Рішення № 93877063, 28.12.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1284/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Головне управління ДПС у Чернівецької області (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з нього податковий борг на суму 9449,90 грн. до місцевого бюджету.

1.2. Ухвалою суду від 21.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

1.3. 21.08.2020 року суддею відповідно до частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України з метою отримання інформації про місце проживання (реєстрації) фізичної особи до ОСОБА_1 направлено запит до Управління ДМС у Чернівецькій області.

1.4. 03.09.2020 року Управлінням ДМС у Чернівецькій області надано до суду відповідь на запит судді та повідомлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за місцем проживання – АДРЕСА_1 (а.с. 24).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Згідно даних Головного управління ДПС у Чернівецької області за відповідачем рахується податковий борг по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 9449,90 грн. Однак, в добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатив, що обумовило звернення до суду із цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

3.1. Представник позивача у позовній заяві вказує, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 9449,90 грн., яка виникла по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

3.2. Представник позивача зазначає, що вказана заборгованість виникла на підставі оформлених стосовно відповідача податкових повідомлень-рішень, а саме податкових повідомлень-рішень форми “Ф” №0006807-5404-2403 від 25.04.2018 року (податковий період 2017 рік) та №0018214-5509-2403 від 26.04.2019 року (податковий період 2018 рік), які були належним чином надіслані та вручені відповідачу.

3.3. При цьому, представник позивача зазначає, що з метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області було сформовано та надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку податкову вимогу форми “Ф” від 12 січня 2018 року №202-54, яка вручена відповідачу особисто 23.01.2018 року. Однак вжитті заходи не призвели до погашення боргу.

3.4. У зв`язку із викладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача до місцевого бюджету податковий борг на загальну суму 9449,90 грн.

3.5. 14.09.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, стосовно суті спірних правовідносин зазначив, що позивач посилається на те, що йому 27.06.2019 року вручено особисто податкове повідомлення-рішення №0018214-5509-2403 щодо сплати податку на нерухоме майно та податкове повідомлення-рішення №0006807-5404-2403 щодо сплати податку на нерухоме майно, проте вказане твердження не відповідає дійсності. Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, вони направлені на адресу: АДРЕСА_2 , проте відповідач стверджує, що там не проживає і не зареєстрований з 2011 року, що підтверджується копією паспорта і витягом з єдиного демографічного реєстру, а тому він не мав фізичної можливості отримати вказані повідомлення за даною адресою. Також на вказаному повідомленні відсутній його підпис, як вбачається з копії паспорту підпис « ОСОБА_2 » не відповідає його підпису. Окрім цього, вважає, що позивачем пропущено строк звернення в суд, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

3.6. 17.09.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача вказує, що податковий орган не наділений повноваженнями з`ясовувати будь-які факти переміщення осіб, що в свою чергу теж не є обставинами, які звільняють відповідача від обов`язку сплати податків. На противагу цьому, відповідач не виконав встановлений пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України обов`язок та не подав контролюючому органу відомості про зміну адреси свого місця проживання.

3.7. Стосовно інших аргументів відповідача представник позивача зазначає, що ПК України не передбачено обов`язку проведення звірки підписів чи отримання зразків підписів під час вжиття заходів вручення податкових повідомлень - рішень. При цьому, це не спростовує наявності факту грошового зобов`язання.

3.9. Також стверджує, що відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Термін сплати грошового зобов`язання податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0006807-5404-2403 29.08.2018 р., податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0018214-5509-2403 29.08.2019 р. не сплив.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Згідно наданого контролюючим органом витягу з реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, загальна площа 682,5 м2 (а.с. 16-17).

5.2. Відповідно до відомостей, що вказані у інтегрованій картці платника за відповідачем станом на 29.02.2020 року рахується заборгованість по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 9449,90 грн. (а.с. 10-12). ). Зазначене також підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості по ОСОБА_1 станом на 17.08.2020 року (а.с. 9).

5.3. Вказану заборгованість нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень форми “Ф”

- №0006807-5404-2403 від 25.04.2018 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 4368,00 грн. за 2017 рік (а.с. 13);

- №0018214-5509-2403 від 26.04.2019 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 5081,90 грн. за 2018 рік (а.с. 14).

5.4. Податкові повідомлення-рішення форми “Ф” №0006807-5404-2403 від 25.04.2018 року та №0018214-5509-2403 від 26.04.2019 року належним чином надіслані та вручені відповідачеві, що підтверджується відміткою на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 13-14).

5.5. Судом також встановлено, що у зв`язку із наявністю податкового боргу станом на 11.01.2018 року, що утворився внаслідок несплати відповідачем податкового зобов`язання в розмірі 3761,94 грн., податковим органом сформовано податкову вимогу форми “Ф” від 12.01.2018 року №202-54 та, як свідчить відмітка на корінці податкової вимоги, вказана вимога отримано відповідачем 23.01.2018 року (а.с. 15). На день розгляду справи у суді вказана податкова вимога є не відкликаною.

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом цього спору є податковий борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача. А тому в межах цієї справи суд має перевірити наявність такого боргу та чи дотримана процедура його стягнення.

6.2. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

6.3. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

6.4. Статтею 16 ПК України визначені обов`язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

6.5. Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

6.6. Згідно підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

6.7. При цьому, підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

6.8. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим боргом розуміють суму узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої на суму такого грошового зобов`язання.

6.9. Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентований статтею 266 ПК України.

6.10. Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

6.11. Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

6.12. Відповідно до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

6.13. Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

6.14. Згідно підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

6.15. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

6.16. Судом у цій справі встановлено, що позивачем як контролюючим органом складено по відношенню до відповідача податкові повідомлення-рішення форми “Ф”:

- №0006807-5404-2403 від 25.04.2018 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 4368,00 грн. за 2017 рік (а.с. 13);

- №0018214-5509-2403 від 26.04.2019 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 5081,90 грн. за 2018 рік (а.с. 14).

6.17. Матеріалами справи підтверджено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення належним чином вручено відповідачу.

6.18. Однак, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення направлені на адресу: АДРЕСА_2 , проте відповідач стверджує, що там не проживає і не зареєстрований з 2011 року, що підтверджується копією паспорта і витягом з єдиного демографічного реєстру, а тому він не мав фізичної можливості отримати вказані повідомлення за даною адресою.

6.19. Судом у цій справі встановлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за місцем проживання – АДРЕСА_1 . Зазначені відомості вказані Управлінням ДМС у Чернівецькій області у відповіді на запит судді (а.с. 24).

6.20. Згідно наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення форми “Ф” №0006807-5404-2403 від 25.04.2018 року та №0018214-5509-2403 від 26.04.2019 року надіслані відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 та як свідчать відмітки на рекомендованих повідомленнях обидва відправлення відповідачу вручено.

6.21. Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

6.22. Пункт 42.5 статті 42 ПК України, серед іншого, передбачає, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

6.23. У відповідності до пункту 45 статті 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Отже, поняття місцезнаходження та податкова адреса не є тотожні поняттю місце реєстрації особи.

6.24. У свою чергу, згідно пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки (в тому числі і щодо зміни місця проживання) або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

6.25. Суд повторно звертає увагу на те, що згідно відомостей з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення форми “Ф” №0006807-5404-2403 від 25.04.2018 року та №0018214-5509-2403 від 26.04.2019 року, є врученими.

6.26. При цьому, суд зазначає, що податковий орган не наділений як повноваженнями так і обов`язком здійснювати перевірку правильності відомостей зазначених працівниками поштового зв`язку у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

6.27. Суд також звертає увагу на той факт, що ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві: АДРЕСА_2 , яка була отримана відповідачем та як наслідок останнім було подано відзив на позовну заяву.

6.28. Вказане, на переконання суду, може свідчити про те, що адреса: АДРЕСА_2 , також є належною адресою для здійснення як листування так і надіслання відповідачу будь-яких відправлень податковим органом, в тому числі податкових повідомлень-рішень.

6.29. Також, відповідачем не заперечується факт отримання податкової вимоги форми “Ф” від 12.01.2018 року №202-54, в якій його адреса місця проживання зазначена: АДРЕСА_2 .

6.30. Відтак, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення форми “Ф” №0006807-5404-2403 від 25.04.2018 року та №0018214-5509-2403 від 26.04.2019 року належним чином надіслані та вручені відповідачу, а відтак сума визначеного ними податкового зобов`язання є узгодженою та підлягає сплаті у визначений в пункті а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України строк.

6.31. Доказів сплати у визначений пунктом а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України строк визначених відповідачу сум податкового зобов`язання, суду надано не було. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази того, що вказані податкові повідомлення-рішення у визначений пунктом а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України строк, оскаржувалися в адміністративному або судовому порядку.

6.32. Таким чином, суд приходить до висновку, що суми податкового зобов`язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, на момент розгляду справи у суді, є узгодженими та перейшли в категорію податкового боргу. Загальний розмір не сплаченого податкового зобов`язання за досліджуваними податковими повідомленнями-рішеннями складає 9449,90 грн.

6.33. Щодо твердження відповідача стосовно пропуску строку звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу суд зазначає, що у відповідності до пункту 102.4 статті 102 ПК України податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів. А відтак, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу є помилковими.

6.34. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

6.35. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

6.36. Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми від 12.01.2018 року №202-54 на суму 3761,94 грн. Вищевказана податкова вимога, як встановлено судом, належним чином вручена відповідачу (а.с. 15).

6.37. Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

6.38. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, а відповідно до пункту 95.3 цієї ж статті ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

6.39. Згідно пункту 87.11. статті 87 ПК України орган стягнення (у нашому разі позивач) звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

6.40. Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, а також те, що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позов до суду, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 9449,90 грн.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

7.2. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 9449,90 грн. – є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на суму 9449,90 грн. до місцевого бюджету.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 43143196).

Відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Анісімов