Вирок № 9388895, 30.04.2010, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 1- 113/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2010 р. Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі : судді П”ятковського В.І.

секретаря Іванишин Х.І..

з участю прокурора Стефака А.Я., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї кримінальну справу про обвинувачення

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 українця, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, гр. України,

- в скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 заволодів чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб та за попередньою змовою групою осіб склав завідомо підроблений документ, який видається підприємством і надає певні права, а також використав даний підроблений документ.

Дані злочини було скоєно за наступних обставин.

Так підсудний 16 жовтня 2006 року керуючись корисливими мотивами за попередньою змовою, із особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою незаконного отримання кредиту в АКБ «ТАС-Комерцбанк», власноручно вніс на своє ім»я недостовірні дані, в поданий вищевказаною особою, бланк довідки про заробітну плату, за період з квітня по вересень 2006 року, що була завірена печаткою підприємця ОСОБА_4, і підписавши його подав через цю ж особу разом з іншими документами працівникам АКБ «ТАС-Комерцбанк», на даний час ВАТ «Сведбанк», ввівши їх таким чином в оману щодо власної платоспроможності. В результаті підсудним було укладено кредитний договір за № 0805/1006/50-529 та отримано кредит на суму 10000 грн., який у банк повернуто не було.

Свою вину у скоєному злочині підсудний визнав і дав суду наступні показання.

У жовтні 2006 року до нього звернувся ОСОБА_3, його хороший знайомий і запропонував отримати у АКБ «ТАС-Комерцбанк» грошовий кредит на 10 000 грн. Так як на той час він відчував фінансову скруту, із-за оплати за навчання і відсутності місця роботи, то погодився на його пропозицію.

16 жовтня 2006 року знаходячись біля приміщення банку ОСОБА_3 передав йому чистий бланк довідки про заробітну плату із відбитком печатки приватного підприємця ОСОБА_4 і він власноручно, під диктовку ОСОБА_3, вніс у нього дані про отримувану заробітну плату і підписав довідку. Після цього ОСОБА_3 взявши його паспорт та ідентифікаційний код зайшов у приміщення банку. Через деякий час повернувся і передав йому на підпис банківські договори, які він підписав не читаючи, а згодом вийшов з грошима. Із 10000 грн. він отримав 4000 грн., 4500 грн. ОСОБА_3 забрав собі і зазначив, що 1500 грн. віддав за довідку і послуги працівникам банку. Також говорив, що погашення кредиту будуть проводити обоє, однак цього не робив.

У вчиненому щиро розкаюється, частково заподіяну шкоду погасив і далі буде приймати міри по ліквідації боргу. Запевняє суд, що надалі вчиняти злочини не буде, просить не карати суворо.

Вину підсудного також підтвердив представник цивільного позивача, який вказав, що на даний час підсудним перераховано у банк 1500 грн., а тому просить зменшити розмір цивільного позову на дану суму.

Виходячи із вимог ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються і всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Таким чином в судовому засіданні знайшла підтвердження вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом зловживання обману, за попередньою змовою групою осіб та за попередньою змовою групою осіб склав завідомо підроблений документ, який видається підприємством і надає певні права, тобто скоїв злочин передбачений ст. 358 ч.2 КК України, а також використав даний підроблений документ, чим скоїв злочин передбачений ст. 358 ч.3 КК України.

При обранні покарання підсудному суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та дані про його особу.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

До обставин, які пом”якшують покарання підсудному суд відносить щире розкаєння у вчиненому, позитивну характеристику, часткове відшкодування заподіяної шкоди, що з часу скоєння злочинів пройшов тривалий час, а тому вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов задоволити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за статтями 190 ч. 2, 358 ч.2 та 358 ч.3 КК України та призначити покарання :

за ст. 190 ч. 2 КК України один рік обмеження волі;

за ст. 358 ч.2 КК України один рік обмеження волі;

за ст. 358 ч.3 КК України один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання - один рік шість місяців обмеження волі.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов”язати засудженого :

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь АТ «Сведбанк» (публічне) 28664.36 грн. на розрахунковий рахунок 29099022862801,МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840.

Речові докази які знаходяться при матеріалах справи, залишити там же на зберіганні.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд на протязі п”ятнадцяти діб, з моменту проголошення .

С У Д Д Я :