст.309 КК України, та з урахуванням відповідної особистої згоди обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 в межах пред`явленого йому обвинувачення за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, є аргументованим та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що він добровільно звернувся до спеціалізованого лікувального закладу і пройшов лікування від наркоманії.

При цьому суд не приймає до уваги правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №227/2400/17, стосовно того, що обвинуваченому у вказаній справі було проведено медичний огляд лікарем наркологічного відділення та поставлено на облік як наркозалежну особу, але рішення ЛКК щодо встановлення обвинуваченому діагнозу "наркоманія" не виносилося; при цьому твердження про проходження курсу лікування обвинуваченим не свідчать про наявність діагнозу "наркоманія" у обвинуваченого та не підтверджують проходження ним лікування від наркоманії, оскільки у матеріалах справи відсутня інформація стосовно того, чи має зазначена лікарня ліцензію на проведення лікування наркозалежних осіб.

Так, згідно роз`яснень спеціальних термінів за змістом ст.1 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" наркоманія – це психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною, власне за діагностуванням саме якого добровільно проходив спеціалізоване лікування обвинувачений ОСОБА_1 .

Відповідно до положень п.4.2 розділу 4 Статуту комунального підприємства “Вінницький обласний наркологічний диспансер “Соціотерапія”, затвердженого рішенням 14 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 03.02. 2017 року №277, інформація стосовно чого є у вільному доступі, предметом діяльності даного диспансеру, серед іншого є:

- амбулаторне і стаціонарне лікування хворих на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (алкоголь, наркотичні речовини, хімічні речовини токсичної дії, тютюн, тощо);

- консультативні амбулаторні і стаціонарні огляди і обстеження;

- діагностичні огляди та обстеження для встановлення або виключення діагнозу наркологічного захворювання;

- анонімне амбулаторне і стаціонарне лікування наркологічних хворих;

- лікування методом замісної терапії препаратами, дозволеними для використання.

Окрім того, відсутність рішення ЛКК щодо встановлення обвинуваченому діагнозу "наркоманія" заздалегідь не виключає добровільного лікування осіб, хворих на наркоманію з огляду на аналіз відповідних положень ст.14 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", якими передбачено, що якщо альтернативно в результаті медичного огляду встановлено, що особа, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами і відносно якої встановлено діагноз "наркоманія", потребує лікування, у тому числі в стаціонарних або амбулаторних умовах, лікар-нарколог зобов`язаний запропонувати такій особі пройти курс добровільного лікування і видати направлення до наркологічного закладу для такого лікування.

Також можливість встановлення діагнозу "наркоманія" лікарем-наркологом після проведеного медичного огляду визначається положеннями п.5,6 Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, затвердженого наказом МОЗ України та МВС України від 16.06.1998 року №158/417.

Більш того, вказані власні дії обвинуваченого ОСОБА_1 передбачали мету саме вилікуватись від вказаного захворювання та заздалегідь не могли полягати у намірі ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, первісна кваліфікація якого за ч.2 ст.309 КК України не передбачала підстав застосування положень ч.4 ст.309 КК України.

Відтак суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з вказаних підстав, передбачених законом про кримінальну відповідальність, а тому дане кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю судом.

Речові докази: особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, – опій ацетильований масою (у перерахунку на суху речовину) 0,346 г та 0,083 г, що відповідно поміщені до пакетів Експертної служби №4072921 та №2258246, які зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, слід знищити (т.1 а.с.66).

Процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1144 грн (т.1 а.с.59) належить віднести на рахунок держави з огляду на те, що у даному випадку судом не постановляється обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 та залучення експертів у цьому кримінальному провадженні не здійснювалось безпосередньо стороною захисту, лише у випадках чого чинним кримінальним процесуальним законодавством передбачається стягнення витрат на залучення експерта з обвинуваченого. Про аналогічне вказано в ухвалі Верховного Суду від 25.06.2018 року в справі №758/2420/17.

Цивільний позов не заявлявся за відсутності потерпілих.

Визначений ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 27.08.2018 року запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , що в теперішній час залишається чинним у виді застави у визначеному судом розмірі, з огляду на внесення якої останнього у встановленому порядку було звільнено з-під варти органом попереднього ув`язнення (т.1 а.с.205), належить скасувати.

Водночас за відсутності документальних підтверджень власне щодо особи заставодавця, питання про повернення внесеної застави судом наразі не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись ст.44, 309 КК України, ст.284-286, 288, 314, 350, 369-372 КПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Клопотання сторони захисту задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі положень ч.4 ст.309 КК України у зв`язку із добровільним зверненням до лікувального закладу і проходженням лікування від наркоманії.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020130000009 від 03.01.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, – закрити.

Скасувати запобіжний захід у виді застави в розмірі 17620 гривень, визначений стосовно ОСОБА_1 ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.2018 року.

Речові докази: особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, – опій ацетильований масою (у перерахунку на суху речовину) 0,346 г та 0,083 г, що відповідно поміщені до пакетів Експертної служби №4072921 та №2258246, які зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, – знищити.

Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1144 гривні копійок віднести на рахунок держави.

Ухвала суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.