Ухвала суду № 93885645, 24.12.2020, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/894/20

Провадження № 2/700/440/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/894/20 провадження №2/700/440/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А H О В И В:

23 листопада 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приват банк», правонаступником якого є АТ КБ "Приват банк", з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 26.04.2010 року, згідно якої отримав кредит. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 6000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором та угодою, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 24.09.2020 року має заборгованість - 10282,38 грн., з яких:

6117,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту,

в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

6117,95 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

2137,76 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

2026,67 грн. - нарахована пеня;

0,00 грн. - нараховано комісії.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якою суттєво порушуються законні права кредитора, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 10282,38 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2020 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву не подавав.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Встановлено, що 26.04.2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, згідно якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № б/н від 26.04.2010, отримав можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту, однак зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконував у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка згідно із розрахунком заборгованості, станом на 24.09.2020 року становить - 10282,38 грн., з яких:

6117,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту,

в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

6117,95 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

2137,76 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

2026,67 грн. - нарахована пеня;

0,00 грн. - нараховано комісії.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами спору виникли кредитні правовідносини, що врегульовані ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 1055 ЦПК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений без недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Однак відповідач даного обов`язку не виконала.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», яка підписана сторонами; довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», підписану відповідачем, розрахунок заборгованості за кредитним договором, станом на 31.05.2015 року; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Як вбачається із анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, остання містить анкетні дані ОСОБА_1 від 26.04.2010 р. В даній заяві не вказано суму кредиту (кредитного ліміту), процентної ставки по кредиту та розмір пені. В той же час, позивачем згідно розрахунку нараховано відсотки відповідно до ст.625 ЦК України за користування кредитом, розмір яких не спростовано відповідачем, а тому заборгованість за тілом кредиту та відсотками підлягає до стягнення.

Тому, суд погоджується з позивачем лише щодо того, що між сторонами укладено договір про отримання лише суми кредиту, адже інші умови договору щодо сплати пені в двосторонньому порядку не підписані.

Доказів укладення договору з відповідачем щодо сплати пені суду не надано. Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку відповідачем не підписувались.

Також, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву про отримання кредиту, а відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати Умови та правила надання банківських послуг частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Вказаної позиції дотримується і Велика палата Верховного суду згідно постанови від 03 липня 2019 року у справі 342/180/17.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 1687,70 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42 Конституції України, ст.ст. 3, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1054, 1055, 1048, 1049, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, МФО 305299 рахунок № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.04.2010 року в розмірі 8255,71 грн. (вісім тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 71 копійка) та 1687,70 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят сім гривень 70 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Бесараб