Ухвала суду № 93896311, 28.12.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/4418/18

Провадження по справі № 2-др/635/13/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вячеслав», треті особи – директор Приватного підприємства «Вячеслав» Кабак Олексій Олександрович, заступник директора Приватного підприємства «Вячеслав» Блудова Тетяна Олександрівна, про поновлення на роботі,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вячеслав», треті особи – директор Приватного підприємства «Вячеслав» Кабак Олексій Олександрович, заступник директора Приватного підприємства «Вячеслав» Блудова Тетяна Олександрівна, про поновлення на роботі задоволено повністю. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Приватному підприємстві «Вячеслав» на посаді юрисконсульта. Стягнуто з Приватного підприємства «Вячеслав» в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання. Рішення набрало законної сили.

16 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №635/4418/18 про виплату Приватним підприємством «Вячеслав» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку ст.. 235 КЗпП України, оскільки при винесенні рішення про поновлення позивача на роботі судом не було вирішено питання щодо стягнення з роботодавця на користь позивача виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати, що відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України є підставою для винесення додаткового рішення. В резолютивній частині рішення не визначено порядок та суму виплати належного позивачу середнього заробітку, що є на думку позивача суттєвим недоліком, що перешкоджає швидкому та якісному виконанню судового рішення. В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення позивач посилався на практику Верховного суду, положення ст..43 Конституції України, та положення ч.2 ст.235 КЗпП України, яка передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини є достатніми для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд розглядає заяву без виклику учасників справи, що відповідає вимогам ст. 270 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення відбувався у відсутність учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п.20 роз`яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК 2004 року (ст. 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити у собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, вичерпний перелік яких передбачений статтею 270 ЦПК України. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе судом за умови не ухвалення рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 635/4418/18 позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив та остаточно просив поновити його на роботі юрисконсульта в Приватному підприємстві «Вячеслав» (код – 22679908, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, буд. 14). Під час розгляду справи, позивач надавав пояснення, відповідачем наданий відзив, сторони подавали докази виключно з приводу зазначених позовних вимог. По суті та в межах заявлених позивачем позовних вимог ухвалено рішення від 01 вересня 2020 року. Зазначеним рішенням не вирішувалось питання щодо стягнення будь-якої грошової суми, передачі майна або виконання певних дій, що повністю відповідає змісту позовних вимог, а тому відсутні підстави для визначення точної грошової суми, яка б підлягала стягненню.

Положення ч.2 ст.235 КЗпП України, яка передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не встановлюють для суду обов`язку за власною ініціативою без наявності відповідної позовної вимоги вирішувати питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі дії суду будуть порушувати принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений в ст.. 13 ЦПК України, а лише надають позивачу право одночасно з вимогою про поновлення на роботі заявити вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що повністю узгоджується з практикою Верховного Суду, на яку посилається позивач в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення. Таким правом позивач при пред`явленні до суду позову про поновлення на роботі не скористався, а тому питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не було предметом судового розгляду, що виключає наявність передбачених ст..270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вячеслав», треті особи – директор Приватного підприємства «Вячеслав» Кабак Олексій Олександрович, заступник директора Приватного підприємства «Вячеслав» Блудова Тетяна Олександрівна, про поновлення на роботі.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.В.Бобко