Ухвала суду № 93891672, 15.09.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1577/20

У Х В А Л А

15 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

суддів - Басової Н.В., Калініченка Г.П.,

при секретарі - Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040000000258 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Очеретяного Д.А.,

захисника адвоката Федосєєва Є.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором Очеретяним Д.А. було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в межах граничного строку, встановленого чинним КПК України, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки у обвинуваченого відсутній офіційний дохід.

Захисник обвинуваченого Федосєєв Є.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки прокурором не було наведено будь-яких доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, захисник доводив суду, що ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом для ОСОБА_1 . Звернувся з клопотанням, яким просив змінити обраний запобіжний захід на інший, більш м`який не пов`язаний з позбавленням волі, а саме, цілодобовий домашній арешт або мінімальний розмір грошової застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання захисника Федосєєва Є.О.

Колегія суддів, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Так, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2019 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 з визначенням застави у розмірі 401 400 гривень та обов`язками, виконання яких на нього покладається у випадку внесення застави.

Відповідно до ст. 331 КПКУкраїни, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно вимог ст. 176 та ст.177 КПК України, законодавець дав вичерпний перелік загальних положень про запобіжні заходи та визначив мету і підстави їх застосування за наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідност.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає реальними, обґрунтованими та такими, що не переставали існувати заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, колегія суддів відповідно до ст. 178 КПК України також враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків, відсутності постійного місця роботи та офіційного джерела доходів.

Крім того, покарання за ч. 3 ст. 307 КК України не передбачає застосування ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Також, як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого стороною захисту не надано.

Оцінюючи в сукупності відносно обвинуваченого всі обставини, зазначені в ч.1.ст. 178 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Натомість, клопотання захисника адвоката Федосєєва Є.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт або мінімальний розмір грошової застави не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставним та необґрунтованим.

Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника адвоката Федосєєва Є.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт або мінімальний розмір грошової застави – відмовити.

Клопотання прокурора Очеретяного Д.А. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 12 листопада 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий К.О. Скрипник

Судді Н.В. Басова

Г.П. Калініченко