Рішення № 93883621, 22.12.2020, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № Справа № 530/986/20

Номер провадження 2/530/471/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Ситник О.В. , при секретарі Осадчому Г.А. , розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Зіньків Полтавської області матеріали цивільної справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат – Агро» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Фаворит» , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області Манойло Юрій Григорович про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди за участі представника позивача адвоката Дробот Р. Д.

встановив :

17.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат – Агро» звернулось до Зіньківського районного суду із позовом до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Фаворит» , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області Манойло Юрій Григорович про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди землі.

На обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.10.2013 року ТОВ з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ » правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат – Агро» було укладено з орендодавцем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5321387800:00:048:0002 , яка знаходиться на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 2, 31 га , зареєстрований приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. 15.03.2017 року , номер запису 19494742 , строком 6 років. Відповідно до п. 45 цього Договору сторони узгодили , що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. А відповідно до п.п. 39 та 40 вище вказаного договору оренди встановлено , що їх розірвання в односторонньому порядку не допускаються , а перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи , а також реорганізація юридичної особи – орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Але позивачам стало відомо згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.03.2020 року державним реєстратором Зіньківської РДА Полтавської області Манойлом Ю.Г. 15.11.2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49700464 від 15.11.2019 року , було здійснено державну реєстрацію права оренди на вищевказану земельну ділянку за селянським фермерським господарством «Фаворит» на строк до 04.11.2026 року. Вказують ,що рішення державного реєстратора є незаконним та таким , що порушує право орендаря . Позивач вважає, що договір оренди укладений між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ТОВ «Украгросоюз КСМ » правонаступником якого є ТОВ «Бурат – Агро» 01.10.2013 року та зареєстрований 15.03.2017 року строком на 6 років набрав чинності з моменту реєстрації і відповідно є дійсним до 15.03.2023 року. Тому звернулись до суду із позовом про визнання недійсним з моменту укладення договір оренди землі 15.11.2019 року укладений ОСОБА_1 з селянським фермерським господарством «Фаворит» та скасування запису про державну реєстрацію речового права 34165497 вчинений 15.11.2019 року державним реєстратором Зіньківської РДА Полтавської області Манойлом Ю.Г. та визнати дійсним речове право оренди земельної ділянки терміном 6 років , яке було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. 15.03.2017 року номер запису 19494742 .

Ухвалою судді від 20.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження , підготовче судове засідання призначено на 17.09.2020 року . В підготовче судове засідання сторона позивача по справі надали заяву в якій прохали призначити справу до розгляду , а відповідачі були повідомлені належним чином , а ні відзивів , а ні пояснень до суду не надали , третя особа в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином .Ухвалою суду від 17.09.2020 року закрито підготовче судове засідання та справу розглядом призначено на 07.10.2020 року . 07.10.2020 року до суду електронною поштою надійшло від адвоката Близнюк І.В. який представляє інтереси відповідача СФГ «Фаворит» клопотання про відкладення розгляду справи та письмові пояснення по справі , але не надав відповідно документів на підтвердження своїх повноважень на представлення інтересів відповідача окрім ордеру. Судом відкладено розгляд справи на 02.11.2020 року та надано строк на подання відзиву до початку розгляду справи по суті.

02.11.2020 року в судове засідання з`явилась сторона позивача - адвокат Дробот Р.Д. , відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась , повідомлена належним чином ( а.с. 84) , заперечень до суду не надала , заяв про відкладення розгляду справи також не надала. Сторона відповідача СФГ «Фаворит» в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином ( а.с. 83) , заяв про відкладення розгляду справи не надали. Третя особа в судове засідання не з`явився , повідомлений належним чином. ( а.с. 80) , суд розпочав розгляд справи за їх відсутності та своєю ухвалою за клопотанням позивача витребував оригінал договору у відповідачів та скановану копію цього ж договору у державного реєстратора, розгляд справи відклав на 17.11.2020 року. ( а.с. 92)

17.11.2020 року від адвоката Кіндяк О.І. який надав документи на представлення інтересів відповідача СФГ «Фаворит» надійшла заява із проханням про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з тим, що адвокату потрібен час на ознайомлення з матеріалами справи, суд пішов на зустріч стороні відповідача та відклав розгляд справи на 22.12.2020 року.

22.12.2020 року в судове засідання з`явився представник позивача адвокат Дробот Р.Д. , відповідачі по справі ОСОБА_1 та СФГ «Фаворит» в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, третя особа в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду передав скановану копію договору оренди земельної ділянки тим самим виконавши ухвалу суду . Суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідачів та третьої особи за наявними в справі документами. Відповідачі своїм правом подати відзив так і не скористалися.

Судом в судових засіданнях встановлено , що земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5321387800:00:048:0002 , яка знаходиться на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 2, 31 га належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.09.2013 року ( а.с. 19-20) 01.10.2013 року ТОВ з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ » правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат – Агро» ( а.с. 24- 39) було укладено з орендодавцем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5321387800:00:048:0002 , яка знаходиться на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 2, 31 га ,( а.с. 8-16) зареєстрований приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. 15.03.2017 року , номер запису 19494742 , строком 6 років. ( а.с. 17-18) Відповідно до п. 45 цього Договору сторони узгодили , що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. А відповідно до п.п. 39. та 40 вище вказаного договору оренди встановлено , що їх розірвання в односторонньому порядку не допускаються , а перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи , а також реорганізація юридичної особи – орендаря не є підставою для зміни у мов або розірвання договору.( а.с. 17-18) Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку державним реєстратором Зіньківської РДА Полтавської області Манойлом Ю.Г. 15.11.2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49700464 від 15.11.2019 року , було здійснено державну реєстрацію права оренди на вищевказану земельну ділянку за селянським фермерським господарством «Фаворит» на строк до 04.11.2026 року. ( а.с. 106-108) . Земельна ділянка з кадастровим номером 5321387800:00:048:0002 яка знаходиться на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 2, 31 га та належить ОСОБА_1 перебуває у користуванні ТОВ «Бурат – Агро» ( а.с. 99) .На час розгляду справи орендна плата ОСОБА_1 сплачена на 2013 – 2019 роки ( а.с. 100-105) 04.11.2019 року ОСОБА_1 та СФГ «Фаворит» уклали договір оренди земельної ділянки яка належить ОСОБА_1 з кадастровим номером 5321387800:00:048:0002 строком на 7 років ( а.с. 156-159 ) .Позивач прохає визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі 15.11.2019 року укладений ОСОБА_1 з селянським фермерським господарством «Фаворит» , скасувати запис про державну реєстрацію речового права 34165497 вчинений 15.11.2019 року державним реєстратором Зіньківської РДА Полтавської області Манойлом Ю.Г. та визнати дійсним речове право оренди земельної ділянки терміном 6 років , яке було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. 15.03.2017 року номер запису 19494742 . ( а.с. 2-7) , заявою позивач вказав , що у прохальній частині позову технічна помилка у кадастровому номері , оскільки скрізь по тексту і в документах долучених до справи кадастровий номер зазначений вірний 5321387800: 00:048:0002 ( а.с. 152)

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України,Законом України «Про оренду землі». Передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» яка діяла на момент укладення договору оренди між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 на 01.10.2013 року- істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди , строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру , індексації , форм , платежу , строків , порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки , яка передається в оренду , умови збереження стану об`єкта оренди , умови і строки передачі земельної ділянки орендарю , умови повернення земельної ділянки орендодавцеві , існуючі обмеження ( обтяження) щодо використання земельної ділянки , визначення сторони , яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини , відповідальність сторін , умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди . Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов , а також порушення вимог ст. 4-6 , 11, 17, 19 цього закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди , а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови , зокрема якісний стан земельних угідь , порядок виконання зобов`язань сторін , порядок страхування об`єкта оренди , порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди , проведення меліоративних робіт , а також обставини що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди , тощо. Тобто сторони у самому договорі зазначили ( п. 45) , що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно із ст. 125 ЗК України в редакції на час укладення договору оренди на 01.10.2013 року - право власності на земельну ділянку , а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Після системного аналізу правових норм суд приходе до висновку що даний договір набрав чинності після його державної реєстрації. Інше питання виникає чому ж договір оренди був зареєстрований аж через 4 роки , то Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17 зазначає, що обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря. Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом. У пункті «ї» частини першої статті 211 ЗК України передбачено, що порушенням земельного законодавства є, зокрема, ухилення від державної реєстрації земельних ділянок. Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Згідно із частиною другою статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки, зокрема: чи мав орендодавець можливість контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки відбулася у день підписання договору оренди, що підтверджується використанням земельної ділянки та сплати орендної плати за 2013 рік , а державна реєстрація лише через чотири роки, та чи мав орендодавець підстави розраховувати, що строк дії договору оренди закінчиться саме у 2023 році. З такими позовами відповідачка по справі власниця земельної ділянки ОСОБА_1 до суду не зверталась.

При вирішенні справи необхідно враховувати як права власника земельної ділянки щодо розпорядження своєю власністю, так і права орендаря, який має право на стабільні та визначені правовідносини протягом певного, визначеного законом чи домовленістю сторін права користування чужою власністю. Відповідно до частини першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац третій частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря. Внаслідок укладення оскарженого договору СФГ «Фаворит» отримав право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки. Суд вважає, що спірний договір оренди землі слід визнати недійсним, оскільки такий договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, адже цей договір укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, а спірна земельна ділянка на момент укладення договору знаходилася в законному користуванні ТОВ «Бурат -Агро».

Далі , позивач вимагає скасувати запис про державну реєстрацію речового права 34165497 вчинений 15.11.2019 року державним реєстратором Зіньківської РДА Полтавської області Манойлом Ю.Г. на підставі якого проведено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5321387800:00:048:0002 яка належить ОСОБА_1 - за СФГ «Фаворит» .

Відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України №1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України №1952 ( уредакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Уразі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Спір у цій справі пов`язаний із вимогами про визнання недійсним договору оренди землі і скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди землі спірної земельної ділянки на підставі оспорюваного договору оренди землі , з тих підстав, зокрема, що спірний договір оренди землі укладений до закінчення і протягом строку дії раніше укладеного з позивачем договору оренди землі, а оскаржуваний запис державного реєстратора зумовило існування "подвійної реєстрації" права оренди землі на земельну ділянку та порушення прав позивача, який має чинний договір оренди землі. Відтак, визнаючи недійсним спірний договір оренди земельної ділянки від 04.11.2019 року суд також скасовує рішення , запис державного реєстратора про проведену державну реєстрацію відповідного права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди землі у відповідача СФГ «Фаворит» .

Стосовно позовної вимоги позивача про визнання дійсним речового права оренди земельної ділянки за ТОВ «Бурат – Агро» , термін оренди 6 років , яке було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. 15.03.2017 року номер запису 19494742 суд зазначає таке : Верховний Суд у постанові від 03.09.2020, справа № 914/1201/19, зазначив, що за змістом статей 3,15,16 ЦК правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі№ 569/17272/15-ц). Тому суд приходе до висновку , що закон не передбачає такого способу захисту , як визнання діючим речового права , тому приходе до висновку що у задоволенні даної вимоги потрібно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11,203,207-208,215,216,391 , 626,627, 631, 640 ЦК України, Закону України «Про оренду землі», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 3,10,11,12, ,60,79,247, 258 -259 , 266 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат – Агро» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Фаворит» , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області Манойло Юрій Григорович про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди – задовольнити частково.

2.Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі , серія та номер б/н , зареєстрований 15.11.2019 року , укладений ОСОБА_1 ( орендодавець) з селянським ( фермерським) господарством «Фаворит» ( орендар) щодо земельної ділянки площею 2, 31 га , кадастровий номер 5321387800:00:048:0002

3.Скасувати запис про проведену державну реєстрацію речового права 34165497 вчинений 15.11.2019 року державним реєстратором Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області Манойлом Юрієм Григоровичем , на підставі якого проведено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку плошею 2, 31 га кадастровий номер 5321387800:00:048:0002 за селянським ( фермерським) господарством «Фаворит» код ЄДРПОУ 30937261

4.В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 28.12.2020 року

Суддя - О.В. Ситник