Рішення № 93881250, 29.12.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2862/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Фурман О.А., розглянув цивільну справу за заявою військової частини А1435 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиті комінальні послуги, –

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач проживає відповідач не бажає в добровільному порядку оплачувати вказані послуги, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Враховуючи положення ст. 274 ЦПК України розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання сторони не з`явились. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також останній не заперечував щодо заочного розгляду справи. Підстави неявки в судове засідання відповідача суду невідомі, хоча вона була завчасно та належним чином повідомлена про день та час слухання справи. Отже, зважаючи на те, що відповідач не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, та враховуючи той факт, що позивач не заперечує проти заочного порядку розгляду, суд вважає за можливе провести слухання справи відповідно до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідач не скористався своїм правом надати до суду відзив на позов, свого ставлення до позовних вимог не висловила.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

З 2000 року відповідач проживає будівлі АДРЕСА_1 . Проживаючи у зазначеному будинку, відповідач користується послугами по опаленню, водопостачанню, водовідведенню та електропостачанню.

Відповідно до рішення 52-ї сесії Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 18.03.2020 року затверджено акт приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області фондів військового містечка №84, яким, серед іншого, прийняла гуртожиток, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9-10).

Відповідач систематично не сплачує за комунальні послуги, що підтверджується рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 3.01.2013 року та судовим наказом Житомирського районного суду Житомирської області від 19.07.2017 року (а.с. 5, 7).

Станом на 20.10.2020 року заборгованість відповідача за спожиті комунальні послуги становить 13 957, 47 гривень, що підтверджується довідкою-розрахунком від 19.10.2020 року №350/249/872 (а.с. 8).

Правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані положеннями наступних норм матеріального права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Мало того, тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України). Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків ; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач таких послуг зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зазначеним нормам Закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

З моменту надання позивачем послуг по забезпеченню відповідача теплопостачанням, електроенергією, квартплата в силу ст. 11 ЦК України, норм житлового законодавства, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтями 20, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Відповідно до вимог п. 1 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.ст. 14, 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюються державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Враховуючи вищевикладене, на основі з`ясованих обставин, на які посилалися позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також виходячи з критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов до висновку про задоволення позову як такого, що доведений позивачем, оскільки відповідач не виконує обов`язку по сплаті за спожиті комунальні послуги.

Оскільки позов підлягає до задоволення, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд даної справи, що складаються із судового збору в сумі 2 102, 00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь військової частини А1435 (смт. Озерне Житомирського району Житомирської області, код 26606154) заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 13 957 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 47 копійок.

Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2 102, 00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.О. Грубіян