Вирок № 93887026, 11.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5673/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2020 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Мамедову Ф.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12019100000001205 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, працюючого комірником у ФОП « ОСОБА_2 », розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не військовозобово`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мілюкової Д.М.,

представника потерпілого адвоката Сороновича А.А.,

захисника адвоката Білана В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

02.11.2019, приблизно о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем «Деу-Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині проспекту А.Навої зі сторони вул.Райдужна в напрямку вул.Жмаченко в м.Києві.

Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на перехресті проспекту А.Навої та вул.Воскресенська в м.Києві, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України.

В цей час по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, зліва направо по ходу руху автомобіля «Деу-Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , проїзну частину проспекту А.Навої переходила пішохід ОСОБА_4 , яка тримала на руках свою малолітню дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б» та 18.4 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виявилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Деу-Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині проспекту А.Навої зі сторони вул.Райдужна, в напрямку вул.Жмаченко у м.Києві, в правій смузі руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в лівій смузі руху зупинився автомобіль «Тойота-Хайлендер», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , водій якого надавав дорогу пішоходу ОСОБА_4 . Під час руху, ОСОБА_1 , не впевнився у відсутності пішохода на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом та не дав дорогу пішоходу ОСОБА_4 , в результаті чого, на нерегульованому пішохідному переході, який розташований на перехресті проспекту А.Навої та вул.Воскресенська в м.Києві здійснив наїзд на останню.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала наступні тілесні ушкодження: гематома тьмяно-потиличної ділянки голови справа; рвана рана на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині, перелом діафізів верхньої третини малогомілкової кістки та середньої третини великогомілкової кістки зі зміщенням уламків - відкритий перелом діафізів правих великогомілкової та малогомілкової кісток, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Так, 02.11.2019, приблизно о 13 годині 20 хвилин, він керував автомобілем «Деу-Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині проспекту А.Навої зі сторони вул.Райдужна, в напрямку вул.Жмаченко в м.Києві. Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на перехресті проспекту А.Навої та вул.Воскресенська, де в той час переходила дорогу пішохід разом з дитиною, оскільки видимість була обмежена, він застосував екстрене гальмування, однак уникнути наїзду не вдалося. Протиправні діяння, які ставляться йому в провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється. В даний час на його утриманні є неповнолітній син, він офіційно працює комірником, просить суд не позбавляти його права керування транспортними засобами. Всю завдану моральну шкоду він відшкодував потерпілим добровільно, щодо позову в частині матеріальної шкоди готовий солідарно відшкодувати разом з страховою компанією, щиро кається у вчиненому.

Представник потерпілої - адвокат Соронович А.А. в судовому засіданні просив суд не позбавляти волі ОСОБА_1 , оскільки він повністю відшкодував потерпілій моральну шкоду та має на утриманні малолітнього сина. Крім того, потерпіла просила суд не позбавляти права керування транспортними засобами обвинуваченого, про що він повідомляє суду для врахування при призначенні покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, - раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітнього сина. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні і в суді, добровільне відшкодування завданої моральної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 злочину, дані про його особу, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, думку представника потерпілої, який в судовому засіданні просив суд не позбавляти обвинуваченого волі та права керування транспортними засобами, суд з урахуванням вимог ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробуванням.

Крім того, враховуючі конкретні обставини справи, прохання потерпілої не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами, факт добровільного відшкодування завданої моральної шкоди, особу обвинуваченого, наявність у нього на утриманні малолітнього сина, суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами з метою не позбавлення обвинуваченого можливості належним чином утримувати родину та малолітню дитину.

У справі заявлено цивільний позов потерпілої про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 та співвідповідача ПрАТ «СК`ЕТАЛОН» завданої матеріальної шкоди в сумі 31640,00 гривень.

При вирішенні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2019 року, між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК«ЕТАЛОН» було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу поліс №АО-0634216, яким встановлено страхову суму на одну застраховану особу у розмірі 100000,00 гривень.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст.1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов потерпілої визнав у частині матеріальної шкоди та не заперечував щодо його задоволення, а саме стягнення зі страхової компанії ПрАТ «СК«ЕТАЛОН» 31640,00 гривень, пояснивши, що моральну шкоду він відшкодував в повному обсязі.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована згідно полісу №АО-0634216 страховою компанією ПрАТ «СК«ЕТАЛОН» цивільний позов необхідно задовольнити частково, в частині стягнення матеріальної шкоди з страхової компанії ПрАТ «СК«ЕТАЛОН» в сумі 31640,00 гривень, в іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити.

Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 1570 гривень 10 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи. Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.100, 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст.76 КК України, у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки повідомляти органи пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в органи пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов потеріпої ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ПрАТ СК «ЕТАЛОН» про стягнення завданої матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ СК «ЕТАЛОН» на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 31640,00 (тридцять одна тисяча шістсот сорок) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 10 копійок.

Речовий доказ: автомобіль «Деу-Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 - залишити власнику ОСОБА_7 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна