Рішення № 93887294, 26.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2035/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/2035/19 за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків,-

у с т а н о в и в:

АТ «Чернігівобленерго» звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом у якому за зміненими позовними вимогами просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені збитки у розмірі 13 310,10 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при перевірці приладів обліку у помешканні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення п. 48 Правил користування електроенергією для населення, а саме самовільне підключення електроустановок до мереж споживача з порушенням схеми обліку шляхом улаштування додаткового відгалудження з відкритим типом прокладання проводки. Місце самовільного підключення виявлено на кухні під кухонною шафою, зліва на полу. Електроенергія споживається, засобом обліку не враховується.

Позивач зазначає, що у зв`язку з виявленими порушеннями співробітниками ПАТ «Чернігівобленерго» було складено Акт про порушення № 150202 від 04.02.2016 року.

Вказаний акт було складено в присутності представника споживача, який з порушенням погодився та зауважень щодо складеного акту не надав. Самовільне підключення було демонтовано.

Про розгляд Акту на комісії постачальника електроенергії призначеного на 23.02.2016 року споживач був повідомлений.

На засіданні комісії 23.02.2016 року споживач не з`явився, а тому було складено протокол № 88 у якому зазначено про рішення комісії про перенесення розгляду Акту про порушення на 05.04.2016 року, проте на повторне засідання споживач також не з`явився, у зв`язку із чим було прийнято рішення провести нарахування та розгляд Акту без участі споживача.

Позивач вказує, що договір про користування електричною енергією № 169/85 за адресою: АДРЕСА_1 укладений з ОСОБА_1 19.08.2004 року та являється чинним.

Відповідно до складеного Акту порушень, керуючись п. 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, споживачу нарахована оплата за використану електроенергію у розмірі 13 310,10 грн.

20 лютого 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання (а.с. 110-111).

15 червня 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на позов з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що 14.10.2006 року між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 1478, посвідчений приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області. На підставі вказаного договору 09.04.2008 року було прийнято рішення про державну реєстрацію житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 19,8 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 210529237 від 28.05.2020 року, у зв`язку із чим власником будинку став ОСОБА_2 . Тому відповідач з дати укладення договору купівлі-продажу не має відношення до будинку та не проживає в ньому з 14.10.2006 року, не знає та не уповноважувала на жодне представництво ОСОБА_4 (а.с. 169-171).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2020 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 154-155).

01 липня 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від представника позивача АТ «Чернігівобленерго» Пригари А.В. надійшла відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги, вказуючи, що з доводами відповідача погодитися неможливо, оскільки ОСОБА_4 підтвердив факти наведені у Акті, шляхом проставлення власного підпису у графі «представник споживача», не надавши заперечень або додаткових пояснень до акту, хоча така можливість йому була забезпечена. Крім цього, відповідачем не наведено підстав встановлених законом, які б свідчили про недійсність акту, а також вказаний акт в судовому порядку недійсним не визнано, у зв`язку чим факти відображені у Акті відповідачем не спростовані. Факт продажу будинку не є підставою для втрати колишнім власником правового статусу споживача електроенергії та не свідчить про припинення зобов`язань передбачених договором про користування електричною енергією, оскільки відповідачем не надано доказів, які б свідчили про факт звернення до позивача з повідомленням про припинення споживання електроенергії або розірвання договору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року задоволено клопотання представника позивача про прийняття до розгляду заяви про зміну позовних вимог та залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 (а.с. 215-217).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Від представника позивача АТ «Чернігівобленерго» Ширай К.А. до суду надійшла заява в якій просить провести розгляд справи у відсутності представника АТ «Чернігівобленерго», в заяві вказав, що позовні вимоги підтримує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 лютого 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 представниками РЕМ «Бобровиця» ПАТ «Чернігівобленерго» складено акт про порушення № 150202, яким встановлено порушення ПКЕЕН, а саме самовільне підключення електроустановок до мереж споживача з порушенням схеми обліку шляхом улаштування додаткових відгалужувань з відкритим типом прокладання проводки (а.с. 97-98).

На засіданні комісії Бобровицького РЕМ у складі голови комісії-директора РЕМ Трип`ядько М.В., членів комісії: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у відсутності споживача ОСОБА_1 , що відбулось 23.02.2016 року та оформлено протоколом № 88, вирішено засідання комісії перенести на 05.04.2016 року для повторного виклику споживача (а.с. 102).

На засіданні комісії Бобровицького РЕМ у складі голови комісії-заступника директора РЕМ ОСОБА_5 , членів комісії: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у відсутності споживача ОСОБА_1 , що відбулось 05.04.2016 року та оформлено протоколом № 109 вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН; нарахована сума 13310,10 грн. (а.с. 103).

На час виникнення спірних правовідносин, регулювання правовідносин з постачання фізичним особам електричної енергії здійснювалось на підставі ст. 714 ЦК України та Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р. і Методики визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562.

З матеріалів справи убачається, що 19.08.2004 року між ОСОБА_1 та ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» укладено Договір № 169/85 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 104-107).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.05.2020 року, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області за реєстраційним номером 1478, право власності зареєстроване 09.04.2008 року (а.с. 172).

У поданій суду заяві відповідач ОСОБА_1 повідомляє про те, що будинок у АДРЕСА_1 вона 13 років тому продала ОСОБА_2 , за електроенергію заборгованості у неї не було, за вимогою покупця будинок звільнила та там не проживала (а.с. 116).

Отже, на момент складення співробітниками позивача акту про порушення від 04.02.2016 року власником вказаного будинку був відповідач ОСОБА_2 .

За приписами п. 53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562, визначити величину не облікованої електричної енергії.

Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.

Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку (п. 53 Правил).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Вирішуючи наявний між сторонами спір, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 210529237 від 28.05.2020 року, власником будинку АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1478 (а.с. 172-173).

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна. Пунктом 2 ч.1 ст.5 закону визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 з 14.10.2006 року власником будинку АДРЕСА_1 не являється у зв`язку із його відчуженням ОСОБА_2 , суд дійшов висновку щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення завданих збитків з ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять жодних доказів користування ОСОБА_1 електроенергією в період після відчуження на користь ОСОБА_2 житлового будинку в якому споживання електричної енергії відбувалося з порушенням правил такого споживання.

У спростування зазначеного будь яких доказів відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.

Отже, в частині вимог до відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись Законом України «Про електроенергетику», ст.ст. 526, 625, 714 ЦК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357, Методикою визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» у відшкодування збитків суму 13 310 грн. 10 коп. та судовий збір в сумі 1 921 грн., а всього 15 231 (п`ятнадцять тисяч двісті тридцять одна) грн. 10 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Чернігівобленерго», місце знаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22815333.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.

Суддя