Ухвала суду № 93892103, 29.12.2020, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/50/20

1-кп/0187/272/20

УХВАЛА

"29" грудня 2020 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання

Клисак Н.Г., прокурора Сергієнко Л.Г., захисника Попова В.А., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальних провадженнях № 12017040600000442 від 02.11.2017 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого по ст. 121 ч.1, 185 ч.1 КК України.

В С Т А Н О В И В

В судовому засіданні надійшло клопотання прокурора Сергієнко Л.Г. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з посиланням на те, що органами досудового слідства обвинувачується ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно реєстру матеріалів досудового розслідування 28.04.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України.

Під час досудового розслідування 29.04.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Царичанського районного суду ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 28 червня 2020 року.

Ухвалою Петриківського районного суду від 09.09.2020 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено до 02 січня 2021 року.

Посилаючись на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину за ч. 1 ст. 121 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, ОСОБА_1 може здійснити спробу вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду або незаконно впливати на свідків чи потерпілих по даному кримінальному провадженню, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.

Захисник Попов В.А. просить обрати домашній арешт ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання і просить обрати домашній арешт, пославшись на хворобу матері.

Потерпілий ОСОБА_2 надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із обвинувальних актів ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 121 ч. 1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також, суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому та можливість впливати на потерпілого та свідків. Обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 не припинили існувати і обвинувачений може переховуватись від суду.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Обставини, що враховувалися судом при обранні раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не має.

При цьому, суд також враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, наслідки злочину, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні умисного тяжкого злочину.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального проступку по ст. 185 ч.1 КК України.

Суд вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризикам продовження вчинення злочинів, переховування від суду, що дає підстави для застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання обвинуваченого та захисника на обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд до уваги не приймає, так як ухвалою Царичанського суду від 29.04.2020 року обвинуваченому вже обирався цілодобовий домашній арешт по АДРЕСА_1 , який він порушив і переховувався за місцем мешкання, знаходився в розшуку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення умисних злочинів, не працює, обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення проти здоров`я людини, потерпілий ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні наполягав на покарання із позбавленням волі, обвинувачений може переховуватись від суду, строк тримання під вартою у ОСОБА_1 спливає 02.01.2021 року, судовий розгляд справи не закінчено, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів до 26 лютого 2021 року.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 185 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з 29 грудня 2020 року до 26 лютого 2021 року.

Для утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» МЮ України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:І. М. Іщенко