Вирок № 93896001, 29.12.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Черняк В. Г..

Справа № 644/4870/20

Провадження № 1-кп/644/672/20

29.12.2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м. Харків.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Черняка В.Г.,

секретаря судового засідання – Красовської К.В.,

за участю прокурора – Харитонової Н.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220530001249 від 11.06.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Харкова, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, без офіційного місця реєстрації, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 20.09.2011 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, 11.06.2014 звільнився з Холодногірської ВК на підставі ст.7 ЗУ «Про амністію» від 08.06.2014 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.06.2014 року,

23.04.2018 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.187 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки,

08.04.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, 03.10.2019 звільнився з Харківської ВК №43 після відбуття строку покарання, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не став та вчинив умисні корисливі злочини за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 08.06.2020 року близько 01 години, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у сквері «Тракторозаводський» у м. Харкові, на відстані 60 метрів від Культурно-освітнього центру «ДК ХТЗ», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 6, де, діючи з умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, побачив малознайомого потерпілого ОСОБА_2 , якому наніс удар кулаком в область грудної клітини, від якого останній впав на землю на спину. Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір, переслідуючи мету наживи, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів змусив потерпілого ОСОБА_2 витягнути з кишені одягнених на ньому брюк мобільний телефон Sony Xperia E5 (F3311) IMEI НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6/1485СЕ-20 від 22.06.2020 року становить 1776 гривень 33 копійки, та передати йому. Таким чином, ОСОБА_1 відкрито заволодів вищевказаним майном, що належить потерпілому ОСОБА_2 .

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на 1776 гривень 33 копійки.

Крім цього, без розриву у часі, а саме 08.06.2020 року близько 01 години, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у сквері «Тракторозаводський» у м. Харкові, на відстані 60 метрів від Культурно-освітнього центру «ДК ХТЗ», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 6, де, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення документа, а саме банківської платіжної картки, яку ОСОБА_2 витяг з кишені одягнених на ньому брюк разом з телефоном Sony Xperia E5 (F3311) IMEI НОМЕР_1 , змусив останнього передати йому вищевказану банківську картку АТ «Альфа-банк», номер рахунку № НОМЕР_2 Visa Rewards, оформлену на ім`я потерпілого ОСОБА_2 , яку останній передав, проти своєї волі, побоюючись застосування фізичної сили з боку ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи, що банківська картка для виплат є засобом доступу до банківських рахунків, а також, що за її допомогою можливе зняття грошових коштів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно, відкрито, проти волі власника, з корисливих мотивів, вилучив (викрав) у потерпілого ОСОБА_2 банківську картку АТ «Альфа-банк», номер рахунку № НОМЕР_2 Visa Rewards, оформлену на ім`я останнього, що згідно положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом.

Після чого, ОСОБА_1 , з метою подальшого зняття грошових коштів з вищевказаної банківської картки, що належить потерпілому ОСОБА_2 , примусив останнього повідомити чотиризначний цифровий пін-код для доступу до карткового рахунку, який був повідомлений потерпілим, побоюючись застосування фізичної сили з боку ОСОБА_1 .

Крім цього, 08.06.2020 року у період часу з 01:10:37 по 01:12:05, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 122, біля КНП «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки потерпілого, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, без розриву у часі, маючи при собі офіційний документ, а саме, банківську картку АТ «Альфа-банк», оформлену на ім`я ОСОБА_2 , номер рахунку № НОМЕР_2 , та будучи обізнаним щодо ПІН-коду до неї, з банкомату, що належить АТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 122, біля КНП «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради, здійснив дві транзакції зі зняття грошових коштів на загальну суму 600 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи допитаний в процесі судового розгляду, свою вину за пред`явленими обвинуваченнями у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, визнав та пояснив, що перебуваючи у сквері «Тракторозаводський» побачивши малознайомого потерпілого ОСОБА_3 товкнув його в область грудної клітини, від чого той впав на землю на спину. Після чого, ОСОБА_1 попросив потерпілого ОСОБА_2 витягнути з кишені одягнених на ньому брюк речі - мобільний телефон Sony. ОСОБА_2 разом з телефоном Sony передав йому банківську картку АТ «Альфа-банк», на ім`я потерпілого. ОСОБА_1 два рази спитав назвати пін-код картки, тільки після чого, потерпілий повідомив йому чотиризначний пін-код для доступу до карткового рахунку. 08.06.2020 року у період часу з 01:10:37 по 01:12:05, маючи при собі банківську картку АТ «Альфа-банк», знаючи ПІН-код до неї, з банкомату, здійснив зняття грошових коштів на загальну суму 600 гривень. Телефон і картку повернув потерпілому через декілька днів. В скоєному кається, пояснити причини своїх дій не може, потерпілий нічого йому не був винен.

Окрім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 його вина у фактично скоєному підтверджується зібраними по кримінальному провадженню належними і допустимими доказами, які були досліджені судом в процесі судового розгляду, а саме:

- Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в суді пояснив, що по дорозі додому обвинувачений з силою штовхнув його в область грудної клітини, від якого він впав на землю, на спину. Після чого, ОСОБА_1 , сказав йому витягнути з кишені одягнених на ньому брюк речі - мобільний телефон Sony. Разом з телефоном Sony, на вимогу обвинуваченого, маючи побоювання застосування подальшого фізичного насильства, передав йому банківську картку АТ «Альфа-банк», на вимогу обвинуваченого, назвав пін-код картки. Пізніше ОСОБА_1 здійснив зняття грошових коштів на загальну суму 600 гривень з його банківської картки. Телефон і картку повернув через знайомих за декілька днів. Цивільний позов він не заявляв, хоча телефон йому повернули з розбитим екраном.

- Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, а саме мобільний телефон Sony Xperia E5 IMEI НОМЕР_1 , в корпусі чорного кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2

- Висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 6/1485СЕ-20 від 22.06.2020 року, за яким вартість мобільного телефону Sony Xperia E5 (F3311) IMEI НОМЕР_1 становить 1776 гривень 33 копійки.

Оцінивши в сукупності, досліджені під час судового розгляду докази, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує: по епізоду відкритого викрадення майна у потерпілого - за ч. 2 ст.186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

По епізоду таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_2 - за ч.2 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

По епізоду заволодіння банківською карткою потерпілого ОСОБА_2 - за ч.1 ст.357 КК України, тобто, викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Доводи обвинуваченого про те, що він не вдарив рукою в груди потерпілого, а тільки штовхнув, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого, підстав не довіряти яким, в тому числі за оцінкою подальших дій обвинуваченого, суд не вбачає.

За оцінкою в сукупності досліджених по кримінальному провадженню належних і допустимих доказів, вину ОСОБА_1 за обставинами, викладеними в обвинувальному акту, за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий в тому числі за корисливі і тяжкі злочини, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працює, 03.10.2019 року звільнився з Харківської ВК №43 після відбуття строку покарання, постійного офіційного місця реєстрації не має.

Зазначення в обвинувальному акті обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , а саме його щире каяття, за оцінкою обставин по справі, встановлених під час судового розгляду, на підставі ст. 66 КК України, такою не визнається, оскільки подальша поведінка обвинуваченого, як то не відшкодування викрадених грошей, не містить ознак каяття проявом якого є лише часткове повернення потерпілому викраденого майна, яке за поясненнями потерпілого повернуто частково пошкодженим.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом на підставі ст.67 КК України, - не встановлено.

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується нормами ч.2 ст.50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховуючи, ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчинених ним умисних, корисливих злочинів, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий в тому числі за корисливі і тяжкі злочини проти власності, після звільнення з місць позбавлення волі, повторно вчинив нові умисні злочини, а отже ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та належних висновків щодо своєї протиправної поведінки не зробив. За таких обставин суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання, у виді реального позбавлення волі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, справедливим і співмірним вчиненим злочинам.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, підстав застосування ст.75 КК України судом не вбачається, оскільки звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням суперечило б принципу справедливості покарання і не відповідають його меті - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, судові витрати по проведенню експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів, судом вирішується у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки,

- за ч.1 ст.357 КК України - у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів – у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Початок строку відбування покарання призначеного ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 490,35 гривень в рахунок витрат на проведення товарознавчої експертизи № 6/1485СЕ-20 від 22.06.2020 року (стягувач платежу – Держава, код доходів – 24060300, отримувач платежу – УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок – UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37999680, банк – Казначейство України (ЕАП).

Речові докази – мобільний телефон Sony Xperia E5 IMEI НОМЕР_1 , в корпусі чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 , по набранню вироком законної силу, вважати йому повернутим.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий – суддя: В.Г. Черняк