Рішення № 93894742, 24.12.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/13353/20

Провадження № 2/638/4676/20

24.12.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи тим, що відповідач уклав з позивачем кредитний договір № б/н від 21.01.2014 року, згідно з яким отримав кредит, 1076,81 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 , станом на 31.08.2020 року, має заборгованість у розмірі 49745,06 грн., з яких: 647,81 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 47097,25 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. –заборгованість за комісією; 2000,00 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.10.2020 року відкрито провадження по справі в спрощеному порядку без повідомлення(виклику) сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Відповідно до правил ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 21.01.2014 відповідач підписав заяву №б/н, з метою отримання банківських послуг.

Згідно доданого розрахунку відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі49745,06 грн., з яких: 647,81 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 47097,25 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. –заборгованість за комісією; 2000,00 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову суду першої інстанції, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по рахунку, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем належними доказами не спростована.

У матеріалах справи міститься довідка про зміну кредитного ліміту в період з 16.09.2014 по 23.01.2020.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримував кредитні картки.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору, фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку банку повністю не повернув, що свідчить про порушення прав банку, суд доходить до висновку про те, що вимога про стягнення тіла кредиту підлягає до задоволення.

Одночасно суд звертає увагу й на те, що згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена.

При цьому, умови кредитування, зазначені у довідці про умови кредитування підписаній відповідачем.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за пенею та комісією.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Cуд враховує той факт, що рішенням суду може бути зменшений розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, що передбачено ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 вересня 2014 у справі № 6-100цс14 міститься правовий висновок, що ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до суми тіла кредиту.

Таким чином (враховуючи дані розрахунку заборгованості), суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника:647,81– заборгованість за тілом кредиту; 47097,25 грн – заборгованість за простроченими відсотками нарахованих на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 600 грн.– нарахована пеня.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 17,81,83,89,128, 141, 247, 258-259, 263 -268, 274-279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 207, 526, 530, 549, 551 , 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_2 , МФО №305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.01.2014 року в сумі 48345,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_2 , МФО №305299, судовий збір у розмірі 2102(дві тисячі сто дві)грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Суддя