Рішення № 93894599, 22.12.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/80/20

Провадження № 2/618/54/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є. О.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко О. І.,

позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мазницького Н.М.,

представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Москаленко Н.І.,

представника третьої особи - спеціаліста з питань сім`ї, дітей та молоді Дворічанської селищної ради (до перейменування - органу опіки та піклування Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області) - Топчій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, орган опіки та піклування Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, служба у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, служба у справах дітей Дворічанської районної ради Харківської області, про визначення місця мешкання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, орган опіки та піклування Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, служба у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги наступним: він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 21грудня 1999 року. Від шлюбу мають трьох дітей: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області за № 618/863/18 від 17.09.2018 р. шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу діти проживають з ним. У січні 2020 року відповідачка без його дозволу забрала молодшу доньку ОСОБА_5 зі школи та увезла її в невідомому напрямку. Згодом дізнався, що колишня дружина на даний час проживає в м. Новомосковськ зі своїм співмешканцем та їх донькою. Він з відповідачкою не спілкується, виховує дітей самостійно, 09.01.2019 року він був вимушений звернутись до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 на період її навчання в університеті. Відповідачка перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною, не повідомляє адресу місця її проживання, не відповідає на телефонні дзвінки. Позивач намагався вирішити питання мирним шляхом, але відповідачка не бажає з ним розмовляти. Він звернувся за допомогою у центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дворічанської РДА. Фахівці центру відправили запит до Новомосковської ЗОШ І-ІІІ ступенів, дізнались адресу дитини та повідомили йому зазначену інформацію. Під час телефонних розмов з дитиною, донька була сумна, говорила, що скучила за ним та сестрою, що хоче проживати з ним та вчитися в Дворічанській школі. Позивачу відомо, що його дитина зараз ні з ким не спілкується, друзів не має, на прогулянки не виходить, позашкільні гуртки не відвідує. Через це він переживає за її психічний стан, їй важко адаптуватися на новому місці проживання та в новій школі. Вважає, що доньці краще проживати з ним ніж з матір`ю, оскільки дитина з самого народження проживала з ним, відвідувала Дворічанську ЗОШ, він повною мірою дбає про доньку, приймає активну участь у її вихованні, навчанні, позашкільному розвитку та дбає про оздоровлення дитини. Вона неодноразово приймала участь в шкільних олімпіадах та займала призові місця. В минулому році він з донькою відвідував санаторії «Бермінводи», «Ялинка». Позивач неодноразово возив її в розважальні центри, такі як дельфінарій, цирк, парк ім. Горького та ін. Позивачофіційно працює та має власне житло. Натомість відповідачка ніде не працює, власного житла не має, останні два роки не приймала участі у вихованні доньки та не спілкувалася з нею. За ці два роки дівчинка втратила емоційну прив`язаність до матері. Позивач не зловживає спиртними напоями, психічно здоровий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, судимостей та приводів в поліцію не має, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно. Ним створені всі умови для проживання дітей. В будинку чисто, тепло, продуктами харчування забезпечені. Він не перешкоджав та не буде перешкоджати відповідачці у спілкуванні з дитиною, натомість відповідачка чинить йому перешкоди. Оскільки він самостійно забезпечує дитину повною мірою, а колишня дружина матеріальної допомоги не надає, вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідачки на утримання доньки.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 , який 17 вересня 2018 року рішенням Дворічанського районного суду Харківської області шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 2014 року старша донька ОСОБА_7 мешкає окремо. Середня донька - ОСОБА_8 мешкає та зареєстрована в місті Харків, де навчається у вищому навчальному закладі. Молодша донька ОСОБА_5 з часу народження до грудня ІНФОРМАЦІЯ_5 мешкала за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , з грудня 2019 року разом з нею за місцем її мешкання. Приблизно з 2014 року до 2017 рік ОСОБА_1 був відсутній у зв`язку з проходженням військової служби. Сім`ї не допомагав в цей час. З 15.02.2017 по 15.02.2020 ОСОБА_2 проходила військову службу у Збройних Силах України за контрактом у військовій частині АО536. Причиною прийняття ОСОБА_2 до Збройних Сил України була неспроможність ОСОБА_1 забезпечувати сім`ю фінансово, він не мав роботи та після закінчення проходження своєї військової служби не працював, зловживав алкогольними напоями, байдикував, не допомагав позивачці за зустрічним позовом доглядати за домашнім господарством. Протягом трьох років з 2017-2019 роки ОСОБА_2 перераховувала свою заробітну плату на картку середньої доньки - ОСОБА_10 та своєї матері - ОСОБА_11 для придбання їжі та всього необхідного для доньок.

В період проходження військової служби ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, оскільки ОСОБА_1 в її відсутність постійно зловживав алкогольними напоями, негідно себе поводив у присутності дітей. Молодшою донькою займалась її матір ОСОБА_11 , яка мешкає через декілька дворів у АДРЕСА_2 .

22.10.2018 року рішення про розірвання шлюбу набрало законної чинності та наступного дня 23.10.2018 року ОСОБА_1 придбав житловий будинок, про що свідчить і рішення суду і витяг з реєстру прав нерухомості. Водночас, відповідач знайшов і гроші для придбання особистого житла та вивіз усе спільне майно подружжя з попереднього місця мешкання - меблі, посуд та інше з будинку, де мешкала сім`я ОСОБА_12 .

Станом на грудень 2019 року оселя за адресою АДРЕСА_1 була не придатна для життя людини. Молодша донька мешкала або у новому житлі батька, або у бабусі.

У грудні 2019 року ОСОБА_2 змушена була орендувати житло ближче до військової частини, яка знаходиться у смт Черкаське-Гвардійське Дніпропетровської області. У кінці грудня вона забрала молодшу доньку до себе, за місцем її мешкання у АДРЕСА_3 . Жодної з речей (одежу, сережки, книжки, зошити, електроні прилади, верхню одежу для зими та всі інші речі, які були придбані для дитини матір`ю) дитини ОСОБА_1 до цього часу не віддав, не зважаючи на прохання дитини.

ОСОБА_1 заздалегідь був попереджений ОСОБА_2 про час та день переїзду дитини у м. Новомосковськ (в останні дні навчання 2019 року), але відібрав у дитини всі її особисті речі. З часу переїзду батько дитини не надає дитині матеріальну допомогу, не забезпечує дитину та не приймає участь в її вихованні.

Дитина з січня 2020 року одразу пішла у Комунальний заклад загальної середньої освіти № 1 - загальноосвітній заклад І-ІІІ ступенів м. Новомосковська Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 з метою охорони здоров`я дитини склала декларацію з лікарем про надання медичної допомоги за місцем мешкання у м. Новомосковськ.

Таким чином, з грудня 2019 року до теперішнього часу молодша донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 .

Батько дитини після розірвання шлюбу і до теперішнього часу мешкає у придбаному житловому будинку АДРЕСА_4 .

На час відсутності матері молодша донька мешкала за своїм звичним місцем життя у АДРЕСА_1 , відвідувала начальний заклад (ліцей) у смт Дворічна. З батьком бачилась, але перебувала під постійним наглядом та опікою бабусі - ОСОБА_11 за місцем її мешкання у АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 забезпечує дитину всім необхідним для гідного виховання та розвитку. Після закінчення проходження служби, держава виплачує їй грошову компенсацію, надає пільги. Вона має можливість та забезпечує дитині гідне та щасливе дитинство та повноцінний розвиток як особистості.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дворічанського районного суду Харківської області у 2020 року та надав неправдиві докази до позову.

В свою чергу ОСОБА_2 звернулась до служби зі справ дітей Новомосковської районної ради Дніпропетровської області, за місцем фактичного мешкання, з проханням обстеження умов життя неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , проведення бесід з дитиною з залученням фахівців психології та інше з метою надання висновку як психолога так і Новомосковської районної ради щодо визначення місця мешкання дитини з матір`ю до суду.

Неповнолітня дитина неодноразово висловлювала батькові ОСОБА_1 своє бажання мешкати з матір`ю. Вона навіть у липні 2020 року надіслала йому аудіо звернення з проханням припинити ображати її матір та надати їй та матері спокій та наголосила бажання мешкати з матір`ю.

Взагалі дитина не бажає спілкуватись з батьком, але він наполягає та постійно друкує повідомлення негативного характеру, звертається до поліції, служби у справах дітей з неправдивими свідченнями про ОСОБА_2 .

З боку ОСОБА_2 є звернення № 12825 від 02.07.2020 року до Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками ст. 126-1 КК України «психічне насильство», оскільки протягом більше півроку останній ображає її, постійно висловлюється нецензурною лайкою на її адресу, погрожує, в стані алкогольного сп`яніння протягом дня та вночі турбує її та дитину, не дає спокою.

В добровільному порядку визначити місце мешкання дитини з нею ОСОБА_1 не погоджується, заперечує та вводить в оману офіційні органи про мешкання молодшої доньки з ним за місцем його фактичного проживання. Відсутність офіційного рішення про визначення мешкання дитини з матір`ю, порушує права дитини та перешкоджає у питанні реєстрації дитини з матір`ю, перетинання кордону України на час мандрівок, відпочинку за кордоном, навчання дитини та інше.

28 вересня 2020 року відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_12 до суду подано відзив на зустрічний позов, в якому він просив відмовити у задоволенні зустрічного позову та визначити місце проживання ОСОБА_9 з батьком та стягнути з ОСОБА_2 на утримання дитини аліменти в розмірі ј частини всіх видів її заробітку, обґрунтовуючи відзив наступним. Всі докази, які він надав до суду є належними і допустимими, а факти викладенні у документах - правдивими. Натомість позивачка свій зустрічний позов формулює повністю на неправдивих обставинах. Позивачка стверджує, що приблизно з 2014 по 2017 рік він проходив військову службу і в цей період сім`ї не допомагав. Він постійно пересилав кошти на картковий рахунок середньої доньки ОСОБА_6 та на картковий рахунок ОСОБА_13 . Все це підтверджується роздруківкою руху коштів з банківської картки. Він пересилав кошти саме доньці, а не позивачці по причині того, що позивачка витрачала кошти лише на себе, а дітям майже нічого не купувала. ОСОБА_2 стверджує, що після розірвання шлюбу він вивіз всі меблі та речі з будинку та забрав собі, але він забрав лише диван та пральну машину, а також свої особисті речі та особисті речі доньок. Позивачка вказує, що причиною надходження її до Збройних Сил була неспроможність відповідача забезпечити сім`ю фінансово, після проходження військової служби ОСОБА_1 не працював, зловживав алкогольними напоями, байдикував, не допомагав по господарству. Це є неправдою. Під час проходження військової служби він отримав поранення, проходив реабілітацію і по причині цього тимчасово не міг працювати. Він є інвалідом II групи. Приблизно з травня по вересень 2017 року він працював неофіційно в ПСП «Україна» охоронцем. У січні 2019 року ОСОБА_1 став на облік в центр зайнятості і від центру зайнятості працевлаштувався в ЦДЮТ робітником з благоустрою.

Під час його перебування у шпиталі позивачка ОСОБА_2 залишила дітей напризволяще та вступила до Збройних Сил України. Він просив її не залишати дітей самих, а дочекатись поки він повернеться зі шпиталю. Відповідачка заявила, що хоче бути незалежною та вільною від дітей, а тому вступає до Збройних Сил України. Він не зловживає алкогольними напоями, на відміну від позивачки. Під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , вона систематично вживала алкоголь, часто приходила додому напідпитку, прискіпувалась до дітей, під час алкогольного сп`яніння скандалила та неодноразово доводила середню доньку ОСОБА_4 до сліз, тим самим нанесла психологічну травму. Господарством ОСОБА_2 зовсім не займалась. Всі господарські питання були на ньому та ОСОБА_6 . Позивачка у своєму зустрічному позові протирічить сама собі. Так вона вказує, що за час її відсутності донька ОСОБА_5 мешкала за своїм звичним місцем проживання у АДРЕСА_1 . З батьком бачилась, але перебувала під постійним наглядом та опікою матері позивачки ОСОБА_11 . Не зрозуміло як вона могла бути під опікою та наглядом ОСОБА_11 , якщо донька постійно мешкала з батьком по АДРЕСА_1 . Так, бабуся інколи пригощала ОСОБА_5 цукерками, але не наглядала та не опікувалась нею. Позивачка вказує, що донька ОСОБА_5 не бажає спілкуватись з батьком та неодноразово висловлювала йому своє бажання жити з матір`ю, що у липні 2020 року дівчинка надіслала аудіо звернення батькові в якому просила не ображати матір та залишити їх у спокої. Під час розмов з ОСОБА_5 , донька ніколи не говорила йому, що не хоче з ним спілкуватися та проживати з матір`ю. А останнім часом позивачка взагалі не дає можливості йому спілкуватись з дитиною не пояснюючи причини. Стверджує, що ніякого аудіо звернення він не отримував. Позивачка вказує, що останні півроку ОСОБА_1 її ображав, висловлювався нецензурною лайкою, що 02.07.2020 р. вона звернулась до Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про порушення кримінальної справи за ознаками ст. 126-1 КК України «психічне насильство». ОСОБА_1 викликали до Дворічанського ВП Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області з приводу цього звернення та показали смс-переписку з позивачкою, яку вона надала до поліції. В цій смс-переписці відсутні ознаки психічного насильства, він лише наполягав на тому, щоб позивачка не перешкоджала у спілкуванні з дитиною. Позивачка вказує, що доцільно визначити місце проживання дитини з нею, оскільки висновок психолога показав більшу прихильність дитини до матері ніж до батька. Просив суд звернути увагу на те, що дитина вже більше ніж півроку проживає з матір`ю, і при цьому майже не спілкується з батьком по причині перешкоджання позивачки у їх спілкуванні. За цей час позивачка могла налаштувати дитину проти нього. Наприклад, сказати, що батько поганий, зловживає алкоголем, ображає матір та зовсім не любить доньку, не бажає спілкуватись з нею, не дзвонить, не допомагає. Хоча насправді ОСОБА_2 приховує номер телефону дитини та не дає можливості спілкуватися. ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 був заздалегідь попереджений про час та день переїзду дитини у м. Новомосковськ, але відібрав у дитини всі її особисті речі, що з часу переїзду дитини не надає їй матеріальну допомогу, не забезпечує дитину та не приймає участі у її вихованні. Насправді це не так. Позивачка його не попереджала про переїзд дитини. У січні 2020 року ОСОБА_2 без його відома та дозволу забрала молодшу доньку ОСОБА_5 зі школи та увезла її в невідомому напрямку, а тому він не мав змоги навіть передати дитині речі. Тривалий час він навіть не знав адресу місцезнаходження своєї доньки. Лише через місяць за допомогою працівників центру соціальних служб він дізнався адресу за якою проживає його дитина. На даний час дитячі речі він віддав бабусі дитини та попросив надіслати Новою поштою на адресу позивачки. Приймати участь у вихованні дитини він не має змоги, так як позивачка не дає навіть спілкуватися з дитиною. Він неодноразово просив позивачку надати йому номер карткового рахунку ОСОБА_5 для перерахування коштів, але вона ігнорувала його прохання, просила щоб він залишив її в спокої та не набридав дзвінками. Під час телефонних розмов з позивачкою він завжди просить її дати слухавку ОСОБА_5 , на що вона завжди відповідає, що дитина не бажає спілкуватися з ним. ОСОБА_1 впевнений, що ОСОБА_2 і надалі буде перешкоджати у спілкуванні з дитиною, а тому вирішити конфлікт мирним шляхом неможливо.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 за первісним позовом та його представник - адвокат Мазницький Н.М. свій позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просили відмовити, оскільки він необґрунтований та заявлений з надуманих підстав.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Москаленко Н.І.в судовому засіданні первісний позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, підтримала зустрічний позов, просила його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник третьої особи - спеціаліст з питань сім`ї, дітей та молоді Дворічанської селищної ради (до перейменування - органу опіки та піклування Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області) - Топчій О.С. в судовому засіданні зазначила, що при ухваленні рішення покладається на думку суду.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області Дронова Т. П. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила справу розглянути в її відсутність, а також зазначила, що при ухваленні рішення покладається на думку суду.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Ушкварок М. В. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила при ухваленні рішення дотримуватись прав та інтересів дитини, передбачених чинним законодавством.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком є ОСОБА_1 - позивач по справі за первісним позовом, матір`ю - ОСОБА_2 - відповідач по справі за первісним позовом, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 2010 року (т. 1 а. с. 7).

Згідно з рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 17.09.2018 шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 розірвано (т. 1 а. с. 9-10).

На даний час дитина проживає з матір`ю, що підтверджується висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 20.07.2020 № 1203/0/2-20 відповідно до якого з січня 2020 року ОСОБА_9 дійсно проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 та її співмешканцем ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 226-229).

ОСОБА_9 навчається в 5-Б класі КЗЗСО № 1 м. Новомосковська Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою комунального закладу загальної середньої освіти № 1 - загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів м. Новомосковська від 16.09. 2020 № 162 (т. 2 а.с. 174).

Відповідно до характеристики, виданої Дворічанським ліцеєм Дворічанської районної ради Харківської ради № 14 від 23.01.2020, ОСОБА_17 навчалася в Дворічанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2016 року. Дівчинка систематично відвідувала навчальний заклад, мала належний зовнішній вигляд. Була забезпечена шкільним приладдям, спортивною формою та іншими потрібними для учня речами. На уроках завжди активна, висловлювала свої власні думки, добре запам`ятовує теоретичний матеріал. Уважно слухала пояснення вчителя, не відволікалася на сторонні справи. Школу учениця не пропускала без поважних причин, лише по хворобі. ОСОБА_5 добре поводила себе в колективі, мала багато друзів, у стосунках з товаришами доброзичлива, користувалася авторитетом у товаришів. До старших ставилася з повагою. Батько дитини ОСОБА_1 приймав активну участь у вихованні та навчанні доньки. Він допомагав ОСОБА_5 у виконанні домашніх завдань, відвідував усі батьківські збори, цікавився успіхами та досягненнями дитини. Мати ОСОБА_2 не брала участь у вихованні та навчанні доньки (т. 1 а. с. 19).

Згідно з характеристикою Дворічанського центру дитячої та юнацької творчості Дворічанської РДА Харківської області від 15.01.2020 № 01-20/10, ОСОБА_1 працює на посаді робітника з благоустрою Дворічанського центру дитячої та юнацької творчості з 04.06.2019. За період перебування на вказаній посаді зарекомендував себе позитивно. За характером спокійний та врівноважений. В колективі користується повагою та авторитетом (т. 1 а. с. 21).

ОСОБА_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_5 . За місцем мешкання характеризується позитивно, що підтверджується довідкою-характеристикою, виданою Дворічанською селищною радою Дворічанського району Харківської області від 21.01.2020 № 103 (т. 1 а. с. 22).

ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та психіатра КНП «Дворічанська РЛ» не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «Дворічанської районної лікарні» від 17.01.2020 (т. 1 а. с. 8); на обліку в Дворічанському ВП Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області не перебуває та не перебував, приводів до поліції не мав, про що свідчить довідка Дворічанського ВП Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області від 21.01.2020 № 113 (т. 1 а. с. 23).

На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 (т. 1 а. с. 109-110).

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї, що проводилось з 30.11.2018 по 03.12.2018 ОСОБА_1 повністю задовольняє потреби доньки. На момент оцінювання в будинку чисто, тепло. Облаштовані місця для занять, сну і відпочинку. У дівчинки багато різноманітних іграшок, книжок, речі в гарному стані (т. 1 а. с. 27-29).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_5 , встановлено добрі умови проживання, присутнє опалення, гаряча/холодна вода, газопостачання, меблі, спальні місця для всіх членів родини, місця для навчання. Створені всі умови для виховання та розвитку дитини. Стосунки в сім`ї доброзичливі (т. 1 а. с. 20).

Згідно акту про надання послуг від 04.11.2019 № 247, ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_9 відвідували ДП «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» (т. 1 а. с. 112-113).

З акту обстеження умов проживання встановлено, що ОСОБА_9 проживає з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , стосунки в сім`ї доброзичливі, люб`язні, побудовані на взаєморозумінні та повазі один до одного. Матір приділяє вихованню дитини багато часу та зусиль, дівчинка виявляє бажання жити з нею.

Комісія вважає що ОСОБА_2 створені належні умови для проживання та всебічного розвитку малолітньої ОСОБА_9 (т. 1 а. с. 230).

Згідно висновку Новомосковського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 20.05.2020 щодо психологічного стану ОСОБА_9 , батьківського потенціалу матері ОСОБА_2 , визначення психоемоційного стану ОСОБА_5 та прихильність дитини до кожного з батьків, рекомендовано: батьківський потенціал матері на достатньому рівні; мати має бажання та можливість займатися вихованням своєї доньки; дитина бажає проживати з матір`ю (т. 2 а. с. 38-39).

З довідки-характеристики від 10.02.2017 № 70 встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . За час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе з позитивної сторони. Ввічлива, трудолюбива, до праці ставиться сумлінно та відповідально (т. 2 а. с. 40).

З 15.02.2017 по 15.02.2020 ОСОБА_2 проходила військову службу у Збройних силах України за контрактом у військовій частині А0536 (т. 2 а. с. 55, 56-68).

ОСОБА_2 є власницею житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.12.2007 (т. 2 а. с. 44-45, 46, 47, 48).

ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога та психіатра КНП «Дворічанська РЛ» не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «Дворічанської районної лікарні» від 24.01. 2020 (т. 2 а. с. 51).

ОСОБА_2 19.12.2020 укладено договір про оренду з правом викупу житлового приміщення (т. 2 а. с. 70-77).

Згідно з довідкою Державного центру зайнятості Новомосковського міськрайонного центру Дніпропетровської області від 17.09.2020 № 2636, ОСОБА_2 зареєстрована з 06.05.2020 як безробітна в Новомосковському МРЦЗ. Її дохід за період з 06.05.2020 по 31.08.2020 склав 33035,87 гривень (т. 2 а.с. 173).

В актах оцінки потреб сім`ї ОСОБА_2 № 21, 154 зазначено, що дитина харчується в школі безкоштовно, вдома регулярно присутня їжа. Сім`я проживає в 3-кімнатній квартирі, все необхідне для життя та розвитку дитини є в достатній кількості. У дитини є окреме ліжко, чиста постіль, шафа, стіл для занять, комп`ютер, канцелярські приладдя (т. 2 а. с. 28-37).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , які є батьками ОСОБА_2 , пояснили, що коли батьки ОСОБА_5 служили в армії, дитина проживала з ними. За ОСОБА_5 допомагала доглядати її сестра ОСОБА_18 . Кошти перераховували спочатку на банківську карту ОСОБА_6 , потім на банківську картку ОСОБА_11 . ОСОБА_5 ОСОБА_2 забрала до себе проживати в грудні 2019 року. ОСОБА_11 їздить в гості до своєї дочки й онуки у м. Новомосковськ. Відносини у ОСОБА_5 зі своєю матір`ю гарні, дитині з матір`ю добре, вона має багато друзів. ОСОБА_5 має мобільний телефон та телефонує ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . ОСОБА_5 з батьком проживати не бажає, хоче бути з матір`ю.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 пояснила, що її син та ОСОБА_5 навчалися в одному класі. Матір дівчинки бачила тільки 01 вересня, з батьком дівчинки бачиться постійно. ОСОБА_1 хороший батько, любить дитину, бере участь у вихованні ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що раніше мати вживала спиртні напої в присутності дітей, потім кричала, лаялась. Вихованням дитини займався батько.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 20.07.2020 № 1203/0/2-20, на період проходження ОСОБА_2 військової служби за контрактом, а саме з 15.02.2017 року до початку 2020 року, за усною домовленістю батьків, дитина залишилася проживати разом з батьком.

З січня 2020 року малолітня ОСОБА_17 проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 та її співмешканцем ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до акту обстеження від 13.03.2020, складеного за місцем проживання родини, у трикімнатної квартирі постійно проживають три особи. В приміщенні створені належні житлово-побутові умови. Санітарний стан житла задовільний, є всі комунальні зручності зроблений сучасний ремонт, всі кімнати облаштовані меблями та побутовою технікою. В квартирі затишно та комфортно. Для проживання ОСОБА_5 є окрема кімната з місцем для навчання, відпочинку та дозвілля. В кімнаті є іграшки, книжки, зошити та інші речи для дитини. Дівчинка має ноутбук, мобільний телефон, достатньо одягу відповідно віку та сезону. За висновками комісії мати створила всі необхідні умови для виховання та проживання доньки (копія акту обстеження додається).

Одразу після переїзду ОСОБА_9 на проживання до м. Новомосковськ, мати влаштувала її до школи. З педагогічної характеристики від 13.05.2029 № 76, яка надана КЗЗСО № 1 управління освіти м. Новомосковська відомо, що дівчинка навчається у закладі з 14.01.2020. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, активна учениця. Матеріал засвоює на високому та достатньому рівнях, мовлення розвинене, думки висловлює чітко, уміє мислити, аналізувати, робити висновки. Переважають такі риси характеру як доброта, врівноваженість, відповідальність, ввічливість. ОСОБА_5 користується авторитетом серед однолітків, бере активну участь у громадському житті класу та школи. Дівчинка швидко адаптувалася в новому середовищі, потоваришувала з однокласниками, з деякими дівчатками спілкується поза школою. Гуртки дитина не відвідувала, так як протягом II семестру було вимушене призупинення навчального процесу. Мати дівчинки - ОСОБА_2 систематично цікавиться навчанням доньки, виконує рекомендації класного керівника, вдома створила необхідні умови для її навчання та розвитку. Батько дитини - ОСОБА_1 до введення карантину періодично спілкувався з класним керівником у телефонному режимі.

В інформації головного лікаря КНП «Новомосковський міський центр первинної допомоги медико-санітарної допомоги» від 30.06.2020 зазначається, що ОСОБА_17 з 16.03.2020 знаходиться під наглядом сімейного лікаря амбулаторії ЗПСМ № 3. Стан здоров`я дівчинки задовільний, щеплена за віком згідно календарного плану. На прийом до сімейного лікаря дитину приводить матір. Медичні вимоги та призначення виконуються ОСОБА_2 в повному обсязі.

З січня 2020 року по теперішній час родина ОСОБА_2 перебуває в полі зору Новомосковського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. За результатами неодноразових відвідувань родини за місцем проживання, фахівцем соціальної роботи складалися акти оцінки потреб дитини та її сім`ї. Зі спостережень спеціаліста центру ознак складних життєвих обставин не встановлено.

З метою визначення психоемоційного стану дівчинки та прихильності ОСОБА_5 до кожного із батьків, а також батьківського потенціалу матері ОСОБА_2 , психологом Новомосковського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дніпропетровської області була проведена психологічна робота з ОСОБА_20 , за результатами якої складено відповідний висновок від 20.05.2020.

Згідно результатів психодіагностичного обстеження дитини виявлено, що вона має потребу у спілкуванні, дівчинка дружелюбна та товариська, спілкування з однолітками має для неї велике значення. За характером чутлива та образлива, відчуває потребу у спокійному і доброзичливому оточенні.

ОСОБА_5 легко йшла на співпрацю з психологом, старанно виконувала всі завдання, охоче розповідала про своє життя, але в проявах емоцій була стримана. В ході бесіди з дитиною, коли вона згадувала життя з батьком, вона помітно нервувала, часто ковтала слину, соромилася дещо розповідати, це було їй неприємно. На питання про батька дівчина повідомляла, що хоче щоб батько перестав пити, не лаявся. Згадала про нещасний випадок, коли впала з висоти і їй було дуже боляче та вона почувала себе нещасною. На питання про матір ОСОБА_5 повідомила, що в неї добра та любляча мати, вона добре поводиться з нею. Найяскравіший спогад в житті дівчинки відпочинок на морі з мамою.

Стосунки між колишнім подружжям конфліктні. В родині матері дівчинка почуває себе добре, але відчувається стриманість та деяке побоювання щодо відношення до себе. Дитина поступово пускає матір у свій внутрішній світ так як деякий час мешкала з батьком, який досить негативно ставився до колишньої жінки.

Більшу прихильність на даний час дівчинка відчуває до матері, з нею вона почуває себе у безпеці, сімейна атмосфера в родині матері виявляється більш сприятливою для дитини.

Батько для ОСОБА_5 є значною та авторитетною людиною, але дівчинка відчуває до нього не досить позитивні відчуття, ображена. На питання з ким із батьків хотіла б постійно проживати відповідала, що з матір`ю.

За результатами психологічного діагностування ОСОБА_2 виявлено, що вона цілком успішно йде по життю, в неї достатньо здорового честолюбства і самовпевненості. Дослідження дитячо-батьківських відношень показує, що мати приймає свою дитину такою, яка вона є, поважає індивідуальність дитини, симпатизує їй. Вона багато часу проводить з донькою, поважає її інтереси і плани. Мати цінує інтелектуальні та творчі здібності дитини, довіряє їй, намагається стати на її бік з будь-яких питань. ОСОБА_2 не встановлює дистанцію між собою та дитиною, задовольняє її основні потреби та огороджує від неприємностей, заохочує самостійність доньки. Жінка відкрита до спілкування та обговорення встановлених правил поведінки, допускає зміну у своїх вимогах у розумних межах. Невдачі дитини вона вважає випадковими і вірить у неї. Показник емоційного контакту матері з дитиною високий.

ОСОБА_2 матеріально забезпечена. На обліках у лікаря- психіатра, лікаря нарколога не перебуває. В ході роботи, проведеної з матір`ю ОСОБА_22 , не виявлено виняткових обставин, за якими її малолітня дочка повинна бути розлучена зі своєю матір`ю.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини члени комісії дійшли висновку про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_9 з матір`ю (т. 1 а. с. 226-229).

За ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зобов`язує держави-учасниці забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Європейський суд з прав людини зазначив, що з метою недопущення порушень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року під час розгляду справ про визначення місця проживання дитини слід враховувати два міркування: по-перше, в найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, в найкращих інтересах дитини забезпечити її розвиток в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», § 100; рішення ЄСПЛ від 11липня 2017 року у справі «М. С. проти України», § 76).

Частиною 3 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан дитини тощо.

У постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16, у якій також розглядалося питання визначення місця проживання малолітньої дитини, зазначено, що у принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Подібні висновки про обов`язковість судів брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини про те, що малолітня дитина не повинна бути розлучена зі своєю матір`ю, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, містяться й у постанові Верховного Суду України від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17.

Таким чином, у зазначених постановах Верховний Суд України зробив висновок про те, що до правовідносин, що виникають з визначення місця проживання дитини, суди повинні обов`язково застосовувати принцип 6 Декларації прав дитини про недопустимість розлучення дитини з матір`ю, крім випадків, коли є виняткові обставини.

У статтях 8, 9 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Суд приймає до уваги, що мати дитини має постійне місце проживання та джерело існування, створила необхідні умови для проживання, виховання та розвитку дитини.

При цьому суд не встановив виняткових обставин у розумінні положень ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір`ю.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю, що буде відповідати її якнайкращим інтересам та відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дитини зі своєю матір`ю.

При цьому суд враховує, що проживання дитини з матір`ю не призведе до істотного порушення прав батька, оскільки відповідно до закону той з батьків, хто проживає окремо від дитини, має право на безперешкодне спілкування з дитиною і зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дітей (аліменти) можуть присуджуватися за рішенням суду у частці від доходу їх батька або у твердій грошовій сумі.

На підставі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, мінімальний гарантованийрозмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням обставин справи, стану здоров`я та матеріального становища дитини та платника аліментів, суд визначає цю частку у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (прибутку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, присуджуючи аліменти, згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи вищезазначене, інтереси дитини, її прихильність до матері, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про доцільність проживання дитини з матір`ю, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 слід задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що позивачем за первісним позовом та його представником не надано достатньо належних і допустимих доказів для задоволення його позовних вимог.

Позивачем за зустрічним позовом та його представником надано достатньо належних і допустимих доказів для задоволення її позовних вимог.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив наявні у справі докази, з`ясував обставини, на які посилається позивач за первісним позовом та його представник і відповідач за зустрічним позовом, як на підставу своїх вимог, а відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом та його представник, як на підставу своїх заперечень, приймаючи до уваги пояснення і висновки третіх осіб, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази як кожен окремо так і в сукупності, виходячи з інтересів малолітньої дитини,суд вважає за необхідне в задоволенні первісного позову відмовити і задовольнити вимоги зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 , треті особи: служба у справах дітей Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, юридична адреса: вул. Слобожанська буд. 8 смт Дворічна, Дворічанського району Харківської області, орган опіки та піклування Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, юридична адреса: вул. Слобожанська, буд. 8, смт Дворічна, Дворічанського району Харківської області, служба у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, юридична адреса: вул. Шевченка буд. 7 м. Новомосковськ Дніпропетровська області, орган опіки та піклування Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, юридична адреса: вул. Гетьманська буд. 14 м. Новомосковськ Дніпропетровської області, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів -відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , треті особи: служба у справах дітей Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, юридична адреса: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14; служба у справах дітей Дворічанської районної ради Харківської області, юридична адреса: 62702, Харківська область, смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8, про визначення місця мешкання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів - задовольнити.

Визначити місце мешкання неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженки с. Митрофанівка Дворічанського району Харківської області за місцем мешкання її матері ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (прибутку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 29 грудня 2020 року.

Суддя Є. О. Бунін