
Справа № 761/48988/19
Провадження № 2/761/3615/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
29 вересня 2020 року Шевченківськийрайонний суд містаКиєва у складі:
головуючогосудді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Ганущака А.М.
представника позивача Вождаєнко Н.М.,
розглянувши в судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справуза позовомШевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про виселення, -
в с т а н о в и в :
у грудні 2019 року Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким, просить суд: виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2019 року у справі № 761/10488/18 про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації у визнанні за нею права користування квартирою АДРЕСА_1 , залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.05.2019, яким було установлено, що особовий рахунок на спірну квартиру відкритий на підставі ордеру № В 150205 від 30.10.1970 виданого на ОСОБА_2 на скал сім`ї із чотирьох чоловік: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_1 .
Разом із цим, позивач зазначає, що ОСОБА_1 після укладення шлюбу 18.09.1982 року з ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_1 . Вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір відповідача - ОСОБА_3 .
В подальшому, як вказано в позовній заяві, 09.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА, із заявами про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію місця свого проживання в спірній квартирі АДРЕСА_1 . Так, 10.11.2017 року у реєстрації місця проживання ій було відмовлено на підставі п. 11 Постанови КМУ від 02.03.2016 №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».
Зазначено, що з 13.01.1987 року по даний час ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та 01.08.2019 року №851 їй було направлено позивачем припис про звільнення в термін до 10.08.2019 самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 . Крім того, актом обстеження від 13.12.2019 підтверджується те, що у квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 та вимоги припису про звільнення квартири у строк не виконала.
За вказаних обставин, а також посилаючись на положення ст. 116 ЖК України, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 03.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, що викладені у ньому.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена судом належним чином, причину неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 30.09.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року яким залишено без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 про визнання за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 , - залишено без змін.
При цьому, постановою Київського апеляційного суду від 30.09.2019 року було встановлені наступні обставини.
30.12.1970 року ОСОБА_2 видано Ордер № НОМЕР_1 на жиле приміщення на сім`ю, яка складається із чотирьох чоловік на право на зайняття двох кімнат 31,51 кв.м. у кв. АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_1 (дочка).
18.09.1982 року після укладення шлюбу з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 в період з 15.08.1980 року по 26.09.1986 року мала зареєстрована місце проживання у спірній квартирі. З копії паспорту позивача вбачається, що з 13.01.1987 року по даний час ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Як вбачається із довідки від 20.09.2018 року №20/109, в спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Документи щодо зняття її з реєстрації місця проживання не надходили.
09.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації із заявами про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію місця свого проживання в кв. АДРЕСА_1 .
10.11.2017 року у реєстрації місця проживання відмовлено на підставі п. 11 Постанови КМУ від 02.03.2016 року № 207.
Постановою Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.12.2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30.05.2019 року залишено без змін (а.с.21-25).
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , не було надано доказів, що за життя наймачем квартири вчинялися дії щодо надання згоди на постійне вселення позивачки, її реєстрації у спірній квартирі. Окрім того, як встановлено судами, з 13.01.1987 року ОСОБА_1 постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що свідчить про наявність у позивача іншого житла.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Таким чином вищенаведені обставини доказуванню не підлягають.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» (далі по тексту - Розпорядження) визначено Перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.
В Додатку № 10 до вказаного Розпорядження визначено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, зокрема, до сфери управління позивача віднесено і будинок АДРЕСА_1 .
13.01.1987 року по даний час ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.11).
01.08.2019 року їй було направлено позивачем припис №851 про звільнення в термін до 10.08.2019 самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6). Крім того, актом обстеження від 13.12.2019 підтверджується те, що у квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , яка вимоги припису про звільнення квартири у строк не виконала (а.с.7).
Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Статтею 9 ЖК УРСР передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 18 ЖК УРСР, управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 12.04.1985, № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», в силу ст. 61 Житлового кодексу України житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення.
Вони вправі, зокрема, пред`являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв`язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно зі ст. 18 ЖК (наприклад, про визнання ордера недійсним, надання, бронювання або обмін жилого приміщення, визнання права на жиле приміщення крім випадків, коли в ньому проживають інші члени сім`ї наймача), належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира на праві власності не зареєстрована, у відповідача на момент звернення позивача із позовом відсутні правові підстави щодо зайняття спірної квартири.
Відповідно до ч.1 ст. 58 ЖК УРСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Згідно з ч. 1 ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення (ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР ).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідач не має достатніх правових підстав для зайняття спірної квартири, відповідного рішення про надання відповідачу житлової площі для проживання не приймалося, ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, видавався на іншу особу, на відповідача безпосередньо не видався, а також те, що відповідачем протягом всього розгляду справи не надано в розумінні ст. 61 ЦПК України, доказів, які свідчили б про правомірність зайняття квартири АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відповідно до ч.3 ст.116 Житлового кодексу УРСР відповідач підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 18, 58, 109, 116 ЖК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про виселення- задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьШевченківської районної в м. Києві державної адміністрації судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було врученеу день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо таказ аява подана протягом двадцятиднів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщорішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Реквізити учасників:
Позивач: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація,код ЄДРПОУ 37405111, адреса: 01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання: : АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 93888628, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 29.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/48988/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: