Ухвала суду № 93896206, 28.12.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7514/20

Провадження № 2/645/2590/20

У Х В А Л А

іменем України

28 грудня 2020 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м.Харкова Шарко О.П., розглянувши питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна сумісним майном подружжя та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому просить суд встановити факт проживання однією сім`єю з відповідачем в період з 31 грудня 2000 року по січень 2019 року, визнати об`єктом права спільної сумісної власності житловий будинок АДРЕСА_1 та будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , визнати в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 2/3 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а також 2/3 частини будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без руху, виходячи з наступного

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент подання позову, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Вказана позовна заява містить одночасно дві вимоги майнового характеру за які сплачується судовий збір, а саме: про розірвання шлюбу, а також визначення місця проживання дитини.

Як визначено приписами ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2020 року розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80 грн.; розмір ставки судового збору за пред`явлення позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80 грн., та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб 10510 грн.

Однак, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем взгалі не сплачено судовий збір.

Окрім того, порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності.

В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не надав відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В порушення ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви всі наявні у нього докази, шо підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В порушення п. 5 ст. 95 ЦПК України позивач не підтвердив відповідність копій письмових доказів оригіналу, які знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такогозасвідчення.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях ст. ст. 175, 177 ЦПК України, тому суддя залишає її без руху.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна сумісним майном подружжя та визнання права власності.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://fr.hr.court.gov.ua.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Фрунзенського районного суду О. П. Шарко