Ухвала суду № 93882668, 29.12.2020, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3190/20

Провадження № 1-кс/366/438/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року смт.Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченка Ю.В., при секретарі Потопальській О.В., за участю прокурора Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Миськова А.О., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Семака А.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні – заступника начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Сергієнко І.В., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальником Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Шевченком Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Запрудка Іванківського району Київської області, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2020 року до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні – заступника начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Сергієнко І.В., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальником Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Шевченком Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110180000494 від 28.12.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

28 грудня 2020 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

28 грудня 2020 року ОСОБА_1 за погодження з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збуті наркотичного засобу та психотропної речовини, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду особи - покупця від 12.12.2020 року, протоколом огляду місця події від 12.12.2020 року, показами свідка ОСОБА_2 , висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/111-20/61103МРВ

від 21.12.2020, протоколом обшуку від 28.12.2020, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний

ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому під тяжбою отримання покарання, останній може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.

- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний

ОСОБА_1 може негативно впливати на свідків, в тому числі, з метою примушування останніх до зміни показів про збут їм наркотичного засобу, оскільки у підозрюваного під час обшуку вилучено предмет, ззовні схожий на пістолет (револьвер), предмет, ззовні схожий на мисливську рушницю, патронтаж з предметами, схожими на патрони, предмет, схожий на тротил, 2 (дві) коробки з предметами, схожими на малокаліберні патрони, також підозрюваному відомі анкетні дані свідків, їх контактні дані, місце їх проживання. Також підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає покарання у вигляді покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому під тяжбою отримання покарання підозрюваний може здійснювати тиск на свідків, що негативно вплине на повне та неупереджене досудове розслідування.

- відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний

ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, пов`язані із незаконним збутом наркотичних засобів, або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Про це свідчить систематичність дій підозрюваного ОСОБА_1 збут наркотичного засобу різним особам та у різні часові проміжки у порційно розфасованому вигляді, зберігання наркотичного засобу, обіг якого заборонено, за місцем проживання із метою подальшого збуту, зберігання фасувального матеріалу, вагів, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 особисто займався підшукуванням осіб для подальшого збуту їм наркотичних засобів за обумовлену перед тим грошову вартість тощо; перебування підозрюваного ОСОБА_1 за місцем проживання та можливість його доступу до засобів зв`язку та онлайн-транзакцій грошових коштів також тягне за собою ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сукупність вказаних обставин є достатньою для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним ризикам і досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягав на його задоволенні, з підстав викладених в ньому. Крім того, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 12 грудня 2020 року збув невідомому чоловіку, якого раніше ніколи не бачив, наркотичні засоби (насіння канабісу) у двох поперекових згортках (листки із зошити). На даний час не працює, перебивається тимчасовими підробітками по людях. З приводу обставин, які зазначені у клопотанні заперечував, мотивував це тим, що дані обставини, є це ніщо інше, як наклеп з боку працівників правоохоронних органів.

Захисник Семак А.Я. просив суд не застосовувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в будь-якій формі, при цьому враховуючи особу підозрюваного, міцність соціальних зв`язків.

В судовому засіданні була допитана матір підозрюваного, яка пояснила, що її син проживає разом з нею та своєю сім`єю (дружина, діти). Про те, що син вживає наркотичні засоби вона знає. За збут наркотичних засобів, їй стало відомо від працівників поліції. З приводу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, висловилася невпевнено, але вважає за можливе, щоб її син, ОСОБА_1 був разом з сім`єю. Щодо внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пояснила, що таких коштів не має.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, прокурора, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Згідно санкції ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Громадянину ОСОБА_1 органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, особисте визнання вини ОСОБА_1 у збуті наркотичних засобів невідомій особі у паперових згортках, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, офіційно не працює, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, особу обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, те, що він не має постійного місця роботи, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

· прибувати до слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

· здати на зберігання слідчому СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395, 492 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні – заступника начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Сергієнко І.В., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальником Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Шевченком Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання від вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 28 грудня 2020 року.

Строк дії ухвали – до 25 лютого 2021 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 168160 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання слідчому СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 лютого 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ Державної судової адміністрації в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Іванківський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 29 грудня 2020 року

Слідчий суддя Ю.В. Ткаченко