Рішення № 93880430, 21.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16916/20

Провадження № 2/161/4063/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судових засідань Денисюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кубов Андрій Володимирович звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працював на посаді машиніст зернових навантажо-розвантажувальних машин РМЦ по 5-му розряду Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до 22.09.2020 року. Відповідачем, починаючи з жовтня 2019 року здійснюється систематичне порушення законних прав позивача, що проявляється у невиплаті заробітної плати. Так, останнім платежем, що отримувався позивачем, був аванс за жовтень 2019 року . Таким чином, вже протягом 11 місяців вона не отримує заробітної плати.

Вказані дії відповідача вважає неправомірними та такими, що грубо порушують права позивача, що зумовлює звернення до суду з цим позовом.

На підставі наведеного просить стягнути з Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 59729,78 гривень та 7000 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Станом на 21 грудня 2020 року відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо постановлення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що останнє доставлено 07 грудня 2020 року.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_2 05.09.2017 року перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, а саме, 05.09.2017 року прийнятий на посаду машиніста зернових навантажо-розвантажувальних машин РМЦ по 5-му розряду , що підтверджується копією трудової книжки останнього (а.с.8,9).

В період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року відповідач не виплачував позивачу заробітну плату. Так, станом на даний час відповідач не виплатив позивачу ОСОБА_1 за цей період та заборгував 59729,78 грн., що підтверджується довідкою про нараховану та не виплачену заробітну плату ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів» (а.с. 7 ).

Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці є Закон України «Про оплату праці» та Кодекс законів про працю України.

Конституція України гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 141 КЗпП встановлено, що обов`язок неухильного додержання законодавства про працю лежить на власнику або уповноваженому ним органі.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу ( ст. 94 КЗпП України).

Аналогічні положення передбачені в ЗУ «Про оплату праці».

Згідно з ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем були порушені права позивача, передбачені ст. 115 КЗпП України,а саме: право на оплату праці та своєчасне отримання заробітної плати, дане право підлягає захисту, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року в розмірі 59729,78 гривень.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування вимог пов`язаних з правничою допомогою адвоката, позивач посилався на долучені до матеріалів справи Договір про надання професійної правничої допомоги від 20 серпня 2020 року, квитанцію про сплату послуг адвоката від 22 серпня 2020 року та акту наданих послуг від 12.10.2020 року.

Матеріалами справи доведено, що при зверненні з вказаним позовом до суду позивач був змушений звернутись за юридичною допомогою до адвокатського бюро «Кубов та партнери» та останнім було надано правову допомогу, розмір якої встановлений за домовленістю сторін, складає 7000,00 грн. В обґрунтування вказаного адвокатом до матеріалів справи було долучено копію Договору про надання правової допомоги від 20 серпня 2020 року з детальним розрахунком (Актом) вартості наданих послуг, та копію квитанції про оплату послуг адвоката від 22 серпня 2020 року на суму 7000,00 грн.

За таких обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Крім того, згідно положень ч.6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заробітної плати на підставі ч.1 .п.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 94, 115 Кодексу законів про працю України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Чортківський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 59729 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 78 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Чортківський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву Українив дохід держави в дохід держави 840 гривень 80 копійок судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Чортківський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 7000 (сім тисяч) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати - у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Державне підприємство «Чортківський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України ( адреса місцезнаходження: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Білецька, 2-А, код ЄДРПОУ 00956187).

Дата складення повного тексту заочного рішення 24 грудня 2020 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк