Рішення № 93894017, 29.12.2020, Міловський районний суд Луганської області

Справі № 418/4565/20

2-а/418/372/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2020 р. Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді Шовкуна В.О.

за участю секретаря Бутенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника ВІПС (типА) ВПС «Мілове» ім.. Віктора Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни, співвідповідач – Луганський прикордонний загін ім.. Героя України полковника Євгена Пікуса, про скасування постанови винесеної 08.11.2020 р. № 134470 по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До суду звернулася позивачка ОСОБА_1 з адміністративним позовом у якому просить суд скасувати постанову № 134470 від 18.11.2020 року, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування Позову Позивачка вказує, що правопорушення вона не вчиняла, кордон з ТОТ до РФ не перетинала, їхала з території РФ. Постанова складалася в нелюдських умовах, процес тривав близько 10 годин. Особа чоловічої статі, хоча в ній вказано ПІБ « ОСОБА_2 », наказав поставити підписи в невідомих документах та пояснив, що після цього дозволять перетнути кордон. Ці документи для ознайомлення не надавались, не ставив жодних запитань, права не роз`яснював, зміст постанови не оголошував. Вона відмовлялась ставити підписи, вимагала правозахисника, дзвонила на гарячу лінію. Але, за нестерпних умов їй довелося поставити підписи в невідомих документах.

Аргументи учасників справи

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, однак подала відзив на позовну заяву у якому у задоволенні позову просила відмовити за необґрунтованістю. Вказала, що Позивачем порушено порядок оскарження постанови встановлений ст. 288 КУпАП, та остання пояснила, що вона у незаконний спосіб перетнула державний кордон України з ТОТ до РФ, хоча мала можливість у законний спосіб виїхати з ТОТ. При наданні пояснень не виказувала будь-яких заперечень, не надала ніяких документів. Від правової допомоги відмовилася, права були роз`яснені під підпис.

Надала копію адміністративної справи у відношенні Позивача.

Представник Луганського прикордонного загону у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомили, подали до суду відзив у якому у задоволенні позову просили відмовити з аналогічних підстав викладених відповідачем ОСОБА_2 у відзиві.

Також Луганський прикордонний загін подав клопотання про витребування доказів, яке задоволенню не підлягає, оскільки воно подано з пропуском строку зазначеного у ч. 2, 3 ст.79 КАС України, та не відповідає вимогам встановленим ч. 2 ст. 80 КАС України.

Позиція суду

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши письмові матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до наступного.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення № 134470 від 08.11.2020 року, яка винесена в.о. начальника ВІПС (типА) ВПС «Мілове» ім.. В.Банних капітаном Франчук Тетяною Анатоліївною, під час прикордонного контролю 08.11.2020 року було виявлено громадянку України ОСОБА_1 , яка пояснила, що на напрямку н.п. Успенка (ТОТ України) – н.п. Матвєєв Курган (РФ) перетнула державний кордон України з ТОТ до Російської Федерації, чим порушила п. 3 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, тобто вчинила правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та врахувавши зокрема щире каяття особи, її визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Постанову підписано посадовою особою, та вручено Позивачу під підпис. (а.с.8)

Відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 , остання є громадянкою України. (а.с.9-10)

Згідно наданої копії матеріалів адміністративної справи (яка була витребувана судом), вбачається наступне.

Так, у копії письмових пояснень від 08.11.2020 року вказано, що Позивач потрапила на територію РФ через Успенку, та оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. (а.с. 53)

Інформація щодо перетину кордону України з ТОТ до РФ викладена у в копії рапорту ст. прапорщика ОСОБА_3 від 08.11.2020 року.(а.с. 55)

Позивач поставив підпис під викладеними у письмовій формі правами та обов`язками, та підписав заяву про відмову від надання правової допомоги. (а.с.56-57)

З копії витягу з книги прикордонної служби ВПС «Мілове» з 08.-00 07.11.2020 р. по 08-00 08.11.2020 року, та копії витягу з розділу 1 «Список особового складу», вбачається, що ОСОБА_2 має військове звання – капітан, та займає посаду - в.о. начальника ВІПС (типА) (а.с. 68-69)

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, судом було встановлено, що доказом вчинення Позивачем правопорушення, є визнання ним своєї вини, на підставі чого зроблено висновок про вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Однак, факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 08.07.2020 року у справі № 117/525/17.

Також слід зауважити, що рапорт старшини І.Ахтирського від 19.11.2020 року, у розумінні ст. 251 КУпАП, не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення Позивачем адміністративного правопорушення

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20.05.2020 року у справі № 524/5741/16-а.

Інформації,яка викладена у письмових пояснень Позивача, спростовується її зверненням з даним позовом до суду та не визнанням своєї вини. Відповідачем не спростовано інформацію щодо формального підписання Позивачем всіх документів під тиском посадових осіб прикордонної служби.

Також, Позивачка повідомила Відповідача, що вона оспорює правопорушення та накладене стягнення, що відповідно до вимог ст. 258 КУпАП передбачало складення протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, Відповідачем цього зроблено не було.

Окрім того, суду не надано доказів на підтвердження повноважень посадової особи, яка склала оскаржувану постанову, на розгляд справ та накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ч. 1, абз. 1 ч. 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що Відповідачами не подано до суду належних доказів на підтвердження правомірності дій з прийняття оскаржуваної постанови, дотриманню порядку складання цієї постанови та ознайомлення з нею, порядку розгляду адміністративної справи та на спростування даного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати понесені Позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 72-77, 139, 286 КАС України, ст.ст. 7, 33, 204-2, 222-1, 245, 247, 251, 258, 268, 280, КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до в.о. начальника ВІПС (типА) ВПС «Мілове» ім.. Віктора Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни, співвідповідач – Луганський прикордонний загін ім.. Героя України полковника Євгена Пікуса, про скасування постанови винесеної 08.11.2020 р. № 134470 по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову № 134470 від 08.11.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321736, місцезнаходження: пр. Перемоги, 58, м. Лисичанськ, Луганська обл., 93120)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень, 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя: В.О.Шовкун