Рішення № 93890414, 16.11.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2691/19

Провадження № 2/209/1304/19

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору припиненим, -

в с т а н о в и в:

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000095325 від 30 січня 2013 року у розмірі 126855,97 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог АТ КБ "ПриватБанк" зазначив, що 30 січня 2013 року АТ КБ "ПриватБанк" та відповідач уклали кредитний договір № SAMDN03000095325, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 120000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідач не виконував своїх обов`язків за кредитним договором, через що, станом на 28 травня 2019 року, має заборгованість перед позивачем в сумі 231158,38 грн., яка складається з наступного: 116196 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 114962,38 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; але просить стягнути тільки частину заборгованості, яка становить 126855,97 грн. та складається з наступного: 116196 грн. – заборгованість за кредитом, 10659,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30 січня 2013 року по 26 лютого 2018 року.

27 серпня 2019 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 24.01.2020 року цивільна справа була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

ОСОБА_1 24.01.2020 року звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив суд визнати договір № SAMDN03000095325 від 30 січня 2013 року припиненим та зобов`язати позивача за первісним позовом відобразити у системі обліку банку інформацію про припинення договору № SAMDN03000095325 від 30 січня 2013 року.

На обґрунтування зустрічного позову представник ОСОБА_1 – адвокат Галенко О.Є. зазначає, що посилання банку про часткове стягнення заборгованості по кредиту без вирішення питання про списання банком заборгованості по процентам у розмірі 114962,38 грн. не буде повним. Зазначає, що посилання позивача на часткове стягнення суми заборгованості є таким, що не відповідає дійсності, так як заборгованість у сумі 126855,98 грн. і є загальною сумою боргу.

21.02.2020 року зустрічна позовна заява була прийнята та об`єднана в одне провадження з первісним позовом.

03.03.2020 року позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову. На обґрунтування відзиву зазначив, що згідно з умовами договору банком передано відповідачу кредитну карту зі строком дії до 31.01.2018 року, з встановленим кредитним лімітом на платіжну картку, в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві, Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах строки. Згідно з умовами Кредитного договору № SAMDN03000095325позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. 31.01.2018 року – кінцева дата для здійснення відповідачем останнього місячного платежу по погашенню кредиту, а не кінцевий термін спливу виконання грошових зобов`язань та припинення зобов`язань в цілому.

18.05.2020 року до суду від представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, у якій просив визнати договір № SAMDN03000095325 від 30 січня 2013 року припиненим. На обґрунтування відповіді на відзив зазначив, що ОСОБА_1 30.01.2013 року з метою отримання банківських послуг вступив у правовідносини шляхом підписання заяви № SAMDN03000095325, згідно якої отримав кредит у розмірі 120000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зазначає, що надані позивачем за первісним позовом Правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, що узгоджується з висновком Верховного суду України від 11.03.2015 року, провадження 6-16цс15. Окрім того, зазначає, що укладений між сторонами кредитний договір у вигляді анкети-заяви не містить строку повернення кредиту.

16.05.2020 року від представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на подану відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в яких просили відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі. На обґрунтування заперечень зазначив, що сторонами, при укладені кредитного договору, були обговорені всі істотні умови кредитування. Предметом спору є заборгованість до стягнення, яка становить 126855,97 грн. та складається з 116196 грн. – заборгованість за кредитом; 10659,97 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30.01.2013 року по 26.02.2018 року, однак відповідачем розрахунок заборгованості не спростований та не заперечувався.

Сторони у судове засідання не з`явилися, представник позивача за первісним позовом подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з`явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутності.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 січня 2013 року сторони уклали кредитний договір № SAMDN03000095325 про відкриття картрахунку і обслуговуванні платіжної картки (а.с. 19), відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 120000 грн. з типом картки НОМЕР_1 , по кредитному ліміту «Фінансовий». У тексті договору відповідач підтвердив свою згоду на те, що він був ознайомлений з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" у письмовому вигляді. Крім того відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 20, 21-44).

На теперішній час, відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконує та станом на 28 травня 2019 року, має заборгованість перед позивачем в сумі 231158,38 грн., яка складається з наступного: 116196 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 114962,38 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Однак позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитом у сумі 126855,97 грн., яка складається з наступного: 116196 грн. – заборгованість за кредитом, 10659,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30 січня 2013 року по 26 лютого 2018 року, що підтверджується наданими позивачем розрахунками (а.с. 12-18).

ОСОБА_1 , згідно умов кредитного договору, отримав картки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , остання з яких мала термін дії до січня 2018 року, що підтверджується довідкою за № 30.1.0.0/2-20190726/0901 від 20.02.2020 року (а.с. 121). Відповідно до виписки за період з 30.01.2013 року по 28.05.2020 року по картрахункам (а.с. 144-156, 199-219), відповідач користувався вказаними кредитними картками.

Як встановлено судом, відповідачем за первісним позовом було порушено вимоги Умов та правил надання банківських послуг, тобто укладеного сторонами договору, та ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту, відсотків та пені.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, зобов`язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості по тілу і процентам за користування кредитом підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 126855,97 грн., яка складається з наступного: 116196 грн. – заборгованість за кредитом, 10659,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30 січня 2013 року по 26 лютого 2018 року.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 634 ч.1 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст. 625 та ст. 1052 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та у разі невиконання ним обов`язків, встановлених договором позики, позикодавець (позивач) має право вимагати від відповідача дострокового повернення позики та сплати належних йому процентів.

У п.п. 1 п.1.3 договору № SAMDN03000095325 про відкриття картрахунку і обслуговуванні платіжної картки визначено, що базова процента ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору для валюти – гривня – становить 2,2% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Враховуючи, що заборгованість відповідача за первісним позовом за тілом кредиту становить 116196 грн., то базова процента ставки становить 2556,31 грн. (116196*2,2/100=2556,31). Останній день строку дії картки – 31.01.2018 року, таким чином з 30.01.2013 року по 31.01.2018 року становить 60 місяців, на які позивач міг нарахувати відсотки з базовою процентною ставкою, що відповідає 153378,60 грн. (2556,31*60=153378,60).

Крім того, у зустрічній позовній заяві, позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом визнав, що заборгованість у сумі 126855,98 грн., яку просить стягнути позивач за первісним позовом, є загальною сумою боргу, яку можливо заявити до стягнення.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30.01.2013 року по 26.02.2018 року у розмірі 10659,97 грн., суд, враховуючи вимоги ст. 13 ЦПК України, виходити за межі позовних вимог не може, тому вважає, що первісний позов підлягає задоволенню.

Щодо зустрічної позовної заяви про визнання договору припиненим суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 526 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за первісним позовом, зобов`язання за кредитним договором № SAMDN03000075095325 від 30 січня 2013 року не виконано, доказів щодо повного або часткового погашення заборгованості ним подано не було, тому суд приходить до висновку, що законних підстав для визнання вказаного кредитного договору припиненим немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Первісний позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1"Д", адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000075095325 від 30 січня 2013 року у розмірі 126855 (сто двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 97 копійок станом на 28 травня 2019 року, яка складається з наступного: 116196 (сто шістнадцять тисяч сто дев`яносто шість) гривень - заборгованість за кредитом, 10659 (десять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 97 копійок - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30 січня 2013 року по 26 лютого 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору припиненим - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя К.Л.Шендрик