Рішення № 93877184, 29.12.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року Чернігів Справа № 120/4421/20-а

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Міністерство юстиції України, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

У С Т А Н О В И В:

Академія Державної пенітенціарної служби звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Міністерство юстиції України, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Академії Державної пенітенціарної служби витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 288060,89 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на обов`язок відповідача щодо відшкодування витрат на утримання у вищому військовому навчальному закладі, по видам забезпечення, у зв`язку з достроковим розірванням контракту. Проте станом на день звернення до суду відповідач оплати витрат не здійснив, що й стало підставою для подання позовної заяви.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 адміністративну справу № 120/4421/20-а за позовом Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Міністерство юстиції України, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі передано до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020, суддею по справі № 120/4421/20-а визначено Падій В.В.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 05.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній не визнає позовних вимог і просить відмовити у їх задоволенні, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки у відповідності до пункту 9 Порядку від 12.04.2017 №261 повторне прийняття особи на службу в поліцію є підставою для припинення стягнення витрат. Наказом від 16.11.2020 №849 о/с він прийнятий до Національної поліції України поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області, тому правові підстави для стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, - відсутні. Крім того зазначає, що в переліку додатків до позовної заяви відсутні документи, які підтверджують, що особа, а саме представник позивача, який підписав позовну заяву, обіймає певну посаду на підприємстві, та які дозволяють встановити обсяг процесуальних повноважень посадової особи.

Представником третьої особи подано письмові пояснення, в яких підтримує позов Академії Державної пенітенціарної служби та просить його задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.12.2020 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду справи №120/4421/20-а за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відмовлено.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що разом з позовною заявою до суду надано оригінал ордера від 28.08.2020 №0790867 на надання правової допомоги, яким підтверджується повноваження адвоката, як представника позивача. Щодо відсутності підстав для відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, зазначає, що Академія Державної пенітенціарної служби звернулась до суду з позовом 20.08.2020, а на службу до патрульної поліції відповідач був прийнятий 16.11.2020, тобто на час звернення до суду відповідач службу у патрульній поліції не проходив. Крім того зазначає, що контрактом чітко передбачено виникнення підстав для відшкодування витрат, а саме звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання і не залежно від того де буде працювати відповідач після звільнення.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якій, серед іншого, вказує, що позивач не є належним позивачем у даній справі, оскільки замовником за контрактом виступало центрально-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Також не згоден з зазначеним позивачем розрахунком, оскільки надані довідки-розрахунки витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, не містять розгорнутої та достовірної інформації про методологію, порядок фіксування та підрахунок витрат на його утримання. Крім того вказує на порушення його конституційного права на працю.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що на підставі наказу начальника Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України від 07.08.2014 №237 ОСОБА_1 зарахований з 10.08.2014 курсантом першого курсу денної форми навчання за напрямом «Правознавство», за державним замовленням (а.с.9-10).

21.01.2016 проведено державну реєстрацію припинення Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України (запис № 10641120012002304) шляхом реорганізації (перетворення) в Академію Державної пенітенціарної служби. Академія Державної пенітенціарної служби є правонаступником Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України.

10.04.2018 між Академією Державної пенітенціарної служби (виконавцем) з однієї сторони, Центрально-західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та ОСОБА_1 з третьої сторони укладено Контракт №72 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України (далі - Контракт) (а.с.11-13).

Відповідно до наказу Академії Державної пенітенціарної служби від 27.06.2018 №153 о/с ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти «бакалавр» з галузі знань «Право» за напрямом підготовки «Правознавство» та видано диплом про освіту (а.с.11).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2445/к від 27.06.2018 ОСОБА_1 присвоєно первинне спеціальне звання лейтенанта внутрішньої служби (а.с.15).

Відповідно до наказу Академії Державної пенітенціарної служби від 20.08.2018 №267/ОД ОСОБА_1 зараховано з 01.09.2018 на навчання слухачем 1 курсу денної форми навчання за напрямом «Правоохоронна діяльність», за державним замовленням (а.с.16-18).

01.03.2019 між Академією Державної пенітенціарної служби (виконавцем) з однієї сторони, Центрально-західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та ОСОБА_1 з третьої сторони укладено Контракт № 485 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України (далі - Контракт) (а.с.19-20).

Відповідно до наказу Академії Державної пенітенціарної служби від 07.02.2020 №20 о/с ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти «магістр» за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та видано диплом про освіту, з 07.02.2020 знято з речового забезпечення, а з 09.02.2020 – з грошового забезпечення (а.с.21).

Наказом Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» від 07.02.2020 №10/ОС-20 лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічного служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи установи, з 10.02.2020, з посадовим окладом 4790 грн (а.с.23).

Відповідно до наказу Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» від 26.03.2020 №25/ОС-20 лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-психологічного служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи установи, з 27.03.2020, звільнено у відповідності із Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) (а.с.25).

Відповідно до умов вище зазначених Контрактів, відповідач навчався в Академії Державної пенітенціарної служби на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію». Витрати відшкодовуються в повному розмірі за весь період фактичного навчання.

Згідно довідки-розрахунку від 19.06.2018 № 5/1390 витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби, загальна сума визначених до відшкодування витрат, за період з 10.08.2014 по 27.06.2018, становить 64454,26 грн, в тому числі:

- грошове забезпечення з нарахуваннями – 17539,52 грн;

- продовольче забезпечення – 18965,50 грн;

- речове забезпечення – 5842,40 грн;

- медичне забезпечення – 2198,83 грн;

- оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії – 19908,01 грн (а.с.28).

Згідно довідки-розрахунку від 26.06.2020 №5/1457 витрат, пов`язаних з утриманням слухача ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби, загальна сума визначених до відшкодування витрат, а саме: грошове забезпечення з нарахуваннями, за період, з 01.09.2018 по 09.02.2020, становить 223606,63 грн (а.с.29).

16.07.2020 відповідачу направлено повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі з довідками-розрахунками від 19.06.2018 № 5/1390 та від 26.06.2020 № 5/1457 (а.с.26).

Відповідач в добровільному порядку кошти на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, не сплатив.

Враховуючи факт звільнення відповідача, позивач вважає, що останній має відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, в результаті чого, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 5 статті 23 Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Законом України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ), а саме розділом VII «Загальні засади проходження служби в поліції», частиною 2 статті 74 «Підготовка поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання» визначено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Так, відповідно до частин 4, 5 статті 74 Закону № 580-VІІІ особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі – Порядок №261).

Згідно з пунктом 1 Порядку №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась.

Пунктом 3 Порядку №261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міноборони, Мінфіну, МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБУ від 16.06.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі – Порядок №419/831/240/605/537/219/534), визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення: продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відшкодовані на утримання курсантів кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження навчального закладу та витрати на утримання курсантів (пункт 3 Порядку №419/831/240/605/537/219/534).

Як державний замовник, Міністерство юстиції України розміщує державне замовлення на підготовку фахівців у підпорядкованих навчальних закладах, які є розпорядниками бюджетних коштів, шляхом затвердження їм кошторису на відповідний бюджетний рік.

Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний рік встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядником коштів, які виділяються із бюджету для підготовки спеціалістів, є Академія Державної пенітенціарної служби.

Таким чином витрати на утримання курсантів здійснюються безпосередньо Академією Державної пенітенціарної служби, і сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач Академії Державної пенітенціарної служби.

Отже з урахуванням викладеного, право вимоги щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі належить саме Академії Державної пенітенціарної служби.

В силу вимог пункту 8 цього Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Відповідно до пункту 1 та пункту 3 розділу II Контракту про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства Юстиції України, відповідач зобов`язаний після отримання повідомлення із зобов`язанням на протязі 30 днів відшкодувати Академії Державної пенітенціарної служби витрати пов`язані з його утриманням, в повному розмірі за весь період фактичного навчання.

При цьому пунктом 9 Порядку №261 визначено, що стягнення суми витрат припиняється в разі:

- поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу;

- повторного прийняття особи на службу в поліцію.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.11.2020 №849 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області.

Тобто на час розгляду судом справи відповідач повторно прийнятий на службу в поліцію, тому правові підстави для стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, відсутні.

Щодо посилання представника позивача на той факт, що Академія Державної пенітенціарної служби звернулась до суду з позовом 27.08.2020, а на службу до патрульної поліції відповідач був прийнятий 16.11.2020, тобто на час звернення до суду відповідач службу у патрульній поліції не проходив, суд зазначає, що станом на момент розгляду даної справи в суді відповідач повторно прийнятий на службу в поліцію, що підтверджується наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.11.2020 №849 о/с.

Стосовно інших посилань сторін, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Надаючи оцінку всім доводам обох сторін, суд також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до статті 6 КАС України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що позивач з 16.11.2020 повторно прийнятий на службу в поліцію поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області та на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову Академії Державної пенітенціарної служби необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Міністерство юстиції України, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Академія Державної пенітенціарної служби (вул.Гонча, 34,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ - 08571788).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 00015622).

Суддя В.В. Падій