Ухвала суду № 93894648, 29.12.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2247/13-к

провадження №1-кп/619/406/20

УХВАЛА

іменем України

29 грудня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Овсяннікова В.С.,

за участю секретаря судового засідання – Матлахової Т.С.,

прокурора – Ісаєвої О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013220140000133 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпрорудний Запорізької області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який має третю групу інвалідності, старшого державного виконавця Богодухівського ВДВС, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшов затверджений обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013220140000133 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.

Обвинувачений в судовому засіданні просив повернути обвинувальний акт. В обгрунтування клопотання зазначив, що обвинувальний акт складено з порушеннями і він не відповідає вимогам КПК України, оскільки містить тільки виклад фактичних обставин і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а формулювання обвинувачення в обвинувальному акті – відсутнє.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, та просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку обвинуваченого, прокурора, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Так, в обвинуальному акті після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено наступне:

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України – одержання службою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, у значному розмірі.

За змістом ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Так, відповідно до обвинувального акту вбачається, що формулювання обвинувачення фактично зведено до посилання на правову кваліфікацію кримінального правопорушення та на положення ч. 2 ст. 368 КК України без зазначення доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, фактів, які впливають на ступінь його тяжкості тощо.

Зазначене не дає змоги суду зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичним формулюванням.

Такі суперечності, на думку суду, позбавляють суд можливості роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення у відповідності до вимог ст. 348 КПК України.

Таким чином, відсутність належного викладення формулювання конкретного обвинувачення в обвинувальному акті може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого.

Недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред`явленого обвинувачення та розяснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.

Аналіз змісту зазначених вимог закону у сукупності свідчить про те, що конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду. Разом з тим, обвинувальний акт повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті формулювання обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно за ст. 91 КПК України, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту».

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

Отже, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

Адже відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті відповідного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Крім того, в порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті взагалі відсутня його обов`язкова складова, передбачена п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України - формулювання обвинувачення, в обвинувальному акті викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Тобто в обвинувальному акті прокурор викладає лише фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими, що відповідає положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення прокурор вважає встановленими.

При цьому, в порушення вказаних вимог закону прокурор в обвинувальному акті вказує обставини, що встановлені досудовим розслідуванням.

Також в реєстрі матеріалів досудового розслідування в порушення п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України у розділ І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» не зазначений час, а зазначена лише дата.

В розділі І, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України зазначаються саме процесуальні дії, а не документи, складені за наслідками проведення таких дій.

Всі ці обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що є перешкодою для постановлення по справі законного і обгрунтованного та справедливого судового рішення, що є безумовною підставою для повернення акту прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України та виконання вимог КПК України з дотриманням права обвинуваченого на захист.

Отже, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним, відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України.

Вказані обставини згідно КПК України є обов`язковими вимогами стосовно змісту обвинувального акту та фактичних обставин злочину.

За таких обставин обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013220140000133 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В. С. Овсянніков