Рішення № 93895635, 21.12.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5225/16-ц

Номер провадження 2/629/12/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді - Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Котяй А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова цивільну справу №629/5225/16-ц за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» про розірвання договорів оренди земельної ділянки, представник позивача- ОСОБА_2 , представник відповідача - ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівське хлібоприймальне підприємство» про розірвання договорів оренди земельної ділянки, обґрунтувавши свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХР №073321, виданого 19.02.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №180, належить земельна ділянка, площею 9, 8346 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323983000:02:000:0175; розташована на території Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області. 01.01.2007 року між ним та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім.Щорса щодо вище вказаної земельної ділянки було укладено договір №196 оренди землі, зареєстрований в Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по Земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за №040767700349 від 07.08.2007 року. ПОСП ім. Щорса припинило свою діяльність, його правонаступником є ТОВ «Лозівське хлібоприймальне підприємство». Договір оренди було укладено на 25 років, тобто до 31.12.2032 року. Згідно п.15 договору однією із умов є збереження стану об`єкта оренди, а саме -не застосовувати дії дії, що призводять до зниження родючості земельної ділянки. Відповідно до п.36 договору оренди однією з підстав розірвання договорів є рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також інших підстав, визначених законом. Як вказує позивач, відповідач у справі останні 5 років засіває належну йому земельну ділянку тільки соняшником та пшеницею, що безумовно її виснажило та призвело до істотного погіршення стану родючості ґрунту, тобто Товариство діє всупереч умовам договорів оренди земельних ділянок від 01.01.2007 року, положенням чинного законодавства, його дії призвели до погіршення стану родючості ґрунту, що є підставою для розірвання договорів оренди. Враховуючи вище вказане, позивач просить розірвати укладений Договір оренди від 01.01.2007 року та стягнути з відповідача судові витрати.

Справа була розподілена в провадження судді Попова О.Г.

28.12.2016 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду.

24.01.2017 року ТОВ «Лозівське хлібоприймальне підприємство» подало до суду заперечення на позов, в яких зазначило, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, оскільки строк дії договору до 31.12.2032 року, на підтвердження того, що Товариство останні 5 років засіває лише пшеницю та соняшник, що виснажило ґрунт, позивачем доказів не надано. Також відповідач вказав, що на момент укладення договору оренди обстеження земельної ділянки не проводилось, а отже неможливо порівняти стан землі зараз та при в 2007 році, що унеможливлює встановлення факту погіршення стану ґрунту. Товариство зазначило, що воно дотримується

складеного плану щодо системи чергування посіву сільськогосподарських культур, а також вносить добрива, які корисні для рослин та поліпшують стан ґрунту. У зв`язку з вище вказаним, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

24.01.2017 року представником позивача - адвокатом Остапулею Н.П. подано клопотання про витребування доказів, виклик свідків, призначення судової еколого-грунтознавчої експертизи.

Ухвалами від 24.01.2017 року, від 21.03.2017 року судді Попова О.Г. було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення експертизи. 21.03.2017 року у зв`язку з призначенням експертизи провадження по справі зупинено.

15.05.2017 року провадження у справі було відновлено через неможливість проведення експертизи у зв`язку з відсутністю фахівців в даній галузі в експертній установі.

08.06.2017 року представником позивача повторно заявлено клопотання про призначення судової еколого-грунтознавчої експертизи. Ухвалою судді клопотання було задоволено, провадження у справі зупинено.

22.02.2018 року провадження у справі відновлено у зв`язку з надходженням до суду Висновку експертів №13012/17-34 від 08.02.2018 року, згідно якого агрохімічний стан та стан родючості ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером №6323983000:02:000:0175, яка згідно плану розташування земельних ділянок Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області розташована на полі № НОМЕР_1 , знаходиться на середньому рівні із ознаками деградації (виснаження) за вмістом фосфору в грунті. Враховуючи дані стану агрохімічних показників за 2009 рік, зазначені в листі Харківської філії ДУ “Держгрунтоохорона” від 10.01.2017 року №158-19/02/107, на вище вказаній земельній ділянці відбулося погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту з 2009 року по теперішній час за показником вмісту рухомого фосфору через незбалансоване господарське використання земель. Вище вказані зміни вмісту рухомого фосфору в грунті є істотним погіршенням родючості грунту, оскільки вдвічі перевищують встановлені нормативи допустимих змін.

12.04.2018 року ТОВ «Лозівське ХПП» подало до суду клопотання про призначення повторної судової -грунтознавчої експертизи.

29.05.2018 року представником позивача ОСОБА_2 надано відповідь на відзив, в якій вказано, що свідки в судовому засіданні підтвердили, що відповідач з 2009 року засіває землю лише соняшником та пшеницею, сіє кожну культуру через рік, також висновком експерта підтверджується, що стан родючості ґрунту на спірній земельній ділянці знаходиться на середньому рівні із ознаками деградації (виснаження). Враховуючи дані агрохімічних показників за 2009 рік, відбулося погіршення агрохімічного стану родючості, зміни вмісту рухомого фосфору в ґрунті є істотним погіршенням родючості ґрунту. Зважаючи на вище вказане, представник позивача вказала, що заперечення товариства є необґрунтованими.

29.05.2018 року до суду надійшов уточнений позов, в якому представник позивача уточнила, що відповідач не обробляє належним чином земельну ділянку позивач за період з 2009 року та до моменту звернення до суду, а саме відповідач засівав землю лише соняшником та озимою пшеницею, що виснажило грунт.

Також 29.05.2018 року представник позивача надала клопотання про виклик експертів. Ухвалою суду клопотання було задоволено.

16.07.2018 року ТОВ «Лозівське ХПП» подало до суду клопотання про призначення повторної судової -грунтознавчої експертизи.

23.10.2018 року справу було перерозподілено у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Попова О.Г. в провадження судді Жмуд Н.М.

06.11.2018 року справу було перерозподілено у зв`язку з наданням судді Жмуд Н.М. відпустки для догляду за дитиною в провадження судді Каращука Т.О.

Представником правонаступника відповідача було подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 , долучення доказів, а саме: порівняння результатів аналізу грунту за 2009 рік та 2017 рік випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова”, атестату про акредитацію випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба -Нова” №2Т1114 від 18.12.2017 року, додатку до атестата про акредитацію №2Т1114 від 18.12.2017 року, атестату про акредитацію випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова” №2Т1114 від 05.06.2014 року, свідоцтва учасника лабораторних порівнянь результатів вимірювань. Також представник подала клопотання про призначення повторної

комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та ґрунтознавчої експертизи, від якого в ході розгляду справи відмовилася.

Представником позивача також подано клопотання про долучення доказів, а саме: копій трьох фотографій від 18.06.2018 року, акту обстеження земельних ділянок від 20.06.2018 року, акту обстеження земельних ділянок від 02.11.2018 року, рахунку №226 від 06.10.2017 року, рахунку №7261 від 07.09.2017 року, квитанції №3 від 09.10.2017 року, квитанції №5 від 09.10.2017 року. Також представником було подано клопотання про виклик експертів Олійник Л.В. та Мірошниченка М.М. та про виклик свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 10.04.2019 року було замінено ТОВ «Лозівське ХПП» на його правонаступника СТОВ «Мрія» за клопотанням представника СТОВ «МРІЯ», заявленим в підготовчому судовому засіданні, також були вирішені інші заявлені раніше клопотання.

03.06.2019 року представником відповідача заявлено клопотання про долучення доказів: протоколу випробувань №07/19-ВН від 07.05.2019 року Випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова”, результат агрохімічного обстеження земельних ділянок випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова”, копію атестату про акредитацію випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова” №2Т1114 від 18.12.2017 року, копію додатку до атестата про акредитацію №2Т1114 від 18.12.2017 року, копію протоколу відбору проб грунтів від 02.04.2019 року.

21.11.2019 року представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів: копії роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮУ щодо СТОВ “МРІЯ”, копії роздруківки з сайту Wikipedia щодо ОСОБА_10 , копії роздруківки з сайту Latifundist.com щодо СТОВ “Дружба-Нова”.

20.01.2020 року представник відповідача- адвокат Євстаф`єва О.В. подала клопотання про визнання доказів, долучених представником позивача клопотанням від 21.11.2019 року, та фотознімків неналежними та недостовірними, в яких вказала, що веб-сайти (сторінки) викликають сумнів в їх достовірності та не відповідають вимогам ст.100 ЦПК України, а саме не зазначено інформацію про наявність оригіналу електронного доказу, відсутнє посилання на офіційну сторінку та відомості щодо ОСОБА_10 вписані від руки.

19.02.2020 року представником СТОВ “МРІЯ” подано клопотання про долучення доказів, а саме: копії листа Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування України, вихідний № 0013 від 10.02.2020 року; копії декларації НУБІП України “Про забезпечення неупередженості та технічної компетентності Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, копії Розпорядження КМУ від 02.10.2003 року №584-р “Про утворення Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу”.

20.03.2020 року позивач надав заперечення на клопотання про долучення доказів представника відповідача від 18.02.2020 року, яке надійшло до суду 19.02.2020 року, та просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відповідач повинен був надати до суду докази разом з подання відзиву на позов та в клопотанні не вказав поважних причин з яких він не міг подати дані докази. Позивач вказав, що представник відповідача була ознайомлена з висновком експертів, а тому мала дані для отримання даних доказів з лютого 2018 року, але два роки не зверталась для їх отримання без поважних причин. Також ОСОБА_1 зазначив, що в копії листа Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування України, вих.№0013 від 10.02.2020 року надана інформація не відповідає чинним нормативним актам, які регламентують процедуру оцінювання змін родючості (деградації) грунтів. Також позивачем подано заперечення на клопотання представника відповідача про призначення повторної судової-грунтознавчої експертизи, в якій ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки викладене відповідачем не відповідає дійсності та не має потреби для проведення повторної експертизи. В запереченнях позивач вказав, що представник відповідача не взяла до уваги, експертами проводилась не агрохімічна паспортизація, а судова експертиза, у зв`язку з чим застосування Методики агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, затвердженої 20.03.2013 року є необгрунтованим, так із пояснень експерта застосовувалася Методика 2003

року, оскільки необхідно було провести порівняння грунту з пробами 2009 року, розбіжності у кількості проб в протоколі та висновку експертів було пояснено експертом ОСОБА_11 , яка вказала, що була допущена технічна помилка. щодо невідповідності глибини відбирання проб грунту, то вона відповідає вимогам Методики, так як по ГОСТ у 19596-87 полотно лопати становить 28,5 см, що входить в проміжок від 0 до 30. Позивач вказав, що в 2009 році, показники рухомого фосфору і калію визначалися за методом ОСОБА_12 . З наданих протоколів випробувань відповідача вбачається, що вміст рухомого фосфору та калію визначався за Методикою ОСОБА_13 , що не дає можливості порівняння, та відбор грунтів від 02.04.2019 року проводився без участі представника позивача. Випробування надані відповідачем є недопустимими, так як вони зроблені СТОВ “Дружба-Нова” на замовлення СТОВ “МРІЯ”, які фактично відносяться до однієї компанії “Кернел”. Доказів, які б давали підстави для сумнівів щодо висновку експертів, представником відповідача не надано.

26.05.2020 року представник відповідача надала письмові пояснення на заперечення проти клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 18.02.2020 року, в яких зазначила, що посилання позивача на те, що лист-відповідь №0013 від 10.02.2020 року, наданий ОСОБА_14 не міг податися стороною відповідача до закінчення підготовчого судового розгляду, оскільки висновок експертів надійшов до суду вже на стадії розгляду справи по суті.

14.07.2020 року позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копію акту обстеження земельної ділянки від 01.06.2020 року на підтвердження того, що відповідач продовжує використовувати земельну ділянку та не дотримується сівозміни.

21.09.2020 року представник відповідача надала заперечення на клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії акту від 14.07.2020 року, в яких вказала, що відповідно до ст.17 ЗК України не передбачено таких повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин як складення подібного роду актів, на підтвердження своїх доводів надала копію відповіді Лозівської РДА, з якої випливає, що даний акт не пов`язаний із здійсненням адміністрацією управлінських функцій, він лише фіксує стан використання земельної ділянки ОСОБА_1

30.11.2020 року представник СТОВ «МРІЯ» надала заперечення на висновок експертів від 08.02.2018 року №13012/17-34, в яких вказала, що за результатами допиту експертів, спеціалістів та свідків, висновок експертів викликає сумніви в його правильності, є неповним, необгрунтованим, містить ряд процесуальних порушень методик дослідження, які полягають у наступному: експерт згідно ухвали суду повинен був визначити повну картину стану родючості грунту, одна здійснював оцінку лише за показниками вмісту гумусу, рухомого фосфору та калію в грунті, що суперечить ДСТУ 7846:2015. Як зазначила представник, висновок є неповним, експертами було застосовано не вірну Методику, не правильно були відібрані проби. Також представник СТОВ “МРІЯ” вказала на те, що зміна показників лише вмісту рухомого фосфору не може свідчити про деградацію, лабораторію для здійснення дослідження грунту експерти обирали самостійно, сторони згоду не надавали, до висновку експертів не додано документу, який затверджував акредитацію лабораторії на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025, тобто дані лабораторії викликають сумніви. Представник зазначила, що згідно пояснень експерта ОСОБА_15 , ОСОБА_16 займалась виключно організаційними питаннями, що свідчить про те, що висновок був зроблений одним експертом, хоча підписаний двома, до еколого-грунтознавчої експертизи експерта -еколога залучено не було, тому висновок викликає багато сумнівів.

У судових дебатах представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що відповідач веде господарську діяльність способом, що призводить до погіршення родючості ґрунту, зокрема, засіває земельну ділянку з 2009 року лише соняшником і озимою пшеницею (періодичність вирощування кожної культури через рік), що свідчить про недотримання сівозмін. Представник вказала, що недотримання сівозмін призводить до виснаження земель та зниження рівня родючості ґрунтів, а тому наявні правові підстави для розірвання договорів оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , з кадастровим номером 6323983000:02:000:0175. Представник позивача вказувала на те, що 01.01.2007 року між позивачем та ПОСП ім.Щорса було укладено договір оренди вище вказаної земельної ділянки. Правонаступником ПОСП ім.Щорс на даний час є СТОВ “МРІЯ”. Згідно умов Договору оренди орендар не повинен застосовувати дії,

що призводять до зниження родючості земельної ділянки, не виконання даної умови договору є підставою для його розірвання за рішенням суду. Способи використання земельних ділянок, що призводять до погіршення їх якості забороняються чинним законодавством. Представник посилалася на пояснення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які підтвердили відсутність сівозміни та негативний вплив на родючість ґрунтів, пояснення свідка зі сторони відповідача, який зазначив, що працює агрономом у відповідача з 2012 року, пам`ятає, що в 2014 році орендар засівав горох, а інші роки пшеницю та соняшник через рік, однак незалежно від засіювання в 2014 році гороху має місце порушення відповідачем допустимих норм періодичності вирощування соняшника та озимої пшениці з 2009 року до 2015 року. Також ОСОБА_2 зауважила, що у висновку експертів зазначено про те, що агрохімічний стан та стан родючості ґрунту на земельній ділянці, яка належить позивачу, знаходиться на середньому рівні із ознаками деградації (виснаження) за вмістом рухомого фосфору. Враховуючи дані агрохімічних показників за 2009 рік, погіршення родючості ґрунту відбулося з 2009 року. Щодо доводів представника про недостовірність висновку експертів, представник позивача пояснила, що доводи відповідача щодо того, що висновок не відповідає чинному законодавству щодо кількості відібраних для дослідження проб ґрунту та їх глибини, методів дослідження, кількості агрохімічних показників,за якими належало проводити дослідження, а також не врахування експертами сезонної динаміки та просторової неоднорідності агрохімічних показників є необґрунтованими, оскільки допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 , з пояснень якого слідує, що експертне дослідження було проведено максимально наближеним до агрохімічних досліджень 2009 року, так як з показниками 2009 року необхідно було порівняти агрохімічний стан і стан родючості грунту на земельних ділянках , належних позивачу. На час проведення агрохімічної паспортизації в 2009 році була чинною Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення 2003 року. в Даній Методиці не було передбачено, як саме слід відбирати об`єднані проби з земельних ділянок (паїв) розміром 5-10 га, оскільки на час розроблення Методики розпаювання земель тільки тривало. Згідно Методики 2003 року, рекомендований розмір площ елементарних ділянок для відбору змішаних ґрунтових зразків на богарних угіддях, степ становить 15-20 га, змішані зразки грунту складаються з 20 індивідуальних проб, рівномірно відібраних з маршрутної лінії - вісі (або діагоналі) елементарної ділянки. Тобто за вказаною Методикою відбиралося з площі 15-20 га 20 індивідуальних проб, таким чином на 1 га площі припадало 1-1,33 індивідуальних проб. Враховуючи площу належних позивачу земельних ділянок, що становлять 9, 8346 га, згідно вимог Методики 2003 року, при агрохімпаспортизації у 2009 році з цієї ділянки було відібрано 10-13 індивідуальних проб. Також відповідно до ГОСТу 17.4.4.02-84 “Охорона природи. Грунти. Метод відбору і підготовки проб для хімічного, бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу”, який був чинний як станом на час проведення паспортизації 2009 року, так і на час проведення судової експертизи від 28.02.2018 року, цей ГОСТ вказано в протоколі відбору проб №4 від 02.11.2017 року. В протоколі зазначено, що на належній позивачу ділянці було відібрано по 3 об`єднаних проби, вказані координати місць відбирання, протокол підписано виконавцями, а також представником відповідача та власником земельної ділянки, зауважень від представника відповідача не надходило. Представник вказала на пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які повідомили, що вони відбирали проби грунту та що одна об`єднана проба складась з 5 індивідуальни проб, відібраних по діагоналі, тобто методом конверту. Отже, на земельній ділянці позивача було відібрано 15 індивідуальних проб, що не менше ніж кількість проб відібраних у 2009 році. В протоколі відбору грунтів №4 від 02.11.2017 року зазначено, що глибина відбору складала від 0-30 см. При відборі застосовувалися лопата будівельна ГОСТ 19596-87 і бур грунтовий агрохімічний марки БН-25-15. Відповідно до ГОСТу 19596-87 полотно лопати будівельної становить 28,5 см. Як пояснили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбор через погодні умови здійснювався лопатою.Також експертом ОСОБА_15 було пояснено, що при дослідженні було застосовано метод ОСОБА_12 , а не ОСОБА_17 , тому що дослідження зразків 2009 року відбувалося за методом ОСОБА_12 та застосування іншого методу унеможливило б подальше порівняння стану грунту, також експертом було пояснено застосування саме трьох показників: за вмістом гумусу, рухомого фосфору та рухомого калію, їх застосовано оскільки вони є основними, рН є змінним елементом, тому проводити його дослідження відносно зміни родючості грунту є недоцільним та

у зв`язку з тим, що експертам необхідно було визначити стан родючості грунту, було застосовано саме ці три показники, за якими визначається родючість. Представник в дебатах посилалася на те, що пунктом 5.1.7 ДСТУ 7846:2015 встановлено, що негативна зміна родючості грунту є значною, якщо різниця між початковими і поточними значеннями показників родючості відповідає одному із ступенів деградації грунту згідно ДСТУ 7872:2015, відповідно до таблиці 1 п.6.1 ДСТУ 7872:2015 встановлені наступні ступені деградації: ґрунту, в тому числі: за вмістом рухомого фосфору: не більше 15,0%- відсутня, від 15,1% до 25,0% -слабко виражена, від 25,1% до 35,0 % -помірно виражена, від 35,0% до 45,0% -сильно виражена, не менше ніж 45,1 % - катастрофічна. Згідно висновку експертів виявлені зміни вмісту саме рухомого фосфору є істотним погіршення родючості грунту, оскільки перевищують встановлені нормативи допустимих змін.Щодо сезонної динаміки та просторової неоднорідності агрохімічних показників, представник позивача вказала, що їх окреме врахування згідно діючих норм і стандартів, не передбачене. Разом з тим, ОСОБА_2 зазначила, що показники для оцінювання хімічної деградації грунтів вказані з певними інтервалами, що враховує зміни сезонних коливань та інших випадкових чинників, при проведенні судової експертизи проби грунту відбиралися не тільки з земельних ділянок позивача, але й на контурі(за паєм), що дозволило врахувати просторову неоднорідність та досягти порівняльності даних 2009 року та 2017 року, про що також вказував експерт. Долучена представником відповідача копія результатів агрохімобстеження земельних ділянок СТОВ “Дружба-Нова”, протоколу випробувань №07/19-ВН від 07.05.2019 року випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова”, протоколу відбору проб грунтів від 02.04.2019 року СТОВ “Дружба-Нова”, а також відповідь Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу від 10.02.2020 року №0013 на її адвокатський запит, які на думку представника відповідача спростовують висновки експертів від 28.02.2018 року, не відповідають критеріям належності, допустимості і достовірності. Також з вище вказаних документів вбачається, що дослідження лабораторією здійснювалося за методом ОСОБА_13 , а обстеження 2009 року за методом ОСОБА_12 , що не дає можливості порівняння результатів, в даних документах не зазначено показники родючості грунту у відсотках, вказано лише рівні забезпеченості показників родючості грунту, які не характеризують зміну родючості грунту, рівень забезпеченості не має значення для визначення саме негативних змін.Представник позивача зауважила, що при відбиранні проб грунту для дослідження СТОВ “Дружба-Нова, сторона позивача не була присутня, власником СТОВ “МРІЯ” та СТОВ “Дружба-Нова” є ОСОБА_10 , тобто власником замовника та виконавця є одна й та ж особа, що викликає сумніви в об`єктивності і неупередженості, зміст відповіді Української лабораторії не відповідає вимогам ДСТУ 7846:2015 та ДСТУ 7872:2015. На підставі викладеного, представник позивач наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.

У судових дебатах представник СТОВ “Мрія” Євстаф`єва О.В. вказала на те, що досліджені в судових засіданнях докази свідчать про безпідставність і надуманість претензій позивача на предмет спору. Як зазначила представник відповідача, у договорі оренди укладено між СТОВ “МРІЯ” та позивачем визначено можливість розірвання договору у разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та в разі випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Згідно висновку експертів від 08.02.2018 року №13012/17-34 , агрохімічний стан та стан родючості ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером №6323983000:02:000:0175, враховуючи дані стану агрохімічних показників за 2009 рік, зазначені в листі Харківської філії ДУ “Держгрунтоохорона” від 10.01.2017 року №158-19/02/107, погіршився за показником вмісту рухомого фосфору через незбалансоване господарське використання земель, вище вказані зміни вмісту рухомого фосфору в ґрунті є істотним погіршенням родючості грунту, оскільки вдвічі перевищують встановлені нормативи допустимих змін. Умовами договору оренди землі, який укладено між позивачем та СТОВ “МРІЯ” не передбачена можливість розірвання у разі погіршення стану родючості земельної ділянки, сам по собі факт не є підставою для розірвання договору оренди землі. Представник відповідача вказала, що підставою для розірвання договору оренди є невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України “Про оренду землі” та умовами договору в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, відповіді про наявність таких обставин висновок експертизи не містить, питання, такого

питання не ставилося експертам, а допитані під час судового розгляду експерти зазначили, що виявлене погіршення не перешкоджає подальшому використанню земельної ділянки. Також ОСОБА_3 вказала, що висновок експертів є недопустим і недостовірним та спростовується висновком Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу, згідно якого зміна показників вмісту лише рухомого фосфору не перешкоджає використанню земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вирощування товарної сільськогосподарської продукції, та не свідчить про погіршення якісного стану та стану родючості грунту. Також представник відповідача вказала, що експертом помилково на його власний розсуд було здійснено оцінку родючості лише за трьома показниками, хоча повинен був аналізувати сукупність показників, що свідчить про порушення вимог щодо визначення показників для оцінення хімічної деградації грунтів, що зазначені в таблиці 2 розділу 6 ДСТУ 7874:2015 та передбачені пунктом 6.1 таблиці 1 ДСТУ 7872:205, та не врахування положень п.5.1.3 ДСТУ 7846:2015 та п.5.1 ДСТУ 4362:2004. ОСОБА_3 вказувала на те, що лаборатія, якою здійснювалося дослідження під час проведення експертизи, не має необхідного рівня акредитації, що викликає сумнів у правильності висновку. Згідно протоколу відбору грунтів №4 від 02.11.2017 року з однієї земельної ділянки для проведення експертизи було відібрано 15 індивідуальних проб (3 змішаних (об`єднаних зразка по 5 індивідуальних проб) замість 60 проб (3 змішаних зразка по 20 індивідуальних проб), хоча результати 2009 року одержано на підставі аналізу змішаних зразків, що складалися як мінімум із 80 індивідуальних проб, таким чином отримані у висновку дані не в повній мірі характеризують стан показників грунту. Представник зазначила також про те, що висновок було фактично здійснено однією особою, оскільки ОСОБА_16 займалася організаційними питаннями, хоча підписали його два експерти, з цього виходить, що експерт-еколог участі у еколого-грунтознавчій експертизі не брав. При здійсненні дослідження експерт ОСОБА_15 не з`ясовував в яку пору року здійснювався відбір ґрунтів за показниками 2009 року та коли вносились добрива орендарем, однак під час виконання експертизи зробив припущення про порушення науково-обгрунтованих агрохімічних норм внесення фосфорних добрив, нормативи і чинники, які впливають на поглинання фосфору культурами експертом в рамках проведення експертизи не вивчалися, отже такі висновки не базуються на дослідженнях і не можуть бути обгрунтованими, повними та правдивими. Також представник вказала, що при укладенні договору не було встановлено стан родючості грунту. Щодо посилань позивача про недотримання сівозмін, що призвело до погіршення, представник зазначила, що дані посилання не ґрунтуються на законі. Допитані свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та ОСОБА_8 , є друзями позивача, що свідчить про необ`єктивність їх показів. Фотознімки додані представником позивача є неналежними доказами, так як на них відсутня геолокація місць, де вони відзняті, природний ландшафт на знімках суттєво відрізняється, не зазначено, що за культури зображені на фотознімках, ким та коли вони висаджені, відсутні будь-які ідентифікатори місцевості, щодо актів обстеження земельної ділянки, представник вказала, що вони є недопустимими, оскільки законодавством не передбачено таких повноважень місцевих державних адміністрацій. ОСОБА_3 вказувала, що ст.141 ЗК України, на яку посилався позивач не може бути застосована, оскільки ст.144 ЗК України визначено інший порядок припинення користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, а саме порушення повинно бути встановлено інспектором з охорони довкілля або державним інспектором сільського господарства, однак протоколу інспектора матеріали справи не містять. Посилаючись на відсутність взаємозв`язку між зменшенням показників родючості грунту за вмістом рухомого фосфору та отриманням очікуваного результату за договором, представник зазначила, що реальні збитки не настали, у зв`язку з недоведеністю обставин, що входять до предмету доказування в справ, просила відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім

випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 2 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року передбачено, що відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні від 06.06.2019 року під час допиту експерта ОСОБА_15 повідомив, що пам`ятає дану експертизу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було відібрано проби грунту на земельній ділянці позивача та за територією даної ділянки в межах графічного контуру з метою порівняння стану грунту на час експертизи з пробами 2009 року. Грунт перебуває на середньому рівні за вмістом фосфору -це є загальна оцінка стану родючості грунту. Експертиза стосувалася змін родючості грунту за різними показниками, включаючи показники рухомого фосфору. Станом на 2009 рік вміст фосфору становив 91, 2 мг/кг ґрунту, а на час проведення експертизи 59, 6 мг/кг грунту на ділянці позивача, по контуру 60,6 %, вміст фосфору змінився на всьому полі, не лише на ділянці позивача. Якщо вміст змінюється більш ніж на 15 %, то це свідчить про слабкий рівень деградації грунту, відбулося погіршення родючості грунту. Істотне погіршення визначено в Стандарті 28846, істотним є погіршення, якщо один із показників свідчить про деградацію, тобто це 15% на які змінилися показники фосфору. Поле позивача, Лозівський район відноситься до зони технічного сплину. При проведенні експертизи користувалися методом ОСОБА_12 , який діяв на 2009 рік. ОСОБА_19 був би не об`єктивним, оскільки порівнювали грунт з 2009 роком, а для порівняння повинно проводитися за однією методикою, так як показники є різними.02.11.2017 року відбір грунтів робився згідно норм стандартизації, проба повинна складати не менше 3 змішаних проб.На полі позивача було відібрано 5 одиничних проб, які змішувалися та обирався конверт. Погіршення агрохімічного стану та стану родючості грунту відбулося через зменшення рухомого вмісту фосфору у ґрунті через незбалансоване господарське використання земель. Зменшення рухомого фосфору у ґрунті з інших підстав не може бути, тільки через деградацію, яка може бути у зв`язку з не внесенням добрив, ерозією, невнесення рухомого фосфору. Ерозія можлива якщо є ухил земельної ділянки.Ухилу у земельної ділянки позивача не має. Середній рівень фосфору не перешкоджає використанню грунту, тільки якщо в такий спосіб, що призводить до погіршення. Погіршення грунту вже відбулося. Експертиза зафіксувала погіршення грунту з 2009 року по час проведення експертизи. На момент проведення експертизи родючість грунту знизилися. Відновлення грунту можливо орієнтовно за 5-6 років, використовувати землю під час відновлення можливо. Не правильно підібрано сівозміна може призвести до погіршення.

У судовому засіданні від 15.07.2019 року під час допиту свідок ОСОБА_5 вказав, що до моменту відбору зразків грунту сторін у справі не знав. ОСОБА_15 є його керівником, який видав йому завдання відібрати зразки грунту для проведення експертизи. Відбір зразків відбувався лопатою, керувалися методикою 2003 року, 2013 року, стандартами та Гостами. Відбір проводили лопатою на глибині 0-30 см, фактична глибина була 25 см. На земельній ділянці позивача відбирали 3 змішаних проби, кожна з яких складалася з 5 точкових проб, відповідно до ГОСТу. По контуру ділянки також бралися проби 3 змішаних,

кожна з яких також складалися з 5 одиничних проб. З контору відбирали зразки, як і на земельній ділянці, конвертом, який відповідно до ГОСТу 10 на 10 метрів проби по куткам, а та, що посередині, фіксувалася gps-навігатором. Зразки відбиралися будівельною лопатою,копалася яма та з середини цілої стінки забиралася частина землі у відро, змішували в відрі маленькою лопаткою, та відбиралася змішана проба загальною вагою 1 кг., яка клалася в поліетиленовий пакет.Проби на земельній ділянці позивача відбиралися після обіду, ближче к вечеру, на вулиці був туман, було не дуже сухо, пасмурно.Буром рівномірно відбирати зразки не вийшло, тому прийнято було рішення відбирати лопатою будівельною, розмір якої 28,5 см.Почва була рихла. В 2009 році відбиралося 20-25 одиничних проб з контуру. Кількість одиничних проб відрізняється від кількості зібраної в 2009 році, тому що по даному контуру відбиралися проби і з інших земельних ділянок, що знаходилися на одному полі, що також входили для розрахунку середнього контуру. Не ставилася задача більш детального відбору. ОСОБА_15 було передано 3 пакети з земельної ділянки позивача та три пакети з контуру, аналіз не проводили, проводила лаборотарія. Заперечень щодо відбору грунту та зауважень зі сторони позивача та відповідача не було, всім детально було пояснено, як буде робитися відбір.

У судовому засіданні від 29.10.2019 року під час допиту експерта ОСОБА_16 зазначила, що вона очолювала експертизу, при проведенні експертизи нею було складено план роботи, так як необхідно було порівнювати зразки з 2009 роком з ОСОБА_15 було вирішено провести додаткові дослідження, які виконувалися лабораторією Інституту ім.Соколовського. Як вказала ОСОБА_16 агрохімічною частиною експертизи вона не займалася, з методикою відбирання проб була ознайомлена,однак цим займалися грунтознавці.Кількість проб в висновку експертів відрізняється від вказаної кількості в протоколі відбору, так як експертами було допущено технічну помилку.

У судовому засіданні від 22.01.2020 року під час допиту свідок ОСОБА_6 зазначив, що брав участь в відборі зразків грунту для експертизи разом з ОСОБА_5 на полях Миколаївської селищної ради Лозівського району для судової експертизи, займався змішуванням, підписував проби, на паї позивача. Свідок повідомив, що при здійсненні відбору був присутній представник відповідача та представник позивача, та 2 особи, які відбирали зразки, всім присутнім ОСОБА_5 було пояснено, як будуть відбиратися зразки, а саме, що відбиратися будуть 3 змішані проби по діагоналі кожна проба буде складатися з 5 точкових проб, на глибині 25 см, також було пояснено за якою методикою буде здійснюватися відбір, були названі нормативні акти, однак свідок зазначив, що не пам`ятає, які саме. Проби відбирав ОСОБА_5 лопатою, потім вони переносилися в відро, загальна проба змішувалася та з неї відбирався 1 кг, з якого були зроблені три проби з одного паю, фіксувалися координати. За паєм також відбиралося 3 проби змішаних приблизно по діагоналі. Бур не застосовували, тому що в даних умовах було неможливо відібрати проби за допомогою нього, однак з собою він був. На іншій земельній ділянці на початку дня буром намагалися здійснити відбір, однак не вийшло якісно відібрати зразки, тому що він не рівномірно заповнювався, а необхідно було рівномірно відібрати шар грунту. Грунт був вологий, але розсипчастий, його можливо було змішувати. Проби запаковали в 2 поліетиленові пакети, в один клався грунт, потім пакет клався в інший, в який клалася етикетка, на якій вказувалося місце відбору та координати. Усі змішані проби упаковувалися однаково. В цей день відбиралися зразки з багатьох земельних ділянок. Глубина відібрання 25-27 см, фактично 25 см, на довжину лопати. Проби змішували маленькою садовою лопаткою. Протокол відбору грунтів заповнював ОСОБА_5 , заповнювали у селищному клубі після відібрання грунтів, На земельну ділянку позивача приїхали на автомобілі представника відповідача- агронома, в селищній раді на карті показали місце знахходження земельних ділянок.

У судовому засіданні від 22.01.2020 року під час допиту свідок ОСОБА_8 вказав, що позивача ОСОБА_1 знає, він є його односельцем. Компанія “Кернел”, що обробляє землю, з 2009 року сіє через рік пшеницю та соняшник, не належним чином обробляє земельну ділянку, оранку не робить. Свідок повідомив, що також має поля. Поле ОСОБА_1 знаходиться за ставком біля Берестової. В 2008 році сіялась кукурудза, потім прийшло підприємство і почали сіяти тільки пшеницю та соняшник. Свідок зазначив, що підприємство відповідача і є “Кернел”, воно обробляє майже всі паї і з ними одне й те саме протягом 10 років. Свідок пояснив, що він навчався на технолога-організатора фермерського

господарства, вивчав агрономію. Постійно проїжджаючи біля пая ОСОБА_1 бачить, як обробляють, врожайність земельної ділянки не знає, бачить, що на одному полі нормально, а на іншому росте соняшник серед бур`янів. В цьому році землю засіяли рапсом. ОСОБА_8 зазначив, що тип грунту на полі визначити не може, так як не є ґрунтознавцем та аналіз не брав. Восени 2009 року були взяті проби грунту на аналіз.

У судовому засіданні від 21.09.2020 року під час допиту свідок ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_1 знає. Поля, які обробляє СТОВ “МРІЯ” знаходяться в його підпорядкуванні, у всіх полів є нумерація і на підприємстві є внутрішня нумерація, яка відрізняється. Земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на полі 072020 на НОМЕР_2 . З 2013 року на цьому полі вносяться складні добрива та добрива для підживлення, з 2007 року не знає, так як працювати почав в 2013 році. Добрива надають необхідні для рослин мікроелементи та покращують стан грунту, так рослини не виснажують грунт. Земля обробляється перед посівом. Перед пшеницею здійснюється поверхневий обробіток. В 2014 році було засіяно горохом, в 2015 році соняшник, в 2016 році пшениця, в 2018 році соняшник, 2019 році пшениця. 02.11.2017 року була пасмурна погода прохолодна, моросив дощ. При відбиранні проб були представники інституту, а також він від СТОВ “МРІЯ” та представник позивача. Відбір проб з земельної ділянки позивача був ввечері, так як вона була остання. Відбиралися проби по діагоналі в 3 місцях лопатой, пакет з грунтом потім зав`язали, на третій ділянці всі три пакети кинули в один мішок. Акт підписували в селищному клубі. Свідок вказав, що представники інституту не роз`яснювали, як відбирати будуть проби. Нумерація полів з 2013-2014 року не здійснювалися. Свідок повторно зазначив, що в 2016 році сіяли соняшник, в 2017 році пшеницю. Рапс сіяли восени минулого року, погодні умови склалися так, що прийшлось пересівати на соняшник.

У судовому засіданні від 21.09.2020 року під час допиту свідок ОСОБА_7 вказав що позивача знає, він є його односельцем. На земельній ділянці ОСОБА_1 садить СТОВ «Мрія» соняшник та пшеницю, сівозміни немає років десять. В 2009 році засівали пшеницю, соняшник в 2010 році і так через рік. В минулому році посіяли рапс, він вимерз і знову засіяли соняшником, горох не сіяли. Пахоти нема, поверхневий обробіток проводиться, посів та лущення- поверхневий обробіток грунту сантиметрів на 5. Зараз посіяний соняшник. Свідок зазначив, що знає поле ОСОБА_1 по карті та у зв`язку з тим, що є його односельцем. В 2013 році була засіяна пшениця, ОСОБА_7 вказав, що живе навпроти поля, та коли проїжджає на ОСОБА_20 та з ОСОБА_20 бачить його. Земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на кутку посадки та балки, за ставком.

У судовому засіданні від 21.09.2020 року під час допиту свідок ОСОБА_9 вказав, що позивач є його односельцем. “Лозівське ХПП” не обробляє землю належним чином, не проводить сівозміну, сіють через рік соняшником та пшеницею. В минулому році був рапс, але потім засіяли соняшником. “Лозівське ХПП” називається на даний час СТОВ “МРІЯ”. Земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться біля ставка за селом, свідок повідомив, що бачить кожен день поле позивача, так як вікна виходять з дому на це поле. Свідок повідомив, що там зараз посіяний соняшник, однак він росте серед амброзії, бачив проїжджаючи біля земельної ділянки. На земельний ділянці горох не засівався. ОСОБА_9 зазначив, що агрономічну освіту не має, закінчував сільськогосподарський технікум, де вивчав агрономію.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХР №073321, виданого 19.02.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №180(а.с.7 Том 1), належить земельна ділянка, загальною площею 9, 8346 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323983000:02:000:0175.

01.01.2007 року між ним та ПОСП ім.Щорса було укладено договір оренди №196(далі- Договір) земельної ділянки площею 9 8346 га(а.с.5-6 Том 1), розташованої на території Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області, зареєстрований в Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Державному комітеті України по Земельних ресурсах” в Державному реєстрі земель №040767700349 від 07.08.2007 року.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п.п. 1,2 Договору, ОСОБА_1 надав, а ПОСП ім.Щорса прийняв в оренду вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 31.12.2032 року, що підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки(а.с.8 Том 1) та актом визначення меж земельної ділянки в натурі(а.с.9 Том 1).

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі», передбачені підстави припинення договору оренди землі та його розірвання, зокрема за частиною 4 статті розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Разом з тим, частиною третьою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 412 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається у письмовій формі.Істотними умовами договору оренди землі відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її не сплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Укладаючи спірний договір оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, в тому числі можливість одностороннього розірвання за рішенням суду у випадку невиконання іншою стороною умов, передбачених Договором, та чинним законодавством, про що свідчить пункт 36 Договору.

Як вбачається з п.36 Договору оренди вбачається, що однією з підстав розірвання договорів є рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження

орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 29.4 Договору встановлено обов`язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 13 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих норм і правил щодо використання землі.

Згідно п.15 Договору, однією із умов є збереження стану об`єкта оренди, а саме -не застосовувати дії, що призводять до зниження родючості земельної ділянки.

Твердження позивача щодо відсутності сівозміни та погіршення стану землі підтверджують свідки позивача ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Також при допиті свідка відповідача ОСОБА_4 було встановлено, що з 2013 року лише один раз земельна ділянка в НОМЕР_3 році була засіяна горохом, інші роки сіялися соняшник та пшениця, що також свідчить про недотримання СТОВ “МРІЯ” сівозмін.

Суд не може грунтуватися при вирішенні справи тільки на показаннях свідків, які не є експертами у даному питанні, а також свідки позивача є його односельцями, а свідок відповідача працює в СТОВ “МРІЯ”, тобто вони не є безсторонніми.

На спростування відсутності сівозміни та не внесення добрив, представник відповідача надала довідку Голови комісії з припинення ТОВ “Лозівське ХПП” від 24.01.2017 року щодо засіяння та внесення добрив за період з 2013 по 2016 рік на полі 01.01.12 (де знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 )(а.с.42-43 Том 1), згідно якої в 2013 році було засіяно соняшник, в 2014 році горох, в 2015 році озиму пшеницю, в 2016 році -соняшник, у 2017 році пшеницю, та щороку вносилися добрива, також представник надала копії актів на списання насіння та добрив(а.с.44-79 Том 1). З викладених документів також неможливо встановити дотримання сівозміни починаючи з 2009 року, а за період з 2013 по 2017 рік в довідці лише один рік вказано горох, також дана довідка є підтвердженням купівлі соняшника, гороха та озимої пшениці, а також добрив, одна вона не свідчить про те, що дані культури були дійсно засіяні на земельній ділянці позивача.

Погіршення стану грунту через незбалансоване господарське використання земель знайшло підтвердження у Висновку експертів №13012/17-34 від 08.02.2018 року(а.с.147 Том 1), згідно якого агрохімічний стан та стан родючості ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером №6323983000:02:000:0175, яка згідно плану розташування земельних ділянок Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області розташована на полі № НОМЕР_1 , знаходиться на середньому рівні із ознаками деградації (виснаження) за вмістом фосфору в грунті. Враховуючи дані стану агрохімічних показників за 2009 рік, зазначені в листі Харківської філії ДУ “Держгрунтоохорона” від 10.01.2017 року №158-19/02/107, на вище вказаній земельній ділянці відбулося погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту з 2009 року по теперішній час за показником вмісту рухомого фосфору через незбалансоване господарське використання земель. Вище вказані зміни вмісту рухомого фосфору в грунті є істотним погіршенням родючості грунту, оскільки вдвічі перевищують встановлені нормативи допустимих змін.

Представником правонаступника відповідача-СТОВ “МРІЯ” було долучено: порівняння результатів аналізу грунту за 2009 рік та 2017 рік випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова”, атестату про акредитацію випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба -Нова” №2Т1114 від 18.12.2017 року, додатку до атестата про акредитацію №2Т1114 від 18.12.2017 року, атестату про акредитацію випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова” №2Т1114 від 05.06.2014 року, свідоцтва учасника лабораторних порівнянь результатів вимірювань(а.с.32-44 Том 2). Згідно наданого порівняння, середні дані за двома термінами відбору (2009 року ДУ “Держгрунтохорона” і 2017 року Випробувальна лабораторія СТОВ “Дружба Нова”), то загальна картина по забезпечності обстежених масивів грунтів гумусом і рухомими сполуками фосфору та калію істотно не змінилися, також не зафіксовано підкислення грунтового розчину, навпаки середнє значення рН сольового підвищилося до 7,0.

Кінцевим бенефіціаром СТОВ “МРІЯ” та СТОВ “Дружба-Нова” є одна й та ж особа - ОСОБА_10 . На підтвердження чого представником позивача долучено до матеріалів справи докази: копії роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,

фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮУ щодо СТОВ “МРІЯ”, копії роздруківки з сайту Wikipedia щодо ОСОБА_10 , копії роздруківки з сайту Latifundist.com щодо СТОВ “Дружба-Нова”(а.с.156-165 Том 2), однак дані докази братися до уваги не будуть, оскільки вони не відповідають вимогам ст.100 ЦПК України, так як в них не зазначено відомості про наявність та місцезнаходження оригіналу електронного доказу, відсутнє посилання на офіційну сторінку та відомості щодо ОСОБА_10 вписані від руки. Як вбачається з інших матеріалів справи, представник відповідача не заперечує факт того, що у СТОВ “МРІЯ” та СТОВ “Дружба-Нова” один кінцевий бенефіціар, що є достатнім для встановлення даного факту.

Представником СТОВ “МРІЯ” також було долучено протокол випробувань №07/19-ВН від 07.05.2019 року Випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова”, результат агрохімічного обстеження земельних ділянок випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова”, копію атестату про акредитацію випробувальної лабораторії СТОВ “Дружба-Нова” №2Т1114 від 18.12.2017 року, копію додатку до атестата про акредитацію №2Т1114 від 18.12.2017 року, копію протоколу відбору проб грунтів від 02.04.2019 року. (а.с.80-116 Том 2).

Вище вказані документи викликають сумніви в об`єктивності наданих представником відповідача результатів досліджень через те, що особи, які проводили дослідження не є експертами, не були попереджені про кримінальну відповідальність та дане дослідження не є експертизою, також викликає сумнів і те, що Товариства належать одному кінцевому бенефіціару та при відборі зразків грунту для даного дослідження представник позивача участі не брав, що не було оспорено представником СТОВ “МРІЯ”.

Представником позивача на підтвердження засіяння земельної ділянки соняшником та встановлення погіршення стану грунту було долучено фотознімки від 18.06.2018 року, акт обстеження земельних ділянок від 20.06.2018 року, акт обстеження земельних ділянок від 02.11.2018 року, рахунку №226 від 06.10.2017 року, рахунок №7261 від 07.09.2017 року, квитанція №3 від 09.10.2017 року, квитанція №5 від 09.10.2017 року(а.с.19-55 Том 2). Також в матеріалах справи містяться фотознімки від 17.01.2017 року(а.с.33-35 Том 1), на яких зображена засніжена місцевість.

Фотознімки судом не можуть бути взяті до уваги, так як на них відсутня геолокація місць, де вони відзняті, природний ландшафт на знімках суттєво відрізняється, не вказано, що за культури зображені на знімках, ким та коли висаджені, відсутні будь-які інші ідентифікатори місцевості, а тому наявні в матеріалах справи фотознімки доказом бути не можуть.

Представником СТОВ “МРІЯ” було долучено копії листа Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування України, вихідний № 0013 від 10.02.2020 року; копії декларації НУБІП України “Про забезпечення неупередженості та технічної компетентності Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, копії Розпорядження КМУ від 02.10.2003 року №584-р “Про утворення Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу”(а.с.203-212 Том 2).

Позивачем було долучено копію акту обстеження земельної ділянки від 01.06.2020 року(а.с.15-16 Том 3), згідно якого земельна ділянка ОСОБА_1 на час складення акту засіяна соняшником, що свідчить про те, що відповідач продовжує засівати орендовану земельну ділянку, не дотримуючись сівозміни.

Представник відповідача просила визнати акт неналежним та недопустимим доказом, так як ст.17 ЗК України не передбачено таких повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин як складення подібного роду актів, надала копію відповіді Лозівської РДА(а.с.24 Том 3), з якої випливає, що даний акт не пов`язаний із здійсненням адміністрацією управлінських функцій, він лише фіксує стан використання земельної ділянки ОСОБА_1 , власник земельної ділянки може використовувати його за місцем вимоги, при зверненні користувача земельних діялнок СТОВ “МРІЯ” вказано не було.

Вирішуючи питання про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи, що Договором передбачено розірвання за рішенням суду в односторонньому порядку, звернення позивача до суду є таким, що відповідає умовам Договору та чинному законодавству.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з умов Договору оренди, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ “Лозівське ХПП”, однією з підстав розірвання договорів є рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Згідно п.15 Договору, однією із умов є збереження стану об`єкта оренди, а саме -не застосовувати дії, що призводять до зниження родючості земельної ділянки.

Відповідно до ЗУ “Про охорону земель”, родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Згідно Висновку експертів від 08.02.2018 року, на земельній ділянці позивача відбулося погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту з 2009 року по теперішній час за показником вмісту рухомого фосфору через незбалансоване господарське використання земель. При допиті експерту ОСОБА_15 в судовому засіданні було встановлено, що погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту відбулося через зменшення рухомого вмісту фосфору у ґрунті через незбалансоване господарське використання земель, а зменшення рухомого фосфору у ґрунті може бути тільки через деградацію, яка може бути у зв`язку з не внесенням добрив, ерозією, невнесення рухомого фосфору. Ерозія можлива, якщо є ухил земельної ділянки. Ухилу у земельної ділянки позивача не має.

Вище вказане свідчить про застосування орендарем дій, що призводять до зниження родючості земельної ділянки, тобто орендарем порушено умови договору.

У зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання. Дана позиція викладена в постанові КГС ВС від 13.11.2019 № 908/1399/17.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих

обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вище викладене, вивчивши надані сторонами докази, вислухавши доводи сторін, зважаючи на висновок експертів та їх допит у судовому засіданні, суд вважає доведеним факт того, що відповідачем здійснювалися дії, що призвели до зниження родючості земельної ділянки.

Зважаючи на вище вказане, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ст.270 ЦПК України, суд може вирішити питання щодо судових витрат при винесенні додаткового рішення. Зважаючи на тривалий розгляд справи, з метою недопущення порушень прав та інтересів сторін, вирішення питання розподілу та стягнення понесених сторонами судових витрат буде вирішено під час винесення додаткового судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.412, 627-629, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 12,13,133,137,141,259,263-265,268 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», суд,-

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» про розірвання договорів оренди земельної ділянки - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати укладений 01 січня 2007 року між ОСОБА_1 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім..Щорса, правонаступником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівське хлібоприймальне підприємство», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ», договір №196 оренди землі -земельної ділянки площею 9, 8346 га (кадастровий номер 6323983000:02:000:0175) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області, зареєстрований в Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по Земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель №040767700349 від 07 серпня 2007 року.

Питання про судові витрати буде вирішено протягом 10 днів із дня надходження заяви з відповідними доказами на підтвердження сум судових витрат до закінчення строку на виконання рішення.

Повний текст рішення було виготовлено 29.12.2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ», код ЄДРПОУ 330378024, п/р НОМЕР_5 в АТ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005, юридична адреса: Харківська область, Красноградський район, с.Петрівка, адреса для листування: Харківська область, м.Лозова, вул.О.Бричука, 55-А.

Суддя Т.О.Каращук