Ухвала суду № 93877007, 28.12.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 грудня 2020 року справа № 580/5012/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

09.11.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправними та скасувати постанови відповідачавинесені в період з 18.10.2019 по 05.11.2019, а саме №№50428708, 48315632, 48467064, 47884992, 48076970, 44248704, 48753095, 51867133, 48753095, 48076970, 47884992, 48467064, 48315632, 51867133, 50428708, 44248704, відповідно до яких державним виконавцем 05.11.2019 відкрито виконавчі провадження за №№60506718, 60506656, 60506478, 60506380,60506299, 60506119, 60506028, 60505932, 60505835, 60505694, 60505596, 60505491, 60505381, 60505258, 60505145, 60504826 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчих проваджень.

16 листопада 2020 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду дана позовна заява залишена без руху в зв`язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

В даній ухвалі позивачу запропоновано було на усунення недоліків позовної заяви надати суду докази сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування постанов в сумі 26905,60 грн та заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з доказами на підтвердження викладених у ній доводів.

На усунення недоліків позовної заяви позивачем 02.12.2020 подано до суду заяву (вх. №33387/20 від 02.12.2020), до якої нею додано оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. Щодо строку звернення позивачка зазначила, що оскільки вона не отримала оскаржуваних постанов то строк звернення до суду нею не пропущений.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов.

На виконання вимог ухвали суду від 03.12.2020 позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання позову в даній справі. Обгрунтовуючи дане клопотання позивачка закрема зазначила, що вона не є приватним підприємцем і не має банківських вкладів або інших інвестиційних доходів та арешт усіх рахунків позивача.

Ознайомившись з вказаним клопотанням, суддя зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З даної норми вбачається, що підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Так, у розумінні приписів ст.8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015р. 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Належних доказів які б стали підставою для відстрочення ОСОБА_1 сплати збору у суду немає, оскільки позивачкою їх до клопотання не додано.

Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 800/30/17.

Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а також враховуючи, що у клопотанні позивачки відсутні належні докази неможливості сплати судового збору, визначенні ч. 1 ст. 133 КАС України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов – повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В.П. Тимошенко