Рішення № 93891330, 17.12.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6801/20

Провадження № 2/0203/1094/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Пилипенко А.С.,

за участю позивачки – ОСОБА_1

представника позивачки – адвоката Боровик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_2 , приватні нотаріуси Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіна Анжеліка Валеріївна, ОСОБА_3 , про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки та вилучення запису про іпотеку та заборону відчуження майна –

встановив:

17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», в якому зазначила третіми особами без самостійних вимог – приватні нотаріуси Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіну Анжеліку Валеріївну, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та британську компанію Юкрейн Моргтейдж Лоун Файнес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ, про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки та вилучення запису про іпотеку та заборону відчуження майна. (а.с.1) Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2020 року дану позовну заява було передано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю. (а.с.20)

07 вересня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки та вилучення з реєстру запису про іпотеку та заборону. В обґрунтування позову зазначено, що в серпні 2006 року між позивачкою та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір за умовами якого позивачка отримала кредит у розмірі 5340 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, позивачкою було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Як зазначає позивачка вона належно виконувала взяті на себе зобов`язання, та згідно інформації АТ КБ «Приватбанк» в неї відсутня заборгованість за кредитним договором. У жовтні 2019 року позивака вирішила зняти із належної їй квартири заборону на відчуження, на, що АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки було відступлено Юкрейн Моргтейдж Лоун Файнес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ, у зв`язку із чим АТ КБ «Приватбанк» не має змоги вжити заходів для зняття заборони відчуження з нерухомості. Юкрейн Моргтейдж Лоун Файнес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ з 03 жовтня 2017 року ліквідовано. Оскільки позивачка не має можливості самостійно припинити обтяження, вона просить суд визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № DNK0GK00000110 від 03 серпня 2006 року та договором іпотеки № DNK0GK00000110 від 03 серпня 2006 року укладеними між Ат БК «Приватбанк» та позивачкою, скасувати накладене на квартиру, що находиться за адресою АДРЕСА_2 , обтяження, шляхом виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку за № 4236017, та запису про заборону за № 3556137, та стягнути судові витрати. (а.с. а.с. 1 – 3).

Ухвалою від 09 вересня 2020 року позовна заява була залишено без руху через невідповідність її вимогам ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 27). 23 вересня 2020 року позивачем було усунуто недоліки позовної заяви, подано уточнену позовну заява (а.с. а.с. 30 – 33).

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року було прийнято позов та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні із викликом сторін. (а.с. а.с. 34 – 35) Одночасно було вирішено питання щодо третіх осіб, залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А., приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіна А.В., приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлової Т.Є. В залученні «Юкрейн Моргтейдж Лоун Файнес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» було відмовлено оскільки вказана третя особа 03 жовтня 2017 року була ліквідована а отже втратила свою правосуб`єктність і не може виступати в якості учасника у справі (а.с. а.с. 34 – 35).

В судовому засіданні 10 листопада 2020 року ухвалою суду було витребувано докази, у зв`язку із чим було оголошено перерву (а.с.а.с. 46, 47 – 48, 51 – 52).

Оскільки всі дії з підготовки справи до розгляду були виконані, в судовому засіданні 27 листопада 2020 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 грудня 2020 року (а.с. а.с. 64, 65 – 66, 69).

В судовому засіданні 17 грудня 2020 року було розглянуто справу по суті (а.с. а.с. 74 – 75).

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

Позивачка в судовому засіданні з доводами представника погоджувалась, просила задовольнити позов.

Представник відповідача для розгляду справи по суті не з`явився, про місце, час та розгляду справи був повідомлений. В судовому засіданні 10 листопада 2020 року в якому він був присутній, пояснень з приводу позову не надавав.

Від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких вона зазначила, що припинила нотаріальну діяльність, матеріали нотаріально справи були передані в архів. У зв`язку із цим просила провести розгляд справи за її відсутності (а.с.41).

Судом було уточнено процесуальний статус ОСОБА_2 як фізичної особи, а не приватного нотаріуса (а.с. 65 дія 15).

Інші треті особи про місце, час та дату розгляду справи повідомлялись шляхом направлення на їх адресу судових повісток, про причини неявки не повідомили (а.с. а.с. 37, 68).

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

03 серпня 2006 року між позивачкою та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № DNK0GK00000110, за умовами якого позивачка отримала від банку кредитні кошти в доларах США, та зобов`язалась їх повернути в строки обумовлені договором. (а.с.7-8) В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банко та позивачкою було укладено договір іпотеки № DNK0GK00000110 від 03 серпня 2006 року, відповідно до умов якого, позивачка передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 ). (а.с. а.с. 9 – 10)

Згідно інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» право вимоги за вказаними вище кредитним договором разом із договором іпотеки було відступлено на користь Ukrain Mortgage Loan Finance NO/1 PLC (Великобританія) (а.с.14). При цьому доказів такого відступлення до матеріалів справи не надано, копія договору про відступлення в матеріалах справи відсутня.

Ухвала суду від 10 листопада 2020 року про витребування доказів не виконана. При цьому суд враховує, що відповідач як сторона договору відступлення повинен мати другий примірник цього договору.

Згідно інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № DNK0GK00000110 від 03 серпня 2006 року відсутня, кредит погашений (а.с.15).

Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна міститься запис про заборону на відчуження на відчуження квартири АДРЕСА_1 ), накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко Вікторією Аркадіївною 03 серпня 2006 року за реєстром № 108, запис про заборону № 3556137 (а.с. 17).

Крім того, в Державному реєстрі іпотек міститься запис № 4236017 щодо іпотеки за вказаним вище договором (а.с. 17).

При вирішення позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» – це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

При цьому основним зобов`язанням є зобов`язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов`язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За змістом ст.17 цього Закону іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені фактичні обставини у справі, зокрема, припинення зобов`язань позивачки за кредитним договором шляхом його повного виконання, похідне зобов`язання у вигляді іпотеки за іпотечним договором у позивача також припинилось.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вже зазначалось вище, згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (далі – Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Тобто разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, з державною реєстрацією відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача (ч. 5 ст. 43 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики або за рішенням суду.

Отже, оскільки зобов`язання за кредитним договором припинилось у зв`язку із належним виконанням умов цього договору, а тому іпотека за договорами іпотеки також є припиненою, як похідне зобов`язання від основного, що у свою чергу, має наслідком зняття заборон відчуження нерухомого майна позивача та вилучення записів про накладення цих заборон з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, вимоги про визнання договору іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є взаємопов`язаними та такими що витікають одна з одної, а тому не потребують встановленню додаткових зобов`язань для будь-якої із сторін чи третіх осіб.

Відповідно до ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

З приводу відступлення зобов`язань за іпотечним договором суд відзначає, що договір про таке відступлення відповідачем не наданий, зобов`язання за кредитним договором виконувались позивачкою саме на користь відповідача, який і надав довідку про погашення кредиту, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позов пред`явлено до належного відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати слід розподілити в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 391, 509, 546, 575, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 12, 76-77, 141, 263-265, 280, 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки та вилучення запису про іпотеку та заборону відчуження майна – задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № DNK0GK00000110 від 03 серпня 2006 року та договором іпотеки № DNK0GK00000110, посвідченим 03 серпня 2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко Вікторією Аркадіївною, за реєстром № 2577.

Скасувати заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 ), накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко Вікторією Аркадіївною 03 серпня 2006 року за реєстром № 108, шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про іпотеку за № 4236017 та запису про заборону № 3556137

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570; адреса: Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 28.12.2020 р.

Суддя С.В. Єдаменко