Рішення № 93894873, 22.12.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/222/17

Провадження № 2/638/2268/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Омельченко К. О.

при секретарі - Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саврасова Інна Олександрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Цигіпова Олена Георгіївна про визнання частки у праві власності на квартиру в порядку спадкування, стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Шоста Харківська держнотконтора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саврасова Інна Олександрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Цигіпова Олена Георгіївна, в якому просила визнати, що частка ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в праві власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 у трикімнатній житловій квартирі, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метри квадратних, вартістю 487 620 (чотириста вісімдесят сім шістсот двадцять) гривень, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 5/16 частини вартістю 152 381,25 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят одна гривня двадцять п`ять копійок); стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 152 381,25 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят одна гривня двадцять п`ять копійок) основної заборгованості; стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 43 923,37 грн.(сорок три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні тридцять сім копійок) трьох відсотків річних; стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 308 723,60 грн. (триста вісім тисяч сімсот двадцять три гривні шістдесят копійок) інфляційних збитків.

В обґрунтування позову зазначено, що в 1999 р., батько позивачки ОСОБА_6 , бабуся позивачки ОСОБА_7 , тітка позивачки ОСОБА_2 , двоюрідна сестра позивачки ОСОБА_3 , набули на праві приватної спільної сумісної власності, 3-кімнатну житлову квартиру, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для набуття права приватної спільної сумісної власності стало свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 , видане 04.06.1999 року ЦВП ДЖФ УКМП в ході приватизації вказаної квартири.

В 2005 році помирає батько позивачки ОСОБА_6 , а потім після смерті батька помирає бабуся позивачки ОСОБА_7 .

Також позивачка зазначає, що після смерті її батька ОСОБА_6 , залишилось два спадкоємці першої черги – позивачка як його неповнолітня донька та його матір, бабуся позивачки ОСОБА_7 . Виходячи із того, що батьку позивачки належала ј частина 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка як неповнолітня особа мала отримати у спадщину 1/8 частину вказаної житлової квартири, і в силу положень ч. 4 статті 1268 ЦК України набула це право власності автоматично.

Крім того позивачка зазначає, що після смерті її бабусі ОСОБА_7 , залишилось двоє спадкоємців першої черги спадкування: її рідна донька (тітка позивачки) ОСОБА_2 та позивачка, як донька вже померлого сина за правом представлення, визначеного положеннями статті 1266 ЦК України. На момент смерті бабусі позивачки ОСОБА_7 їй належало 3/8 частини 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Саме ця частина квартири мала бути розподілена між позивачкою та її тіткою ОСОБА_2 із розрахунку по 3/16 частини квартири на кожного. При цьому, позивачка як неповнолітня особа, відповідно до положень ч. 4 статті 1268 ЦК України, набула право власності на 3/16 частин вказаної квартири автоматично.

Таким чином як зазначає позивачка, загальна кількість частин 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка мала належати позивачці - складає 5/16 частин вказаної квартири.

Водночас як зазначає позивачка, 08.09.2009 р., Харківська державна нотаріальна контора, видала свідоцтво № 3-1698, яким визнає єдиними спадкоємцями які залишились після смерті батька позивачки ОСОБА_6 та бабусі позивачки ОСОБА_7 , тітку позивачки ОСОБА_2 (надалі за текстом «Відповідач») та двоюрідну сестру позивачки ОСОБА_3 . Як зазначає позивачка це свідоцтво не відповідає вимогам ст. 1216, 1223, 1261-1265, 1266, 1268 ЦК України, як таке, що порушує права і законні інтереси одного із спадкоємців, оскільки повністю позбавляє її права на спадкове майно, яке залишилось після смерті її близьких родичів. Внаслідок фактичного усунення позивачки від спадкування, було грубо порушено її права на набуття 5/16 частин 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того позивачка зазначає, що 01 грудня 2016 року в ході підготовки до подання позовної заяви у даній справі вона отримала розширену інформаційну довідку щодо 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якої їй стало відомо про те, що її родичі, тітка ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 , ще 23.09.2009р., уклали договір купівлі-продажу 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстровим номером 3260, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саврасовою І.О., яким передали право власності на вказану квартиру іншій особі – ОСОБА_4 . Ціна даного договору купівлі-продажу квартири від 23.09.2009р. на день його укладання відповідно до п. 3 цього договору становила 487 620 (чотириста вісімдесят сім тисяч шістсот двадцять) гривень, що було еквівалентом 56 700 (п`ятдесят шість тисяч сімсот) доларів США. Дана сума грошових коштів була отримана ОСОБА_8 та ОСОБА_2 як продавцями за Договором. Позивачка звертає увагу суду на той факт, що її тітка незаконно заволодівши часткою квартири позивачки у розмірі 5/16 квартири, не повідомивши позивачку та не отримавши згоди позивачки, здійснила її продаж разом зі своїми частками квартири внаслідок чого отримала грошові кошти, жодна частина з яких їй не була передана. Позивачка зазначає, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири від 23.09.2009р. частка ОСОБА_2 на квартиру з урахуванням частки позивачки складала 3/4 квартири. В зв`язку з тим, що частка належної позивачці квартири становить 5/16 частини квартири, то відповідно їй належить 5/16 частини доходу, отриманого тіткою позивачки ОСОБА_2 від продажу квартири, а саме 152 381,25 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят одна гривня двадцять п`ять копійок).

Позивачка вважає, що у ОСОБА_2 існує обов`язок передати позивачці 5/16 частин доходу від продажу квартири, яка є пропорційною 5/16 частині квартири, яка мала належати позивачці на праві власності після успадкування.

Крім того позивачка вказує на те, що окрім обов`язку ОСОБА_2 повернути позивачці 5/16 частин доходу від продажу квартири, відповідач ОСОБА_2 повинна сплатити позивачці суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення повернення їй грошових коштів у розмірі 5/16 частини доходу від продажу квартири, а також три проценти річних від простроченої суми. За розрахунками позивачки ОСОБА_2 має сплатити на її користь 43 923,37 грн.(сорок три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні тридцять сім копійок) трьох відсотків річних та 308 723,60 грн. (триста вісім тисяч сімсот двадцять три гривні шістдесят копійок) інфляційних збитків.

Представник позивача адвокат Маркевич В.В. в судове засідання не з`явився та надав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі та без участі позивачки, заявлений позов підтримав та просив суд його задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причина неявки суду невідома. Cвоїм правом на надання відзиву відповідач не скористався незважаючи на той факт, що справа перебуває на розгляді суду вже більше 3 років. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Треті особи та їх представники в судове засідання також не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 18.01.2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану №4 Харківського обласного управління юстиції. Після його смерті відкрилась спадщина на ј 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., яка перебувала у спільній сумісній власності померлого на підставі свідоцтва про право власності за № НОМЕР_3 від 04.06.1999 р., виданого ЦВП ДЖФ УКМП в ході приватизації вказаної квартири. За життя ОСОБА_6 заповіту не залишив, а тому спадщину було прийнято матір`ю померлого ОСОБА_7 та малолітньою донькою померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Прийняття позивачкою ОСОБА_1 спадщини у вигляді 1/8 частини 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 виданого 03.05.1996 року Московським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Харкова, актовий запис за №508.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивачки ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина на 3/8 частини 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., яка перебувала у спільній сумісній власності померлої на підставі свідоцтва про право власності за № НОМЕР_3 від 04.06.1999 р., виданого ЦВП ДЖФ УКМП в ході приватизації вказаної квартири та на підставі прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_6 .

За життя ОСОБА_7 заповіту не залишила, а тому спадщину було прийнято донькою померлої - ОСОБА_2 та за правом представлення - малолітньою онукою померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Таким чином, загальна кількість частин 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка мала належати позивачці ОСОБА_1 - складає 5/16 частин вказаної квартири.

Однак, як встановлено у ході розгляду справи 08.09.2009 р., Шостою Харківською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1698, яким було визнано єдиною спадкоємицею, яка залишилась після смерті батька позивачки ОСОБА_6 та бабусі позивача ОСОБА_7 – рідну тітку позивачки ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог статті 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після смерті батька позивачки ОСОБА_6 та після смерті бабусі позивачки ОСОБА_7 неповнолітня спадкоємиця ОСОБА_1 прийняла у спадщину 5/16 частин 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того судом встановлено, що 23.09.2009 року, відповідачем ОСОБА_2 та її донькою ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 3-кімнатної житлової квартири, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метрів квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстровим номером 3260, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саврасовою І.О. Відповідно до вказаного договору відповідач ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 передали у власність ОСОБА_4 вказану вище квартиру. Ціна даного договору купівлі-продажу квартири від 23.09.2009р. на день його укладання відповідно до п. 3 цього договору становила 487 620 (чотириста вісімдесят сім тисяч шістсот двадцять) гривень, що було еквівалентом 56 700 (п`ятдесят шість тисяч сімсот) доларів США. Дана сума грошових коштів була отримана ОСОБА_8 та ОСОБА_2 як продавцями за Договором. Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_10 безпідставно заволодівши часткою квартири позивачки у розмірі 5/16 частини квартири, не повідомивши позивачку та не отримавши згоди позивачки, здійснила її продаж разом зі своїми частками квартири внаслідок чого безпідставно отримала грошові кошти в розмірі 152 381, 25 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят одна гривня двадцять п`ять копійок), які мали належати позивачці ОСОБА_1 як спадкоємиці 5/16 частини відчуженої квартири.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положеннями статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи наведені положення ЦК України суд приходить до висновку, що у відповідача ОСОБА_2 , яка розпорядилася 3/4 частини квартири існує обов`язок повернути позивачці 5/16 частини доходу від продажу квартири, яка є пропорційною 5/16 частині квартири, яка мала належати позивачці на праві власності після успадкування.

Таким чином позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та відповідають положенням закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вказаний обов`язок відповідача ОСОБА_2 передати позивачці 5/16 частину доходу від продажу квартири виник з моменту отримання відповідачем грошових коштів від покупця квартири, тобто 23.09.2009р., проте станом на сьогоднішній день цей обов`язок відповідачем не виконано.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача три відсотки річних у розмірі 43 923,37 грн та інфляційні втрати у розмірі 308 723,60 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5150, 27 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 387, 388, 392, 526, 610, 611, 1216, 1223, 1258, 1261, 1266 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Шоста Харківська держнотконтора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саврасова Інна Олександрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Цигіпова Олена Георгіївна, про визнання частки в праві власності в порядку спадкування, стягнення основної заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних збитків - задовольнити.

Визнати, що частка ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в праві власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 у трикімнатній житловій квартирі, загальною площею 74,2 метри квадратних, житловою площею 42,0 метри квадратних, вартістю 487 620 (чотириста вісімдесят сім шістсот двадцять) гривень, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 5/16 частини вартістю 152 381,25 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят одна гривня двадцять п`ять копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 152 381,25 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят одна гривня двадцять п`ять копійок) основної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 43 923,37 грн. (сорок три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні тридцять сім копійок) трьох відсотків річних.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 308 723,60 грн. (триста вісім тисяч сімсот двадцять три гривні шістдесят копійок) інфляційних збитків.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 5 150,27 грн. (п`ять тисяч сто п`ятдесят гривень двадцять сім копійок) судового збору.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.12.2020 року.

Головуючий Суддя: